Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №504/1354/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Суд: Доброславський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 23 квітня 2026 р.

Справа: №504/1354/26

Суддя: Сафарова А. Ф.

Справа № 504/1354/26

Номер провадження 3/504/651/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Сафарова А.Ф., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Виноградне Болградського району Одеської області, не працюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 13.04.2007 Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2026 ст. інспектором СЮП ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Соловій К.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 764863, згідно якого у період з 01.09.2025 по теперішній час мати ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання передбачених ст. 150 СК України батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов навчання неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , 2008 р.н., ОСОБА_3 , 2005 р.н., ОСОБА_4 , 2012 р.н., які навчаються в ліцеї №71 м. Одеса, а саме не відвідували навчальні заняття без поважних причин. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечувала, про що надала документ із назвою «Відзив на позовну заяву про скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП у справі № 504/1354/26» та пояснила суду, що обрала для своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_2 2008 р.н., ОСОБА_3 , 2009 р.н., ОСОБА_4 , 2012 р.н. інформальну форму навчання. Діти навчались у Одеському ліцеї №71. Повідомила, що вона зверталась до адміністрації ліцею із письмовими волевиявленнями, відповідно до яких повідомляла, що виявила волю та бажання перевести дітей на інформальну освіту, яка відповідає їх потребам, цілком сприяє їх духовному, інтелектуальному і фізичному розвитку та дозволить забезпечити їм високий рівень підтримки й безпеки, у зв`язку з чим вимагала припинити навчання дітей в юридичній особі приватного права Одеський ліцей №71, відповідний наказ видати їй особисто після його прийняття. Вважає, що в діях особисто директора ліцею вбачається невиконання професійних обов`язків та порушення вимог чинного законодавства щодо обрання батьками учнів форми освіти. Як порівняння надала інформацію, що інша її дитина – ОСОБА_5 був відрахований зі складу учнів 4 класу у зв`язку з переходом на інформальний вид освіти (самоосвіта), що підтверджено наказом №9-у від 04.08.2025 «Про відрахування зі складу учнів 4 класу ОСОБА_5 » Світлівської початкової школи Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області.

До «Відзиву» ОСОБА_1 долучила такі докази:

-копію Волевиявлення-правочину про зміну виду освіти ОСОБА_6 з описом вкладеного від 14.10.2024 до Одеського ліцею №71;

-копію Волевиявлення-правочину про зміну виду освіти ОСОБА_6 з описом вкладеного від 19.02.2025 до Одеського ліцею №71;

-копію Волевиявлення-правочину про зміну виду освіти з описом вкладеного від 14.17.2025 до Одеського ліцею №71;

-копію заборони про передачу ПД та повідомлення про вручення від 14.07.2024 до Одеського ліцею №71;

-копію заборони про передачу ПД та повідомлення про вручення від 19.02.2025 до Одеського ліцею №71;

-копію сповіщення до служби у справах дітей від 23.09.2025;

-копію листа роз`яснення Мін`юсту від 30.01.2009;

-копію Наказу №9-у від 04.08.2025 про відрахування на інформальний вид освіти її сина;

-копію листа МОН №4/4141-24 від 27.11.2024 та МОН №4/2841-25 від 18.08.2025;

-копію листа-відповіді згідно ЗУ «Про запит на публічну інформацію» щодо повноважень та підстав Одеської міської ради Служби у справах дітей щодо повноважень до сімей, діти яких навчаються на інформальному виді освіти.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 , окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 764863 суду надано такі докази:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 760053 від 25.02.2026 з фотофіксацією до нього;

- рапорт, зареєстрований в ЄО за № 2568 від 16.03.2026;

- подання директора Одеського ліцею №71 Одеської міської ради І. Ткаченко за вих. № 01-22/164 від 13.03.2026 на адресу Служби у справах дітей Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області та Начальника відділу поліції №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області;

- відеофіксацію складання матеріалів справи.

Диспозиція ч. 1ст. 184 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст.53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.

Стаття 1 ЗУ «Про повну загальну середню освіту», містить терміни і їх визначення:

повна загальна середня освіта - систематизована та передбачена відповідними державними стандартами сукупність результатів навчання і компетентностей, здобутих особою на рівнях початкової, базової середньої та профільної середньої освіти.

учні - особи, зараховані до закладу загальної середньої, професійної, фахової передвищої чи вищої освіти, які здобувають у будь-якій формі початкову, базову середню чи профільну середню освіту.

Законом України «Про освіту» врегульовані суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Згідно ст.12 ЗУ «Про освіту», метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Повна загальна середня освіта в Україні є обов`язковою і здобувається в інституційних або індивідуальних формах, визначених законодавством, як правило, в закладах освіти.

Згідно ч.3 ст.4 ЗУ «Про повну загальну середню освіту», повна загальна середня освіта може здобуватися за очною (денною), дистанційною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою) формами чи формою педагогічного патронажу, а також за очною (вечірньою), заочною формами (на рівнях базової та профільної середньої освіти).

Отже, ЗУ «Про повну загальну середню освіту» не передбачає таку форму здобуття освіти як «інформальна освіта».

При цьому, згідно ст.8 ЗУ «Про освіту», інформальна освіта (самоосвіта) - це освіта, яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов`язаної з професійною, громадською, волонтерською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.

Отже, так звана «інформальна освіта» визнається Законом України «Про освіту» як важливий елемент навчання впродовж життя, однак не є формою здобуття повної загальної середньої освіти.

Порядок організації здобуття повної загальної середньої освіти (далі - здобуття освіти) за індивідуальною формою, що здійснюється закладами загальної середньої освіти та іншими закладами освіти, які провадять освітню діяльність на певному рівні повної загальної середньої освіти (далі - заклади освіти), або батьками, іншими законними представниками здобувачів освіти, які не досягли повноліття (далі - батьки, інші законні представники), визначений положенням «Про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 № 8 (далі Положення №8).

Сімейна (домашня) форма може бути організована для осіб віком до 18 років, батьки, інші законні представники яких виявили бажання організовувати освітній процес самостійно з урахуванням здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду своїх дітей, для забезпечення їх індивідуального темпу засвоєння освітньої програми.

Батьки, інші законні представники здобувачів освіти можуть на договірних засадах залучати до організації здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою інших суб`єктів освітньої діяльності, у тому числі суб`єктів, які забезпечують здобуття неформальної освіти.

Батьки, інші законні представники обирають заклад освіти, до якого зараховується дитина для здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою.

Заклад загальної середньої освіти за територією обслуговування не може відмовити в зарахуванні особи на сімейну (домашню) форму здобуття освіти (територія обслуговування визначається відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 року за № 564/32016) (пункт 2 розділу III Положення).

Для запобігання порушень прав дітей та забезпечення виконання обов`язків батьків, інших законних представників заклад освіти інформує відповідну службу у справах дітей про зарахування (переведення) здобувачів освіти на сімейну (домашню) форму (пункт 3 розділу III Положення).

Для спостереження за навчальним поступом здобувачів освіти батьки, інші законні представники можуть використовувати портфоліо, в якому фіксуються результати навчання (пункт 4 розділу III Положення).

Здобувачі освіти за сімейною (домашньою) формою проходять підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію (пункт 5 розділу III Положення).

Зі змісту подання директора Одеського ліцею №71 Одеської міської ради ОСОБА_7 за вих. № 01-22/164 від 13.03.2026 встановлено, що адміністрація Одеського ліцею №71 повідомляє, що учень 10-А класу ОСОБА_2 , учениця 9-А класу ОСОБА_3 , учень 7-А класу ОСОБА_4 , систематично не відвідують навчальні заняття без поважних причин, що призвело до відсутності результатів оцінювання та неатестації за І семест 2025/2026 навчального року.

За таких обставин, посилання ОСОБА_1 на порушення директором Одеського ліцею №71 щодо невиконання посадових обов`язків та вимог чинного законодавства є недоречними.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, а саме: ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини, обставини за яких відбулося правопорушення, суддя дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 такої міри покарання як попередження, оскільки його вчинення зумовлене помилковим переконанням матері щодо форм середньої освіти дітей, що пов`язано з незнанням профільного законодавства, положення якого приведено у даному рішенні.

Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ч 2 ст.8 ЗУ «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Пунктом «г» ч.1 ст. 8 цього Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі членам малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї.

В матеріалах справи наявні копії свідоцтв про народження трьох неповнолітніх дітей, що свідчить про статус багатодітної родини.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 повинна бути звільненою від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 283, 284 ч.1 п.3, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та попередити про недопустимість протиправної поведінки.

ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору відповідно до пункту «г» ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А. Ф. Сафарова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua