Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №134/32/26 — Крижопільський районний суд Вінницької області

2/134/220/2026

Справа № 134/32/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 квітня 2026 року Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого – судді: Зарічанського В.Г.

з участю секретаря: Балух О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

До Крижопільського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в с. Іллівка, Тульчинського району, Вінницької області, однією сім`єю без реєстрації шлюбу, проживали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , котрі доводилися їй дідом та бабою. Єдиною їх дочкою є її мати ОСОБА_2 .

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 . Після смерті зазначених осіб відкрилася спадщина до складу якої входять земельні ділянки для введення товарного сільськогосподарського виробництва.

Оскільки її мати ОСОБА_2 проживала і проживає по даний час в Республіці Білорусь вона займалася похованням ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .

На день смерті баби і діда вона навчалася в навчальному закладі м. Києва і питання щодо спадщини після їх смерті нею не вирішувалися оскільки є спадкоємець першої черги, її мати ОСОБА_2 , яка не змогла прибути на похорони через воєнні дії і обмеження виїзду із Білорусі.

Від прийняття та оформлення спадщини після смерті ОСОБА_9 мати відмовилася на її користь, але був пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини, тому вона змушена була звертатися до суду із питанням про встановлення мені додаткового строку для

Рішенням Крижопільського районного суду від 07 листопада 2024 року такий строк було встановлено і вона оформила спадщину після смерті баби- ОСОБА_6 . Зібравши необхідні документи вона звернулася до нотаріуса за оформленням спадщини після смерті ОСОБА_5 . Нотаріусом, після вивчення наданих нею документів, відмовлено у відкритті спадкової справи та оформленні спадщини через відсутність підтверджуючих документів про родинні стосунки із померлим ОСОБА_5 , та рекомендовано звернутися до суду для вирішення даних питань. Тільки в нотаріуса вона дізналася, що ОСОБА_10 не оформлено батьківство відносно її матері і в її свідоцтві його не записано батьком. Рішенням Крижопільського районного суду від 06 травня 2025 року встановлено факт батьківства ОСОБА_5 відносно її матері ОСОБА_2 . В установлений 6 місячний строк із дня набрання рішенням законної сили, вона звернулася до нотаріуса із питанням оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5 , однак їй було відмовлено через те, що спадкоємцями майна померлого не подано заяву про прийняття спадщини в 6 місячний строк після смерті ОСОБА_11 і такий строк пропущений, а з питанням визначення додаткового строку для прийняття спадщини рекомендовано звернутися до суду. Спадкоємцем першої черги майна померлого ОСОБА_11 є його дочка, а її мати, ОСОБА_2 , яка заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 не подавала і відмовляється вчиняти будь-які дії щодо оформлення спадщини. Також спадкоємцями, за правом представлення, є племінники померлого ОСОБА_11 відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , батько котрих ОСОБА_12 доводився рідним братом ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наведені особи не подавали заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11 і будь-яких претензій щодо спадкового майна померлого не мають. Ухвалою суду від 06 березня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 19 березня 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду. В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, надіслали суду заяву про розгляд справи у їхню відсутність, позовні вимоги підтримують і просять їх задовольнити. Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, причина неявки суду не відома, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не зявилися, надіслали суду заяви про визнання позову та розгляду справи без їхньої участі. Згідно з ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось. Суд, дослідивши докази по справі, дійшов наступних висновків. Судом встановлено, що відповідно з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст. 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_13 , матір`ю записано ОСОБА_6 та батька ОСОБА_5 (а.с 7). ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_14 . Після смерті зазначених осіб відкрилася спадщина до складу якої входять земельні ділянки для введення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.15).

Рішенням Крижопільського районного суду від 07 листопада 2024 року було встановлено факт, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.11-13). Відповідно до довідки приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу від 17.11.2025 № 188/01-16, позивачу роз`яснено про неможливості прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 у зв`язку із пропуском строку прийняття спадщини . Згідно ст. ст.12,81ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до статей 1216, 1217ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За загальним правилом право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Відповідно до ч.2 ст.1270 ЦК України якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців. Відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. У п.24 Постанови Пленуму № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» Верховний Суд України роз`яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі №6-1320 цс 17 зазначено про те, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку, з урахуванням конкретних фактичних обставин справи, можуть визнаватись, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач вказала, що їй не було відомо про відсутністю записів про батьківство ОСОБА_5 відносно її матері ОСОБА_2 , та не попередила про не бажання не приймати спадщину. Судом встановлено, що позивач дійсно пропустила строк прийняття спадщини, встановлений ч.2. ст.1270 ЦК України. Суд враховує також те, що позивач є спадкоємцем п`ятої черги спадкування, і його право на спадкування залежало від реалізації своїх прав спадкоємцями попередньої черги спадкування, які чітко визначили свою волю щодо відмови від прийняття спадщини. З врахуванням викладеного, суд вважає, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 з поважних причин. Суд також зазначає, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, а визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Враховуючи викладене, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст.4,12,76-81,89,258-259,263-265,354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити. Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жительці с. Крикливець, Тульчинського району, Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_1 , як спадкоємцю п`ятої черги після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Крижопільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його отримання. Найменування сторін: Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 . Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_1 . Відповідач: ОСОБА_3 , жителька АДРЕСА_2 . Відповідач: ОСОБА_4 , житель АДРЕСА_3 .

Суддя