Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №455/243/25 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/243/25

Провадження № 2/455/83/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

23 квітня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Клімченка М.І.,

секретаря судового засідання – Шайди Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 , адвоката Писко Світлани Іванівни, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

10.02.2025 представник позивача звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк три місяці з дня набрання рішення суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Нижанковичі Самбірського району Львівської області померла мати позивача ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина, до якої входить житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину та земельна ділянка з кадастровим номером 4625155400:01:003:0165 розміром 0,1770 га для ведення особистого селянського господарства. На день смерті ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 . 29.08.2014 ОСОБА_5 склала заповіт, за яким житловий будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,15 га та земельну ділянку 0,264 га заповіла свої дочці ОСОБА_6 10.04.2020 ОСОБА_6 звернулася до нотаріуса Старосамбірської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , на підставі якої 15.04.2020 було відкрито спадкову справу №65761562 у спадковому реєстрі. Маючи право на спадкування як спадкоємець обов`язкової частки, оскільки на момент смерті спадкодавця був непрацездатним, так як досяг пенсійного віку, позивач звернувся до нотаріальної контори, однак нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальних дій через пропуск ОСОБА_1 шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті його матері. Також, нотаріусом було повідомлено, що після смерті ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину на її майно не видано. Окрім цього, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 . Позивач вважає, що пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не міг звернутись із відповідною заявою про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що в період з 01.07.2020 по 12.07.2020 перебував на стаціонарному лікуванні.

Ухвалою судді від 12.02.2025 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, витребувано копію спадкової справи та інформаційні довідки зі спадкового реєстру.

Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 06.05.2025 витребувано у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу копію спадкової справи після смерті ОСОБА_6

13.05.2025 надійшов відзив на позовну заяву від чоловіка померлої ОСОБА_6 ОСОБА_4 , згідно якого останній позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк для подання заяви без поважних причин.

Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 18.06.2025 замінено неналежного відповідача ОСОБА_4 на належного ОСОБА_2 .

Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 23.09.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 22.10.2025 о 10.00 год.

Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 24.02.2026 прийнято до провадження уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

10.03.2026 від ОСОБА_3 надійшов відзив на уточнену позовну заяву, згідно якого останній позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк для подання заяви для прийняття спадщини без поважних причин.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялися, проте до суду від представника позивача поступила заява, в якій вона просить суд розглянути справу у її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримують.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялися, причини неявки суду не відомі.

Третя особа у судове засідання не з`явився, проте у відзиві просив справу розглянути у його відсутність та відмовити в задоволенні позову.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.05.2024, відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину та земельна ділянка з кадастровим номером 4625155400:01:003:0165 розміром 0,1770 га для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копією Державного акту серії №524089 від 17.06.2009 (т.1 а.с.6, 133, 15).

Позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20.03.1957 (т.1 а.с.5).

На день смерті, згідно довідки №221 від 13.05.2024, виданої старостою старостинського округу №1 Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала у будинку АДРЕСА_1 . На день своєї смерті у житловому будинку була зареєстрована та проживала одна (т.1 а.с.8).

29.08.2014 ОСОБА_5 склала заповіт, за яким житловий будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,15 га та земельну ділянку 0,264 га заповіла свої дочці ОСОБА_6 (т.1 а.с.10).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 27.10.2023, свідоцтво про право власності за заповітом після смерті ОСОБА_5 померлій ОСОБА_6 видано не було (т.1 а.с.109, 110-111).

Маючи право на обов`язкову частку в спадковому майні, позивач звернувся до Старосамбірської державної нотаріальної контори Львівської області з приводу оформлення своїх спадкових прав, однак нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальних дій, надавши листа №1254/02-14 від 31.05.2024 про те, що ОСОБА_1 було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 . У зв`язку з вище сказаним, нотаріус не вправі видати свідоцтво про право на спадщину. За захистом своїх прав слід звертатись до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (т.1 а.с.13-14).

Відповідно до статей 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом, має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України), до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Тобто строк для прийняття спадщини у даній справі тривав з 11.01.2020 по 11.07.2020. Разом з тим, позивач ОСОБА_1 наведених вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд повинен дослідити поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини 3 статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.01.2020 №487/2375/18, від 17.02.2020 №357/732/19, від 27.02.2020 у справі №419/3788/17, від 21.05.2020 у справі №404/251/17 судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

У позовній заяві позивач зазначає, що він є рідним сином ОСОБА_5 та строк для прийняття спадщини ним пропущений з причин тривалої хвороби, на підтвердження чого надає довідку, видану КНП Добромильської міської ради «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини с. Нижанковичі Самбірського району Львівської області», про те, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 01.07.2020 по 12.07.2020 (т.1 а.с.28).

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.

Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також неодмінність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно.

Відповідно до статей 1261 та 1262 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем обов`язкової частки після смерті ОСОБА_5 . Також, встановлено наявність спадкоємців за законом першої черги після смерті ОСОБА_6 . Про смерть матері ОСОБА_5 спадкоємець був обізнаний від часу її смерті, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З матеріалів справи встановлено, що після смерті ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулася ОСОБА_6 . Після смерті ОСОБА_6 з заявою про прийняття спадщини звернулися спадкоємці першої черги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , свідоцтва про право на спадщину не видавались. Відкриті спадкові справи за заявою померлої ОСОБА_6 після смерті матері ОСОБА_5 , за заявами ОСОБА_3 , ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_6 .

Судом враховано, що позивач є спадкоємцем обов`язкової частки, разом з тим, позивачем не надано доказів, які свідчать про наявність у нього об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подачі такої заяви в межах шестимісячного строку.

За таких обставин, суд не вважає поважними наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Згідно зі статтями 12, 76-78, 95 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку із їх недоведеністю.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 200, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 23.04.2026.

Суддя М.І. Клімченко