Вирок від 26 квітня 2026 р. у справі №303/3505/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Провадження №1-кп/303/281/26

Справа №303/3505/26

ВИРОК

Іменем України

27 квітня 2026 року місто Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачеві кримінальне провадження №12026071040000324 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 з середньо - спеціальною освітою, відповідно до статті 89 КК України раніше не судимого, громадянина України,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) за 1 статті 296 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, встановлених органом досудового розслідування обставин, що не оспорюються учасниками кримінального провадження.

13 квітня 2026 року, близько 22 години 30 хвилин, ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в громадському місці, а саме біля багатоповерхового будинку №148 у місті Мукачеві по вулиці Івана Франка, діючи умисно, із хуліганських спонукань, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок із особливою зухвалістю, що виразилось у навмисному пошкодженні майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, прагнучи протиставити себе суспільству пошкодив транспортний засіб марки ВАЗ 21093, 2000 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні потерпілого ОСОБА_4 за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 , усвідомлюючи що в багатоповерховому будинку та біля будинку завжди перебувають сторонні особи, а таким чином його дії не залишаться непомітними, демонструючи явну неповагу до суспільних норм, моралі та порядку, виліз на кришку моторного відсіку, транспортного засобу марки ВАЗ 21093, 2000 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні потерпілого ОСОБА_4 та почав навмисно пошкоджувати вище вказаний транспортний засіб, стрибаючи на ньому, після ногами пошкодив переднє лобове скло та не зважаючи на зауваження потерпілого та сторонніх осіб підійшов до задньої частини вказаного транспортного засобу руками стиснутими в кулак пошкодив заднє скло, чим самим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 3700 гривень.

Вказані вище дії ОСОБА_3 кваліфіковано за частиною 1 статті 296 КК України, хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального правопорушення (проступку) у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до поданої заяви від 24 квітня 2026 року ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому проступку визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, підтвердив викладені вище факти та обставини вчинення кримінального проступку.

Частиною 2 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до статті 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною 2 статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною 2 статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

У свою чергу вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється у визначеному КПК України порядку і повинен відповідати загальним вимогам до вироку. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Слід зазначити, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті.

Відповідно до частини 2 статті 22 КПК України сторони мають рівні права на збирання та подання до суду доказів. Сторони кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини справи.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 14 квітня 2026 року, що підтверджується витягом за №12026071040000324 та протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію від 14 квітня 2026 року.

Вина обвинуваченого доведена наданими суду письмовими доказами, протоколом огляду місця події від 14 квітня 2026 року, в ході якого оглянуто прибудинкову територію будинку №148 у місті Мукачеві по вулиці Івана Франка.

Стороною обвинувачення доведено вину ОСОБА_3 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства з особливою зухвалістю, дослідженими в ході досудового розслідування протоколами допиту потерпілого ОСОБА_4 від 21 квітня 2026 року, протоколами допиту свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , від 14 квітня 2026 року та протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_8 .

Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №157 від 14 квітня 2025 року підтверджується стан алкогольного сп`яніння обвинуваченого.

Відповідно до висновку експерта ТОВ «Ріалті -О» від 23 квітня 2026 року потерпілому ОСОБА_4 завдано суму збитків в розмірі 3700 гривень.

22 квітня 2026 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру. Відповідно до протоколу допиту підозрюваного від 23 квітня 2026 року, останній повністю визнав свою вину у вчиненому.

Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини, визначено що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом.

Таким чином, суд вважає що органом досудового розслідування дії обвинуваченого кваліфіковані вірно, його вина доведена у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за частиною 1 статті 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Наданими суду доказами, що характеризують особу обвинуваченого підтверджується, що останній раніше не судимий, в порядку статті 89 КК України, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується добре, на обліку у центрі занятості не перебуває.

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченій суд керується статтями 65-67 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого згідно статті 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого згідно статті 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання» при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Пунктом 3 зазначеної вище Постанови визначено, що ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує данні про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також те, що він скоїв кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 296 КК України, яке в силу статті 12 КК України є кримінальним проступком.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, характеризується за місцем проживання посередньо.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, визнання вини, щире каяття, відшкодування заподіяної шкоди, суд вважає за можливе у даному випадку призначити йому мінімальне за видом та розміром покарання у виді пробаційного нагляду, що передбачено санкцією частини 1 статті 296 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим.

Відповідно до частини 1 статті 59-1 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

При цьому, частиною 2 статті 59-1 КК України визначено, що суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

З наведеного слідує, що покладення обов`язків, передбачених частиною 2 статті 59-1 КК України, є імперативною нормою у випадку призначення особі покарання у виді пробаційного нагляду і наведені вище обов`язки в обов`язковому порядку мають бути покладені на особу.

Призначене судом покарання у виді пробаційного нагляду, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме поняттю та меті покарання.

При викладеному, з урахування всіх обставин справи, мотиву вчинення кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових проступків буде призначення покарання у виді пробаційного нагляду.

Вирішення цивільного позову та мотиви інших рішень.

Цивільний позов у провадженні не заявлено.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 374,376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 296 КК України.

ОСОБА_3 призначити за частиною 1 статті 296 КК України покарання у виді у виді 02 (двох) років пробаційного нагляду.

У відповідності до частини 2 статті 59-1 КК України на період пробаційного нагляду покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою обвинуваченого покласти на орган пробації за місцем його проживання.

Речові докази: папілярний узор пальців рук, дерев`яну палку, сліди взуття, які передані на зберігання в кімнату речових доказів Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області – знищити.

Речові докази: DVD-R диск- зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження у порядку, передбаченому статтями 381,382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення надсилається обвинуваченому та прокурору.

Головуюча ОСОБА_9