Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 26 квітня 2026 р.
Справа: №183/3157/25
Суддя: Парфьонов Д. О.
Справа № 183/3157/25
№ 2/183/1890/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2026 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю: секретаря судового засідання Моісєєва К. А., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кадіївська міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про:
- визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , як спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ;
- визнання за ОСОБА_2 права власності на недоотриману пенсію в розмірі 323 588,39 грн, як спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ,
в с т а н о в и в:
у березні 2025 року ОСОБА_2 (надалі — позивач) звернувся до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з цим позовом у порядку підсудності, визначеної Розпорядженням Голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22 та Розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 2710/38-14, за яким територіальну підсудність цивільних справ, підсудних Стахановському міському суду Луганської області визначено за Сєвєродонецьким міським судом Луганської області, територіальну підсудність якого було змінено у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану на ОСОБА_4 (на час розгляду справи — Самарівський) міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що він є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою ВПО від 29 серпня 2024 року № 3244-7002103101. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача – ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, що складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 (на момент набуття права – Теплогірськ) Луганської області, а також недоотримана пенсія у розмірі 323588,39 гривень. У строк, передбачений чинним законодавством позивач звернувся до Вишневської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24 лютого 2025 року, в якій зазначено, що відповідно до відповіді Головного управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області Управління з питань виплат Відділу опрацювання документації № 4 від 10 січня 2025 року №2000-0404-8/6239 недоотримана пенсія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта, сформованою державним нотаріусом Вишневої державної нотаріальної контори Філатовою І. I. 24 лютого 2025 року за № 414817367, відомості про реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме на 1/2 (одну другу) частку квартири під номером АДРЕСА_1 , відсутні.
Позивач указує, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року задоволено позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною відмови та зобов?язання вчинити певні дії. Зобов?язано відповідача-2 поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_1 ) з 01 квітня 2017 року. На виконання цього рішення відповідач-2 листом від 20 березня 2021 року надав довідку про розмір заборгованості, починаючи з 01 квітня 2017 року у розмірі 323 588,39 грн. Також, листом від 10 вересня 2021 року відповідач повідомив мою ОСОБА_3 про те, що згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі 520/8649/21 від 22 червня 2021 року (вх. 22539/7 від 05 серпня 2021 року) поновлено виплату пенсії з вересня 2021 року, сума боргу з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2021 року облікована та складає 323 588,39 гривень. Тобто, з 01 вересня 2021 року ОСОБА_3 поновили виплату пенсію, однак борг, що виник з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2021 року (до дня поновлення) виплачений не був і складає 323 588,39 грн. Оскільки померла отримувала поточну пенсію з 01 вересня 2021 року і до дня смерті, то на запит нотаріуса відповідач-2 повідомив, що недоотриманої пенсії немає. Про існування заборгованості у розмірі 323 588,39 грн, яка невідома де і ким «облікована», відповідач-2 не повідомив, Таким чином, призначена померлій пенсія по втраті годувальника не входить до складу спадщини і була припинена у зв?язку із смертю ОСОБА_3 , однак, заборгованість, яка виникла у зв?язку із невиплатою пенсії ОСОБА_3 за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2021 року, права на виплату якої мала померла відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду, входить до складу спадщини, а, отже позивач є спадкоємцем недоотриманої пенсії в розмірі 323 588,39 грн. Також, квартира АДРЕСА_1 , належить позивачеві та його матері на праві спільної сумісної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданого 02 грудня 1993 року УЖКГ Міськвиконкому м. Стаханів.
Постановленою суддею ухвалою від 04 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання. Встановлено відповідачеві строк для подання відзиву та заперечень. Зобов`язано Вишневу державну нотаріальну контору надати суду у строк до 02 червня 2025 року належним чином засвідчену копію спадкової справи № 360/2024, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . 22 квітня 2025 року нотаріусом виконано ухвалу суду в частині надання доказів.
29 квітня 2025 року представником відповідача-2 подано відзив на позовну заяву. У відзиві представник зазначила, що питання виплати недоотриманої пенсії померлого пенсіонера врегульовані в ст. 46, 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі за текстом – Закон № 1058-IV) та п. 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі – Порядок № 22-1). Вищевказаними нормативними документами передбачена виплата недоотриманої пенсії за померлого пенсіонера по місяць смерті виключно членам його сім`ї. Позивачстаном на 18 квітня 2025 року не завертався до Головного управління з заявою щодо виплати недотриманої пенсії в розмірі 323 588,39 грн, як спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Відповідач-2 вказує, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду № 520/8649/21 від 22 червня 2021 року ОСОБА_3 була нарахована пенсія в розмірі 323 588,39 грн за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2021 року. Станом на 09 квітня 2025 року залишок невиплаченої пенсії на виконання рішення суду ОСОБА_3 складає 319 098,17 грн за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2021 року. 04 квітня 2025 року було направлено лист Державному нотаріусу Вишневої державної нотаріальної контори Бучанського району Київської області за № 2000-0404-8/53138 про суму недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_3 .
Постановою Вишневої державної нотаріальної контори від 24 грудня 2025 року за №249/02-14/02-31 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові кошти (недоотриману пенсію), що знаходяться в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, на частку квартири під номером АДРЕСА_1 , що належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 з таких причин: до спадкової справи не подана довідка з останнього місця реєстрації померлої, яка підтверджувала б фактичне прийняття спадщини спадкоємцями. Враховуючи вищевикладене, неможливо встановити факт прийняття спадщини шляхом реєстрації з померлою за однією адресою на день її смерті, неможливо встановити коло спадкоємців, які прийняли спадщину, а також визначати частку у спадщини кожного з спадкоємців.
Також відповідач-2 повідомляє, що у зв`язку з несвоєчасним повідомленням про смерть ОСОБА_3 24 січня 2023 року, виникла переплата пенсії за період з 01 лютого 2023 року по 31 березня 2024 року в сумі 150 095,54 грн. В зв`язку з вищезазначеним 16 жовтня 2024 року за № 2000-0804-5/181872 посадовою особою відповідача-2 подано заяву до Головного управління Національної поліції в Харківській області про факт кримінального правопорушення. Таким чином право на отримання недоодержаної пенсії у позивача відсутнє, також за особовим рахунком померлої ОСОБА_3 рахується переплата пенсії 150 095,54 грн.
08 травня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 вступила у справу та 09 травня 2025 року подала заяву про участь у справі в режимі відеоконференцзв`язку.
12 травня 2025 року постановленою судом ухвалою задоволено клопотання представника позивача, розгляд справи призначено проводити в режимі відеоконференцзв`язку.
Постановленою судом ухвалою від 18 серпня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 01 жовтня 2025 року зобов`язано представника позивача надати суду на огляд оригінали доказів у виді свідоцтва про право власності від 02 грудня 1993 року та технічного паспорту на квартиру, яка перебуває в особистій власності громадянина ОСОБА_3 , доданих до позову в засвідчених позивачем копіях.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, указаних у ньому. Зазначила, що оригінали доказів на виконання ухвали суду позивач їй не надав, повідомивши, що оригінали залишилися на тимчасово окупованій території України та надані бути не можуть. Просила розглянути справу на підставі наявних доказів.
Представник відповідача-1 в судове засідання не з`явився, підстав неявки не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
12 травня 2025 року та 09 грудня 2025 року представником відповідача-2 подані клопотання про розгляд справи без участі представника.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи позову та відзиву, перевіривши їх матеріалами справи та отриманими судом доказами, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом установлено таке.
З наданого позивачем у засвідченій копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що позивач, ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_3 /а.с.25/.
Ухваленим 22 червня 2021 року Харківським окружним адміністративним судом рішенням у справі № 520/8649/21 позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з 01 квітня 2017 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 23 липня 2021 року.
Вказаним рішенням установлено, що припинення виплати позивачу пенсії з 01 квітня 2017 року, що було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV та фактично призвело до втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним. Також встановлено, що позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, однак з наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити, яким саме органом було припинено виплату пенсії позивача з 01 квітня 2016 року. Представником відповідача до матеріалів справи не надані рішення або розпорядження, відповідно до яких позивачу було призупинено виплату пенсії. Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача по припиненню нарахування і виплати позивачу пенсії - не підлягають задоволенню. Проте, враховуючи, що позивачем набуто право на виплату пенсії у встановленому законодавством порядку, проте така пенсія виплачена не була з вини органу, що призначає та виплачує таку пенсію, то суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити та виплатити ОСОБА_3 пенсію з 01 квітня 2017 року. Позовна вимога щодо стягнення заборгованості фактично поглинається зобов`язанням відповідача виплатити позивачеві пенсії з 01 квітня 2017 року, а тому задоволенню не підлягає.
10 вересня 2021 року за № 2000-0404-8/115691 відповідачем на адресу ОСОБА_3 складено лист, яким повідомлено про поновлення виплати пенсії з вересня 2021 року, сума боргу з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2021 року облікована та складає 323 588,39 грн /а.с.17/.
20 вересня 2021 року за № 2000-0404-8/119540 відповідачем надано ОСОБА_3 довідку про суму заборгованості з 01 квітня 2017 року /а.с.18, 19-20/ на загальну суму 323588,39 грн.
Ухваленим 19 серпня 2024 року Києво-Святошинським районним судом Київської області рішенням у справі № 369/13273/24 заява ОСОБА_2 , заінтересована особа: Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті задоволена. Встановлено факт смерті громадянина України ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Стаханов Луганської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ірміно Луганської області, Україна. Рішення допущено до негайного виконання та 19 вересня 2024 року набрало законної сили.
Вказаним рішенням установлено, що у серпні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті. Встановлено, що громадянин України ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Стаханов Луганської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ірміно Луганської області, Україна, про що видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 від 26 січня 2023 року. Вирішити питання в позасудовому порядку заявник не може, оскільки чинним законодавством України не допускається реєстрація смерті на підставі медичного свідоцтва, виданого неіснуючою державою, або реєстрація смерті здійснюється згідно визначеного законодавством переліку.
21 серпня 2024 року видане свідоцтво про смерть ОСОБА_3 24 січня 2023 року з поміткою «повторно запис поновлено», про що свідчить надана заявником копія свідоцтва серії НОМЕР_5 /а.с.24/.
З отриманої судом копії спадкової справи після ОСОБА_3 вбачається, що:
- 06 грудня 2024 року ОСОБА_2 до Вишневої державної нотаріальної контори подано заяву про прийняття спадщини після смерті матері — ОСОБА_3 /а.с.34, зворот/;
- згідно з витягом з Єдиного державного демографічного реєстру № 6315-1475144-2018 від 27 березня 2018 року вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 13 січня 2000 року /а.с.36/;
- згідно з копіями свідоцтва про народження позивача серія НОМЕР_2 , свідоцтва про одруження серія НОМЕР_6 , свідоцтва про смерть серія НОМЕР_7 вбачається, що батько позивача та чоловік ОСОБА_3 Помер ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с36,зворот-37/;
- відповідно до отриманих нотаріусом Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 79437422 від 06 грудня 2024 року, (заповіти/ спадкові договори) № 79437428 від 06 грудня 2024 року, Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі 79437490 від 06 грудня 2024 року не вбачається реєстрації інших спадкових справ, заповітів, складених після ОСОБА_3 /а.с.38 -39/;
- відповіддю від 10 січня 2025 року № 2000-0404-8/6239 Відділу опрацювання документації № 4 управління з питань виплат головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомлено нотаріуса, що недоотримана пенсія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкала за адресою: АДРЕСА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відсутня /а.с.41,зворот/;
- Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області відповіддю № 15/1 від 13 січня 2025 року повідомлено нотаріуса, що за відомостями управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованою по м. Києву та Київській області не значиться /а.с.42/;
- 24 лютого 2025 року ОСОБА_6 подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові кошти (недоотриману пенсію) та 1/2 (однієї другої) частки квартири під номером АДРЕСА_1 . Нотаріуса повідомлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день своєї смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 /а.с.48/;
- 24 лютого 2025 року нотаріусом отримано інформацію № 414817367 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_3 та встановлено відсутність будь-яких зареєстрованих майнових прав /а.с.51,зворот/;
- 24 лютого 2025 року нотаріусом прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 249/02-14/02-31 /а.с.52,зворот-53/. Згідно з постановою відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на грошові кошти та недоотриману пенсію, що знаходяться в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, та на 1/2 (одну другу) частку квартири під номером АДРЕСА_1 , що належали померлій – ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з таких підстав: ... До спадкової справи не подана довідка з останнього місця реєстрації померлої, яка підтверджувала б фактичне прийняття спадщини спадкоємцями. Враховуючи вищевикладене, неможливо встановити факт прийняття спадщини шляхом реєстрації з померлою за однією адресою на день її смерті. Також неможливо встановити коло спадкоємців, які прийняли спадщину, а також визначити частку у спадщині кожного з спадкоємців... Відповідно до відповіді Головного управлінні Пенсійного фонду України Харківській області Управління з питань виплат Відділу опрацювання документації № 4 від 10 січня 2025 року № 2000-0404-8/6239 недоотримана пенсія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня... Правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 , спадкоємцем не подані. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованою державним нотаріусом Вишневої державної нотаріальної контори Філатовою І. І. 24 лютого 2025 року за № 414817367, відомості про реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме на 1/2 частку квартири під номером АДРЕСА_1 , відсутні;
- 04 квітня 2025 року за № 2000-0404-8/53138 на заміну листа № 2000-0404-8/6239 від 10 січня 2025 року Відділом опрацювання документації № 4 управління з питань виплат головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомлено нотаріуса, що сума недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкала за адресою: АДРЕСА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2021 року складає 319 098 гривень 17 копійок /а.с.53,зворот/.
Також, з наданої відповідачем копії листа вбачається, що 09 квітня 2025 року за №10208-10364/Є-04/8-2000/25 складено лист, яким позивача повідомлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду № 520/8649/21 від 22 червня 2021 року ОСОБА_3 була нарахована пенсія в розмірі 323 588,39 за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2021 року. Станом на 09 квітня 2025 року залишок невиплаченої пенсії на виконання рішення суду ОСОБА_3 складає 319 098,17 гривень за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2021 року. 04 квітня 2025 року було направлено лист Державному нотаріусу Вишневої державної нотаріальної контори Бучанського району Київської області за № 2000-0404-8/53138 про суму недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_3 . Додатково повідомлено, що у зв`язку з несвоєчасним повідомленням Вами про смерть ОСОБА_3 24 січня 2023 року, виникла переплата пенсії за період з 01 лютого 2023 року по 31 березня 2024 року в сумі 150 095,54 грн. В зв`язку з вищезазначеним 16 жовтня 2024 року за № 2000-0804-5/181872 було подано заяву до головного управління Національної поліції в Харківській області про факт кримінального правопорушення. Надано пропозицію позивачеві посприяти у поверненні переплаченої пенсії за померлу ОСОБА_3 за період з 01 лютого 2023 року по 31 березня 2024 року в сумі 150 095,54 грн /а.с.65/.
Судом установлено наявність спору між позивачем та відповідачем-2 з приводу спадкового майна та спадкової маси, порядку виплати спадкового майна та спору про невизнання державою права на отримання у спадок нерухомого майна через відсутність правовстановлювальних документів.
Вирішуючи спір, суд висновує таке.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи зі змісту статті 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право спорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Вирішуючи питання щодо спадкування заборгованості з пенсії в разі втрати годувальника.
До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України(стаття 1219 ЦК України).
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Уразі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
За змістом цієї норми, можна дійти висновку, що законодавцем встановлено альтернативний механізм набуття права власності на недоотриману пенсію померлого пенсіонера, а саме пріоритет наданий членам сім`ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім`ї, які перебували на його утриманні. Зазначені особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Якщо такі особи відсутні або не звернулися у встановлений строк із заявами, недоотримана пенсія входить до складу спадщини і успадковується спадкоємцями померлого на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зазначеним у п. 5 ч. 2 цієї статті, може бути примусове виконання обов`язку в натурі.
За ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 1 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Пунктом 21 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.
Під час судового розгляду встановлено, що позивач, як єдиний спадкоємець ОСОБА_3 першої черги за законом після отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_3 після звернення до суду за встановленням факту смерті на тимчасово окупованій території та отримання свідоцтва про смерть подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, яку зареєстровано нотаріусом та заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину. Наявності інших спадкоємців, які-б звернулися за прийняттям спадщини до нотаріуса чи які прийняли спадщину шляхом постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини судом не встановлено.
Відтак, позивач, як єдиний спадкоємець першої черги за законом має право на спадкове майно після ОСОБА_3 , в тому числі й заборгованості з пенсії в разі втрати годувальника, а заперечення відповідача-2 проти позову з посиланням на ненадання позивачем нотаріусу доказів на підтвердження реєстрації померлої та проживання з нею інших людей, які позивач самостійно позбавлений можливості отримати в силу Закону України «Про інформацію», суд вважає неспроможними.
При цьому суд, з огляду на доводи відповідача у відзиві вважає за необхідне зазначити, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача, як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна після смерті матері.
Визначаючи склад такого майна суд приймає до уваги рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/8649/21 від 22 червня 2021 року, яким зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_3 з 01 квітня 2017 року та розрахунок пенсії, проведений відповідачем-2 та наданий позивачем. Відтак висновує, що сума пенсії, яка перетворилася у суму боргу та є невиплаченою становить 323 588,39 грн. При цьому суд не може прийняти до уваги наданий відповідачем-2 лист від 09 квітня 2025 року за № 10208-10364/Є-04/8-2000/25 та лист, направлений на адресу нотаріуса 04 квітня 2025 року за № 2000-0404-8/53138 на заміну листа № 2000-0404-8/6239 від 10 січня 2025 року, за якими сума недоотриманої пенсії ОСОБА_3 за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2021 року складає 319 098,17 грн, оскільки суду не надано жодних належних та допустимих доказів виплати суми заборгованості спадкодавцю, позивачеві та зменшення заборгованості з виплати пенсії з 323 588,39 грн до 319 098,17 грн. Самі лише надані листи не є належними доказами виплати заборгованості з пенсійних виплат, встановленої рішенням суду. Водночас, суд ураховує й те, що сторонами не надано доказів того, що у період з 20 вересня 2021 року (дата довідки про розмір заборгованості) по 24 січня 2023 року наведена в довідці (ор 963240844206) заборгованість з пенсії в разі втрати годувальника, нарахована за рішенням суду у справі №520/8649/21 від 22 червня 2021 року не виплачувалася та такий розмір залишався незмінним, внаслідок чого вважає за доцільне обумовити вказану суму посиланням на фактично виплачені спадкодавцю суми.
За таких обставин, позовна заява в цій частині підлягає частковому задоволенню.
При цьому суд відхиляє посилання відповідача-2 на відсутність підстав для задоволення позову через переплату пенсії спадкодавцю через неповідомлення про смерть ОСОБА_3 , оскільки, доказів ініціювання відповідачем-2 процедури повернення переплати з виплати пенсії, передбаченої Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України віл 21 березня 2003 року № 6-4 суду не подано, доказів на підтвердження встановлення вини позивача у створенні переплати (в тому числі й обізнаності про смерть матері раніше за дату звернення до суду), неправомірного отримання сум переплати саме позивачем на час розгляду справи суду не надано.
Вирішуючи питання щодо нерухомого майна, суд ураховує таке.
Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Відповідно до п. 1.2 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі, споруди, земельну ділянку, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продаж; пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах); свідоцтвом про право власності; державним актом на право власності на земельну ділянку; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майн подружжя; договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права ні утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно; договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, тощо.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» у редакції, чинній на 26 лютого 1996 року передача квартир (будинків) у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.
За ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України).
За положеннями ст. 77 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з частинами 2 4, 8, 9 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
За ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Позивач, посилаючись на належність спадкодавцю 1/2 частини нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 на підтвердження вказаного факту надає засвідчені ним особисто копії:
- свідоцтва про право власності на житло складене мовою оригіналу — російською /а.с.12/, згідно з яким 02 грудня 1993 року УЖКГ міськвиконкому посвідчує, що квартира, за адресою: АДРЕСА_4 дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , загальна площа квартири 53,1 кв. м, свідоцтво видане згідно з розпорядженням від 11 жовтня 1993 року № 82. Вказана копія свідоцтва містить відтиск печатки органу, непридатний до впізнання. Крім того, знизу міститься засвідчувальний напис, згідно з яким квартира АДРЕСА_1 зареєстрований в Стаханівському БТІ в реєстраційну книгу № 143/2418 та прізвище керівника: «/гя Близнець/» підпис посадової особи та печатку у виді, непридатну для впізнання;
- технічного паспорту на квартиру, що знаходиться в особистій власності громадянина ОСОБА_3 /а.с.21-23/, складеного мовою оригіналу — російською, згідно з яким квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано Стаханівським БТІ в реєстрі за №143/2418, що містить технічну характеристики квартири, частина з яких непридатна для впізнання.
В судовому засіданні 01 жовтня 2025 року після дослідження копій доказів судом, з огляду на встановлення відмінностей щодо осіб власників майна, вказаних у технічному паспорті та свідоцтві, печаток органів, яким видано свідоцтво та проведено реєстрацію права, недоліків копій поставлено під сумнів відповідність поданих копій оригіналам та зобов`язано позивача надати суду на огляд оригінали доказів у виді свідоцтва про право власності від 02 грудня 1993 року та технічного паспорту на квартиру, яка перебуває в особистій власності громадянки ОСОБА_3 , доданих до позову в засвідчених позивачем копіях. З підстав ненадання вказаних доказів та для їх доставлення до суду судом неодноразово оголошені перерви в судовому засіданні. Водночас, будучи повідомленою про наслідки невчинення дій з надання оригіналу, зміст ст. 95 ЦПК України, представник позивача, яка є адвокатом, оригінали доказів, їх нотаріально засвідчені копії, які б усунули сумніви відповідності поданих копій оригіналам суду не надала. Повідомила про відсутність можливості надання оригіналів. Клопотань про витребування вказаних доказів не заявила.
Вказане позбавляє суд можливості перевірити достовірність поданих у копіях доказів у виді свідоцтва про право власності на житло, технічного паспорту. Відтак, застосовуючи положення ч. 6 ст. 95 ЦПК України, суд не бере до уваги свідоцтво про право власності на житло від 02 грудня 1993 року та технічний паспорт на квартиру, що знаходиться в особистій власності громадянки ОСОБА_3 при розгляді справи. Інших доказів, які б самі по собі, або у сукупності вказували на належність ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , правові підстави набуття права позивачем не надано. Клопотань про витребування таких не заявлено.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, в тому числі, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням викладеного суд висновує, що надані суду докази не підтверджують, як самі по собі, так і у своїй сукупності того, що спадкодавець позивача на момент своєї смерті була власником спірного майна, набула у минулому право власності та не відчужила його до дня смерті. А тому доводи позивача про наявність у нього та у ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно має характер припущення та не підтверджений доказами. Відтак, в задоволенні позову в цій частині позивачеві належить відмовити за недоведеністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
Позивача звільнено від сплати судового збору, тому з огляду на часткове задоволення позовних вимог, судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
позов ОСОБА_2 – задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом право власності на недоотриману пенсію в разі втрати годувальника за період з 01 квітня 2017 року по 31 серпня 2021 року, яка призначена та належала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак не була одержана нею за життя у розмірі 323 588 (триста двадцять три тисячі п`ятсот вісімдесят вісім) гривень 39 копійок, з урахуванням фактично виплачених ОСОБА_3 сум.
У решті позову — відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складене та підписане 27 квітня 2026 року.
Учасники справи:
позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП НОМЕР_8 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 ;
відповідач-1 – Кадіївська міська рада, код в ЄДРПОУ 25963320; місцезнаходження: Україна, Луганська обл., м. Кадіївка, вул. Кірова, буд. 32;
відповідач-2 – Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, код в ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження: м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3, під. 2.
Суддя Д. О. Парфьонов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua