Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №634/196/26 — Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа № 634/196/26

Номер провадження 2/634/258/26

Категорія 47

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2026 року сел. Сахновщина Харківська область

Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:

головуючого(ої)-судді: Єрьоміна О. В.

за участю секретаря судового засідання:Литвиненко Т.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в сел. Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої адміністративний правопорушенням, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 25263 грн, моральну шкоду у розмірі 25000 грн, а також судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 06.05.2026 року відповідач умисно пошкодив транспортний засіб автомобіль Велтмейстер д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу на праві приватної власності.

За вказаним фактом відносно відповідача було складено адміністративний матеріал за ст. 173 КУпАП.

Постановою Сахновщинського районного суду Харківської області від 24.09.2025 року, яка набрала законної сили, відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ст. 173 КУпАП.

Згідно розрахунку вартості робіт по ремонту автомобіля КП «Юнона» від 09.05.2025 року загальна сума по ремонту транспортного засобу становить 25263 грн.

При цьому, позивач вказує, що зазнав вимушених змін у своєму звичному житті, внаслідок безпричинного пошкодження автомобіля відповідачем, у зв`язку з протиправною та зухвалою поведінки останнього, неможливість тривалий час користуватися своїм майном, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до правоохоронних органів, поведінка відповідача після скоєного адміністративного правопорушення призвели до моральних страждань позивача.

Позивач у судове засідання не з`явився, до суду надійшла його заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує проти постановлення заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання не з"явився, повідомлявся належним чином про час, дату та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомив. Відзив до суду не надав.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Weltmeister д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 10).

06.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ВП № 1 Берестинського РВП ГУ НП у Харківській області із заявою про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за фактом пошкодження транспортного засобу, що підтверджується протоколом прийняття заяви при кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.05.2025 року, фототаблицею до нього та письмовими поясненнями (а.с.11-16).

Постановою Сахновщинського районного суду Харківської області від 24.09.2025 року, яка набрала законної сили, відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ст. 173 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком три роки з оплатним вилученням транспортного засобу автомобіля Renault Duster д.н.з. НОМЕР_3 .

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ст. 173 КУпАП закрити у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Із постанови вбачається, що ОСОБА_2 06.05.2025 року о 22.37 год. за адресою вул. Тарасів Шлях сел. Сахновщина Харківської області пошкодив ліве дзеркало зовнішнього огляду на автомобілі Велтмейстер д.н.з. НОМЕР_4 , чим вчинив дрібне хуліганство, внаслідок чого порушив громадський порядок і спокій громадян (а.с.17-23, 35).

Постановою Харківського апеляційного суду від 07.01.2026 року постанову Сахновщинського районного суду Харківської області від 24.09.2025 року залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. (а.с. 24-32).

Згідно розрахунку вартості робіт по ремонту автомобіля КП «Юнона» від 09.05.2025 року загальна сума по ремонту транспортного засобу становить 25263 грн (а.с. 36).

Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини з приводу відшкодування шкоди, заподіяної в результаті вчинення адміністративного правопорушення, врегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 22 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У відповідності до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інше, справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, ті обставини, що позивачу були завдані матеріальні збитки у вигляді пошкодження його автомобіля з боку відповідача, доказуванню не підлягають.

Частиною 3 статті 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтями 1166, 1167 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 р., розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Положеннями статті 1192ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №6від 27березня 1992р.«Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду і якості, налагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні потерпілому заподіяних збитків грішми, на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв`язку з заподіянням шкоди майну.

Таким чином, суд вважає доведеним ту обставину, що протиправними діями відповідача позивачу завдана матеріальна шкода в загальному розмірі 25263 грн, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи позов в частині відшкодування моральної шкоди, суд дійшов переконання, що в цій частині позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно із частинами 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової шкоди)» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач вказує, що внаслідок неправомірних дій відповідача йому була завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що він зазнав моральних, душевних страждань з приводу пошкодження його автомобіля, протиправною та зухвалою поведінкою відповідача щодо нього.

Позивач вимушений був ремонтувати автомобіль, переймався та нервував через відсутність відшкодування матеріальної шкоди довгий час та тривалого очікування відшкодування за спричинену шкоду позивачу. Він був змушений звертатися до поліції з заявою.

Будь-яке протиправне втручання в життя людини приносить їй моральні страждання та дискомфорт, такі дії повинні мати наслідки, а завдана шкода відшкодована. Інакше порушення прав окремого індивіда та завдання йому моральної шкоди стане безкарним, що суперечить завдання цивільного судочинства.

Позивач зазнав моральних страждань, що полягають у душевних стражданнях, пережитих у зв`язку із пошкодженням належного йому транспортного засобу, тому на підставі ст.1167 ЦК України така шкода має бути відшкодована. Втім, заявлений розмір такого відшкодування, зважаючи на обставини справи, підлягає до часткового задоволення.

З урахуванням наведених норм права та встановлених судом обставин справи, виходячи з принципів розумності та справедливості (ч.3 ст.23 ЦПК України), суд вважає розумним і справедливим зменшити розмір морального відшкодування шкоди до 5000 гривень.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4659,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265,280 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 25263 грн, а також моральну шкоду у розмірі 5000 грн, та судовий збір 4659,20 грн.

У задоволенні інших вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданої протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрованй за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрованй за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 27.04.2026 року.

Суддя: