Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №727/2807/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/2807/26

Провадження № 2/727/1485/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

Головуючого-судді: Одовічен Я.В.

За участю секретаря: Зінич О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилалося на те, що 07.06.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір №528981-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Так, 07.06.2025 року ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір, на що остання прийняла пропозицію на умовах, визначених офертою. Після цього, ТОВ «Бізнес позика» направило відповідачу одноразовий ідентифікатор UA-2162 на номер телефону НОМЕР_1 . Таким чином, між сторонами було укладено договір.

Відповідно до п.1 Договору кредиту Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 7000 гривень, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором.

Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1% за кожен день.

Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

Відповідно до п.3 кредитного договору, встановлено графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти у обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

Однак, відповідач у порушення ст.ст.509, 526,1054 ЦК України належним чином не виконав свої зобов`язання, а лише частково сплатив кошти у розмірі 3600 гривень.

Станом на 15.02.2026 року заборгованість відповідача становить 16210 грн. 00 коп., в тому числі: 7000 грн. 00 коп. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 6860 грн. 00 коп. - сума прострочених платежів по процентах; 1680 гривень - сума заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України; 670 гривень - сума прострочених платежів за комісією.

Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №528981-КС-003 від 07.06.2025 року у розмірі 16210 грн. 00 коп. та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 10.03.2026 року по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачем відзиву подано не було.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позов підтримав.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями ст.ст. 130,131 ЦПК України, про що у справі є належні докази, про причини відсутності не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступного.

Так, судом встановлено, що 07.06.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №528981-КС-003 (а.с.37зв.-46).

Згідно умов даного договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 7000 гривень на засадах строковості, поворотості, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика». Тип кредиту: кредит. Строк кредиту: 16 тижнів до 27.09.2025 року. Стандартна процентна ставка: 1% в день, фіксована. Комісія за надання кредиту: 1400 гривень. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 14218 грн. 24 коп.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку (п.2.4 договору).

У п.3.1 кредитного договору сторони встановили, що договір укладається з використанням ІКС Кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції укласти договір (оферти) кредитодавцем та її прийняття (акцептування) позичальником. Договір укладається з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інших нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно п.4.1 кредиитного договору, кредитодавець зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі вказаній в п. 2.1. Договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений розділі 12 Договору.

У розділі 12 кредитного договору ОСОБА_1 вказав номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 .

Відповідно до п.п.5.1.8 кредитного договору, продовження строку кредитування або строку дії договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткової угоди для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим Договором.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до дати вказаної в п. 2.8. Договору (27.09.2025 року) (окрім п. 11.2.6. Договору, який діє протягом передбаченого у зазначеному пункті строку) (п.11.1 кредитного договору).

Згідно п.п. 11.3.1. кредитного договору, підписуючи цей договір, позичальник підтверджує, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, частиною другою та п`ятою статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на вебсайті кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Згідно підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок оримувача: платник ТОВ «Бізнес позика» 07.06.2025 року о 20:51 здійснило переказ коштів у розмірі 7000 гривень на платіжну картку № НОМЕР_2 , яка емітована АТ «Monobank», призначення переказу - перерахування коштів ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) згідно кредитного договору №528981-КС-003 від 07.06.2025 року, без ПДВ (а.с.13).

Анкета клієнта на отримання кредиту містить докладну інформацію щодо ОСОБА_1 зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, номер паспорта і ким виданий, адресу реєстрації і адресу проживання, номер мобільного телефону, електронну адресу, номер банківської картки № НОМЕР_2 (а.с.12).

Вказаний договір було укладено між сторонами в електронній формі. Кредитний договір відповідачем підписаний електронним підписом з застосування одноразового ідентифікатора (одноразового паролю UA-2162).

До вказаного договору додані правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», візуальна форма послідовності дій клієнта та анкета клієнта.

Із дослідженої судом довідки послідовності дій клієнта встановлено, що клієнт ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), 07.06.2025 року о 20:28:12 зайшов в особистий кабінет та о 20:50:57 підписав договір одноразовим ідентифікатором: UA-2162; час відправки ідентифікатора позичальнику: 07.06.2025 року 20:50:40; номер телефону, на який відправлено ідентифікатор: НОМЕР_1 (а.с.11).

Розглядаючи аргументи, наведені позивачем, суд приходить до наступних висновків.

Так, між сторонами склались правовідносини, що врегульовані нормами цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із дослідженого судом договору про споживчий кредит №528981-КС-003 від 07.06.2025 року встановлено, що його укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч.1, ч.2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як було встановлено судом, Договір про надання кредиту №528981-КС-003 від 07.06.2025 року укладений в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст.12 вказаного Закону, а саме з боку кредитодавця засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу, а з боку позичальника за допомогою одноразового ідентифікатору (UA-2162), та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Із копії вказаного договору також видно, що ОСОБА_1 як позичальник за кредитним договором, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі, надавши відповідачу свої персональні дані.

Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

ТОВ «Бізнес Позика» умови договору виконало та перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7000 гривень.

Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами на підставі ст.625 ЦК України суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У даній справі, встановлено, що позивач (позикодавець) просив стягнути з позичальника заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України під час дії в Україні воєнного стану.

Судом враховано, що законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України. Такий обов`язок припиняється без його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачу до сплати було нараховано у рахунок сплати заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України кошти у розмірі 1680 гривень. Однак, відповідно до вимог закону такі нарахування підлягають списанню кредитодавцем, а отже у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що позивачем було нараховано відповідачу до сплати за один і той же період відсотки передбачені умовами кредитного договору та проценти на підставі ст.625 ЦК України.

Аналізуючи норми законодавства, суд зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Згідно п.2.8 договору, дата повернення кредиту 27.09.2025 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №528981-КС-003 від 07.06.2025 року, позивачем були нараховані відсотки на підставі ст.625 ЦК України у період з 22.06.2025 року по 27.09.2025 року, тобто в строк дії договору.

Враховуючи зазначене вище та те, що у п.2.8 кредитного договору термін повернення кредиту визначено 27.09.2026 року, а отже правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам згідно ст.625 ЦК України за період з 22.06.2025 року по 27.09.2025 року відсутні.

Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 04.08.2025 року була погашена частина заборгованості за нарахованими відсотками на підставі ст.625 ЦК України у розмірі 1820 гривень.

Однак, оскільки відповідно до вимог закону відповідач звільнений від обов`язку сплатити заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України, сплачена сума у розмірі 1820 гривень підлягає зарахуванню у рахунок погашення заборгованості за відсотками (6860 грн. 00 коп. - 1820 грн. 00 коп. = 5040 грн. 00 коп.).

Таким чином заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №528981-КС-003 від 07.06.2025 року становить 12710 гривень, з яких: 7000 гривень - суми прострочених платежві по тілу кредиту; 5040 гривень - сума прострочених платежві по процентах; 670 гривень - суми прострочених платежів за комісією.

Відповідачем зазначена обставина будь-якими доказами спростована не була.

Положеннями статті 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач будь-якими доказами не спростував наявності у нього пред`явленої до стягнення заборгованості.

Таким чином, за кредитним договором №528981-КС-003 від 07.06.2025 року наявна заборгованість у розмірі12710 грн. 00 коп.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_1 всупереч умовам кредитного договору не здійснено погашення кредитної заборгованості.

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов`язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позов ТОВ «Бізнес Позика» є обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ), проживаючого в АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ - 41084239), що розташоване в м.Київ б.Лесі Українки, 26, офіс 411, заборгованість за кредитним договором №528981-КС-003 від 07.06.2025 року у розмірі 12710 грн. 00 коп., у тому числі: 7000 грн. 00 коп. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 5040 грн. 00 коп. - сума прострочених платежів по процентах; сума прострочених платежів за комісією - 670 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ - 41084239) понесені судові витрати у розмірі 2076 грн. 67 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Одовічен Я.В.