Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №725/2446/26 — Чернівецький апеляційний суд

Суд: Чернівецький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №725/2446/26

Суддя: Давній В. П.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 р. м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В. П., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Мізюка В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Мізюка В. В. на постанову судді Чернівецького районного суду м. Чернівців від 31 березня 2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернівецького районного суду м. Чернівців від 31 березня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Згідно постанови районного суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 605613, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 03.03.2026 року о 23 год 05 хв. у м. Чернівці по вул. Василя Лесина, буд. 1 Є, керуючи транспортним засобом марки «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, або в найближчому спеціалізованому медичному закладі, чим порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На вказану постанову захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокатом Мізюком В. В. було подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в діях його підзахисного - ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, при цьому суд не надав належної оцінки

ЄУНСС: 725/2446/26 Головуючий у І інстанції: Піхало Н. В.

Номер провадження: 33/822/171/26 Головуючий суддя : Давній В. П.

наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до дослідження та оцінки доказів по справі, що потягло за собою необґрунтоване судове рішення. Суд не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи.

Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 605613 складений з порушенням норм процесуального права.

Вказує на те, що його підзахисний не керував вищевказаним транспортним засобом.

Стверджує, що відеозапис з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення не є безперервним, а тому його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.

Звертає увагу суду на те, що поліцейськими не було встановлено особу водія.

Вважає, що в даній справі наявна безпідставна зупинка, оскільки відсутні об`єктивні законні підстави для зупинки ОСОБА_1 .

Апелює, що огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння працівниками поліції було проведено з порушенням вимог встановлених у ст.ст. 256, 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р., Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 р.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомленим про дату, час і місце судового засідання, при цьому, не повідомив суд про поважність причин його неявки, що на підставі вимог ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши позицію захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Мізюка В. В., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд задовольнити її з підстав наведених у ній, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно приписів ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Аналіз матеріалів даного провадження свідчить, що зазначених вимог закону суд першої інстанції, вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не дотримався.

Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 605613 від 03.03.2026 року; копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6761601 від 03.03.2026 року за ч. 1 ст. 121 КУпАП (а. с. 4); акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. 6-7); направлення до ЧОНД на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху від 03.03.2026 року, (а. с. 8); відеозаписи з відеореєстратора та нагрудної камери поліцейських (а. с. 10).

Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.

Так, за змістом диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП суб`єктом адміністративного правопорушення за дії, що поставлені у вину ОСОБА_1 , може бути лише особа, яка керує транспортним засобом (водій).

Положеннями п. 1. 5 ПДР України встановлено, що водій – це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.

Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення є закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.

Отже, факт керування особою транспортним засобом є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому для висновку про наявність складу правопорушення такий факт повинен бути встановлений та доведений доказами.

З наявного в матеріалах справи відеозапису із портативного відеореєстратора працівника патрульної поліції щодо складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 вбачається, що відеозапис розпочинається з того, як до припаркованого транспортного засобу підходять поліцейські і починають розмову із ОСОБА_1 і вказують про порушення ПДР України, при цьому, патрульна, яка знаходиться з боку киває іншому патрульному та натякає про ст. 130 КУпАП, жартує. Після винесення Постанови, працівник поліції, не зазначивши суті адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, обставин, які давали їм підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, одразу запропонували останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Drager».

Також, вказаною посадовою особою не було роз`яснено ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП; відсутня процедура виявлення ознак алкогольного сп`яніння.

Не містять матеріали справи і доказів про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, у порядку ст. 266 КУпАП.

Зазначені обставини були підтверджені захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як в суді першої інстанції, так і в судовому засіданні апеляційного суду.

При цьому, його підзахисний - ОСОБА_1 категорично заперечував факт зупинки його автомобіля поліцейськими, так і факт керування ним вищевказаним транспортним засобом.

Звертав увагу суду на те, що огляд на стан сп`яніння законодавство пов`язує виключно з фактом зупинки транспортного засобу. Знаходження за кермом транспортного засобу, який не є в стані руху, не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім цього, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апеляційним судом було встановлено ряд порушень при складанні працівниками патрульної поліції зазначеного протоколу, зокрема ст. 256 КУпАП, п. 2.6. Порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, ч. 11 розділу 2 Інструкції, ч. 4 ст. 256 КУпАП.

Окрім цього, наявний в матеріалах справи відеозапис не дозволяє зробити висновків про те, чи були у водія наявні ознаки, які вказані поліцейським у протоколі, акті або направленні на огляд, або у постанові суду, оскільки згідно до відеозапису, наявність таких ознак поліцейський у водія не встановлював та не перевіряв.

При цьому, бере до уваги суд апеляційної інстанції довідку ОКНП «ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ МЕДИЧНИЙ ДІАГНОСТИЧНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР» від 03.03.2026 року, згідно змісту якої ОСОБА_1 має гіпертензивну (гіпертонічну) хворобу серця, ознаками якої можуть бути порушення мови, порушення координації рухів.

Апеляційний суд, звертає увагу на те, що обов`язок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в статті 62 Конституції України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі Алене де Рібермон проти Франції Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 03.03.2026 року о 23 год 05 хв. у м. Чернівці по вул. Василя Лесина, буд. 1 Є, транспортним засобом марки «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Відеозапис, долучений до матеріалів справи, не містить моменту зупинки ОСОБА_1 , а починається із моменту коли автомобіль вже не рухомий та до нього підходять поліцейські.

Відтак, апеляційний суд приходить до висновку, що факт керування ОСОБА_1 , транспортним засобом не доведений, а тому він не може бути суб`єктом притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оскільки безпосередньо уповноваженою особою не було встановлено сам факт керування особою транспортним засобом до його зупинки, подальша вимога інспектора поліції до даної особи пройти огляд на стан сп`яніння, носить неправомірний характер.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що працівником патрульної поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були грубо порушенні вимоги КУпАП та Інструкції, а судом першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не було звернуто уваги, що в подальшому потягло за собою прийняття незаконного рішення.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 , у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із чим, постанова суду про притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 130, 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 – адвоката Мізюка В. В. - задовольнити.

Постанову Чернівецького районного суду м. Чернівців від 31 березня 2026 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя

Чернівецького апеляційного суду В. П. Давній

Оригінал: reyestr.court.gov.ua