Вирок від 01 квітня 2026 р. у справі №333/2072/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер 333/2072/25

Провадження № 1-кп/333/347/26

ВИРОК

Іменем України

02 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарки судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисниці обвинуваченого – адвокатки ОСОБА_4 , розглянувши в режимі спеціального судового провадження в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024080000000689 від 26 квітня 2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АР Крим, м. Алушта, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене і визнане судом доведеним

24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй,підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі ООН), до складу якої увійшли Україна, російська федерація (далі - pф) та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, всі Члени вказаної організації утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1981 року №36/103 пpo недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 21 грудня 1965 року №2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету; від 24 жовтня1970 року №2625 (XXV), що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; від 16 грудня 1970 року №2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та від 14 грудня 1974 року №3314 (XXIX), що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності,військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів,територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також в Заключному Акті наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якогo є pф.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. 24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалeжнiсть України та створення самостійної української держави України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною. Незалежність України визнали держави світу, серед яких і рф.

В розумінні положень ст. 2 Женевських конвенцій від 12.08.1949, ратифікованих Указом Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 03.07.1954, між державами рф та Україна починаючи з 20.02.2014 триває збройний конфлікт міжнародного характеру.

28.07.2023, ОСОБА_5 , будучи благочинним Мелiтопольського міського церковного округу та настоятелем Мелітопольського храму на честь Великомученика Георгія Побідоносця та перебуваючи на його території у м. Мелітополь, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своєї діяльності, маючи прямий злочинний умисел направлений на цілеспрямоване та публічне вираження своїх злочинних поглядів необмеженому колу осіб (користувачів), здійснював виправдовував тимчасову окупацію частини території України, а також здійснював глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, а саме:

28.07.2023 об 11 год. 28 хв. на проросійському інформаційному peсурсі у системі миттєвого обміну для повідомленнями «Telegram» з назвою «Днесь» запосиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розміщено публікацію з відеоматеріалом, в якому ОСОБА_5 промовляє наступний текст (мовою оригіналу): «Сегодня в нашем городе большое торжество. Мы празднуем день Святого апостола князя Владимира на территории храма ОСОБА_6 . Здесь часовня в его честь, она освященна. Она была ещё в 16 году, идея её возникновения появилась послетого как произошёл переворот в Киеве в 14 году, и решили верующие люди oбpaтиться к тому кто действительно является Отцом народа это Святой aпостол князь Владимир и креститель Руси. Сегодня в день Хрещения руси, как pаз eго день, день памяти отмечается. И построив эту часовню, мы стали молиться чтобы он умолил Господа Бога чтобы наконец на земле русской был порядок. Наверно, благодаря его молитвам, на сегодняшний день мы видим как постепенно люди начинают обретать вновь свободу в своё вероисповадание, которое была очень ограниченна в своё время на этой территории. Так как Киевский режим, так можно называть, всеми силами препятствовал тoму чтобы правослаcные церки Московского патриархїата могли свободо исповедовать свою веру, посещать храмы и прочее. На сегодняшний день, радость у всех мелитопольцев, мы сегодня отслужили божественную литургию вчесть памяти ОСОБА_7 . Сегодня все священники нашего благочиния и прихожане, пришли военные из росгвардии, сегодня как раз ОСОБА_8 их небесный покровитель, они пришли помолиться киязю и получили от него помощь и поддержку в их очень важной службе. От всей души поздравляю всех жителей Запорожской области, мелитопольцев всех, тут Святой aпостол Князь Владимир сохраняет всех нас своими молитвами. Крепкого здравия, хорошего настроения, мира и добра всем, с праздником!», в якому міститься виправдовування окупації частини території України та глорифікації представників збройних формувань російської федерації.

ІНФОРМАЦІЯ_3 на проросійському інформаційному ресурсі, розміщеному у Всесвітній мережі Інтернет, на веб-сайті з назвою «Лента новостей Мелитополя» запосиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_3 ?в якому ОСОБА_5 промовляє наступний текст (мовою оригіналу): «Я очень рaд что военные российской армии, они верующие люди и пришли в этот день, чтобы тоже прикоснуться к Святыне, прикоснуться к этому торжеству. И хочу пожелать чтобы у них была сила духа всегда, чтобы они не ослабевали, чтобы они всегда были бодрыми, крепкими и готовы в любую минуту, в любой момент стать на защиту родины, чем они и занимаются. Всем запорожцам, всем мелитопольцам, всем кто живёт на этой земле мира и любви», в якому містяться мовленнєві ознаки підтримки збройних формувань держави агресора.

З 15.03.2024 до 17.03.2024, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своєї діяльності, маючи прямий злочинний умисел направлений на цілеспрямоване та публічне вираження своїх злочинних поглядів необмеженому колу осіб (користувачів), здійснював виправдовував тимчасову окупацію частини території України, а також здійснював глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, а саме:

15.03.2024 o 08 год. 30 хв. на проросійському інформаційному peсурсі у системі миттєвого обміну для повідомленнями «Telegram» з назвою « ОСОБА_9 » за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_4 ? розміщено публікацію з відеоматеріалом, в якому ОСОБА_5 промовляє наступний текст (мовою оригіналу): «Дорогие братья и сестры, наш долг как православныx жителей государства российского, принять участие в выборах президента нашейстраны. Мы с вами - жители Запорожской области, впервые будем в этом году принимать участие в выборах главы российской федерации. Необходимо,помолившись, попросив благословения у священника, прийти на избирательный участок и проголосовать за того кандидата, который всей своей жизнью, не насловах, а на деле, показывает свою любовь к народу. И радеет за сoxpaнение и Защиту традиционных семейных, нравственных и моральных ценностейneреданных нам от прадедов и дедов наших. От нашего с вами выбора зависитбудущее нашей с вами страны, наших детей и внуков. Пусть Господь в эти дни, обогатит всех нас мудростью для принятия единственного правильного решения и поможет помолитым святых князей и подвижников русских, обрести нам вновь истинного правителя и настоящего патриота великой россии», в якому міститься визнання правомірною і заперечення окупації росією частини територій України.

17.03.2024 на проросійському інформаційному ресурсі у Всесвітній мережі Інтернет, на веб-сайті з назвою «Лента новостей Мелитополя» за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_5 » розміщено публікацію з відеоматеріалом, в якому ОСОБА_5 промовляє наступний текст (мовою оригіналу): «Все мы с вами сегодня просто должны поучаствовать в выборах президента нашей страны. Все мы уже получили паспорта, являемся членaми такого большого государства россия и раз существует такой момент, корда нужно выбирать главу государства. Я думаю, что это долг каждого православного христианина, в первую очередь потому что православный христианин это человек, который послушен закону и нам необходимо хотим мы или не хотим, лень свою перебороть, взять своих детей, внуков, прогуляться по свежему воздуху на избирательный участок и там отдать свой голoc зa кандидата в президенты. Oт каждого из нас зависит будущее, что будeт c нашей страной, как она будет выглядеть, как она будет развиваться, какой вектор будет развития, и менно от каждого из нас. Не нужно делать так, как мыделали в Украине, когда понимали многие, что от нас все равно ничего независит, там уже все решено и незачем идти на выборы. В россии совсем все нетак, поэтому прошу вас пожалуйста сегодня обязательно прийти на избирательный участок и отдать свой голос. Я сейчас тоже вынужден ехать намеcто прописки, поэтому раньше покидаю вас с богослужения, чтобы успеть проголосовать там, где я прописан», в якому містяться ознаки виправдовування окупації частини території України.

Всyперeч вимог Конституції України та ЗУ «Про всеукраїнський референдум», у липні 2022 року окупаційною владою держави-агресора РФ розпочато організацію та підготовку, направлену на проведення незаконного референдуму щодо входження Запорізької області до складу Російської Федерації на тимчасово окупованій території Запорізької області, зокрема указом голови окупаційної адміністрації держави-агресора - т.зв. «Военно-гражданская администрация Запорожской области» №165-p 26.07.2022 на тимчасово окупованій території Запорізької області створено незаконний орган влади держави-агресора РФ - тзв. «Избирательная комиссия Запорожской области», що розташований за адресою: м. Мелітополь, майдан Перемоги,буд. 4.

08.08.2022, голова окупаційної адміністрації держави-агресора -т.зв. «Военно-гражданская администрация Запорожской области», знаходячись у палаці культури «ім. Т.Г. Шевченко», розташованому за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, площа Перемоги, 4, використовуючи свої організаційно-розпорядчі владні повноваження голови окупаційної адміністрації держави-агресора, організував та провів зібрання у присутності керівників місцевих окупаційних адміністрацій держави-агресора РФ та інших невстановлених осіб із числа місцевих мешканців Мелітопольського району Запорізької області, із залyченням численних представників російських та місцевих окупаційних ЗМI, на якому у штучно створеній урочистій обстановці, з використанням державної символіки держави-агресора РФ та окупаційної адміністрації держави-агресора, створюючи враження у присутніх осіб щодо їх певної причетності до цієї нібито значущої події та, таким чином, маніпулюючи їх дійсним сприйняттям подій та їх наслідків, з метою забезпечення організаційних заходів щодо проведення незаконного референдуму підписав розпорядження - «О подготовке организации проведения Референдума Избирательной комиссией Запорожской области» №95-р від 08.08.2022, відповідно до якого доручив голові незаконного органу влади - т.зв. «Избирательная комиссия Запорожской области», опрацювати та надати окупаційній адміністрації держави-агресора - тзв. «Военно-гражданская администрация Запорожской области» пропозиції щодо організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення заходів з підготовки до проведення референдуму про входження Запорізької області до складу російської федерації.

Після проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Запорізької області у період 23-27 вересня 2022 року щодо входження Запорізької області до складу Російської Федерації, окупаційна адміністрація держави-агресора PФ - т.зв. «Военно-гражданская администрация Запорожской области» остаточно узурпувала всі владні повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування на тимчасово окупованій території Запорізької області.

29.09.2022 президентом держави-агресора РФ видано указ - «О признании Запорожской области» №685, відповідно до якого держава-агресор PЦвизнає державний суверенітет та незалежність тимчасово окупованої території Запорізької області, посилаючись на незаконний референдум щодо входження Запорізької області до складу РФ, що відбувся 27.09.2022.

04.10.2022 державою-агресором РФ прийнято закон - «O принятии в Российскую Федерации Запорожской области и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта - Запорожской области» №7-ЦK3.

В подальшому, постановою державного органу влади держави-агресора РФ -«Совет Федерации Федерального собрания Российской Федерации» №678-СФ від 07.12.2023 призначено вибори президента держави-агресора РФ на 17 березня 2024 poкy.

15.03.2024, громадянин України, ОСОБА_5 , маючи проросійські погляди та стійке бажання підтримати діяльність російської федерації, будучи настоятелем Мелітопольського храму на честь Великомученика Георгія Побідоносця та перебуваючи на території вказаного храму, закликав невстановлених осіб із числа прихожан зазначеного храму голосувати на виборах президента російської федерації на окупованій території Запорізької області, а саме:

15.03.2024 o 08 год. 30 хв. на проросійському інформаційному pecуpci у системі миттєвого обміну для повідомленнями «Telegram» з назвою « ОСОБА_10 » за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_4 публікацію з відеоматеріалом, в якому ОСОБА_5 промовляє наступний текст (мовою оригіналу): «Дорогие братья и сестры, наш долг как православних жителей государства российского, принять участие в выборах президента нашей страны. Мы с вами - жители Запорожской области, впервые будем в этом году принимать участие в выборах главы российской федерации. Необходимо, помолившись, попросив благословения у священника, прийти на избирательный участок и проголосовать за того кандидата, который всей своей жизнью, не насловах, а на деле, показывает свою любовь к народу. И радеет за сохранение и защиту традиционных семейных, нравственных и моральных цінностей переданных нам от прадедов и дедов наших. От нашего с вами выбора зависит будущее нашей с вами страны, наших детей и внуков. Пусть Господь в эти дни, обогатит всех нас мудростыю для принятия единственного правильного решения и поможет помолитым святых князей и подвижников русских, обрести намвновь истинного правителя и настоящего патриота великой россии», в якому містяться заклики до голосування на виборах президента російської федерації на окупованій території Запорізької області.

17.03.2024 на проросійському інформаційному ресурсі у Всесвітній мережі Інтернет, на веб-сайті з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_5 » розміщено публікацію з відеоматеріалом, в якому ОСОБА_5 промовляє наступний текст (мовою оригіналу): «Все мы с вами сегодня просто должны поучаствовать в выборах президента нашей страны. Все мы уже получили паспорта, являемся членaми такого большого государства россия и раз существует такой момент, корда нужно выбирать главу государства. Я думаю, что это долг каждого православного христианина, в первую очередь потому что православный христианин это человек, который послушен закону и нам необходимо хотим мы или не хотим, лень свою перебороть, взять своих детей, внуков, прогуляться по свежему воздуху на избирательный участок и там отдать свой голoc зa кандидата в президенты. Oт каждого из нас зависит будущее, что будeт c нашей страной, как она будет выглядеть, как она будет развиваться, какой вектор будет развития, и менно от каждого из нас. Не нужно делать так, как мыделали в Украине, когда понимали многие, что от нас все равно ничего независит, там уже все решено и незачем идти на выборы. В россии совсем все нетак, поэтому прошу вас пожалуйста сегодня обязательно прийти на избирательный участок и отдать свой голос. Я сейчас тоже вынужден ехать намеcто прописки, поэтому раньше покидаю вас с богослужения, чтобы успеть проголосовать там, где я прописан», в якому містяться ознаки виправдовування окупації частини території України.

Обґрунтування застосування судом in absentia

Відповідно ст. 129 Конституції України, ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України знає про розпочате щодо нього кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, ухвалою суду від 21.02.2025 прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно вказаного вище обвинуваченого та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченого.

У зв`язку з цим обвинувачений ОСОБА_5 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті пред`явленого йому обвинувачення.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.

Тому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисниці – адвокатки ОСОБА_4 , яка була забезпечена державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях.

Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру та обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з`явився, незважаючи на судові повістки (оголошення), надані до газети «Голос України», на сайті суду та на сайті Офісу Генерального прокурора.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , належним чином повідомленого про проведення відносно нього досудового розслідування та здійснення судового розгляду, від користування своїм правом предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Захисниця ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що не мала можливості зв`язатися з обвинуваченим ОСОБА_5 і з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисниця належним чином приймала участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_5 під час судового розгляду та висловила свою позицію з приводу недоведеності вини останнього у даному кримінальному провадженні.

Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного кримінального провадження, що тимчасова окупація з боку Російської Федерації частини території України (у т.ч. м. Мелітополя Мелітопольського району Запорізької області), яка розпочалася із збройної агресії 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку Російської Федерації частини території України є загально відомими фактами, які не потребують окремого судового доказування.

Докази, які досліджені судом

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Дослідивши під час спеціального судового провадження в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2КК України підтверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового розгляду доказами, а саме:

Фактичними даними, що містяться в показаннях допитаних під час судового розгляду свідків:

- суд відповідно до ч. 11 ст. 615 КПК України використовує показання свідка ОСОБА_11 , які ним надані органу досудового розслідування. Так під час допиту ОСОБА_11 пояснив, що знайомий із ОСОБА_5 особисто, знає його з дитинства, так як вони родичі. Також знає, що останній є священнослужителем у храмі Георгія Побідоносця у м. Мелітополь. Храм знаходиться в районі гуртожитку, поряд з ринком. Сам свідок неодноразово був там до початку повномасштабного вторгнення де і бачив ОСОБА_5 в облаченні священнослужителя.

ОСОБА_11 зазначив, що до повномасштабного вторгнення в 2022 році ОСОБА_5 мав проросійські погляди та підтримував агресивну політику російської федерації відносно України. Після початку повномасштабного вторгнення 24.02.2022 ОСОБА_5 підтримав російську агресію проти України та висловлював проросійські погляди, зокрема він неодноразово бачив російські телевізійні сюжети за участю ОСОБА_5 .

Наприкінці квітня 2022 року ОСОБА_5 приїжджав до нього і намагався переконати підтримати російську окупацію. Під час розмов ОСОБА_5 зазначив, що після приходу російських військ його життя покращилося. Виходячи зі змісту розмови, у нього склалося враження, що ОСОБА_5 підтримував контакти з представниками російської федерації ще до повномасштабного вторгнення.

Під час розмови ОСОБА_5 розповідав, що в України немає армії, місто Київ буде взято російськими військами, а серед населення України найкраще становище будуть мати ті, хто першими пішов на контакт з представниками держави-агресора. Також ОСОБА_5 розповідав, що в Запорізькій області більшість громадян України підтримують російську окупацію, що подальшим буде затверджено незаконним референдумом про приєднання Запорізької області до російської федерації. ОСОБА_5 для позначення окупації використовував термін: «повернення» і казав, що Україна не є його Батьківщиною.

Фактичними даними, що містяться в таких джерелах доказів:

- в протоколі огляду від 29.04.2024 згідно якого за участі спеціаліста, слідчий провів огляд інформації, а саме відеозаписів, котрі було отримано в результаті огляду інформації розміщеної на каналах у месенджері в Телеграм – каналі з назвою «Запорожское агентство новостей».

В процесі огляду інформації, розміщеної у відеофайлі виявлено протоієрея ОСОБА_12 який говорить наступний текст: (мова оригіналу):

«Дорогие братья и сестры, наш долг как православных жителей государства российского, принять участие в выборах президента нашей страны. Мы с вами жители Запорожской области, впервые будем в этом году принимать участие в выборах главы российской федерации. Необходимо, помолившись, попросив благословения у священника, прийти на избирательный участок и проголосовать за того кандидата, который всей своей жизнью, не на словах, а на деле, показывает свою любовь к народу. И радеет за сохранение и защиту традиционных семейных, нравственных и моральных ценностей переданных нам прадедов и дедов наших. От нашего с вами выбора зависит будущее нашей с вами страны, наших детей и внуков. Пусть Господь в эти дни, обогатит всех нас мудростью для принятия единственного правильного решения и поможет помолитым святых князей и подвижников русских, обрести нам вновь истинного правителя и настоящего патриота великой россии».

Запис на оптичному диску, долучений до матеріалів справи та був оглянутий в судовому засіданні.

(т. 2 а.п. 48-53).

- в протоколі огляду від 30.04.2024 згідно якого за участі спеціаліста, слідчий провів огляд інформації, а саме відеозаписів, котрі було отримано в результаті огляду інформації розміщеної в мережі Інтернет виявлено відео під назвою (мова оригіналу) ««Благочинный церквей Мелитополя протоиерей протоиерей ОСОБА_13 проголосовал на одном из участков областного центра и призвал верующих проявить гражданскую позицию и отдать свой выбор за одного из кандидатов в президенты Российской Федерации»».

В процесі огляду інформації, розміщеної у відеофайлі виявлено промову протоієрея ОСОБА_12 який говорить наступний текст: (мова оригіналу):

«Все мы с вами сегодня просто должны поучаствовать в выборах президента нашей страны. Все мы уже получили паспорта, являемся членами такого большого государства россия и раз существует такой момент, когда нужно выбирать главу государства. Я думаю, что это долг каждого православного христианина, в первую очередь потому что православный христианин это человек, который послушен закону и нам необходимо хотим мы или не хотим, лень свою перебороть, взять своих детей, внуков, прогуляться по свежему воздуху на избирательный участок и там отдать свой голос за кандидата в президенты. От каждого из нас зависит будущее, что будет с нашей страной, как она будет выглядеть, как она будет развиваться, какой вектор будет развития, именно от каждого из нас. Не нужно делать так, как мы делали в Украине, когда понимали многие, что от нас все равно ничего не зависит, там уже все решено и незачем идти на выборы. В россии совсем все не так, поэтому прошу вас пожалуйста сегодня обязательно прийти на избирательный участок и отдать свой голос. Я сейчас тоже вынужден ехать на место прописки, поэтому раньше покидаю вас с богослужения, чтобы успеть проголосовать там, где я прописан»

Запис на оптичному диску, долучений до матеріалів справи та був оглянутий в судовому засіданні.

(т. 2 а.п. 54-60).

- в протоколі огляду від 03.05.2024 згідно якого за участі спеціаліста, слідчий провів огляд інформації, а саме відеозаписів, котрі було отримано в результаті огляду інформації розміщеної в мережі Інтернет виявлено відео під назвою (мова оригіналу) «1035 лет назад в 988 году Князь Владимир крес тил Русь, и это на века определило судьбу всей русской земли и нашенго народа».

В процесі огляду інформації, розміщеної у відеофайлі виявлено промову протоієрея ОСОБА_12 який говорить наступний текст: (мова оригіналу):

«Я очень рад что военные российской армии, они верующие люди и пришли в этот день, чтобы тоже прикоснуться к Святыне, прикоснуться к этому торжеству. И хочу пожелать чтобы у них была сила духа всегда, чтобы они не ослабевали, чтобы они всегда были бодрыми, крепкими и готовы в любую минуту, в любой момент стать на защиту родины, чем они и занимаются. Всем запорожцам, всем мелитопольцам, всем кто живёт на этой земле мира и любви»

Запис на оптичному диску, долучений до матеріалів справи та був оглянутий в судовому засіданні.

(т. 2 а.п. 61-67).

- в протоколі огляду від 03.05.2024 згідно якого за участі спеціаліста, слідчий провів огляд інформації, а саме відеозаписів, котрі було отримано в результаті огляду інформації розміщеної на каналах у месенджері в Телеграм – каналі з назвою «Днесь».

В процесі огляду інформації, розміщеної у відеофайлі виявлено промову протоієрея ОСОБА_12 який говорить наступний текст: (мова оригіналу):

«Сегодня в нашем городе большое торжество. Мы празднуем день Святого апостола князя ОСОБА_14 на территории храма ОСОБА_6 . Здесь часовня в его честь, она освященна. Она была ещё в 16 году, идея её возникновения появилась после того как произошёл переворот в Киеве в 14 году, и решили верующие люди обратиться к тому кто действительно является Отцом народа это Святой апостол князь Владимир и креститель Руси. Сегодня в день Хрещения руси, как раз его день, день памяти отмечается. И построив эту часовню, мы стали молиться чтобы он умолил Господа Бога чтобы наконец на земле русской был порядок. Наверно, благодаря его молитвам, на сегодняшний день мы видим как постепенно люди начинают обретать вновь свободу в своё вероисповадание, которое была очень ограниченна в своё время на этой территории. Так как Киевский режим, так можно называть, всеми силами препятствовал тому чтобы православные церкви московского патриархата могли свободоисповедовать свою веру, посещать храмы и прочее. На сегодняшний день, радость у всех мелитопольцев, мы сегодня отслужили божественную литургию в честь памяти ОСОБА_7 . Сегодня все священники нашего благочиния и прихожане, пришли военные из росгвардии, сегодня как раз ОСОБА_8 их небесный покровитель, они пришли помолиться князю и получили от него помощь и поддержку в их очень важной службе. От всей души поздравляю всех жителей Запорожской области, мелитопольцев всех, тут Святой апостол Князь Владимир сохраняет всех нас своими молитвами. Крепкого здравия, хорошего настроения, мира и добра всем, с праздником !».

Запис на оптичному диску, долучений до матеріалів справи та був оглянутий в судовому засіданні.

(т. 2 а.п. 68-73).

За наслідком аналізу цих публікацій та відеозвернень, суд вважає встановленими обставини про те, що ОСОБА_5 , будучи благочинним Мелiтопольського міського церковного округу та настоятелем Мелітопольського храму на честь Великомученика Георгія Побідоносця та перебуваючи на його території у м. Мелітополь, вів цілеспрямоване та публічне вираження своїх злочинних поглядів необмеженому колу осіб (користувачів), здійснював виправдовував тимчасову окупацію частини території України, а також здійснював глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України.

- в протоколі огляду від 01.09.2024 згідно якого за участі спеціаліста, слідчий провів огляд інформації, а саме відеозаписів, котрі було отримано в результаті огляду публічної інформації в мережі Інтернет.

В процесі огляду інформації, розміщеної у файлі видно, що, ОСОБА_15 говорить наступний текст: (мова оригіналу):

«На осень мы планируем провести референдум. Ко мне обратились трудовые коллективы, профсоюзные организации, общественные организации, общественные деятели, советы ветеранов с тем, чтобы как можно быстрее определили свой статус. И по общению с этими людьми, мы четко понимаем, что они хотят в составе россии быть.

Быть в составе россии не республикой, не отдельным субъектом, вернее формированием, мы хотим быть субъектом таким же, как Воронежская область, как Ростовская область. Мы хотим быть Запорожской областью в составе российской федерации. Поэтому мной было принято решение, как главой военно-гражданской администрации, о проведении референдума, который состоится в начале осени.

Сейчас отрабатываются механизмы, правила как мы будем это делать. И данный референдум определит, что хотят жители Запорожской области, которые освобождены от киевского режима.

Референдум будет проходить по всем правилам, форма и порядок мы еще не отработали. Но мы отработаем и порядок, и форму. Это будет прозрачное волеизъявление. Это будет максимально открыто и ясно. И тогда народ решит, как они хотят жить. Это будет демократично.

Мы не европейское Косово, которое присоединили посредством парламента, не спросив у людей, не спросив, у бывшей Югославии как они хотят жить. Мы проведем честный референдум, и тогда люди скажут. Как они скажут, так я и сделаю. Я обращусь к президенту российской федерации, или хотят люди жить в составе российской федерации, или нет».

Запис на оптичному диску, долучений до матеріалів справи та був оглянутий в судовому засіданні.

За наслідком аналізу цих публікацій та відеозвернень, суд вважає встановленими обставини про те, що ОСОБА_16 , який займає посаду «Главы Военно-гражданской администрации Запорожской области», організував проведення незаконного референдуму про вихід Запорізької області із складу України та про входження Запорізької області до складу рф на правах суб`єкта рф. В даному референдумі ОСОБА_5 приймав активну участь в агітації щодо активної участі прихожан церкви в незаконному референдумі.

(т. 2 а.п.128-162).

- протоколом пред`явлення для впізнання по фотознімках від 15.05.2024 з якого судом встановлено, що свідок ОСОБА_11 впізнав за фотознімками ОСОБА_5 (фотознімок 1), як особу, яка виконувала обов`язки священнослужителя в храмі ОСОБА_17 ;

(т. 2 а.п. 74-77)

- в протоколах огляду від 15.05.2024 згідно якого за участі свідка ОСОБА_11 , слідчий провів огляд інформації, а саме відеозаписів, котрі було отримано в результаті огляду публічної інформації в мережі Інтернет.

В процесі огляду інформації, свідок ОСОБА_11 пояснив, що «на даних відеозаписах зображений ОСОБА_5 , він є священнослужителем у храмі Георгія Побідоносця у місті Мелітополь Запорізької області. На відео він перебуває у цьому храмі, я там неодноразово був і бачив ОСОБА_5 , який перебував у храмі в рясі священнослужителя. Ті висловлювання, які я почув від ОСОБА_5 під час перегляду відео — я вже чув від нього і раніше, зокрема останній раз під час особистого спілкування у квітні 2022 року, коли він приїжджав до мене додому і агітував мене перейти на бік російської федерації».

(т. 2 а.п.78-89).

- висновком експерта №СЕ-19/108-24/8463-ЛД від 16.08.2024, згідно якого «у висловлюваннях особи чоловічої статті, приблизно 45-ти років, з густою бородою сивого кольору, з витягнутим обличчям, одягненої в церковний одяг (ризу) жовтого кольору, зафіксованих на відеозаписі з назвою «Благочинный церквей Мелитополя протоиерей ОСОБА_13 проголосовал» та застенографованих на с. 3-4 протоколу огляду від 30.04.2024, а саме: «Все мы с вами сегодня просто должны поучаствовать в выборах президента нашей страны. Все мы уже получили паспорта, являемся членами такого большого государства россия и раз существует такой момент, когда нужно выбирать главу государства. Я думаю, что это Долг каждого православного христианина, в первую очередь потому что православный христианин это человек, который послушен закону и нам необходимо хотим мы или не хотим, лень свою перебороть, взять своих детей, внуков, прогуляться по свежему воздуху на избирательный участок и там отдать свой голос за кандидата в президенты. От каждого из нас зависит будущее, что будет с нашей страной, как она будет выглядеть, как она будет развиваться, какой вектор будет развития, именно от каждого из нас. Не нужно делать так, как мы делали в Украине, когда понимали многие, что от нас все равно ничего не зависит, там уже все решено и незачем идти на выборы. В россии совсем все не так, поэтому прошу вас пожалуйста сегодня обязательно прийти на избирательный участок и отдать свой голос. Я сейчас тоже вынужден ехать на место прописки, поэтому раньше покидаю вас с богослужения, чтобы успеть проголосовать там, где я прописан» наявні мовленнєві ознаки закликів до голосування на виборах президента Російської Федерації на окупованій території Запорізької області.

(т. 2 а.п. 95-127)

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Крім того, під час судового розгляду було досліджено характеризуючі обвинуваченого ОСОБА_5 відомості, а також досліджені такі документи:

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженню №22024080000000689 від 26.04.2024, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. ст. 111-1 КК України. Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стали матеріали правоохоронних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень про те, що «15.03.2024 громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи настоятелем Мелітопольського храму на честь Великомученика Георгія Побідоносця, перебуваючи у м. Мелітополі, під час молебню здійснив заклик до проведення виборів президента рф.».

(т. 1 а.п. 57-59)

- постанову начальника слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області від 26.04.2024 про створення групи слідчих для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024080000000689 від 26.04.2024;

(т. 2 а.п. 3-4)

- постанову заступника керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_18 від 26.04.2024 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №22024080000000689 від 26.04.2024;

(т. 2 а.п. 7-8)

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженню №22025080000000141 від 28.01.2025, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. ст. 436-2 КК України. Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стали матеріали правоохоронних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень про те, що «28.07.2023 громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території м. Мелітополя Запорізької області, будучи благочинним Мелітопольського міського Церковного округу на настоятелем Мелітопольського храму на честь Великомученика Георгія Побідоносця, перебуваючи на території вказаного храму, під час обряду богослужіння, виправдовував, визнавав правомірною, заперечував тимчасову окупацію частини території України, а аткож здійснював глорифікацію осіб, які здійснювали зброєну агресію російської федерації проти України».

(т. 2 а.п. 13-14)

- постанову начальника слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області від 28.01.2025 про створення групи слідчих для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025080000000141 від 28.01.2025;

(т. 2 а.п. 18-20)

- постанову заступника керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_18 від 28.01.2025 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №22025080000000141 від 28.01.2025;

(т. 2 а.п. 15-16)

- постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 31.01.2025, згідно якої кримінальні провадження №22025080000000141 від 28.01.2025 за ч. 1 ст. 436-2 КК України та №22024080000000689 від 26.04.2024 за ч. 5 ст. 111-1 КК України, об`єднані в одне провадження під №22024080000000689 від 26.04.2024, зазначені відомості внесено до ЄРДР;

(т. 2 а.п. 21-22)

- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженню №22025080000000142 від 28.01.2025, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. ст. 436-2 КК України. Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стали матеріали правоохоронних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень про те, що «28.07.2023 громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території м. Мелітополя Запорізької області, будучи благочинним Мелітопольського міського Церковного округу на настоятелем Мелітопольського храму на честь Великомученика Георгія Побідоносця, перебуваючи на території вказаного храму, під час обряду богослужіння, вчинив повторно виправдовував тимчасову окупацію частини території України».

(т. 2 а.п. 24-25)

- постанову начальника слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області від 28.01.2025 про створення групи слідчих для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025080000000142 від 28.01.2025;

(т. 2 а.п. 29-31)

- постанову заступника керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_18 від 28.01.2025 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №22025080000000142 від 28.01.2025;

(т. 2 а.п. 26-27)

- постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 31.01.2025, згідно якої кримінальні провадження №22025080000000142 від 28.01.2025 за ч. 3 ст. 436-2 КК України та №22024080000000689 від 26.04.2024 за ч. 5 ст. 111-1 КК України, об`єднані в одне провадження під №22024080000000689 від 26.04.2024, зазначені відомості внесено до ЄРДР;

(т. 2 а.п. 32-33)

- ухвалу слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 21.02.2025, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024080000000689 від 26.04.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_5 ч. 5 ст. 111-1, ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України;

(т. 1 а.п. 91-95)

- ухвалу слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 26.02.2025, якою застосовано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;

(т. 2 а.п. 42-44)

- ухвалу слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 26.02.2025, якою накладено арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно, яке належить ОСОБА_5 , а саме:

об`єкт нерухомого майна житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загально площею 62,21 кв.м, житлова площа 49,19 кв. м., частка 1/1.

(т. 2 а.п. 45-47)

Оцінка суду

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А., заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недостовірними чи недопустимими.

Захисниця ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала щодо розгляду даної справи в порядку спеціального судового провадження. Зазначила, що під час судового розгляду не знайшов свого підтвердження той факт, що ОСОБА_5 вчинив інкриміновані йому злочини.

З огляду на досліджені судом докази, суд вважає ці твердження необґрунтованими та такі, які з об`єктивних причин не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Враховуючи наведене, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, як публічні заклики до проведення незаконних виборів на тимчасово окупованій території; за ч. 1 ст. 436-2 КК України, як виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України; за ч. 3 ст. 436-2 КК України, як виправдовування, визнання правомірною та заперечення окупації частини території України, вчинене повторно.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд

При призначенні покарання, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Призначаючи покарання суд виходить із наступного

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України за ступенем тяжкості вчинених злочинів, останні віднесено до категорії нетяжких та тяжких злочинів.

Обставин, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , також не встановлено.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, проте враховуючи також, що обвинувачений вчинив дані злочини умисно, усвідомлюючи свої дії, які полягли в публічних закликах до проведення незаконних виборів на тимчасово окупованій території, виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, вчинене повторно, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, з позбавленням права обіймати певні посади, з конфіскацією майна.

Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна, суд враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції статті ч. 5 чт. 111-1 КК Укаїни.

Також, суд при прийняття рішення враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.

З вказаних правових висновків вбачається, що не є перешкодою для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та обставина, що обвинувачений на момент ухвалення вироку не працює на певній посаді та не проводить діяльність, з використанням можливостей якої (яких) він вчинив кримінальне правопорушення.

В даному випадку суд вважає, що буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади в Україні.

Призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч. 2 ст. 52 КК України, конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.

Підстави для застосування положень ст. 69, 75 КК України відсутні, оскільки відсутні обставини, передбачені ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України.

Суд приходить до висновку, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого ОСОБА_5 , призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Враховуючи, що ухвалою слідчого судді Олександрівськго районного суду м. Запоріжжя від 26.02.2025 ОСОБА_5 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, то вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного її затримання.

Рішення щодо розподілу процесуальних витрат.

Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні складаються із залучення експерта при проведенні судової експертизи №СЕ-19/108-24/8463-ЛД від 16.08.2024 вартість якої складає 10601,92 грн.

Відповідно до ч.2 ст.122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету.

Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи що зазначену експертизу було проведено експертом спеціалізованої державних установи, тому підлягає відшкодуванню у якості процесуальних витрат з ОСОБА_5 , витрати за проведення судової експертизи.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 323,369-376,615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України та призначити покарання:

- за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади у органах державної влади та місцевого самоврядування строком п`ятнадцять років, з конфіскацією всього належного йому майна.

- за ч. 1 ст. 436-2 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 436-2 КК України у виді 7 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади у органах державної влади та місцевого самоврядування строком п`ятнадцять років, з конфіскацією всього належного йому майна.

Обраний запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити незмінним.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 26.02.2025 на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_5 , а саме: об`єкт нерухомого майна житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загально площею 62,21 кв.м, житлова площа 49,19 кв. м., частка 1/1 – залишити незмінним до фактичного виконання вироку в частині конфіскації всього належного йому майна на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати у розмірі 10601,92 грн.

Речові докази відсутні.

Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1