Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №132/982/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/982/26

Провадження № 2/132/954/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"21" квітня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позові вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , яка постійно проживала в с. Павлівка, Хмільницького (колишнього Калинівського) району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районні Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 21.02.2023 року.

Після смерті ОСОБА_4 , на підставі договору про поділ спадкового майна посвідченого державним нотаріусом Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області 30.01.2025 року, позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом першої черги прийняла у спадщину:

- земельну ділянку площею 0,2500 га, що розташована АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 0521686100:01:013:0024, яка належала на підставі власності ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого була його дочка ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав;

- земельну ділянку площею 0,3890 га, що розташована АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521686100:01:013:0023, яка належала на підставі власності ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого була його дочка ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Однак, оформити спадщину на належний померлій матері житловий будинок з господарськими будівлями позивач не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, що вбачається із постанови державного нотаріуса Калинівської державної нотаріальної контори Василишиної Л.В. № 65/02-31 від 30.01.2025 року.

Так, в свідоцтві про право приватної власності на домоволодіння, виданому на ім`я ОСОБА_5 виконкомом Павлівської сільської ради народних депутатів на підставі рішення Калинівської районної ради народних депутатів №108 від 31.03.1988 року, записано, що останній не власник, а голова колгоспного двору.

Однак, поняття «колгоспний двір» припинило своє існування в зв`язку з набранням чинності ЗУ «Про власність» від 07.02.1991 року, тому позивач звертається до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 надала до суду заяви, відповідно до яких позов підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві, справу розглянути за її відсутності.

Відповідач – уповноважений представник Калинівської міської ради Вінницької області Круліківська М.А. в підготовче засідання не з`явилася, надавши письмову заяву, де просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Треті особи – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надали до суду письмові заяви, де просять справу розглянути за їх відсутності, позовні вимоги визнають, не заперечують проти їх задоволення.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_4 , яка постійно проживала в с. Павлівка, Хмільницького (колишнього Калинівського) району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районні Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 21.02.2023 року.

Після смерті ОСОБА_4 , на підставі договору про поділ спадкового майна посвідченого державним нотаріусом Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області 30.01.2025 року, позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом першої черги прийняла у спадщину:

- земельну ділянку площею 0,2500 га, що розташована АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 0521686100:01:013:0024, яка належала на підставі власності ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого була його дочка ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав;

- земельну ділянку площею 0,3890 га, що розташована АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521686100:01:013:0023, яка належала на підставі власності ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого була його дочка ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Однак, оформити спадщину на належний померлій матері житловий будинок з господарськими будівлями позивач не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, що вбачається із постанови державного нотаріуса Калинівської державної нотаріальної контори Василишиної Л.В. № 65/02-31 від 30.01.2025 року.

Так, в свідоцтві про право приватної власності на домоволодіння, виданому на ім`я ОСОБА_5 виконкомом Павлівської сільської ради народних депутатів на підставі рішення Калинівської районної ради народних депутатів №108 від 31.03.1988 року, записано, що останній не власник, а голова колгоспного двору.

Однак, поняття «колгоспний двір» припинило своє існування в зв`язку з набранням чинності ЗУ «Про власність» від 07.02.1991 року.

Згідно положень ст. ст. 17, 18, 19 Закону України «Про власність», який регулював відносини до припинення поняття «колгоспного двору», та частини 6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору, мають ті члени колгоспного двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в цьому майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів.

Однак, станом на день припинення існування колгоспного двору (в зв`язку з набранням чинності ЗУ «Про власність» від 07.02.1991 року) в будинку проживали: голова двору ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 - помер ІНФОРМАЦІЯ_12 , що підтверджується довідкою №91, виданою Павлівським старостинським округом Калинівської міської ради 24.02.2026 року.

Однак, ні позивач, ні її сім`я не бажали на той час, і на даний час не бажають виділяти будь-які частки від будинку, так як вважають, що лише ОСОБА_5 , а після його смерті ОСОБА_4 були його повноправним власником.

Вищевказаний будинок розташований на присадибній земельній ділянці площею 0,2500 га, що розташована АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0521686100:01:013:0024 яка на підставі договору про поділ спадкового майна перейшла позивачу ОСОБА_1 у спадок, та являється її власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 325 ЦК України, суб`єктами приватної власності є фізичні та юридичні особи. Згідно положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 392 ЦК України, особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами. Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Згідно до ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від прийняття - відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Враховуючи, що відповідач позов визнає, не заперечує проти визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом, тому, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності іх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

За вказаних обставин суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 1216, 1217, 1226, 1262, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 13, 82, 200, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за АДРЕСА_1 , загальною площею 119,9 м.кв., житловою площею 65,7 м.кв., вартістю 357000,00 гривень, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Павлівка, Хмільницького району Вінницької області, який вона фактично прийняла, але не оформила після смерті свого батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Суддя: