Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №334/2522/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 20.04.2026

Справа № 334/2522/26

Провадження № 2-а/334/52/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., за участю секретаря Каряченко А.О., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2026 року до суду звернувся представник: адвокат Мазур Г.В. в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення.

В позові посилилася на те, що 27.02.2026 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол №728 про адміністративне правопорушення, згідно якого вбачається, що 19.01.2026 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 не з`явився за повісткою (розпорядження) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період. ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 08:00 06.03.2026 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . У протоколі зазначено пояснення позивача: не отримував повістку.

09.03.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено Постанову №728 за справою про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000 грн. за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Вважають постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваною постановою відбувалося у зв`язку з неявкою його 19.01.2026 року за повісткою.

У разі відсутності належного оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 неприбуття останнього не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки в такому випадку неможливим є встановлення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині прибуття за викликом районних ТЦК та СП з огляду на відсутність належного виклику. Для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, визначений у повістці.

У матеріалах адміністративної справи відсутні докази того, що позивач отримував повістку про виклик до відповідача. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_2 необхідна сукупність обставин: направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного; відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою. Вбачається, що повістка безпосередньо позивачу вручена не була, докази належного повідомлення позивача, зокрема, за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відсутні. Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Вважають, що відсутня вина позивача у вчиненні правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Прохали скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_3 №728 від 09.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП; провадження у справі закрити; стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

20.03.2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

02.04.2026 року до суду звернувся представник ІНФОРМАЦІЯ_2 за довіреністю Чілінгір М.М. з клопотанням про долучення доказів, надавши копію справи №728 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

20.04.2026 року позивач та його представник: адвокат Мазур Г.В. в судове засідання не з`явилися, представник подала заяву про розгляд справи без її участі, наполягала на позовних вимогах з підстав вказаних у позові.

20.04.2026 року представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляд справи були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, подали копію справи №728 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Тому суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Запоріжжя народився позивач – ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 від 13.11.2018 року, що підтверджується матеріалами справи.

24.12.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_6 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було сформовано повістку №6174341, якою ОСОБА_1 зобов`язано з`явитися 19.01.2026 року о 14:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , для уточнення даних.

Сформована та підписана кваліфікованим електронним підписом повістка була направлена ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 рекомендованим листом з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення №R067065106822.

Згідно копії конверту, рекомендований лист з позначкою «Повістка ТЦК» поштового відправлення №R067065106822 02.01.2026 року повернуто відділенням поштового зв`язку без вручення адресату із зазначенням причин повернення «адресат відсутній».

27.02.2026 року о 14:10 ОСОБА_1 доставлено ІНФОРМАЦІЯ_2 за порушення військового обліку, що підтверджується копією довідки про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

27.02.2026 року стрільцем-помічником гранатометника першого відділення охорони першого взводу охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення №728 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, згідно якого вбачається, що 19.01.2026 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 не з`явився за повісткою (розпорядження) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період. ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 08:00 06.03.2026 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . У протоколі зазначено пояснення ОСОБА_1 - не отримував повістку.

09.03.2026 року постановою №728 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_3 встановлено, що уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №728 від 27.02.2026 року. Відповідно протоколу №728 про адміністративне правопорушення військовозобов`язаний ОСОБА_1 19.01.2026 року не з`явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), в зазначений час та дату, доказів наявності поважних причин неприбуття не надав, чим порушив вимоги законодавства України, а саме: ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства по оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період. Під час розгляду справи та дослідження доказів, які надані до протоколу №728 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП встановлено наступне. На адресу ОСОБА_1 була направлена повістка №6174341 рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення № R067065106822 на адресу: АДРЕСА_1 . Відповідно до повістки №6174341 ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 19.01.2026 року для уточнення даних. Відповідно Форми 20 АТ "Укрпошта" вказаний лист був повернутий 02.01.2026 року відправнику у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Повістка на ім`я ОСОБА_1 була сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 24.12.2025 року (накладено кваліфікований електронний підпис). Відповідно Ф.20 довідки АТ "Укрпошта" про причини повернення/досилання поштового відправлення повістка про виклик ОСОБА_1 була належним чином відправлена та він був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Громадянину ОСОБА_1 повідомлено під час складання протоколу, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 08:00 06.03.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 каб.30. Розгляд справи було відкладено на 09.03.2026 року. На розгляд справи ОСОБА_1 прибув 09.03.2026 року, надав усні пояснення, що повістку не отримував, тому і не міг знати про обов`язок з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Адреса ОСОБА_1 , на яку надіслано повістку №6174341, є зареєстрованим місцем проживання останнього. Отже, фактично направлення повістки відбулось за належною адресою та повернулась на адресу відправника у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що є належним підтвердженням повідомлення військовозобов`язаного у розумінні п.41 Порядку № 560. При застосуванні адміністративного стягнення обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, не встановлені. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Копію постанови №728 від 09.03.2026 року ОСОБА_1 отримав 16.03.2026 року, що підтверджується розпискою.

Згідно сформованого 13.03.2026 року о 14:40 військово-облікового документу в мобільному застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони, дата ВЛК 27.02.2026 року, має інвалідність ІІІ групи, має відстрочку до завершення мобілізації на підставі п.2 ч.1 ст.23, адреса проживання: АДРЕСА_1 , дата уточнення даних 28.02.2026 року, що підтверджується копією роздрукованого військово-облікового документу в електронному вигляді.

Позивач свою вину у правопорушенні не визнає, вважає, що для притягнення до відповідальності були відсутні будь-які правові підстави, оскільки він повістку не отримував.

Відповідачем надано копію справи №728 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Суд, відмовляючи у задоволенні позову, виходить з наступного.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно ч.1 п.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Так, частиною 1 ст.210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно ч.3 ст.210-1 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - передбачено стягнення у виді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.1,2 ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За змістом ст.1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. У подальшому, указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно ч.1 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу").

За приписами ч.8 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

Відповідно ч.5 ст.33 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Положенням ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (Положення).

Відповідно п.1 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом п.9 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (Порядок).

Відповідно п.27 Порядку під час мобілізації громадяни викликаються з метою: 1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Відповідно п.41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно п.82 Правил надання поштового зв`язку, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року, рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Судом встановлено, що відповідач здійснив виклик військовозобов`язаного ОСОБА_1 за адресою його зареєстрованого місця проживання відповідно вимог Порядку від 16.05.2024 року №560, за допомогою повістки, яку військовозобов`язаний не отримав за відсутністю за місцем проживання, що згідно вимог п.41 Порядку кваліфікується як належне вручення повістки, та дає право відповідачу для складення протоколу про адміністративне правопорушення, що в подальшому стало підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Факт нез`явлення позивача до ТЦК для уточнення персональних даних з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників підтверджений наданими суду доказами.

З наявних матеріалів справи вбачається, що хоча повістка безпосередньо ОСОБА_1 вручена не була, однак, проставлення відмітки «адресат відсутній» слід вважати належним повідомленням ОСОБА_1 про необхідність явки до ТЦК та СП відповідно п.41 Порядку від 16.05.2024 року №560, оскільки іншої адреси місця проживання позивачем не повідомлено ТЦК та СП, тому дії позивача містять склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.3 ст.210-1 КУпАП, а вина ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення відповідачем доведена.

При цьому, суд зазначає, що відносини між оператором поштового зв`язку, який має доставити лист з позначкою "Повістка ТЦК" і адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника (відповідача).

В вказаних підстав суд не бере до уваги посилання позивача на те, що повістка безпосередньо позивачу вручена не була, докази належного повідомлення позивача, зокрема, за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відсутні.

Таким чином, суд доходить висновку, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_5 при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП з`ясував всі обставини, передбачені ст.280 КУпАП, у зв`язку з чим в межах своїх повноважень правомірно виніс постанову №728 від 09.03.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч.1,2,6 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно ч.3 ст.79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Суд враховує, що в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, який надав суду докази правомірності свого рішення.

Відповідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тому суд згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності залишає рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Отже, позов не підлягає задоволенню, як такий, що не підтверджений встановленими обставинами та наданими суду доказами.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, то суд залишає судові витрати за позивачем.

Керуючись ст.ст. 5-9, 20, 77, 139, 229, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, ст.ст. 210-1, 280, 283-284, 287-293 КУпАП, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно ч.4 ст.286 КАС України подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 квітня 2026 року.

Суддя: С.М. Телегуз