Суд: Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:
Дата: 23 квітня 2026 р.
Справа: №446/132/26
Суддя: Котормус Т. І.
Справа № 446/132/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.04.2026 м.Кам`янка-Бузька
Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Котормус Т. І.
присяжних Кушнір С.В., Самсін Ю.О.;
за участі секретаря судового засідання Карпа Г.М.;
Справа № 446/132/26;
учасники справи:
заявники ОСОБА_1 ;
заінтересовані особи Кам`янка-Бузький відділ державної реєстрації
актів цивільного стану;
Військова частина НОМЕР_1 ;
Міністерство оборони України;
ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Кам`янка-Бузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою під час захисту Батьківщини,
ВСТАНОВИВ:
20.01.2026 заявниця ОСОБА_1 подала до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області заяву, в якій просить оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померлим під час захисту Батьківщини.
В обґрунтування заяви покликається на те, що вона є мамою ОСОБА_3 , який будучи військовим за мобілізацією, 14.05.2024 пропав безвісти при особливих обставинах під час виконання бойового завдання в н.п. Красногорівка Покровського району Донецької області. Оскільки вже близько двох років відсутні будь-які відомості щодо місця перебування військовослужбовця ОСОБА_3 , заявниця змушена звернутись до суду із заявою про оголошення її сина померлим. Оголошення у судовому порядку сина померлим, необхідно для державної реєстрації смерті померлої особи, та в подальшому для отримання спадщини після його смерті та одноразової грошової допомоги. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізації особистих майнових та немайнових прав заявниці, як члена сім`ї загиблого, через що змушена звернутись до суду, оскільки іншої можливості вирішення даної справи, а саме у позасудовому порядку неможливе.
Ухвалою суду від 22.01.2026 відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами окремого провадження.
09.02.2026 до суду надійшли письмові пояснення представника заінтересованої особи Міністерства оборони України - Ткачук В.В., у яких він зазначив, що у Міністерства оборони України відсутня будь-яка інформація щодо військовослужбовця ОСОБА_3 , натомість якою володіє військова частина НОМЕР_1 , де проходив службу військовослужбовець. Більше того, до вказаної заяви не долучені усі необхідні документи, необхідні для об`єктивного встановлення обставин справи, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову.
У судовому засіданні заявниця заяву підтримала з наведених у ній доводах та підстав, просила таку задоволити. Заявниця ОСОБА_1 вказала, що 14.05.2024 їй прийшло повідомлення, що син зник безвісти у Покровському районі. Після цього, їй повідомили, що син ОСОБА_3 ймовірно загинув, однак здійснити евакуацію його тіло було неможливим, внаслідок постійних обстрілів противника. Зазначилая, що син був мобілізований 18.04.2022, та в період з березня по травень перебував на Покровському напрямку. Син не був одружений, дітей не мав.
Занітересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву підтримав та вказав, що він є батьком ОСОБА_3 , який 14.05.2024 зник безвісти під час виконання бойового завдання. Зазначає, що у матеріалах справи наявне фото сина, на якому він його опізнав як мертвого.
Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив.
Представник заінтересованої особи Кам`янка-Бузького відділу ДРАЦС також не з`явилась у судове засідання, однак подала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України у судове засідання не з`явився, у поданих письмових поясненнях просив розгляд справи здійснювати без його участі.
Враховуючи зазначені обставини, суд вирішив розглядати справу без участі сторін, які не з`явились у судове засідання.
Заслухавши заявників, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає заяву обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом відповідно до копії свідоцтва народження серії НОМЕР_2 від 19.01.1980 встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є мамою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Як видно з довідки військової частини НОМЕР_1 від 22.03.2025 №651, військовослужбовець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14.03.2024 призваний на військову службу у зазначеній частині за призовом по мобілізації (а.с.21).
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 03.03.2025 №403, молодший сержант ОСОБА_3 дійсно в період з 14.03.2024 по 30.03.2024 з 02.04.2024 по 14.05.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с.6).
Також, як видно з витягу з державного реєстру ветеранів війни №20251029-00103495 від 29.10.2025, ОСОБА_3 має статус учасника бойових дій (а.с.7).
Як видно з повідомлення про безвісно зниклих від 21.03.2025, молодший сержант ОСОБА_3 зник безвісти в районі н.п. Красногорівка Покровського району (Донецька область) 14.05.2024, під час удару ворожого FPV дрона (а.с.12).
Витягом з акту службового розслідування командира в/ч НОМЕР_1 встановлено, що 14.05.2024 в районі н.п. Красногорівка Покровського району Донецької області, під час несення бойового чергування на ВП "Жемчужина" та ВОП "Степлер" зникли безвісти військовослужбовці військової частини за призовом по мобілізації, зокрема молодший сержант ОСОБА_3 . Відповідно до наданих пояснень сержанта ОСОБА_4 , молодший сержант ОСОБА_3 ймовірно загинув, проте здійснити евакуацію його тіло було неможливим, внаслідок постійних обстрілів противника (а.с. 24-26).
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.07.2024 №213 про результати службового розслідування, у такому службове розслідування вирішено вважати завершеним, а військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , зокрема молодшого сержанта ОСОБА_3 вважати безвісно відсутнім під час захисту Батьківщини (а.с.29).
Як видно з витягу з ЄРДР від 21.05.2024, за заявою заявниці у справі ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження. Відповідно до викладених у заяві обставин, ОСОБА_1 повідомила, що 20.05.2024 вона отримала повідомлення про те, що 14.05.2024 її син ОСОБА_3 зник безвісти (а.с.27).
Разом з тим, відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ОСОБА_3 вважається таки, що зник безвісти на території бойових дій (а.с.28).
Вирішуючи заяву суд виходив з наступних норм та мотивів.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 177/11/20, від 07.11.2023 у справі № 607/159/23.
У постановах від 26.04.2023 у справі № 337/3725/22, від 29.03.2023 у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25.10.2023 справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
Як встановлено з матеріалів цивільної справи, обставиною, яка дає підстави стверджувати, що ОСОБА_3 пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю або дають підстави припустити його загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом є витяг з акту службового розслідування, показанням свідків у такому акті, згідно яких, встановлено, що 14.05.2024 в районі н.п. Красногорівка Покровського району Донецької області, під час несення бойового чергування на ВП "Жемчужина" та ВОП "Степлер" зникли безвісти військовослужбовці військової частини за призовом по мобілізації, зокрема молодший сержант ОСОБА_3 . Відповідно до наданих пояснень сержанта ОСОБА_4 , молодший сержант ОСОБА_3 ймовірно загинув, проте здійснити евакуацію його тіло було неможливим, внаслідок постійних обстрілів противника.
Суд вважає, що докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою, не містять жодних суперечностей щодо обставин зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 , та з достатньою вірогідністю підтверджують факт його загибелі під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі н.п. Красногорівка Покровського району Донецької області.
Разом з тим враховуючи те, що з моменту події 14.05.2026 до моменту звернення до суду з цією заявою минуло близько двох років та від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії держави-окупанта проти України залежить виникнення та реалізація особистих майнових та немайнових прав заявниці як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для задоволення заяви та оголошення померлим ОСОБА_3 військовослужбовця, за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст. 4, 76 - 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Кам`янка-Бузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою під час захисту Батьківщини задоволити повністю.
Оголосити померлим військовослужбовця за мобілізацією військової частини НОМЕР_3 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у населеному пункті Красногорівка Покровського району Донецької області, Україна, під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи.
Повний текст рішення складено 24 квітня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду, який обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Котормус Т.І.
Присяжні Самсін Ю.О.
Кушнір С.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua