Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №755/4853/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4853/26

Провадження №: 3/755/2368/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Хорунжій С.С., за участю прокурора Кот Н.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого: лікарем-кардіологом КНП «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу № 450 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 30.03.2026 року, ОСОБА_1 , будучи членом позаштатної військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва», будучи відповідно до підпункту «ґ» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом декларування та суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, а саме 23.07.2025 о 11:07, несвоєчасно, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2024 рік, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні прокурор Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону та управління Кот Н.В. зазначив, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад вказаного адміністративного правопорушення, оскільки останній несвоєчасно подав декларацію про майновий стан за 2024 рік без наявності поважних причин, тому просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що йому не було відомо про обов`язок подавати декларацію про майновий стан, лише в травні 2025 року про це йому повідомили у відділі кадрів. Про те, що він призначений другим лікарем резерву ВЛК відомо було з серпня 2024 року.

Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне корупційне правопорушення від 30.03.2026 року, інші долучені матеріали, дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до частини четвертої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.

Моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією (факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення). Факт виявлення порушення - це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення, тобто моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). Складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є окремою процесуальною дією. Сам протокол фактично є суб`єктивний виклад свого бачення уповноваженою особою та фіксація обставин певної події на основі наявних доказів.

Тобто, якщо до Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної поліції від викривача, надійшло повідомлення про вчинення особою порушення, пов`язаного з корупцією, - то моментом виявлення порушення є час надходження цього повідомлення до відповідного уповноваженого органу, а якщо ідентичні повідомлення надійшли до різних органів, чи посадових осіб, уповноважених складати такі протоколи, - моментом виявлення вважається перше (за часом отримання) надходження такого повідомлення до уповноваженого (органу чи особи).

Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП імперативно встановлено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

При цьому, суддею враховується практика Європейського Суду з прав людини (п. 137 рішення від 09.01.2013 у справі «Волков проти України» (заява № 21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbingsand Others v. The United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

З документів, які були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення № 450 вбачається, що факт несвоєчасного падання декларацій ОСОБА_1 , було виявлено КНП «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва», який 07.04.2025 року за № 512/02-18 повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 , що працює на посаді лікаря-кардіолога (дублер ВЛК) щорічної декларації за 2024 рік. Дане повідомлення отримано Національним агентством з питань запобігання корупції 12.05.2025 року та зареєстровано за № 80786/0/07-25. Тоді як протокол про адміністративне правопорушення складено 30.03.2026 року.

Суддя вважає помилковим висновок уповноваженої особи, що склала протокол № 450 від 30.03.2026 відносно ОСОБА_1 про те, що днем виявлення правопорушення є день складання уповноваженою посадовою особою протоколу про таке правопорушення, а саме 30.03.2026, та з цього моменту слід відраховувати шестимісячний строк.

Так, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який фіксує факт, час та місце вчинення правопорушення. Однак не можна ототожнювати дату складання протоколу та дату виявлення правопорушення, оскільки виявлення і фіксування правопорушення є різними юридичними фактами.

Відтак, суддя вважає за необхідне у даній справі констатувати, що обчислення строку притягнення особи до адміністративної відповідальності не може залежати від спритності посадової особи (швидкості дій вчинених уповноваженою особою) у наданні оцінки доказам, інше буде свавіллям.

Таким чином, зважаючи на вимоги ст. 38 КУпАП строк для притягнення особи до адміністративної відповідальності за протоколом про адміністративне правопорушення № 450 на час складання протоколу (30.03.2026) і на час його розгляду судом - закінчився, оскільки адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, слід закрити у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Питання щодо строків накладення адміністративного стягнення в адміністративних справах за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП неодноразово вирішувалось апеляційною інстанцією, зокрема, у справі № 755/6874/25 Київській апеляційний суд зазначив про те, що моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади), тоді як складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією (факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення).

07.11.2017 року Науково-консультативна рада при Вищому адміністративному суді України (далі НКР при ВАСУ) на відміну від Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняла Висновок «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності». У Висновку зазначено, що п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Окрім того, логічне тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів це єдина необхідна підстава для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі вини особи у його вчиненні. Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття двох таких взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст.284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Таким чином, НКР при ВАСУ зроблено висновок, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

Згідно роз`яснень наданих Верховним судом в постанові від 11.07.2018 року у справі № 308/8763/15-а, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Як зазначив Верховний Суд, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, Верховний Суд прийшов до висновку, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якість закону»; якщо в національному законодавстві допущено неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, то національні органи мають застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід, тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Зважаючи на вищевикладене, суддя не вбачає наявності підстав для встановлення вини ОСОБА_1 одночасно з закриттям провадження у справі через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст.ст. 33-35, 36, ч. 1 ст. 172-6, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП України у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суду м. Києва.

Суддя М. Сазонова