Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №504/1095/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/1095/26

Номер провадження 3/504/568/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області А.Ф. Сафарова, розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Одеській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце роботи у протоколі не зазначено, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -

ВСТАНОВИВ:

До Доброславського районного суду Одеської області надійшли зазначені матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , відносно якої інспектором 1 взводу 5 роти 1 батальйону УПП в Одеській області Парафіленком Є.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 596671 від 20.02.2026 вбачається, що 20.02.2026 о 13:47 год., за адресою: дорога Новомиколаївська (Старокиївське шосе), 23 км, водій ОСОБА_1 керувала ТЗ Hyundai getz, н/з НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Подія фіксувалась на портативні відеореєстратори 767379, 474927. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Адвокат Садаклієв І.І. підтримав клопотання про закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення, просив врахувати наступне. На наявному відео з боді-камери 767379 о 13:53 год. (час на відео 0 год. 9 хв), ОСОБА_1 повідомила інспектору патрульної поліції, що не вживає ні наркотиків, ні алкоголю. Потім на питання інспектора: «Ви тест на стан наркотичного сп`яніння пройдете?», на що ОСОБА_1 відповіла: «Да». Потім на відео з боді-камери 7673779 о 13 год. 58 хв. (час на відео 0 год. 13 хв), інспектор патрульної поліції ОСОБА_2 спитав у ОСОБА_1 : «Що, зателефонувати, щоб нам привезли експрес-тест на наркотики? Ви точно нічого не вживали?», відповідь ОСОБА_1 «Точно». Після цього вже потім їй було запропоновано проїхати до спеціалізованого медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, на що ОСОБА_1 відповіла, що вона з ними їхати нікуди не буде, однак на місці пройти тест не відмовляється. Вказані у протоколі ознаки наркотичного сп`яніння не підтверджуються наявними відео доказами. ОСОБА_1 вела себе адекватно, добре розуміючи, де вона знаходиться, чітко відповідала на питання працівників патрульної поліції. Стосовно тремтіння пальців рук ОСОБА_1 повідомила, що вона дуже хвилюється, так як за весь час водійського стажу її вдруге зупиняють працівники поліції. Крім того о 14 год. 26 хв на відео з боді-камери 767379 (47 хв.) ОСОБА_1 повідомила інспектору поліції, що зараз приїде адвокат, на що той відповів: «Мені немає сенсу чекати, а адвокату немає сенсу сюди їхати». Потім інспектор сказав, що поставив відмітку про те, що ОСОБА_1 відмовилася від підпису. Захисником також зазначено, що водій ОСОБА_1 мала травму ноги та перебувала у гіпсі, пересувалася за допомогою милиць. За рекомендацією лікаря, відповідно до наданої довідки за підписом чергового травматолога травмпункту КНП «Консультативно-діагностичного центру №29» ОМР, приймала медичні препарати, такі як Фастенол, Інфломекс, які не відносяться до препаратів, які можуть викликати стан сп`яніння. Також надав скріншот пляшки напою, виявленого в салоні автомобіля під час зупинки, який продається у мережі магазинів «Сільпо», із його складом та на якому зазначено, що напій є адаптованим безалкогольним.

В якості доказів винуватості особи, суду надано та судом досліджено наступні докази:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 596671 від 20.02.2026;

-довідку про отримання (неотримання) особою посвідчення водія;

-довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно з якою ОСОБА_1 протягом року не піддавалася адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.02.2026 (не підписаний працівником поліції який його склав) в якому зафіксовано ознаки сп`яніння (неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, які не реагують на світло);

-відеозапис ПВР з місця події.

Також, судом досліджено наданий захисником прінт скрін сторінки товару з сайту https://silpo.ua на напій Beermaster Brewery Pink Joy Flam який є адаптованим безакогольним напоєм та довідку КНП «Консультативно – діагностичного центру № 29» ОМР Травмпункт, згідно якої у переліку ліків встановлено відсутність препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, за результатом дослідження відеозапису, долученого в якості доказу до матеріалів справи, судом встановлено обставини події, яка мала місце 20.02.2026 за місцем розташування стаціонарного блокпосту, зокрема зафіксовано, що після зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 за порушення правил ПДР, а саме невикористання паску безпеки, відносно останньої було винесено відповідну постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляд штрафу. В подальшому, після ознайомлення із змістом постанови та отримання її копії ОСОБА_1 , поліцейський побачив в автомобілі залізну пляшку та попросив водія показати, після чого взяв пляшку до рук та почав досліджувати склад продукту, зазначений на етикетці. ОСОБА_1 повідомила, що це енергійний напій, який вживав її хлопець та він продається в мережі супермаркетів. Поліцейський запитав у ОСОБА_1 , чи не вживала вона нічого забороненого, на що остання відповіла відмовою. Поліцейський повідомив, що йому здається, що її поведінка не відповідає обстановці, блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. В подальшому ОСОБА_1 повідомила, що керує транспортним засобом у гіпсі, показала милиці та зазначила, що вживає лікарські препарати, призначені лікарем для зростання м`язів, комплекс вітамінів, назву не змогла назвати. Поліцейський запитав, чи готова вона зараз пройти тест на наркотики, який їй зараз дадуть, на що ОСОБА_1 одразу погодилась. Поліцейський підійшов до службового автомобіля, де перебували інші поліцейські та повідомив, що йому здається, що водій перебуває у стані наркотичного сп`яніння через те, що особа може сама по собі сміятися, вбачає неприродну блідість обличчя та попросив іншого поліцейського підійти разом із ним, щоб той поспілкувався та впевнився, чи йому здається чи ні. Спілкування із водієм ОСОБА_1 продовжилось вже двома поліцейськими, яке було більш схоже на спонукання водія до визнання тих, обставин, що не є дійсністю. Так, було опитано особу щодо вживання взагалі наркотичних засобів, на що ОСОБА_1 надала відповідь, яка не мала значення для даної справи взагалі та наполягала, що вона дуже нервує через те, що це її друга зупинка поліцейськими протягом усього часу водійського стажу. Поліцейський вдруге запропонував пройти експрес-тест та спитав, чи телефонувати йому, щоб їм привезли тест на наркотики з послідуючим питанням: «Ви точно нічого не вживали», на що отримав заперечну відповідь. Будучи невпевненим у тому, що особа все ж перебуває в стані наркотичного сп`яніння, поліцейський висловився про необхідність залучення (дослівно) «собаки-кінолога» для огляду транспортного засобу. Поліцейський, якого покликав на допомогу інспектор ОСОБА_2 почав роз`яснення процедури виявлення у водія ознак сп`яніння та роз`яснив, що у разі виявлення поліцейським таких ознак водію пропонується проїхати до лікаря-нарколога до м. Одеси де необхідно здати аналізи. ОСОБА_1 повідомила, що вона нікуди не поїде через те, що має приймали ліки по часу, у неї купа спланованих невідкладних справ, пов`язаних із тваринами, запланована поїздка у інший район міста, де також має провести тривалий час і вона не розуміє, як будучи в гіпсі вона має все встигнути. Інспектор ОСОБА_2 знов почав говорити, що необхідно покликати «собаку-кінолога», або іншу з собак, що перебувають на блокпосту, оскільки йому здавалось що серед них є порода малінуа, для перевірки на наявність заборонених речовин, на що ОСОБА_1 не заперечувала. За результатом переліченого, поліцейським було роз`яснено водію, що відносно неї буде складено протокол за відмову від огляду на стан сп`яніння, на що остання відповіла, що їй необхідно поспілкуватись з адвокатом. Після складання матеріалів справи та колективного обговорення стану водійки, інспектор ОСОБА_2 повернувся до автомобіля ОСОБА_1 , де зачитав їй зміст протоколу про адміністративне правопорушення та надав їй на підпис, на що остання повідомила, що без адвоката нічого не буде підписувати і через деякий час він під`їде. Поліцейський сказав дослівно «Мені немає сенсу чекати, а адвокату немає сенсу сюди їхати», тому зафіксував у протоколі відповідну відмітку про відмову особи від підпису та отримання копії постанови.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала

За змістом ст.245 КУпАП, суд зобов`язаний всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП забороняється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст.266 КУпАП, а також затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція).

Відповідно до п.п. 1, 2 розділу І Інструкції визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду. Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі-поліцейський) підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п. 12 Розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З відеозапису вбачається, що під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 за місцем розташування стаціонарного блокпосту, жодних ознак наркотичного сп`яніння у водія не було. Дівчина була привітною з поліцейським, що жодним чином не свідчило про поведінку яка не відповідала обстановці. Все що відбувалося після винесення інспектором ОСОБА_2 постанови за інше порушення ПДР, жодним чином не є виконанням поліцейськими вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Протягом усього часу спілкування поліцейському «здавалося, що: особа перебуває в стані наркотичного сп`яніння, є необхідність проведення огляду транспортного засобу «собакою-кінологом». Інспектором двічі пропонувалося пройти огляд на місці за допомогою експрес-тесту, що є неможливим для даного виду сп`яніння, оскільки такий огляд проводиться виключно в медичній установі. Будучи введеною в оману щодо порядку проведення огляду водійка двічі погоджувалася на його проведення.

Судом встановлено, що поведінка ОСОБА_1 була адекватною протягом усього періоду перебування на блокпосту, не дивлячись на спонукання з боку працівника поліції до визнання тих фактів, які йому самому здавалися та потребували підтвердження з боку інших членів екіпажу та «собак-кінологів». Спілкування поліцейських із ОСОБА_1 , мало ознаки знущання з метою доведення водійки до істерики.

Суд констатує, що з боку інспектора Парафіленка Є.Ю. вбачалося упереджене ставлення до водія ОСОБА_1 , що фіксувалося на боді-камеру, незрозумілі висновки, які поліцейський робив для себе, виривання фраз з контексту для їх використання у власній вигаданій версії обставин життя водія - виглядало як тиск. Поведінка поліцейського проявлялась як така, що не відповідала обстановці, проявлялась різка зміна інтонації, самозапевнення у фактах, що не мали місце.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять підтвердження відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом після складання протоколу, що є обов`язковою вимогою відповідно до ст.266 КУпАП та свідчить про формальний підхід до оформлення матеріалів справи.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, під тиском, а також на припущеннях. Дотримання вимог ст. 266 КУпАП є обов`язковим, порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції має бути зафіксованим. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282).

У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.

Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати та збирати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

У справі відсутні достовірні дані, на підставі яких суд має можливість встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для даного провадження та підлягають доказуванню, а тому відсутні дані про наявність в діях особи, відносно якої складений адміністративний протокол, ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Доводи захисника суд вважає слушними та такими, що знайшли підтвердження

За вище викладених обставин, суддя дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, належними та допустимими доказами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 10, 245, 251, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А. Ф. Сафарова