Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №643/19404/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/19404/25

Провадження № 2/643/1888/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Мельникової І.Д.,

за участю секретаря Шалі А.В.,.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний альянс захисту кредиторів» до ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором 010/1609/82/533412 від 15.03.2019 р., у розмірі 34 145,76 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.03.2019 року ОСОБА_1 , (ПН НОМЕР_1 ), уклав з АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» договір та отримав кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн. Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого наявна заборгованість за Кредитним договором становить 34 145,76 грн (тридцять чотири тисячі сто сорок п?ять гривень 76 копійок) в т.ч.: Тіло кредиту - 12 702,74грн. Відсотки - 21 443,02грн. З метою досудового, добровільного врегулювання спору на адресу відповідача, направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань. Вищевказана вимога залишена без реагування. Після відступлення позивачеві права грошової вимоги до відповідача останнім не здійснене жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, від представника позивача до суду надійшла заява, в якій останній просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2019 року ОСОБА_1 уклав з АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» договір та отримав кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн.

Згідно з п. 1.4.1 розмір поточного ліміту на дату початку кредитування становить 10000 грн. з максимальним лімітом в межах якого встановлюється поточний ліміт, який відповідно до умов кредитного договору становить 500000 грн. (п. 1.3).

Відповідно до п 1.5 договору строк кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту.

Віповідно до п 1.6 договору, проценти (за користування Кредитом), в т. ч. за користування недозволенним овердрафтом- процентна ставка фіксована, становить 45 річних.

Відповідно до умов договору Банк зобов?язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Відповідно до пунктів договору Позичальник прийняв на себе обов?язок повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим Договором.

Договором відступлення права вимоги №114/2-31-F від 09 квітня 2020 р. між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП»» (Новий кредитор), Первісним кредитором було передано (відступлено) Новому кредиторові за плату належні йому Права Вимоги, а Новим кредитором прийнято належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах Боржників.

Відповідно до Договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F від 09 квітня 2020р., за цим Договором здійснюється відступлення Прав Вимоги щодо Портфелей Заборгованості, в тому числі і до ОСОБА_2 (ІПН- НОМЕР_1 ) за договором № 010/1609/82/533412.

В подальшому, Договором відступлення права вимоги № 13-06/24 від 13 червня 2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП»» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ»» (Новий кредитор), яким Первісним кредитором було передано ( відступлено) Новому кредиторові за плату належні йому Права Вимоги, а Новим кредитором прийнято належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, в тому числі і до ОСОБА_2 (ІПН- НОМЕР_1 ) за договором № 010/1609/82/533412.

Договором відступлення права вимоги №010425 від 01 квітня 2025 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ»» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ АЛЬЯНС ЗАХИСТУ КРЕДИТОРІВ» (Новий кредитор), Первісним кредитором було передано (відступлено) Новому кредиторові за плату належні йому Права Вимоги, а Новим кредитором прийнято належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах Боржників, для подальшого врегулювання простроченої заборгованості в тому числі і до ОСОБА_2 (ІН- НОМЕР_1 ) за договором №010/1609/82/533412.

Відповідно до реєстру боржників до Договору відступлення №010425 від 01 квітня

2025 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 34 145,76 грн, з яких тіло кредиту - 12 702,74 грн., відсотки - 21 443,02 грн.

Щодо доказів переходу позивачу прав вимог до відповідача за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (правова позиція, викладена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017 року у справі № 752/8842/14-ц).

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Позивач зазначив, що право вимоги переходило від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до «Фінансової компанії «ЕЛ.ЕН.ГРУП», від «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ», від Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» до позивача.

Позивачем до суду в якості доказу переходу прав вимоги від другого кредитора -Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП»» (Первісний кредитор) до Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ»» надано копію договору про відступлення права вимоги № 13-06/24 від 13 червня 2024 року. Відповідно до цього Договору відступлення права вимоги було передано (відступлено) Новому кредиторові за плату належні йому Права Вимоги, а Новим кредитором прийнято належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 010/1609/82/533412 від 15.03.2019.

Відповідно до п.2.1. зазначеного договору на умовах та в порядку, встановленому цим Договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату належні йому Права Вимоги, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реестрах Боржників.

Однак, позивачем наданий суду Реєстр боржників на виконання п.2.1. даного договору на підтвердження відступлення Прав Вимоги щодо Портфелей Заборгованості, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 010/1609/82/533412 від 15.03.2019, не містить боржника ОСОБА_1 .

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПКУкраїни передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний альянс захисту кредиторів» оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на їх обґрунтування, що має наслідком відмову у їх задоволенні в повному обсязі.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.4,12,13,141,263,265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний альянс захисту кредиторів» до ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» про стягнення заборгованості- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 27.04.2026.

Суддя І.Д. Мельникова