Вирок від 20 квітня 2026 р. у справі №392/918/25 — Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/918/25

Провадження № 1-кп/392/133/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого: судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання – ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121090000534 від 18.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мала Виска, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, із професійно технічною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні молодший сержант, зареєстрованого та проживаючого, за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що відповідно до ст.89 КК України не має судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду прокурором в судовому засіданні заявлено про укладання угоди про визнання винуватості від 21.04.2026 року між прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024121090000534 від 18.12.2024 року, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю захисника – адвоката ОСОБА_5 , з іншого боку.

Відповідно до ч.3 ст.474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій та переходить до розгляду угоди.

Відповідно до Наказу від 12.08.2023 № 229 ОСОБА_3 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , справи та посаду майстра ремонтної майстерні засобів зв`язку польового зв`язку.

Відтак, з 12.08.2023, тобто з моменту зарахування ОСОБА_3 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця – особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку – проходження військової служби.

Згідно ст. ст. 3, 68 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-XIV, військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.

Незважаючи на викладене, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 в ніч з 17.12.2024 на 18.12.2024, (більш точного часу досудовим розслідуванням та судом не встановлено), перебував у домоволодінні свого знайомого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , де останні відпочивали та спільно вживали алкогольні напої.

В ході розпиття алкогольних напоїв, між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виникла сварка, під час якої в ОСОБА_3 виник умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

Знаходячись в кімнаті вказаного житлового будинку, що розташований АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечні характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, керуючись мотивом особистих неприязних відносин, із силою наніс удар дерев`яним табуретом в грудну клітину ОСОБА_6 , після чого взявши невстановлений в ході досудового розслідування та судом твердий предмет з подовженою контактувальною поверхнею, наніс ним удар по голові ОСОБА_6 , спричинивши тим самим останньому тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми, а саме тупої травми голови: рани правої лобно – скронево-тім`яної ділянки голови, крововиливу в м`які тканини голови, гострої крововтрати, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, а також тупої травми грудної клітки: перелому 10 ребра зліва по задній пахвовій лінії без ушкодження пристінкової плеври з крововиливом в м`які тканини навколо перелому, які мають ознаки середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Надалі від гострої крововтрати, в результаті тупої травми голови з відкритою раною, тобто тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, які заподіяв ОСОБА_3 , настала смерть ОСОБА_6 .

Вказаними діями ОСОБА_3 спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.

Відповідно до зазначеної угоди про визнання винуватості від 21.04.2026 року укладеної між прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024121090000534 від 18.12.2024 року, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю захисника – адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі та беззастережно визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 буде призначене покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , повністю визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, за обставин, вказаних в обвинувальному акті. Після роз`яснення йому прав та особливостей оскарження в апеляційному та касаційному порядку вироку на підставі угоди, наслідків затвердження угоди про визнання винуватості, характеру обвинувачення, виду покарання, зазначив, що повністю розуміє характер обвинувачення у якому визнає себе винним, вид покарання за угодою та особливості оскарження. Зазначив, що при укладенні угоди він діяв добровільно, будь-якого впливу, тиску, обіцянок, для укладення угоди на нього не здійснювалося. Наполягав на затвердженні угоди. Бажає продовжити службу в Лавах ЗСУ.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, підтвердивши факт добровільності укладення угоди.

Прокурор в судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити покарання, погоджене в угоді.

Потерпіла ОСОБА_7 не заперечувала проти укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 та затвердження такої угоди з призначенням обвинуваченому покарання, яке вказане в угоді у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців, що підтверджується поданою на адресу суду заявою.

Суд, заслухавши думку учасників, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про визнання винуватості, приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно із ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Так, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України в даному випадку угода про визнання винуватості може бути укладена.

В судовому засіданні встановлено, що укладання угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, обвинуваченому було роз`яснено і суд впевнився в тому, що він розуміє свої права у кримінальному провадженні відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені ст. 473 цього Кодексу; характер обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.

Суд, перевіривши угоду на відповідність Кримінальному процесуальному кодексу України, дійшов висновку, що вона відповідає закону. Угода складена в присутності захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , яким перевірено достовірність змісту даної угоди та її відповідність волевиявленню обвинуваченого ОСОБА_3 . Судом не встановлено визначених частиною 7 статті 474 КПК України підстав для відмови в затвердженні угоди.

Узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме пропонується у межах встановленого в санкції частин статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також обставини, які пом`якшують покарання, та обставини, які обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 такий, що відповідно до ст.89 КК України не має судимостей, на обліках у кабінеті лікарів нарколога та психіатра КНП «Маловисківська міська лікарня» не значиться, має постійне місце проживання, розлучений, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні молодший сержант, вчинив тяжке кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , серед яких щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та ухвалення обвинувального вироку з призначенням обвинуваченому ОСОБА_3 погодженого в угоді про визнання винуватості виду та міри покарання.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

У строк покарання зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув`язнення з 18.12.2024 (Ухвалою слідчого судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 20.12.2024 року відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід тримання під вартою на 60 днів, який рахувати з 17 год. 31 хв. 18.12.2024 року) по день набрання вироком законної сили, відповідно ч.5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення - за один день позбавлення волі.

Зважаючи на встановлені обставини, дані про особу обвинуваченого та міру покарання, яку призначає суд, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи ч.3 ст.377 КПК України, суд вважає, що запобігання їм неможливе шляхом застосування іншого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, а тому запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 19.06.2026 року включно, слід залишити без зміни - тримання під вартою.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Ухвалою слідчого судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 20.12.2024 року накладено арешт на шапку оливкового кольору, військову куртку «піксель», гумові черевики зі слідами речовини бурого кольору, пару шерстяних шкарпеток синього кольору, светр коричневого кольору зі слідами речовини бурого кольору, джинсові штани темно-синього кольору, власником яких є ОСОБА_3 - підлягає скасуванню.

Процесуальні витрати на залучення експертів за проведення трасологічної та біологічної експертиз в загальній сумі 14624,27 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-376, 474-475 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 21 квітня 2026 року в кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №12024121090000534 від 18.12.2024 року прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , у присутності захисника-адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 18.12.2024 по день набрання вироком законної сили, відповідно ч.5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення - за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою в установі для попереднього ув`язнення, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 19.06.2026 року включно.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в загальній сумі 14624, 27 грн.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 20.12.2024 на шапку оливкового кольору, військову куртку «піксель», гумові черевики зі слідами речовини бурого кольору, пару шерстяних шкарпеток синього кольору, светр коричневого кольору зі слідами речовини бурого кольору, джинсові штани темно-синього кольору, - скасувати.

Питання про речові докази вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України:

- дерев`яний табурет зі слідами РБК, два змиви РБК зі стіни №2, чотири змиви РБК з підлоги приміщення коридору, два змиви РБК з підлоги біля ліжка кімнати №2, рушник зеленого кольору зі слідами РБК з кімнати №1, дві наволочки (синього та світлого кольору) з подушки ліжка кімнати №2, футболку темного кольору зі слідами РБК з приміщення кімнати №1, виріз простирадла біля трупу, виріз із слідами РБК з килиму на стіні кімнати №2, два змиви зі стіни кімнати №2, два змиви з дерев`яного бильця ліжка кімнати №2, зіскоб РБК зі стіни кімнати №2, простирадло коричневого кольору зі слідами РБК, металева сокира з дерев`яною рукояткою, пару шкарпеток зеленого кольору з подвір`я, чотирнадцять недопалків, змив РБК з подвір`я, чотири недопалки на пічній плиті, що упаковані до окремих пакетів та передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області – знищити;

- шапку оливкового кольору, військову куртку «піксель», резинові черевики, пара шерстяних шкарпеток синього кольору, пара трикотажних шкарпеток чорного кольору, светр коричневого кольору, джинсові штани, що належать ОСОБА_3 , передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області – повернути власнику ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким була затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинувачен(ому)ій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, подавши відповідну заяву. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Головуючий ОСОБА_8

суддя