Вирок від 26 квітня 2026 р. у справі №404/4747/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/4747/26

Номер провадження 1-кп/404/187/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року Фортечний районний суд м.Кропивницького в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження №12026121010000808 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рибчине Новгородківського р-ну Кіровоградської області, українця, громадянина України, з професійною середньою освітою, працюючого слюсарем ФОП « ОСОБА_4 », не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

25.01.2026 року у ОСОБА_3 , з корисливих мотивів, виник злочинний умисел на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу будівлі, де розташоване відділення №25002 АТ «Укрпошта» за адресою: м.Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 21А, яка належить на праві власності ОСОБА_7 .

Надалі, з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , заздалегідь підготувавши каністру з нафтопродуктом із вогненебезпечними властивостями та запальничку, 25.01.2026 року близько 20 год. 18 хв. підійшов до вхідних дверей вказаного відділення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, облив двері нафтопродуктом та о 20 год. 21 хв. шляхом піднесення джерела відкритого вогню здійснив підпал вхідних дверей відділення № НОМЕР_1 АТ «Укрпошта», спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду, яка становить 250000 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.194 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав про обставини вчинення кримінального правопорушення, які повністю збігаються із обставинами, викладеними у висунутому йому обвинуваченні. Погоджується і визнає, що власними умисними діями спричинив потерпілій матеріальну шкоду шляхом підпалу майна. На даний час він жалкує про вчинене, зробив належні висновки, просить вибачення та суворо не карати, добровільно відшкодував заподіяну шкоду.

Обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав ОСОБА_3 у судовому засіданні дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення. У зв`язку з цим після роз`яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення та його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.194 КК України як умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так ОСОБА_3 вчинив умисний тяжкий злочин. Як особа ОСОБА_3 характеризується позитивно, працює, не одружений, осудний, відомості про перебування на обліку в закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги відсутні, раніше не судимий.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлені.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.194 КК України. Однак, оскільки обвинувачений повністю визнав вину у вчиненому, характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані збитки, зважаючи на думку потерпілої та прокурора, які просили не позбавляти влі обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 і попередження нових злочинів без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

З огляду на положення п.14 ч.1 ст.368, ч.1 ст.377 КПК України, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання, який на переконання суду є достатнім для запобігання ризикам, визначеним ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання, поклавши на нього обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 негайно з-під варти в залі суду.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з 26.01.2026 року по 27.04.2026 року включно.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення експертиз у розмірі 32 981 грн 80 коп.

Речові докази:

- оптичні диски – зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- мобільні телефони, на які накладено арешт (т.1 а.п.166, т.2 а.п.57) – повернути власнику обвинуваченому ОСОБА_3 ;

- одяг та речі, на які накладено арешт (т.1 а.п.166) – знищити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду м.Кропивницького від 02.02.2026 року (т.1 а.п.166) на речі, які визнано речовими доказами, долю яких вирішив суд, - скасувати.

На вирок може бути подано апеляцію до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Фортечний районний суд м. Кропивницького.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Фортечного районного суду

м. Кропивницького ОСОБА_1