Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №182/6306/25 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6306/25

Провадження № 3/0182/71/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2026 м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл.

Клименко І. В.

секретар судового засідання Степанова О. Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Нікополь адміністративний матеріал, який надійшов з ВРПП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає у АДРЕСА_1 , працює ПК «Дніпровський», РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

за участю особи, що притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 994246 від 21.09.2025, ОСОБА_1 20.09.2025 о 23.20 год. по вул. Єдності (Мініна), 10 у м. Нікополь, Дніпропетровської області керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 2107 д.н.з НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану сп`яніння проведений за допомогою технічного засобу приладу Alkotest Drager-6810, проба позитивна, тест № 2467 показав 1.58 проміле. Даними діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В суді ОСОБА_1 факт вчинення правопорушення заперечував. Пояснив, що у той день він дійсно вживав алкогольні напої, але за кермом автомобіля він не був, поліцейські його не зупиняли. Його з другом підвозив знайомий на ім`я ОСОБА_2 . Кому належить зазначений автомобіль, він не знає. Під час руху той заїхав в яму і пішов за чимось, але так і не повернувся, а вони з другом його чекали біля машини. Коли приїхала поліція, вони стояли біля зачиненої машини і він пояснював працівникам поліції, що не він був за кермом. На місці були свідки, які подумали, що він керував автомобілем та в`їхав в яму. Друг теж був п`яний і взагалі не розумів, що тоді казав. Під час спілкування працівники поліції запідозрили у нього ознаки сп`яніння та запропонували пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», на що він погодився, пояснивши їм, що він не керував автомобілем. Факту вживання ним алкогольних напоїв у той день він не заперечує, однак заперечує сам факт керування ним транспортним засобом. Вважає, що матеріалами справи підтверджено, що працівники поліції автомобіль під його керуванням не зупиняли, а, отже, і не бачили чи рухався даний автомобіль взагалі. Просить адміністративну справу закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, суддя враховує наступне.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими доказами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Одним із видів об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з матеріалів справи, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 2107 д.н.з НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол складений за керування водієм транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено, що вказана особа керувала транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу (руху транспортного засобу за допомогою двигуна), незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.

Разом з тим, ОСОБА_1 у судовому засіданні наполягав, що він не керував зазначеним автомобілем і у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження цього факту.

Так, при перегляді наявного у матеріалах справи відеозапису суддею встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться біля нерухомого транспортного засобу ВАЗ 2107 д.н.з НОМЕР_2 , при цьому має явні ознаки алкогольного сп`яніння. В ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечує вживання ним алкогольних напоїв, проте пояснює, що транспортним засобом він не керував, за кермом була інша людина.

Припущення, яке б воно не було вірогідне, не можна покласти в основу рішення суду про винуватість ОСОБА_1 , якщо інші докази відсутні.

Письмові матеріали справи (протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія) в даному випадку не можуть бути в цій справі достовірним джерелом доказів, а є процесуальними актами, в яких формулюється обвинувачення, що потім повинно бути підтверджене об`єктивними доказами.

У протоколі про адміністративне правопорушення у якості свідків правопорушення вказано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

З метою перевірки показань ОСОБА_1 суддею вживалися заходи щодо виклику у судове засідання з метою допиту в якості свідків, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Але ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи судовою повісткою шляхом надсилання смс-повідомлень про виклик до суду на 09.02.2026, 23.03.2026 та 23.04.2026 не з`явилися.

Таким чином, допитати зазначених свідків в суді не виявилося можливим, бо на неодноразові виклики до суду свідки так і не з`явилися.

Таким чином, слід констатувати, що суддею, з метою перевірки показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були вжиті всі необхідні та можливі заходи.

Разом з цим, письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які долучені до матеріалів справи, перевірити не надалося можливим, а отже на переконання судді письмові пояснення свідків жодним чином не можуть вплинути на вирішення справи, оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому їх покази не можуть бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Письмові пояснення свідків адмінправопорушення без їх допиту у судовому засіданні є неналежними доказами (ВС/КАС № 560/751/17 від 27.06.2019).

Враховуючи зазначене, суддя не вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, а саме п. 2.9 а, оскільки інспектор поліції належним чином не встановив, чи саме ОСОБА_1 був тією особою, яка керувала зазначеним транспортним засобом, оскільки враховується, що під керуванням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, пов`язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічними можливостями транспортного засобу, що не було встановлено в діях ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 , як водієм, були вчинені дії, пов`язані з приведенням транспортного засобу в рух, відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу.

Відтак відсутність в справі доказів факту керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння виключає можливість притягнення її до відповідальності за ст. 130 КУпАП, оскільки не містить необхідної для цього складової - доведення факту керування транспортним засобом.

Отже, в суді не здобуто належних, допустимих і достатніх доказів того, що ОСОБА_1 20.09.2025 о 23.20 год. керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 2107 д.н.з НОМЕР_2 , а, відтак і вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тому суддя вважає, що додані до матеріалів справи письмові докази не можуть вважатися належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, тому суддя вважає, що не доведена матеріалами справи об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, бо суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому з цих підстав вважаю за необхідне провадження по справі закрити.

Керуючись ст. 221, 283, ч. 1 ст. 130, п. 1 ст. 247 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.

Суддя: І. В. Клименко