Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №404/7127/24 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/7127/24

Номер провадження 2/404/1977/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропи вницького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна: з будинку АДРЕСА_1 , зареєстроване за № 17383268 в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна 10.11.2016 року, на підставі постанови старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Пісчанського Павла Євгеновича б/н від 09.11.2016 року про арешт майна боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 49386577, та виключити запис про арешт даного будинку за номером 7383268 з Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна. В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кропивницький померла її мати ОСОБА_2 . За життя, 26.11.2001 року мати склала нотаріально посвідчений заповіт, яким заповіла їй все належне на день смерті майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось. На момент смерті матері вона постійно проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, що відкрилась після смерті матері, складається з будинку за вказаною адресою. У фактичне управління будинком вона вступила одразу після смерті матері. На той час необхідності в отриманні офіційного документу про право власності на нього у неї не було, оскільки її право ніким не оспорювалось, а відчужувати будинок вона наміру не мала. У 2024 році з метою отримання правовстановлюючого докумену на даний будинок вона звернулась до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Новікової Н.М., яка зазначила, що видати їй на будинок передбачене законом свідоцтво про право власності на спадщину вона не може, оскільки вказаний об`єкт нерухомого майна обтяжений арештом. А саме: згідно постанови про арешт було накладено в інтересах відповідача як стягувача відповідно до виконавчого листа № 404/2816/15-ц, виданого 05.10.2015 року Кіровським районним судом міста Кіровограда на виконання рішення цього суду про стягнення з її матері на користь відповідача заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.03.2011 року в загальній сумі 12818,56 грн. При звененні до відділу виконавчої служби, з`ясувалось, що вказане виконавче провадження закінчене 03.03.2017 року шляхом винесення державним виконавцем постанови в порядку пункту 3 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто на підставі факту смерті боржника, а усі матеріали провадження знищені за спливом встановленого законодавством строку зберігання. Існування на даний час вказаного обтяження унеможливлює реєстрацію за нею право власності на будинок та повноцінну реалізацію нею такого права, що змушує її звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.21).

На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06 вересня 2024 року позивачем подано заяву (вх. № 37464 від 12.09.2024 року), якою усунуто недоліки вказані в ухвалі судді від 06.09.2024 року (а.с. 22-25).

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 жовтня 2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання. На підставі частини третьої статті 53 Цивільного процесуального кодексу України залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця Театральна, будинок № 32/29) (а.с. 26-27).

Позивачем подано до суду клопотання про витребування письмових доказів (вх. № 36946 від 16.09.2025) про витребування у приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Новікової Наталії Миколаївни оригінал спадкової справи № 7/2025, заведеної 12.03.2025 року, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.87).

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 27 жовтня 2025 року клопотання позивача про витребування доказів (вх. № 36946 від 16.09.2025 року), задоволено. Витребувано у Приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Новікової Наталії Миколаївни, належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судове засідання відкладено (а.с. 91).

На виконання вимог ухвали суду Приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Новіковою Наталією Миколаївною надано до суду копію спадкової справи № 7/2025 щодо спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (вх. № 473 від 06.01.2026 року, а.с. 100-116).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 28, 33, 42), причини неявки суду не повідомила, заяв, клопотань та відзиву на позов не подавала).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву (вх. № 15959 від 23.04.2025 року) про розгляд справи без їх участі (а.с. 61).

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені докази, суд встановив таке.

Згідно свідоцтва про народження повторно серії НОМЕР_1 від 01 березня 2023 року (актовий запис за № 2501) виданого Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжркгіонального упраління Міністерства юстиції (м. Одеса), батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 10).

Позивач внаслідок разірвання та укладення шлюбів змінювала прізвище.

Зокрема, відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00046089035 від 19 липня 2024 року до державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: реєстрація актового запису про шлюб, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Попільнянського районного управління юстиції у Житомирській області 23 жовтня 1999 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 , прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 , та ОСОБА_3 , прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 (а.с. 11).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 05 квітня 2006 року, виданого Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції, шлюб між чоловіком ОСОБА_5 і дружиною ОСОБА_7 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 201 від 29.03.2006 року. Після реєстрації розірвання шлюбу присвоюються прізвища: йому ОСОБА_6 , їй ОСОБА_6 (а.с. 8).

Згдінос витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00012696821 від 04 вересня 2013 року до державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: реєстрація актового запису про шлюб, Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області 15 грудня 2006 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 , прізвище після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_9 , та ОСОБА_7 , прізвище після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_9 (а.с. 14).

За заповітом від 26 листопада 2001 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Кіровоградської державної нотаріальної контори Івановою І.Ю., зареєстровано у реєстрі за № 3-1924, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_7 (а.с. 13).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 21 червня 2016 року, виданого Кіровоградським міським відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (а.с. 9).

Постановою старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Пісчанським Павлом Євгеновичем про арешт майна боржника від 09.11.2016 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2 , з приводу виконавчого листа № 404/2816/15-ц, виданого 05.10.2015 року Кіровським районним судом міста Кіровограда про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 12818,56 грн заборгованості за кредитним договором б/н від 17.03.2011 року (а.с. 7).

Згідно повідомлення Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 63505/30.19-29 від 16.07.2024 року перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень відносно боржника ОСОБА_2 встановлено, що у відділі на виконанні перебував виконавчий лист № 404/2816/15-ц від 05.10.2015 року Кіровського районного суду міста Кіровограда про стягнення заборгованості. 03.03.2017 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в порядку пункту 3 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 12).

За змістом повідомлення Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 36814/30.19-29 від 16.04.2025 року перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 404/2816/15-ц втданого 05.10.2015 року Кіровським районним судом міста Кіровограда про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 12818,56 грн заборгованості за кредитним договором б/н від 17.03.2011 року (АСВП 49386577). По вищевказаному виконавчому провадженню 03.03.2017 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно пункту 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (припинення юридичної особи, смерть стягувача або боржника, визнання безвісно відсутнім) (а.с. 61).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 417495602 від 12.03.2025 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, міститься запис, а саме: вид обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження 17383268; зареєстровано: 10.11.2016; документи, подані для державної реєстрації: постанова, серія та номер: б/н, виданий 09.11.2016, видавник: Фортечний ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області; опис предмета обтяження: все майно (а.с. 63).

Відповідно до довідки № 19/01-16 від 12 березня 2025 року приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Новікова Наталія Миколаївна повідомила, що нею 12 березня 2025 року заведена спадкова справа № 7/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Єдиною спадкоємицею як за законом, так і заповітом, посвідченим 26 листопада 2001 року державним нотаріусом Другої Кіровоградської державної нотаріальної контори Івановою І.Ю. за реєстровим номером 3-1924, на майно та майнові права, що належали ОСОБА_2 , є її донька ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу України, оскільки на день смерті спадкодавця фактично проживала з нею за однією адресою, що підтверджується Витягом з реєстру мешканців міста Кропивницького, сформованим станом на 19 червня 2016 року (а.с. 66).

За заявою ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом відкрито спадкову справу № 7/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (а.с. 101-116).

У статті 41 Конституції України задекларовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом права власності - власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено право власника витребовувати своє майно, а статтею 391 цього Кодексу визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Практика Верховного Суду України (Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 серпня 1976 року «Про судову практику в справах про виключення майна з опису»), а також Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна) при розгляді справи даної категорії вказує на те, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Частиною другою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Отже враховуючи вищевикладені вимоги, однієї з підстав зняття арешту з майна боржника це є відсутність будь-яких грошових зобов`язань, або у разі погашення заборгованості в повному обсязі.

Згідно статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як роз`яснено в пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Однак, позивачем не надано доказів відсутності будь-яких грошових зобов`язань, або погашення заборгованості спадкодавця перед відповідачем в повному обсязі, які вона успадкувала також зі спадковим майном. Позивач не вчиняла будь-яких дій на погашення боргових зобов`язань спадкодавця, відтак суд вважає за нмождиве захисити право позивача в обраний ним спосіб.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Водночас, позивачем не надано належних, достовірних, допустимих та беззаперечних доказів щодо можливості зняття арешту з нерухомого майна, як і не надано доказів правових підстав зняття такого арешту, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що задовленню не підлягають.

Судові витрати залишити по фактично понесеними позивачем.

Керуючись, статтею 41 Конституції України, статтями 317, 321, 387 Цивільного кодексу України, керуючись статтями, 4, 10, 11, 76-81, 89, 141, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з нерухомого майна, відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеними позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засідання було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складння повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок № 1д;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця Театральна, будинок № 32/29);

Повний текст рішення суду складено 27.04.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка