Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №638/18091/23 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 638/18091/23

Номер провадження 22-ц/818/483/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 17 червня 2025 року в складі судді Цвіри Д.М. по справі № 638/18091/23 за позовом ОСОБА_1 до Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі – Чугуївський ВДВС у Чугуївському районі Харківської області СМУ МЮ) про звільнення майна з-під арешту.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час оформлення спадкових прав, йому стало відомо, що на земельну ділянку по АДРЕСА_1 накладено арешт постановою про відкриття виконавчого провадження, ВП № 8186322 від 09 липня 2008 року; обтяжувач: ВДВС Печенізького районного управління юстиції, підстава обтяження: Ухвала Печенізького райсуду, 2706, 04 липня 2008 року.

Ухвалою Печенізького районного суду Харківської області від 02 серпня 2011 року за заявою ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Печенізької селищної ради, ОСОБА_3 про скасування рішення Печенізької селищної ради, скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, третя особа – Харківська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру», задоволено. Зобов`язано відділ державної виконавчої служби Печенізького РУЮ Харківської області скасувати заходи забезпечення позову і зняти арешт на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , накладений ухвалю Печенізького районного суду Харківської області від 03 липня 2008 року.

Проте, обтяження, накладене на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не скасоване, що створює перешкоди у прийнятті спадщини.

26 жовтня 2023 року Чугуївським ВДВС у Чугуївському районі Харківської області СМУ МЮ відмовлено у знятті арешту з майна та повідомлено, що згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень, надати інформацію, де боржником є ОСОБА_2 немає законних підстав, оскільки заявник не є стороною виконавчого провадження.

Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просив зняти арешт з земельної ділянки АДРЕСА_1 :

- номер запису обтяження № 7610591 від 22 липня 2008 року, реєстратор: Чугуївська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: Постанова про відкриття виконавчого провадження, ВП № 8186322 від 09 липня 2008 року; обтяжувач ВДВС Печенізького районного управління юстиції, заборона 231/2008, виконавець Цвєрова Олена Анатоліївна, смт Печеніги;

- номер запису обтяження № 7689092 від 05 серпня 2008 року, реєстратор: Печенізька державна нотаріальна контора; підстава обтяження: Ухвала Печенізького райсуду, 2706, 04 липня 2008; об`єкт обтяження: інше, земельна ділянка, площею 0,15 га – виділена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 0, 0403 га, виділена для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 17 червня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , а тому за відсутності доказів належності майна, арешт з якого він просить зняти, підстави для задоволення позову відсутні.

На вказане судове рішення 17 липня 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Крицина Юлія Олександрівна, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що він у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті діда, звернувшись з відповідною заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

На підставі його заяви 11 серпня 2023 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Оксендлєр О.Б. відкрито спадкову справу №158/2023 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном. У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном.

23 липня 2026 року засобами поштового зв`язку Чугуївський ВДВС у Чугуївському районі Харківської області СМУ МЮ подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу на рішення суду розглянути на розсуд суду.

Відзив мотивовано тим, шо на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 8186322 з примусового виконання ухвали № 2-183/2008 виданої 03 липня 2008 року Печенізьким районним судом Харківської області про накладення арешту на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , для забезпечення позову.У виконавчому документі зазначено: боржник ОСОБА_3 , стягувач ОСОБА_2

09 липня 2008 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вишевказаного рішення суду, на підставі якої державним реєстратором у Державному реєстру речових прав вчинено запис про обтяження: 7610591 від 22 липня 2008 року.

23 липня 2008 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 «Про виконавче провадження» - фактичне повне виконання рішення суду (в редакції 1999 року).

23 жовтня 2023 року ОСОБА_1 було подано заяву про зняття арешту за рішенням суду, разом з копією ухвали про скасування заходів забезпечення за позовом ОСОБА_2 . Проте, оскільки зазначена особа не є стороною виконавчого провадження, підстави для надання інформації щодо спірного виконавчого провадження відсутні.

В судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з`явилися.

Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 23 квітня 2026 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:

ОСОБА_1 – повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (а.с. 146–147, т. 1), крім того про день, час та місце судового засідання учасника повідомлено відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України (а.с. 143, т. 1);

Адвокатом Крициною Юлією Олександрівною, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , отримано в електронному кабінеті 19 серпня 2025 року (а.с. 145, т. 1);

Чугуївським відділом державної виконавчої служби отримано в електронному кабінеті 19 серпня 2025 року (а.с. 144, т. 1).

22 грудня 2025 року від адвоката Крициної Юлії Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про розгляд справи без участі адвоката та без участі позивача ОСОБА_1 (а.с. 152–153, т. 1).

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с. 21).

Після його смерті приватним нотаріусом Чугуївського РНО Оксендлєр О.Б. 11 серпня 2023 року заведено спадкову справу (а.с. 8).

Відповідно до копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с. 20).

21 грудня 2007 року на підставі Договору купівлі-продажу ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними спорудами, розташований на земельній ділянці Печенізької селищної Ради, розміром 1953 кв.м. в АДРЕСА_1 (а.с.15).

Також, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1500 га (а.с. 12, 16).

Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта № 349222120 від 05 жовтня 2023 року, щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , за земельною ділянкою 24 наявні такі обтяження:

- № 7610591 від 22 липня 2008 року реєстратором: Чугуївська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: Постанова про відкриття виконавчого провадження, ВП № 8186322 від 09 липня 2008 року; обтяжувач - ВДВС Печенізького районного управління юстиції, заборона 231/2008, виконавець Цвєрова Олена Анатоліївна, смт Печеніги; об`єкт обтяження: земельна ділянка, адреса: АДРЕСА_1 ;

- № 7689092 від 05 серпня 2008 року реєстратором: Печенізька державна нотаріальна контора; підстава обтяження: Ухвала Печенізького райсуду, 2706, 04 липня 2008 року; об`єкт обтяження: інше, земельна ділянка, площею 0,15 га – виділена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 0,0403 га, виділена для ведення особистого селянського господарства, адреса: АДРЕСА_1 (а.с. 10, 13).

Ухвалою Печенізького районного суду Харківської області від 02 серпня 2011 року скасовано заходи забезпечення позову і знято арешт на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Печенізького районного суду Харківської області від 03 липня 2008 року (а.с. 7, 9).

26 жовтня 2023 року в.о. начальника Чугуївського ВДВС у Чугуївському районі Харківської області СМУ МЮ роз`яснено, що надати інформацію щодо виконавчого провадження де є боржником ОСОБА_2 Відділ не має законних підстав, оскільки він не є стороною виконавчого провадження. Роз`яснено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту (а.с. 22).

Відповідно до листа приватного нотаріуса Чугуївського РНО від 05 серпня 2025 року за матеріалами спадкової справи № 158/2023 (номер спадкової справи у Спадковому реєстрі №71075736), заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на день смерті був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , до кола спадкоємців ОСОБА_2 входить онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований: АДРЕСА_1 (а.с. 134).

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 липня 2023 року у справі № 214/2305/20 (провадження № 61-19730св21).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV в редакції, чинній на час накладення арешту, (далі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною шостою статті 24 Закону № 606-XIV за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 55 Закону № 606-XIV державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов`язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Частиною першою статті 25 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 37 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 Закону № 606-XIV виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до статті 38 Закону № 606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її пред`явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17 (адміністративне провадження № К/9901/20268/18) зазначено про те, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Верховний Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Як вбачається з ухвали Печенізького районного суду Харківської області від 02 серпня 2011 року арешт на земельну ділянку було накладено 03 липня 2008 року з метою забезпечення позову ОСОБА_2 до Печенізької селищної ради, ОСОБА_3 про скасування рішення Печенізької селищної ради, скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, третя особа – Харківська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру».

Рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 02 серпня 2011 року вказаний позов задоволено.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень вказаним рішенням суду першої інстанції скасовано рішення ХХІХ сесії V скликання Печенізької селищної ради Харківської області від 22 лютого 2008 року “ Про затвердження матеріалів технічної документації по встановленню меж та передачу у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 ” в частині затвердження матеріалів технічної документації по встановленню меж для передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_3 під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,15 га, та в частині передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_3 під будівництво та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,15 га.

Скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1 серії ЯБ № 992409 від 23 квітня 2008 року, реєстраційний номер 010870100167, виданий на ім`я ОСОБА_3 на підставі рішення ХХІХ сесії V скликання Печенізької селищної ради Харківської області “Про затвердження матеріалів технічної документації по встановленню меж та передачу у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 ” від 22 лютого 2008 року. (https://reyestr.court.gov.ua/ Review/4426897)

Враховуючи викладене, що з моменту відкриття виконавчого провадження минуло більше 15 років, спір , в забезпечення якого вжито заходи забезпечення позову, розглянуто, в подальшому ухвалою суду заходи забезпечення позову за заявою ОСОБА_2 скасовано, а тому подальше накладення арешту на земельну ділянку є невиправданим втручанням у право на мирне володіння своїм майном та обмежує права ОСОБА_1 , який є спадкоємцем, після смерті свого діда, що позбавляє його можливості вільно користуватися та розпоряджатися належним йому на праві власності майном, судова колегія вважає, що наявні підстави про задоволення позову.

Відповідно до статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Виходячи з наведеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

При звернення до суду з позовом ОСОБА_1 сплачено 858,88 грн судового збору, за подання апеляційної скарги - 726,72 грн (а. с. 21,142).

Оскільки позов та апеляційну скаргу задоволено, судові витрати у розмірі 1585,60 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 367, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 17 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Зняти арешти з земельної ділянки АДРЕСА_1 , накладені на підставі Постанови про відкриття виконавчого провадження, ВП № 8186322 від 09 липня 2008 року та ухвали Печенізького районного суду Харківської області від 03 липня 2008 року, номери запису обтяження № 7610591 та № 7689092.

Стягнути з Чугуївського районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 41430463, юридична адреса: вул. Леонова, 4А, місто Чугуїв) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) 1585 ( одна тисяча п`ятсот вісімдесят п`ять) грн 60 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 27 квітня 2026 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.Ю. Тичкова

В.Б. Яцина