Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №522/17594/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №522/17594/25-Е

Суддя: Донцов Д. Ю.

Справа № 522/17594/25-Е

Провадження №2-о/522/191/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Донцова Д.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Смокової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтуванні заяви зазначено, що 03 січня 1994 року за № 8-2168 Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів родині « ОСОБА_2 » (мовою оригіналу) було видано Свідоцтво про право власності на житло – квартиру АДРЕСА_1 . Станом на сьогодні заявниця не може в повному обсязі скористатися своїм правом приватної власності на належну їй частку нерухомого майна у зв`язку з неможливістю встановити належність їй правовстановлюючих документів на вищевказане нерухоме майно - з огляду на розбіжності в написанні прізвища, що виникли свого часу через переклад прізвища заявниці з російської мови. У Свідоцтві про право власності на житло № НОМЕР_1 від 03.01.1994 прізвище заявниці зазначено: « ОСОБА_2 », у свою чергу дошлюбним прізвищем заявниці (яка в результаті укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_3 ») було « ОСОБА_2 ». У зв`язку із вказаним, виникла необхідність встановити факт належності правовстановлюючих документів, оскільки встановлення даного факту тягне виникнення юридичних наслідків.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.08.2025 р. відкрито провадження у справі.

26.08.2025 р. від представника управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради про розгляд справи за його відсутності.

15.04.2026 р. від представника заявника надійшла заява про розгляд справи за відсутності заявника, вимоги заяви підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, причин не явки не повідомляли.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 03.01.1994 р. Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів було видано свідоцтво про право власності на житло, згідно яким посвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно належить на правах приватної спільної власності ОСОБА_4 , та членах його сім`ї ОСОБА_5 (мовою оригіналу). Свідоцтво видано згідно з розпорядженням (наказом) від 03.01.1994 р. №30201, зареєстровано та записано у реєстрову книгу за №8-2168.

Водночас у свідоцтві про народження заявниці — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - її прізвище зазначено російською мовою як « ОСОБА_2 ». Батьками заявниці у вказаному свідоцтві записані: « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_6 » (мовою оригіналу).

З копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 05.05.2000 р. встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклали шлюб, після укладення шлюбу ОСОБА_5 присвоєно прізвище ОСОБА_3 .

Разом із тим у свідоцтві про право власності на житло допущено помилку в написанні прізвища заявниці « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_2 ». Аналогічна помилка міститься і в написанні прізвища її батька.

У зв`язку з цим, згідно з інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно (витяг сформований 28.07.2025 року), право власності на зазначену квартиру на підставі свідоцтва про право власності, № НОМЕР_1 , 03.01.1994, УЖКГ виконкому Одеської міської Ради народних депутатів, зареєстровано за ОСОБА_9 та ОСОБА_4 (який помер)

ІНФОРМАЦІЯ_3 . державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4 , 1941 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким посвідчено, що спадкоємцем зазначеного в заповіті майка, а саме: 1/2 частини квартири під АДРЕСА_1 , є його син - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З Витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно встановлено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у частці 1/2 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_10 , підставою виникнення права власності є свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: Р. N° 7-360, виданий 10.04.2013, видавник: Шоста ОДНК.

Таким чином, розбіжності у написанні прізвища заявниці « ОСОБА_2 » у свідоцтві про народження та « ОСОБА_2 » у свідоцтві про право власності - зумовлені технічною помилкою при оформленні правовстановлюючого документа та стосуються однієї і тієї ж особи.

Зазначена невідповідність у написанні прізвища перешкоджає заявниці у належній реалізації її майнових прав, зокрема у підтвердженні належності їй свідоцтва про право власності на житло.

Суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті (п.6 ч.1 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності заявнику документу, який необхідний заявнику для оформлення майнових прав, що випливають із цього факту.

У даному випадку виключним способом захисту права заявника є звернення до суду із заявою щодо факту належності заявнику свідоцтва про право власності на житло.

Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати: особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй; спадкоємці померлої особи - власника цього документа для оформлення спадкових прав; утриманці померлого для одержання пенсії; прокурор у порядку статей 45, 46 ЦПК; інші особи, які заінтересовані у встановленні факту.

Аналізуючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що правовстановлюючий документ на квартиру - свідоцтво про право власності на житло, видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів, виданого 03.01.1994 р. згідно з розпорядженням від 03.01.1994 №30201, щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_11 .

Розбіжність у написанні прізвища виникла під час його відтворення з російської мови на українську, що призвело до помилкового написання « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_2 ».

Усунення вказаної помилки можливо лише шляхом встановлення факту належності ОСОБА_11 вказаного документу.

Встановлення факту належності документів має юридичне значення для заявника, оскільки наявність належним чином оформлених правовстановлюючих документів дає можливість заявнику реалізувати свої права як власника майна.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_11 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 263-265, 294, 315, 319 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) правовстановлюючого документа - свідоцтво про право власності на житло, видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів, виданого 03.01.1994 р. згідно з розпорядженням від 03.01.1994 №30201, зареєстроване у реєстровій книзі за № 8-2168, щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.04.2026 р.

Суддя Донцов Д.Ю.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua