Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №132/1010/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1010/26

Провадження № 2/132/965/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"22" квітня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Калинівської міської ради Вінницької області про визначення частки в спільній сумісній власності та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі в позові вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 .

Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлій на підставі свідоцтва про право власності на будинок, виданого виконкомом Чернятинської сільської ради 12 квітня 1995 року, зареєстрованого в Вінницькому бюро технічної інвентарізацїї 12.04.1995 року за №65.

Згідно заповіту, посвідченого 16.08.1992 року виконкомом Чернятинської сільської Ради народних депутатів, зареєстрованого в книзі нотаріальних дій під №24 ОСОБА_5 заповідала належний їй будинок з господарськими будівлями, а також все майно, з чого б воно не складалося і де б не знаходилось своїм 4 дітям: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 в рівних частинах.

Після смерті ОСОБА_5 державним нотаріусом Калинівської державної нотконтори Вінницької області Панкеєвою Л.М. 22.06.1995 року в спадковій справі №201/95 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім`я дітей померлої ОСОБА_5 : дочки ОСОБА_9 , дочки ОСОБА_6 , дочки ОСОБА_8 та сина ОСОБА_1 на цілий житловий будинок з господарським будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Дане свідоцтво зареєстроване в реєстрі за №2891.

Після видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом право власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 05.07.1995 року було зареєстровано КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» та записано в реєстрову книгу №1 за реєстровим №63 за ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Калинівської державної нотконтори 22.06.1995 року, зареєстрованого в реєстрі №2891. Даний факт підтверджується довідкою №536 від 14.10.2025 року КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентарізації». Частки в праві власності спадкоємців не вказані.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , яка проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді належної їй частки вищезазначеного житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належав їй та ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Калинівською державною нотконторою Вінницької області 22.06.1995 року, зареєстрованого в реєстрі за №2891.

Будучи єдиною спадкоємицею за законом 1 черги на належне померлій матері ОСОБА_7 майно, позивачка ОСОБА_2 після смерті матері звернулась з заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишиної Л.В. по місцю відкриття спадщини. Строк для прийняття спадщини ОСОБА_2 було продовжено на підставі рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 25.08.2010 року.

Даний факт прийняття ОСОБА_2 спадщини підтверджується витягом №2489489 від 21.09.2010 року про реєстрацію спадкової справи № 49974152 в спадковому реєстрі, номер в нотаріуса 356, наданим державним нотаріусом Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишиною Л.В.

Однак ОСОБА_2 , як спадкоємиця 1 черги за законом на належну померлій матері ОСОБА_7 частку вищевказаного будинку, не має змоги в державного нотаріуса Калинівської державної нотконтори Вінницької області Василишиної Л.В отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки в свідоцтві про право на спадщину за заповітом, виданому 22.06.1995 року державним нотаріусом Калинівської державної нотконтори Панкеєвою Л.М., за реєстром №2991 не визначена частка спадкового майна у спільній сумісній власності, яка належала померлій ОСОБА_7 після отримання спадщини.

07.10.2025 року постановою за №645/02-31, виданою державним нотаріусом Калинівської державної нотконтори Вінницької області Василишиною Л.В відмовлено позивачу, ОСОБА_2 , як спадкоємиці 1 черги за законом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належну померлій матері частку вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в зв`язку з тим, що виходячи з вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом, спадковий житловий будинок набуто всіма 4 спадкоємцями у спільну сумісну власність, і так як частки кожного спадкоємця у власності не визначені, нотаріус не може визначити на яку саме частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 необхідно видати позивачу свідоцтво про право на спадщину після померлої матері ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді належної їй частки вищезазначеного житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належав їй та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Калинівською державною нотконторою Вінницької області 22.06.1995 року зареєстрованого в реєстрі за №2891.

Будучи спадкоємицею за заповітом та за законом 1 черги на належне померлій матері ОСОБА_6 майно позивач ОСОБА_3 в передбачений законом 6 місячний термін після смерті матері 27.09.2018 року відповідно до ст. 1269 ЦК України звернулась з заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишиної Л.В. по місцю відкриття спадщини.

Даний факт прийняття ОСОБА_3 спадщини підтверджується витягом № 52443196 від 27.06.2018 року про реєстрацію спадкової справи № 62635110 в спадковому реєстрі, номер в нотаріуса 265/2018, наданим державним нотаріусом Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишиною Л.В.

Спадщину на частину майна померлої, а саме на належну матері земельну ділянку площею 3,3326 га для ведення товарного сільгоспвиробництва, розташовану на території Чернятинської сільської ради Калинівського району Вінницької області позивач ОСОБА_3 оформила на себе, отримавши 23.05.2019 року в державного нотаріуса Калинівської державної нотконтори Вінницької області свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за №1865.

Однак позивач ОСОБА_3 , як спадкоємиця 1 черги за законом на належну померлій матері ОСОБА_6 частку вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями, не має змоги в державного нотаріуса Калинівської державної нотконтори Вінницької області Василишиної Л.В. отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на цю частку, оскільки в свідоцтві про право на спадщину за заповітом, виданому 22.06.1995 року державним нотаріусом Калинівської державної нотконтори Панкеєвою Л.М., за реєстром №2991 не визначена частка спадкового майна у спільній сумісній власності, яка належала померлій матері ОСОБА_6 після отримання спадщини.

03.11.2025 постановою за № 715/02-31 державним нотаріусом Калинівської державної нотконтори Вінницької області Василишиною Л.В. відмовлено позивачу, ОСОБА_3 , як спадкоємиці 1 черги за законом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в зв`язку з тим, що виходячи з вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом, спадковий житловий будинок набуто всіма 4 спадкоємцями у спільну сумісну власність, і так як частки кожного спадкоємця у власності не визначені, нотаріус не може визначити на яку саме частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 необхідно видати позивачу свідоцтво про право на спадщину після померлої матері ОСОБА_6 .

Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець померлої матері ОСОБА_5 , має право на частку вищезазначеного житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті матері, що належить йому та його померлим сестрам ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Калинівською державною нотконторою Вінницької області 22.06.1995 року, зареєстрованого в реєстрі за №2891.

В даний час позивач ОСОБА_1 має намір розпорядитись належною йому часткою в спадковому майні, а саме в житловому будинку з господарськими будівлями, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , однак не може цього зробити із за невизначеності часток у спільній сумісній власності з померлими сестрами.

Позивачам відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_8 , якій також належить частка вищезазначеного житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , разом з іншими спадкоємцями ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Калинівською державною нотконторою Вінницької області 22.06.1995 року, зареєстрованого в реєстрі за №2891.

Після її смерті спадщину на належну померлій ОСОБА_8 земельну ділянку для ведення товарного сільгоспвиробництва, розташовану на території Чернятинської сільської ради Калинівського району Вінницької області оформив на себе, її син, спадкоємець за заповітом та за законом 1 черги ОСОБА_4 , отримавши в 15 Київській державній нотконторі, де була заведена спадкова справа, свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Спадщину на належну ОСОБА_8 частку в вищезазначеному житловому будинку з господарськими будівлями, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , як і позивачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не оформив. Тому саме він є відповідачем в даній справі, оскільки є спадкоємцем 1 черги за законом померлої співвласниці будинку ОСОБА_8 .

В зв`язку із вищезазначеним, позивачі вимушені звертатися до суду з даним позовом.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надали до суду власноруч написані заяви, відповідно до яких позов підтримують в повному обсязі, просять позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві, справу розглянути за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_4 надав до суду власноруч написану заяву, де просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Відповідач – уповноважений представник Калинівської міської ради Вінницької області Гончар Т.О. в підготовче засідання не з`явилася, надавши письмову заяву, де просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 .

Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлій на підставі свідоцтва про право власності на будинок, виданого виконкомом Чернятинської сільської ради 12 квітня 1995 року, зареєстрованого в Вінницькому бюро технічної інвентарізацїї 12.04.1995 року за №65.

Згідно заповіту, посвідченого 16.08.1992 року виконкомом Чернятинської сільської Ради народних депутатів, зареєстрованого в книзі нотаріальних дій під №24 ОСОБА_5 заповідала належний їй будинок з господарськими будівлями, а також все майно, з чого б воно не складалося і де б не знаходилось своїм 4 дітям: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 в рівних частинах.

Після смерті ОСОБА_5 державним нотаріусом Калинівської державної нотконтори Вінницької області Панкеєвою Л.М. 22.06.1995 року в спадковій справі №201/95 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім`я дітей померлої ОСОБА_5 : дочки ОСОБА_9 , дочки ОСОБА_6 , дочки ОСОБА_8 та сина ОСОБА_1 на цілий житловий будинок з господарським будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Дане свідоцтво зареєстроване в реєстрі за №2891.

Після видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом право власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 05.07.1995 року було зареєстровано КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації » та записано в реєстрову книгу №1 за реєстровим №63 за ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Калинівської державної нотконтори 22.06.1995 року, зареєстрованого в реєстрі №2891. Даний факт підтверджується довідкою №536 від 14.10.2025 року КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентарізації». Частки в праві власності спадкоємців не вказані.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , яка проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді належної їй частки вищезазначеного житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належав їй та ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Калинівською державною нотконторою Вінницької області 22.06.1995 року, зареєстрованого в реєстрі за №2891.

Будучи єдиною спадкоємицею за законом 1 черги на належне померлій матері ОСОБА_7 майно, позивачка ОСОБА_2 після смерті матері звернулась з заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишиної Л.В по місцю відкриття спадщини. Строк для прийняття спадщини ОСОБА_2 було продовжено на підставі рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 25.08.2010 року.

Даний факт прийняття ОСОБА_2 спадщини підтверджується витягом №2489489 від 21.09.2010 року про реєстрацію спадкової справи № 49974152 в спадковому реєстрі, номер в нотаріуса 356, наданим державним нотаріусом Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишиною Л.В.

Однак ОСОБА_2 , як спадкоємиця 1 черги за законом на належну померлій матері ОСОБА_7 частку вищевказаного будинку, не має змоги в державного нотаріуса Калинівської державної нотконтори Вінницької області Василишиної Л.В отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки в свідоцтві про право на спадщину за заповітом, виданому 22.06.1995 року державним нотаріусом Калинівської державної нотконтори Панкеєвою Л.М., за реєстром №2991 не визначена частка спадкового майна у спільній сумісній власності, яка належала померлій ОСОБА_7 після отримання спадщини.

07.10.2025 року постановою за №645/02-31, виданою державним нотаріусом Калинівської державної нотконтори Вінницької області Василишиною Л.В відмовлено позивачу, ОСОБА_2 , як спадкоємиці 1 черги за законом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належну померлій матері частку вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в зв`язку з тим, що виходячи з вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом, спадковий житловий будинок набуто всіма 4 спадкоємцями у спільну сумісну власність, і так як частки кожного спадкоємця у власності не визначені, нотаріус не може визначити на яку саме частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 необхідно видати позивачу свідоцтво про право на спадщину після померлої матері ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді належної їй частки вищезазначеного житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належав їй та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Калинівською державною нотконторою Вінницької області 22.06.1995 року зареєстрованого в реєстрі за №2891.

Будучи спадкоємицею за заповітом та за законом 1 черги на належне померлій матері ОСОБА_6 майно позивач ОСОБА_3 в передбачений законом 6 місячний термін після смерті матері 27.09.2018 року відповідно до ст. 1269 ЦК України звернулась з заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишиної Л.В по місцю відкриття спадщини.

Даний факт прийняття ОСОБА_3 спадщини підтверджується витягом № 52443196 від 27.06.2018 року про реєстрацію спадкової справи № 62635110 в спадковому реєстрі, номер в нотаріуса 265/2018, наданим державним нотаріусом Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишиною Л.В.

Спадщину на частину майна померлої, а саме на належну матері земельну ділянку площею 3,3326 га для ведення товарного сільгоспвиробництва, розташовану на території Чернятинської сільської ради Калинівського району Вінницької області позивач ОСОБА_3 оформила на себе, отримавши 23.05.2019 року в державного нотаріуса Калинівської державної нотконтори Вінницької області свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за №1865.

Однак позивач ОСОБА_3 , як спадкоємиця 1 черги за законом на належну померлій матері ОСОБА_6 частку вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями, не має змоги в державного нотаріуса Калинівської державної нотконтори Вінницької області Василишиної Л.В. отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на цю частку, оскільки в свідоцтві про право на спадщину за заповітом, виданому 22.06.1995 року державним нотаріусом Калинівської державної нотконтори Панкеєвою Л.М., за реєстром №2991 не визначена частка спадкового майна у спільній сумісній власності, яка належала померлій матері ОСОБА_6 після отримання спадщини.

03.11.2025 постановою за № 715/02-31 державним нотаріусом Калинівської державної нотконтори Вінницької області Василишиною Л.В. відмовлено позивачу, ОСОБА_3 , як спадкоємиці 1 черги за законом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в зв`язку з тим, що виходячи з вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом, спадковий житловий будинок набуто всіма 4 спадкоємцями у спільну сумісну власність, і так як частки кожного спадкоємця у власності не визначені, нотаріус не може визначити на яку саме частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 необхідно видати позивачу свідоцтво про право на спадщину після померлої матері ОСОБА_6 .

Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець померлої матері ОСОБА_5 , має право на частку вищезазначеного житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті матері, що належить йому та його померлим сестрам ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Калинівською державною нотконторою Вінницької області 22.06.1995 року, зареєстрованого в реєстрі за №2891.

В даний час позивач ОСОБА_1 має намір розпорядитись належною йому часткою в спадковому майні, а саме в житловому будинку з господарськими будівлями, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , однак не може цього зробити із за невизначеності часток у спільній сумісній власності з померлими сестрами.

Позивачам відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_8 , якій також належить частка вищезазначеного житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , разом з іншими спадкоємцями ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Калинівською державною нотконторою Вінницької області 22.06.1995 року, зареєстрованого в реєстрі за №2891.

Після її смерті спадщину на належну померлій ОСОБА_8 земельну ділянку для ведення товарного сільгоспвиробництва, розташовану на території Чернятинської сільської ради Калинівського району Вінницької області оформив на себе, її син, спадкоємець за заповітом та за законом 1 черги ОСОБА_4 , отримавши в 15 Київській державній нотконторі, де була заведена спадкова справа, свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Спадщину на належну ОСОБА_8 частку в вищезазначеному житловому будинку з господарськими будівлями, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , як і позивачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не оформив. Тому саме він є відповідачем в даній справі, оскільки є спадкоємцем 1 черги за законом померлої співвласниці будинку ОСОБА_8 .

У статті 41 Конституції України закріплено одне з основоположних прав людини і громадянина -непорушність права власності, відповідно до якого кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.

Статтею І першого Протоколу до конвенції про захист прав та основоположних свобод людини визначено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтями 316, 317, 319, 321, 328 ЦК України визначено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, які ним здійснюються на свій розсуд. Право власності є непорушним та ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

За загальним правилом власник самостійно розпоряджається своїм майном. Розпорядження об`єктом спільної власності має свої особливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

За вимогами частин першої та другої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що випливають з права учасника спільної сумісної власності на виділення частки у спільному майні, при цьому частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності згідно із ст. 370 ЦК України вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Частки всіх 4 спадкоємців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 після смерті їх матері ОСОБА_5 як співвласників у спільній сумісній власності були рівними, так як в заповіті ОСОБА_5 вказує, що заповідає все своє майно своїм 4 дітям в рівних частках, між спадкоємцями не було укладено ніяких угод відносно власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями .

За таких обставин, розмір частки в спільній сумісній власності слід визначати, виходячи з рівності часток усіх її учасників, у зв`язку з чим ОСОБА_7 , на момент смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 належало право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , на момент смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 також належало право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 , на момент смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 також належало право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також ОСОБА_10 належить право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

Згідно положень ст. 328 ЦК У країни, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною першою ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 392 ЦК України, особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами. Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Згідно із ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має права заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

У відповідності до роз`яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, звернення стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними (п.5).

Відповідно до роз`яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» - у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

Оскільки ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 померли то відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України їх цивільна правоздатність припинилась. Що свідчить про неможливість визначення часток померлих по іншому, ніж в судовому порядку.

Тому за позивачами ОСОБА_2 як спадкоємицею за законом 1 черги після смерті ОСОБА_7 , та ОСОБА_3 , як спадкоємицею 1 черги за законом після смерті ОСОБА_6 підлягає визнанню в судовому порядку право власності після кожного померлого на 1/4 частку спадкового майна – вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями.

Згідно з правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, закріпленої в п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, де зазначено, якщо нотаріус обгрунтовано відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

За позивачем ОСОБА_10 необхідно визначити 1/4 частку в праві спільної сумісної власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями.

Так як будь-які зміни до вказаного вище свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями внести неможливо, тому єдиним способом відновлення прав позивачів є звернення до суду

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають .У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи, що відповідачі позов визнають, не заперечують проти визнання за позивачами права власності в порядку спадкування за законом, тому, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності іх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

За вказаних обставин суд вважає за можливе визначити частки в спільній сумісній власності та визнати за позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 1216, 1217, 1226, 1262, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 13, 82, 200, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Калинівської міської ради Вінницької області про визначення частки в спільній сумісній власності та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визначити, що розмір частки ОСОБА_10 у праві спільної сумісної власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , який в цілому складається з житлового будинку літ. А, загальною площею 56,6 кв.м, житловою площею 35,6 кв м, погріба з шиєю літ. В, криниці літ. К, криниці №1, криниці №2 складає 1/4 частку. На будівництво веранди літ. а1, площею 28,9 кв.м та сараю літ. Г документи, що підтверджують право на виконання будівельних робіт не надані.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом як спадкоємицею 1 черги після смерті матері ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 на 1/4 частку житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , який в цілому складається з житлового будинку літ. А, загальною площею 56,6 кв.м, житловою площею 35,6 кв м, погріба з шиєю літ. В, криниці літ. К, криниці №1, криниці №2 складає 1/4 частку. На будівництво веранди літ. а1, площею 28,9 кв.м та сараю літ. Г документи, що підтверджують право на виконання будівельних робіт не надані.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом як спадкоємицею 1 черги після смерті матері ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1/4 частку житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , який в цілому складається з житлового будинку літ. А, загальною площею 56,6 кв.м, житловою площею 35,6 кв м, погріба з шиєю літ. В, криниці літ. К, криниці №1, криниці №2 складає 1/4 частку. На будівництво веранди літ. а1, площею 28,9 кв.м та сараю літ. Г документи, що підтверджують право на виконання будівельних робіт не надані.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Суддя: