Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №509/2205/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2205/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року Cуддя Овідіопольського районного суду Одеської області Гандзій Д.М., розглянувши матеріали які надійшли УПП в Одеській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 5 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

03.04.2026 року до Овідіопольського райсуду Одеської області надійшли вищевказані адміністративні матеріали, а саме протокол складений 2 взводом 5 роти 2 бат. управління патрульної поліції в Одеській області л-т поліції Онуфран С.В., серії ЕПР1 № 621193 від 22.03.2026 року, відносно ОСОБА_1 за ст. 126 ч. 5 КУпАП.

Вважаю, що вказаний протокол належить поверненню до УПП в Одеській області ДПП НП України, для належного оформлення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує таке питання, зокрема як: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь – які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, містить в собі фактичні данні про обставини правопорушення, і відповідно – є одним з доказів по справі, у зв`язку з чим, судом, при вирішенні справи про адміністративне правопорушення, протокол оцінюється нарівні з іншими доказами по справі, перед якими, він не має переваги, та відповідно на підставі оцінки всіх доказів по справі, судом приймається відповідне рішення.

Відповідно до умов статті 252 КУпАП – орган (посадова особа) оцінює докази за внутрішнім переконанням, заснованому на всебічному, повному та об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

У відповідності до вимог ст. 256 КУпАП - у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Судом встановлено, що матеріали сформовані з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, що перешкоджає повному, всебічному та об`єктивному розгляду справи. Зокрема, у протоколі серії ЕПР1 № 621193 від 22.03.2026 року особою, яка притягається до відповідальності, зазначено ОСОБА_1 . Разом з тим, з доданих до протоколу документів від 22.04.2026 року вбачається, що прізвище особи — ОСОБА_2 .

Водночас, у супровідному листі, на титульному аркуші справи, у довідці про наявність вчинених правопорушень та у витягу з бази «ІПНП» (№ 3026081393282735) зазначено прізвище ОСОБА_3 . Вказана суперечність у персональних даних особи, відносно якої складено протокол, та документів, що посвідчують його особу, є істотним недоліком, оскільки позбавляє суд можливості ідентифікувати правопорушника та встановити фактичний суб`єктний склад адміністративного правопорушення. Крім того, суд звертає увагу, що у протоколі серії ЕПР1 № 621193 у пункті 14 (пояснення особи, яка притягається до відповідальності) відсутні будь-які відомості, підписи або відмітки про відмову від пояснень. Неналежне оформлення протоколу та розбіжності у матеріалах справи ставлять під сумнів достовірність викладених обставин та дотримання процесуальних норм патрульною поліцією при документуванні правопорушення.

Крім того, 22.04.2026 року до суду надійшла заява вх. №10021 від особи, відносно якої складено матеріали, у якій останній вказує на недостовірність даних щодо його прізвища в адміністративному протоколі та доданих до нього документах. Заявник зазначає, що його справжнє прізвище — ОСОБА_4 , тоді як у протоколі серії НОМЕР_1 він зазначений як ГУХ.

Суд законодавчо позбавлений права збирати докази вини. Це підтверджено не тільки міжнародним правом, але і національної судовою практикою. Принцип диспозитивності є одним із засадничих в українському та міжнародному судочинстві.

При цьому - обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень. На підтвердження цього додано витяг з бази даних у формі таблиці про подію від 09.02.2026 року. Проте, в матеріалах відсутня завірена копія постанови за ч. 2 ст. 126 КУпАП та відомості про набрання нею законної сили.

Практика Європейського суду з прав людини (справа "Карелін проти росії", заява № 926/08) наголошує на принципі безсторонності суду: суд не може самостійно виправляти помилки у протоколі або перебирати на себе функції обвинувачення, уточнюючи дані про особу правопорушника.

Крім того, згідно з принципом правової визначеності, викладеним у рішенні ЄСПЛ у справі "Брумареску проти Румунії", кожна особа має право знати, у чому саме її звинувачують. Наявність розбіжностей у прізвищі особи ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ) та відсутність документів, що посвідчують особу, створює ситуацію процесуальної невизначеності, що порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на захист та справедливий судовий розгляд

Пунктом 24 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року визначено, що визнати правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Враховуючи викладене, вказані матеріали не можуть бути прийняті судом до розгляду та підлягають поверненню до УПП в Одеській області ДПП НП України для усунення недоліків та належного оформлення.

Судом встановлено, що через невідповідність даних суд позбавлений можливості об`єктивно розглянути справи про адміністративне правопорушення які не відповідають вимогам закону, що має суттєве значення для вирішення справи. За наслідками таких встановлених недоліків у суду немає можливості повно, всебічно та об`єктивно розглянути дану справу, та прийняти по справі законне й обґрунтоване судове рішення, а тому протокол разом з доданими матеріалами підлягає поверненню до УПП в Одеській області ДПП НП України.

Керуючись ст. 256 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративні матеріали відносно ОСОБА_5 , за ст. 126 ч. 5 КУпАП повернути до УПП в Одеській області ДПП НП України (65114, Одеська область, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд. 5) - для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Овідіопольського

районного суду Гандзій Д.М.