Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №642/84/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

24 квітня 2026 року

Справа № 642/84/26

Провадження № 2/642/612/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14 квітня 2026 року Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Грінчук О.П.,

за участю секретаря – Панової М.І.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивачів – Стрикаль М.В.,

представника відповідача – Лисенко О.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Стрикаль Максим Вікторович, до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Куксін Станіслав Юрійович, про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 , в особі свого законного представника, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просила суд встановити факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні спадкодавця ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 21.12.2011 по 16.10.2023, та визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на 24/100 часток житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що померлий ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до 18.05.2011 року проживали разом у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_2 . ОСОБА_2 з часу свого народження була зареєстрована та проживає до сьогоднішнього дня разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Колишній чоловік ОСОБА_1 – ОСОБА_4 , не зважаючи на розірвання шлюбу, продовжував матеріально утримувати ОСОБА_1 разом з її донькою: ОСОБА_2 . ОСОБА_4 постійно надавав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошове утримання, сплачував комунальні платежі за користування будинком, в якому вони спільно проживали. Відтак, ОСОБА_2 в особі свого законного представника вважають, що ОСОБА_2 є спадкоємцем п`ятої черги після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки не була членом сім`ї спадкодавця, але понад п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування, тобто перебувала на його повному утриманні. Постановою Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Куксіна С.Ю. від 12.11.2025 ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих факт родинних або інших відносин спадкоємця зі спадкодавцем. Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є його двоюрідний племінник ОСОБА_3 , який звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . На підставі викладеного, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 27.01.2026 провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 26.02.2026 витребувано - у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Куксіна С.Ю. копію спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - в Харківському міському БТІ інформацію про право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 19.03.2026 задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків, підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивач та представник позивача, в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду письмові пояснення, в яких не заперечував проти позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала заяву відповідача про те, що він не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Третя особа (приватний нотаріус) в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду невідомо, надав до суду витребувані судом докази.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з 28.08.2004 до 18.05.2011 перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується повним Витягом з Державного Реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00043436148 від 05.02.2024. (а.с. 62-63)

26.10.2011 ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_7 ». (а.с. 13)

ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 18.01.2015 року, актовий запис 49. а.с. (10)

Відповідно до інформації, яка міститься в повному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження при народженні ОСОБА_2 мала прізвище матері - ОСОБА_7 . 28.01.2015 прізвище дитини змінено із « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » (а.с. 78-79)

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №319. (а.с. 14)

ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить 24/100 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22.04.2002 року приватним нотаріусом ХМНО Чуєвою О.Д., реєстровий №1745. (а.с. 65)

Відповідно до копії Договору-замовлення на організацію та проведення поховання ОСОБА_4 , акту КП «Ритуал «ХМР» на ритуальні послуги та предмети ритуального призначення, замовником була ОСОБА_1 (а.с. 96)

Після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом ХМНО Куксіним С.Ю. заведено спадкову справу 3/2024 (номер у нотаріуса). (а.с. 59)

Встановлено, що заповіти після ОСОБА_4 відсутні, станом на момент смерті він в зареєстрованому шлюбі не перебував.

Батьки померлого ОСОБА_4 померли, що підтверджується повним витягом з Державного реєстра актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00054327555 та №00054327580. (а.с. 75, 76)

Станом на момент смерті ОСОБА_4 , останній був зареєстрований за однією адресою із ОСОБА_1 (дата реєстрації 03.10.2003) та ОСОБА_2 (дата реєстрації 21.02.2019) за адресою АДРЕСА_2 . (а.с. 66)

22.10.2025 в книзі обліку і реєстрації спадкових справ за №101 Спадкова справа 3/2024, зареєстрована заява ОСОБА_3 від 13.04.2024 про прийняття спадщини після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 68)

12.11.2025 в книзі обліку і реєстрації спадкових справ за №109 Спадкова справа 3/2024, зареєстрована заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , про прийняття ОСОБА_2 спадщини після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 77)

12.11.2025 приватним нотаріусом ХМНО Куксіним С.Ю. відмовлено ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , у зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих факт родинних або інших відносин спадкоємця зі спадкодавцем. (а.с. 17-18)

Як вбачається з виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 з АТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_4 регулярно здійснював перерахунок коштів їй на суми, зокрема, 3000 грн. 6000 грн., 6500 грн. тощо. (а.с. 93-95)

Також судом в судовому засіданні було допитано як свідка позивача ОСОБА_1 , яка пояснила, що після народження дитини вона проживала в сусідки 6 місяців, потім ОСОБА_4 покликав її з дитиною додому до себе. З того моменту вони проживали разом, ОСОБА_4 ставився до ОСОБА_2 як до власної доньки. У зв`язку з тим, що вона, ОСОБА_1 , ніде не працювала та не мала засобів до існування, ОСОБА_4 забезпечував їх з дитиною всім необхідним, сплачував комунальні платежі, надавав грошове утримання. Шлюб між ними було розірвано з її ініціативи, однак ОСОБА_9 хотів проживати разом. Фактично донька ОСОБА_2 перебувала на утриманні ОСОБА_4 з моменту свого народження та до моменту смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_11 вона знає близько 11 років. Померлого ОСОБА_4 знала, так як вони були сусідами. Вказала, що знає, що ОСОБА_9 зустрічався із ОСОБА_11 , потім вони одружились та згодом придбали будинок на вул. Технічній. ОСОБА_11 періодично уходила від нього, народила дитину ОСОБА_12 , яку ОСОБА_9 вважав своєю донькою. ОСОБА_9 купував ліки, продукти, давав гроші та скидав їх на карту ОСОБА_11 .

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Згідно ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з положеннями ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення. Агалогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 в справі № 304/1648/14-ц.

Відповідно до положень ст.1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності зі ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом вказаного строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Положеннями ч.5 ст. 1269 ЦК України визначено, що особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Тобто згідно з нормами Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом або за законом має право відмовитися від прийняття спадщини протягом шести місяців. Цей строк відліковується з моменту відкриття спадщини або з дня державної реєстрації смерті в окремих випадках. Відмова є безумовною та беззастережною. Водночас її можна відкликати — але лише в межах того ж шестимісячного строку.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У статті 328 ЦК України закріплені положення, згідно яких право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і воно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, а ст. 16 ЦК України передбачено, що засобом захисту свого права є визнання права.

Пленум Верховного Суду України у п.23 постанови №7 від 30 травня 2008року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначені підстави для державної реєстрації прав. Так, зокрема, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: свідоцтва про право на спадщину; судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та ін.

Згідно положень, закріплених уст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Пунктами 4.15 та 4.18 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012 року №296/5 встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно абз. 2 п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядаєтся за правилами окремого провадження.

Пунктом 2 ч.1 ст. 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 2) перебування фізичної особи на утриманні.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У частинах 1 та 2 ст. 77 ЦПК України закріплено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд враховує, що відповідач ОСОБА_3 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . При цьому, неотримання свідоцтва про право на спадщину не свідчить про неприйняття ним спадщини. Право на спадкове майно виникає з часу відкриття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Отже, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном. У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. До вказаного висновку дійшов Верховний суд в постанові ВС від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц.

Крім того, у цій справі встановлено, що неповнолітня ОСОБА_2 була утриманкою спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не була членом його сім`ї, але понад п`ять років (з моменту її народження і до його смерті) одержувала від померлого матеріальну допомогу, що була для неї єдиним джерелом засобів до існування, тобто перебувала на його повному утриманні, а тому є спадкоємцем 5 черги.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач ОСОБА_3 спадщину прийняв, хоча і не отримав свідоцтво, відмовитись від неї не може, в силу вимог закону, беручи до уваги також його позицію щодо відсутності заперечень проти позовних вимог, що суд розцінює як відмову від спадщини в судовому порядку, а тому суд вважає наявними підстави для визнання за ОСОБА_2 права власності на 24/100 часток житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 100.4 кв.м., житловою площею 80 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 141, 263 - 265, 268, 273, 315-319, 352, 354 ЦПК України, суд-

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Стрикаль Максим Вікторович, до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Куксін Станіслав Юрійович, про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утриманні ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 21.12.2011 по 16.10.2023.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 24/100 часток житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 100.4 кв.м., житловою площею 80 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 24.04.2026.

Відомості про сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ;

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ;

Третя особа – приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Куксін Станіслав Юрійович, м. Харків, просп. Незалежності, 5.

Головуючий: