Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №754/16543/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1590/26

Справа №754/16543/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 квітня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Панченко О.М.

при секретарі судових засідань Сарнавському М.О.

за участі представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від імені та в інтересах якої діє законний представник - мати ОСОБА_3 , ОСОБА_5 від імені та в інтересах якої діє законний представник - мати ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від імені та в інтересах якого діє законний представник - мати ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , від імені та в інтересах якого діє законний представник - мати ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від імені та в інтересах якої діє законний представник - мати ОСОБА_3 , ОСОБА_5 від імені та в інтересах якої діє законний представник - мати ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від імені та в інтересах якого діє законний представник - мати ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , від імені та в інтересах якого діє законний представник - мати ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою. Вимоги позову мотивує тим, що позивач та відповідачі зареєстровані в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира належить до державного житлового фонду і була виділена в користування позивачу членам його родини - дружині ОСОБА_10 , доньці ОСОБА_11 , сину ОСОБА_12 , що підтверджується ордером № 908, виданого Київською КЕЧ району Міністерства оборони СРСР 01 червня 1983 року. На дату звернення до суду у житловому приміщенні зареєстровані донька позивача ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та двої її дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; донька позивача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та двоє її дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; син позивача ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Проте, відповідачі більше 5 років не проживають в цій квартирі, їх особистих речей також немає. Станом на сьогоднішній день позивачу не відомо, де проживають відповідачі, будь-якого контакту позивач із дітьми та онуками не має. Актами від 07.05.2023 року, від 02.06.2024 року, від 27.09.2025 року, від 01.10.2025 року сусідами підтверджується, що в період більше 5 років та по теперішній час відповідачі у даній квартирі не проживають. Таким чином, відповідачі не проживають в спірній квартирі понад 5 років, що підтверджується вищезазначеними доказами. За час відсутності в квартирі, відпвідачі не сплачують комунальні платежі, в утриманні житла участі не беруть, особистих речей в квартирі їх не має і взагалі квартирою не цікавилися ніколи, бо проживали не за їх місцем реєстрації. Реєстрація відповідачів в будинку створює позивачу перешкоди в користуванні житловою площею, а саме: здійснюється нарахування плати за комунальні послуги, утворюються борги, окрім того позивач не може повноцінно скористатися субсидією по оплаті комунальних послуг.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2025 року цивільну справу вирішено передати на розгляд судді Панченко О.М.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 07.10.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Заявами від 02.03.2026 року, від 20.04.2026 року на адресу суду від Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла заява, якою представник третьої особи повідомила, що неодноразово телефонувала та направила листа ОСОБА_6 , як законному представнику ОСОБА_8 , 2013 року народження та ОСОБА_7 , 2011 року народження, а також ОСОБА_3 , як законному представнику ОСОБА_4 , 2010 року народження, з проханням прибути до Служби з метою надання пояснень по суті спору та надання необхідних документів. Проте станом на сьогодні ніхто із законних представників дітей до Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації не з`являвся та свої пояснення по суті спору не направляв, у зв`язку з чим Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації не може надати до суду висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання вищезазначеного спору та просить проводити розгляд справи без участі представника Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.

У судове засідання з`явився представник позивача адвокат Щербина Я.М., повідомила про підтримання позивачем позовних вимог у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, повідомлялися про розгляд справи судом належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації у судове засідання не з`явилася про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, направила до суду заява про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

2. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Дослідивши в судовому засіданні докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві та у заяві відповідача про визнання позову, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: донька ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та двої її дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; донька Позивача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та двоє її дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; син Позивача ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до засвідченої копії ордеру № 908 на житлове приміщення, виданого Київською КЕЧ району Міністерства оборони СРСР 01 червня 1983 року спірна квартира належить до державного житлового фонду і була виділена в користування позивачу ОСОБА_2 та членам його родини - дружині ОСОБА_10 , доньці ОСОБА_11 , сину ОСОБА_12 .

Після розірвання шлюбу позивача із ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_8 , рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 30.10.2007 року колишня дружина позивача ОСОБА_10 була визнана такою, що втратила право на користування квартирою та в подальшому виписана. Донька позивача ОСОБА_11 , яка зазначена в ордері, самостійно виписалась із зазначеної квартири у зв`язку з не проживанням у квартирі тривалий період часу. На дату розгляду справи у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживають троє - позивач, син ОСОБА_12 , який зазначений в ордері та син ОСОБА_15 .

Відповідно до Акту від 07.05.2023 року, складеного мешканцями будинку - ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 підтверджується, що в період більше 5 років та по теперішній час відповідачі у даній квартирі не проживають.

Відповідно до Акту від 07.05.2023 року, складеного мешканцями будинку - ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 підтверджується, що в період більше 5 років та по теперішній час відповідачі у даній квартирі не проживають.

Відповідно до Акту від 07.05.2023 року, складеного мешканцями будинку - ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 підтверджується, що в період більше 5 років та по теперішній час відповідачі у даній квартирі не проживають.

Відповідно до Акту від 01.10.2025 року складеного мешканцями будинку - ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , та підписаного засвідченого начальником ЖЕД 305 - М.Є. Мірута, зазначається, що відповідачі дійсно зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , але не проживають там.

Свідками позивача ОСОБА_22 та ОСОБА_19 в судовому засіданні підтверджено, що ОСОБА_13 , ОСОБА_6 після одруження почали проживати окремо, після народження у них дітей ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ) які були зареєстровані у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 після розірвання шлюбу між батьками у 2005 році виїхав з даної квартири разом із матірю (колишньою дружиною позивача). Більше 5 років зазначені особи проживають за іншими адресами, спірною квартирою не цікавляться, житлово-комунальні послуги не сплачують, власних речей не зберігають.

Позивач вказує, що тривалий час відповідачі в зазначеній квартирі не проживають, за житлово-комунальні послуги не сплачують та житлом не цікавиться, та доказів зворотнього з боку відповідачів суду надано не було. Враховуючи те, що серед зареєстрованих у квартирі є неповнолітні діти, то в позасудовому порядку вирішити спір неможливо.

Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статею 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках:

1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше ушкодження здоров`я та перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров`я або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми - на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в закладах охорони здоров`я, незалежно від строку лікування, повернення з полону, скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою;

2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;

3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім`ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;

4) виїзду у зв`язку з виконанням обов`язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов`язків;

5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;

6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;

7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім`ї.

Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім`ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання.

У випадках, передбачених пунктами 1-7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.

Відповідно до законодавства України може бути встановлено й інші умови і випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами на більш тривалий строк.

Ст. 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Згідно з вимогами ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином на день розгляду судом спору відсутні підстави для збереження за відповідачами права користування спірним жилим приміщенням, оскільки на протязі 5 років відсутні будь-які наміри відповідачів на використання такого жилого приміщення.

Окрім того, оскільки відповідачами у даній справі є діти - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , законним представником яких є мати ОСОБА_13 , діти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , законним представником яких є мати ОСОБА_6 ,то у даній категорії справі відповідно ст.19 Сімейного кодексу України, Орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок.

Відповідно до вимог статей 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини.

Частиною 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 30 Цивільного процесуального кодексу України визначено, цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність керувати своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до положень частини 4 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, е місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

В даному випадку, в силу свого віку діти до 14 років не мають достатнього обсягу цивільної дієздатності, та не можуть самостійно визначати місце свого проживання. У зв`язку з цим, діти мають право користування житлом за місцем проживання своїх батьків.

Відповідно до частини 6 статті 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» подання заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, здійснюється одним із батьків або інших законних представників такої особи за згодою іншого з батьків чи законних представників.

Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Тобто батьки зобов`язані утримувати та забезпечувати дитину, що включає надання житла, харчування, одягу, медичного догляду та виховання, тощо.

Заявами від 02.03.2026 року, від 20.04.2026 року на адресу суду від Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла заява, якою третя особа повідомила, що неодноразово телефонувала та направила листа ОСОБА_6 , як законному представнику ОСОБА_8 , 2013 року народження та ОСОБА_7 , 2011 року народження, а також ОСОБА_3 , як законному представнику ОСОБА_4 , 2010 року народження, з проханням прибути до Служби з метою надання пояснень по суті спору та надання необхідних документів. Проте станом на сьогодні ніхто із законних представників дітей до Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації не з`являвся та свої пояснення по суті спору не направляв, у зв`язку з чим Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації не може надати до суду висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання вищезазначеного спору та просить проводити розгляд справи без участі представника Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе визнати відповідачів таким, що втратили право на користування зазначеним житлом, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, куруючись ст. ст. 16, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 259, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від імені та в інтересах якої діє законний представник - мати ОСОБА_3 , ОСОБА_5 від імені та в інтересах якої діє законний представник - мати ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від імені та в інтересах якого діє законний представник - мати ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , від імені та в інтересах якого діє законний представник - мати ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_24 та ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Повний текст рішення суду виготовлено та підписано 27.04.2026 року.

Суддя О.М. Панченко