Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №642/2012/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 642/2012/25

Номер провадження 22-ц/818/558/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на заочне рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 02 липня 2025 року в складі судді Балабая С.С. по справі № 642/2012/25 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2025 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі — АТ «А-Банк», АТ «Акцент Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 10 травня 2024 року, будучи клієнтом банку, ОСОБА_1 уклав з банком кредитний договір ABH0CT155101715330094078, за яким останньому надано кредит в розмірі 75000 грн строком на 60 місяців зі сплатою 75% річних та комісії в розмірі 0.00 грн.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконував у зв`язку з чим станом на 14 квітня 2025 року має заборгованість у розмірі 132 213,31 грн, з яких 75000 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом, 52418,26 грн – загальний залишок заборгованості за процентами, 4795,05 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.

Посилаючись на вказані обставини, АТ «Акцент –Банк» просило стягнути ОСОБА_1 вказану заборгованість та судові витрати.

Заочним рішенням Холодногірського районного суду м. Харкова від 02 липня 2025 року позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101715330094078 від 10 травня 2024 року у розмірі 127418 грн 26 коп., з них: 75000 грн 00 коп – загальних лишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та 52418 грн 26 коп. – загальний залишок заборгованості за процентами.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач належним чином не виконував умови договору позики, що призвело до утворення заборгованості, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості з тіла кредиту та нарахованих відсотків. Щодо стягнення з відповідача заборгованості за пенею, то суд першої інстанції не вбачав підстав для їх задоволення, оскільки за п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На вказане судове рішення 30 липня 2025 року через систему «Електронний суд» АТ «Акцент-Банк» подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, Банк просив скасувати рішення суду першої інстанції у частині незадоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у цій частині.

Апеляційна скарга мотивована тим, що шляхом підписання Анкети-Заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, а також Паспорту споживчого кредиту відповідач підтвердив, що ознайомлений з умовами кредитування.

Сторонами було погоджено, зокрема процентну ставку, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а тому стягненню підлягає саме вся сум заборгованості, яка розрахована відповідно до положень закону та підписаних відповідачем анкети-заяви та паспорту споживчого кредиту.

Відзив на апеляційну скаргу подано не було.

У судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з`явилися.

Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 23 квітня 2026 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:

Акціонерним товариством «Акцент-Банк» отримано в електронному кабінеті 18 серпня 2025 року (а.с. 60, т. 1);

Адвокатом Омельченком Євгеном Володимировичем, який діє в інтересах Акціонерного товариства «Акцент-Банк», отримано в електронному кабінеті 18 серпня 2025 року (а.с. 67, т. 1);

ОСОБА_1 – повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (а.с. 69–70, т. 1), крім того про день, час та місце судового засідання учасника повідомлено відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України (а.с. 73, т. 1).

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з`явилися, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт1 частини 1 статті 374ЦПК України).

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

В іншій частині рішення суду не оскаржується та судовою колегією не переглядається.

Судом встановлено, що 25 липня 2023 року ОСОБА_1 підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання кредитних коштів. В Анкеті-Заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що розміщені за посиланнямwww.a-bank.com.ua становлять Договір про надання банківських послуг, умови якого відповідачу зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (а.с. 9).

10 травня 2024 року на підставі заяви про надання послуги “Швидка готівка” між АТ «А-Банк» та відповідачем укладено кредитний договір № ABH0CT155101715330094078, за яким останній надано кредит в розмірі 75000 грн, строком на 60 місяців, зі сплатою 75,00% річних (а.с. 13-14).

За п. 7 Заяви розмір щомісячного платежу становить 4883,41 грн.

Загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом – 293002,94 грн (п. 10).

У випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менш 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу (п. 12 Заяви).

Аналогічні умови кредитування наведено у паспорті споживчого кредиту “Швидка готівка” (а.с. 12).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 станом на 14 квітня 2025 року становить 132213,31 грн, яка складається з: 75000 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 52418,26 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 0 грн - загальний залишок заборгованості за комісією; 4795,05 грн - загальний залишок заборгованості за пенею(а.с. 16 зворот).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626,628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2)в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3)у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня .2024 року у справі № 183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягненні заборгованості за пенею за прострочення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, оскільки відповідно, оскільки за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідачка звільняється від її сплати внаслідок наявності військового стану в Україні з дня отримання кредиту та по день ухвалення рішення.

В іншій в частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому судовою колегію не переглядається.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення.

Заочне рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 02 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 27 квітня 2026 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.Ю. Тичкова

В.Б. Яцина