Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №761/7330/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7330/26

Провадження № 3/761/2242/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Чайка О.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Печерського районного суду міста Києва, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , адвоката,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП),

установив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 01/190126 від 19.01.2026, складеного секретарем судового засідання Печерського районного суду міста Києва Баклан І.С., що надійшов до Шевченківського районного суду міста Києва 11.02.2026 (вх. 12386), ОСОБА_1 проявив неповагу до суду, що виразилась у непідкоренні представника потерпілого адвоката ОСОБА_1 розпорядженням головуючого, вчиненні дій в порушення порядку в судовому засіданні та які свідчать про явну зневагу до суду та встановлених у справі правил, за що передбачена відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 суддею для розгляду визначено Чайку О.С.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, не визнав та зазначив, що не є суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення, оскільки застосування механізму притягнення адвоката до адміністративної відповідальності за ст. 185-3 КУпАП у ситуаціях, коли адвокат реалізує своє право на захист клієнта, створює ризики обмеження гарантій адвокатської діяльності. Просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Вивчивши матеріали справи та доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя приходить до висновку, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, з таких підстав.

Згідно матеріалів, які надійшли до Шевченківського районного суду міста Києва 11.02.2026 (вх. № 12386) з Печерського районного суду міста Києва, 19.01.2026 секретарем судового засідання Печерського районного суду міста Києва Баклан І.С. складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

За змістом протоколу: «19.01.2026 в період часу з 11.59 год по 12.32 год, перебуваючи у судовому засіданні в залі суду № 6 Печерського районного суду міста Києва за адресою: місто Київ, вул. Володимирська, 15, адвокат ОСОБА_1 (діє на підставі договору № VYH-20231031-01, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000302 від 22.02.2016, видане на підставі рішення Ради адвокатів Львівської області № 48 від 29.01.2016), який є представником потерпілого ОСОБА_2 , при розгляді кримінального провадження № 12023105060000193 від 17.04.2023, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України, проявив неповагу до суду, що виразилось в непідкорені представника потерплого - адвоката ОСОБА_1 неодноразовим розпорядженням головуючого судді у справі - судді Печерського районного суду міста Києва Константінової К.Е. про дотримання порядку в судовому засіданні та в порушення порядку під час судового засідання, вчинив дії, які свідчать явну неповагу до суду або встановлених у суді правил, а саме:

-неодноразово перекрикував головуючу суддю Константінову К.Е. під час судового засідання та проголошення нею підстав для прийняття судового рішення занесеного до журналу судового засідання;

-під час звернення головуючого судді Константінової К.Е. голосно викрикував, не надаючи можливості проводити судове засідання;

- не реагував неодноразово на зауваження головуючого судді Константінової К.Е., постійно перекрикуючи її, вчиняв дії в порушення вимог адвокатської етики.».

Так, статтею 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Повага до суду є важливим елементом правової культури та забезпечення ефективного розгляду справ.

Неповага до суду - дії або бездіяльність, які принижують гідність і авторитет суду, перешкоджають здійсненню правосуддя або порушують встановлений порядок у судовому засіданні. Це може бути як відверте зневажливе ставлення до судді, прокурора, інших учасників процесу, так і порушення правил поведінки у залі суду.

До проявів неповаги належать, наприклад:

-порушення порядку в судовому засіданні;

-злісне ухилення від явки до суду без поважних причин;

-відмова від виконання розпоряджень головуючого судді;

-публічні образи суду або учасників процесу;

-вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Так, згідно з ч. 4 ст. 129 Конституції за неповагу до суду і судді винні особи притягуються до юридичної відповідальності.

Адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду передбачена ст. 185-3 КУпАП.

Водночас згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 185-3 КУпАП адміністративна відповідальність настає за неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Таким чином, об`єктивна сторона вказаного правопорушення виражається у неповазі до суду, яка може полягати у:

1) злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача;

2) непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого;

3) порушенні зазначеними особами порядку під час судового засідання;

4) вчинення зазначеними особами будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил.

Суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення може бути будь-яка особа, яка бере участь у судовому засіданні.

Отже, доводи ОСОБА_1 щодо того, що він не є належним суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення спростовуються наведеними нормами права.

Рішенням Ради Суддів України від 04.11.2016 № 74, зі змінами, «Про Рекомендацій щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду» визначено порядок порушення, розгляд та виконання справи про адміністративне правопорушення за неповагу до суду.

Зазначені Рекомендації направлені судам для використання в роботі.

Хоча ці Рекомендації не мають обов`язковості для їх застосування, однак, по-перше, вони базуються на аналізі норм права щодо порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 185-3 КУпАП, по-друге, вони не суперечать нормам КУпАП.

Так, у випадку вчинення однієї із зазначених вищезазначених дій суд зобов`язаний ініціювати провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таке провадження має такі стадії: - порушення справи про адміністративне правопорушення; - розгляд справи про адміністративне правопорушення; - виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду суд вирішує негайно, без складання протоколу про адміністративне правопорушення, після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання. Справу про адміністративне правопорушення розглядає суддя-доповідач зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене статтею 185-3 КУпАП. Питання про притягнення до адміністративної відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні оголошується перерва, або після закінчення судового засідання (ст. 216 ЦПК України, ст. 200 ГПК України, ст. 198 КАСУ України, ст. 330 КПК України).

Аналогічна позиція міститься у постановах Київського апеляційного суду № АМ-1/15320/4754/19 від 28.04.2020, № 381/895/23 від 14.08.2023.

Отже, оголосивши перерву у кримінальній справі, суд мав перейти до розгляду справи про адміністративне правопорушення, який розпочинається зі встановлення особи правопорушника, оголошення складу суду, роз`яснення права відводу, роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності прав, передбачених ст. 268 КУпАП, з`ясування у неї наявності клопотань. Після чого суд повинен перейти до з`ясування фактичних обставин адміністративного правопорушення, що передбачає серед іншого заслуховування пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з журналу судового засідання в режимі конференції № 5752001 від 19.01.2026 у судовому засіданні по розгляду кримінального провадження головуючим суддею до адвоката ОСОБА_1 (12:29:15) застосовано попередження.

Так, протокол не складається у разі вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185-3 КУпАП (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається (ст. 258 КУпАП). У такому випадку уповноважені особи на місці вчинення правопорушення виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення.

На відміну від загального правила (відповідно до якого копію постанови протягом трьох днів вручають або висилають особі, щодо якої її винесено), під час розгляду провадження за статтею 185-3 КУпАП копію постанови вручають одразу на місці вчинення правопорушення.

Крім цього, ані журналу судового засідання в режимі конференції № 5752001, ані CD-R диск з записом судового засідання від 19.01.2026, не містять відомостей про оголошення перерви у розгляді кримінаьного провадження для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відтак, зазначених вимог дотримано не було, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, пояснення ОСОБА_1 надані фактично 30.01.2026, тоді ж його ознайомлено з правами на обов`язками та частково ознайомлено з матеріалами, які були підставою для складення протоколу. При цьому секретарем складено протокол про адміністративне правопорушення 19.01.2026 та визначено місцем його розгляду - Шевченківський районний суд міста Києва.

Згідно вимог статті 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

З огляду на те, що принцип недопустимості спорів про підсудність між судами передбачає, що суди не мають права передавати справу один одному після того, як вона вже була прийнята до провадження з дотриманням правил підсудності, або сперечатися про те, який саме суд має її розглядати, а зазначені процесуальні недоліки не можливо усунути при розгляді матеріалів Шевченківським районним судом міста Києва, наявні підстави для закриття справи.

При цьому слід вернути увагу на особливість правового статусу доказів у провадженні по справах про адміністративні правопорушення. Статус доказів, перелік джерел, правила їх допустимості визначаються виключно національним законом. Конвенційне право та його тлумачення ЄСПЛ залишає правила допустимості доказів на розсуд держав, з поправкою на вимогу загальної справедливості судового провадження.

Національний припис закону ст. 251 КУпАП встановлює абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі «будь-які фактичні дані». Також, на відміну від правил кримінального провадження, КУпАП не містить критеріїв недопустимості доказів.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 справа «Раманаускас проти Литви» («Ramanauskas v. Lithuania») судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Проаналізувши викладене, повно та всебічно дослідивши всі докази по справі з наданням їм належної оцінки, вбачається, що ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено у не перебачений законом спосіб, що в подальшому має як наслідок порушення процедури розгляду для даної категорії справ, а тому провадження по даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато.

Виходячи з положень ст. 247 КУпАП, а саме підстав, з яких може бути закрито провадження у справі, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 33, 185-3, 245, 247, 251, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва.

Суддя Олена ЧАЙКА