Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №644/3028/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Баронін Д. Б.

Справа № 644/3028/26

Провадження № 2/644/3177/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернулося до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступне.

25.09.2021 ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №79569459 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Після цього, 01.09.2025 ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» уклали Договір факторингу № 01092025/1, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №79569459.

ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №79569459 від 25.09.2021 у зв`язку із чим, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості, що становить 19525 грн., яка складається з 5500 грн. заборгованості за тілом кредиту, 14025 грн. заборгованості за відсотками, а також судові витрати.

1.2. В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте надав заяву про розгляду справи без його участі, в якій також визнав позовні вимоги. Крім того, у заяві просив розстрочити йому виплату за рішенням суду на три місяці, оскільки він немає офіційних доходів, а його заробітки складають не більше 10 тисяч гривень на місяць.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Судом встановлено, що 25.09.2021 ТОВ «Фінансова компанія» ІРБІС» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансового кредиту № 79569459 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до п. 3.1. договору Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 6500 гривень 00 копійок з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору.

Згідно з п. 3.2. Договору за користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта. При цьому, Клієнт може скористуватись Пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору: пільговий період 7 календарних днів з 25.09.2021 по 25.10.2021 процента ставка 2,5% , назва ставки пільгова процентна ставка (знижка); стандартний період 83 календарних днів з 26.10.2021 по 24.12.2021 стандартна процента ставка 3%.

Згідно з п. 4.1. договору видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки.

Згідно з п. 4.2. договору клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 24.12.2021 (далі за текстом – «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

Згідно з п. 5.1. договору клієнт зобов`язаний сплачувати Товариству проценти за користування Кредитом, за процентною ставкою, зазначеній у пунктах 3.1, 3.2 цього Договору, але з урахуванням положень, передбачених пунктом 3.2 цього Договору.

Згідно з п. 5.8. договору нарахування процентів за Кредитом провадиться кожного календарного дня на суму залишку Кредиту.

Згідно з п. 12.10. договору порядок внесення змін до цього Договору у випадку продовження строку повернення Кредиту передбачений у Правилах та/або в Додаткових договорах до цього Договору.

25.10.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія» ІРБІС» було укладено додатковий договір № 1 до Договору про надання фінансового кредиту №79569459 від 25.09.2021 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Згідно з п. 2.1. відповідно до п. 4.4. Договору, строк обраного Клієнтом наступного Пільгового періоду складає: 20 календарних днів з 25.10.2021 по 14.11.2021.

Згідно з п. 2.2. з урахуванням п. 4.4. Договору та п.2.1. цього Додаткового договору Товариство і Клієнт дійшли згоди внести такі зміни до Договору: 1) пункт 3.2. Договору викласти в наступній редакції:

"3.2. Графік (порядок та умови надання кредиту). За користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта. При цьому, Клієнт може скористуватись Пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору:" пільговий період 50 календарних днів з 25.09.2021 по 14.11.2021, назва ставки пільгова процента ставка, процента ставка 2,5%; стандартний період 40 календарних днів з 15.11.2021 по 23.01.2022 стандартна процента ставка 3%.

2) Розмір нарахованих відсотків за Договором за період з 25.09.2021 по 25.10.2021 в сумі 4125 грн. підлягає сплаті Клієнтом на користь Товариства.

3) викласти пункт 4.2 Договору у наступній редакції: «4.2. Клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити проценти, що були нараховані за Кредитом до 23.01.2022 (далі за текстом – «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.»

14.11.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія» ІРБІС» було укладено додатковий договір № 1 до Договору про надання фінансового кредиту №79569459 від 25.09.2021 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Згідно з п. 2.1. відповідно до п. 4.4. Договору, строк обраного Клієнтом наступного Пільгового періоду складає: 30 календарних днів з 14.11.2021 по 14.12.2021.

Згідно з п. 2.2. з урахуванням п. 4.4. Договору та п.2.1. цього Додаткового договору Товариство і Клієнт дійшли згоди внести такі зміни до Договору: 1) пункт 3.2. Договору викласти в наступній редакції:

"3.2. Графік (порядок та умови надання кредиту). За користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта. При цьому, Клієнт може скористуватись Пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору:" пільговий період 80 календарних днів з 25.09.2021 по 14.12.2021, назва ставки пільгова процента ставка, процента ставка 2,5%; стандартний період 10 календарних днів з 15.12.2021 по 23.01.2022 стандартна процента ставка 3%.

2) Розмір нарахованих відсотків за Договором за період з 25.09.2021 по 14.11.2021 в сумі 2750 грн. підлягає сплаті Клієнтом на користь Товариства.

3) викласти пункт 4.2 Договору у наступній редакції: «4.2. Клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити проценти, що були нараховані за Кредитом до 23.01.2022 (далі за текстом – «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.»

З довідки про ідентифікацію клієнта від 01.09.2025 видно, що відповідач при укладенні вищевказаного договору повідомив номер своєї картки НОМЕР_1 .

Відповідно до листа ТОВ ФК «ІРБІС» №3152_251023173405 від 23-10-2025 між ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та ТОВ ФК «ІРБІС» було укладено договір про переказ коштів ФК-П-21/04-21 від 2021-04-06. Відповідно до зазначеного договору 25.09.2021 о 14:31:29 було перераховано 5500 грн. на картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 110582255, призначення платежу: Зачисление 5500 грн на карту НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту становить 5500 грн., за відсотками 14025 грн., а всього 19525 грн.

2.2. 01.09.2025 ТОВ «Фінансова компанія «ІРБІС» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» уклали Договір факторингу № 01092025/01.

Пунктом 2.1. Розділу 1 договору, клієнт зобов`язується відступити фактору право вимоги, зазначені в реєстрі права вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення.

Згідно з п. 4.1. договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку №1.

Відповідно до витягу із додатку №1 до Договору факторингу №01092025/01 від 01.09.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Позика» отримало право вимоги ОСОБА_1 на загальну суму 19525 грн., з яких 5500 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 14025 грн. – заборгованість за відсотками. Даний факт також підтверджується Актом прийому-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025.

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

3.2. За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором, наступними кредиторами та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).

4.2. Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, факт видачі кредиту відповідачу, а також підтверджено наступне укладення договору факторингу між первісним кредитором та позивачем щодо спірного договору.

Матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують наявність боргу позичальника перед первісним кредитором за кредитним договором №79569459 в сумі 5500 грн., а також наявність боргу за відсотками в сумі 14025 грн. Доказів неправильності розрахунку, наданого представником позивача, до суду надано не було.

4.3. Підводячи підсумок суд зазначає, що відповідач свої зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором № 79569459 від 25.09.2021 виконав не у повному обсязі, у зв`язку із чим утворилася заборгованість в загальній сумі 19525 грн. 00 коп., яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 03.03.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. Враховуючи те, що відповідач визнав позов, то суд відповідно до вимог ст. 141, 142 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1331,20 грн. у розмірі 50% сплаченого судового збору. Інша частина судового збору має бути повернута позивачу з державного бюджету.

5.2. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

02.01.2026 між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги №39493634/03. Відповідно до умов договору Клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу (п. 1.1 Договору).

Обов`язки виконавця визначені у п. 2.1 Договору.

Згідно з актом надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16.02.2026, а також згідно з детальним описом робіт, виконаних ОСОБА_2 сторони узгодили склад, обсяг та види виконаних робіт

Згідно з вищевказаним актом, виконавець надав, а клієнт прийняв правову допомогу загальною вартістю 5500 грн., зокрема письмова консультація 500 грн., правовий аналіз спірних правовідносин 1500 грн., складання позовної заяви 3000 грн., формування додатків до позовної заяви 500 грн.

На думку суду, представник позивача довів, що позивач уклав з адвокатом договір про надання правничої допомоги, узгодив з адвокатом певний обсяг робіт, підписав акт надання послуг.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат перш за все суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

В даному випадку зі змісту договору, акту або детального опису робіт неможливо встановити чи пов`язані понесені позивачем витрати на правничу допомогу саме зі справою № 644/3028/26 за позовом до ОСОБА_1 , у жодному із перелічених документів немає посилання на те, в рамках якої справи надаються правничі послуги (немає посилань на номер справи, або на ім`я та прізвище відповідача, або на номер та дату спірного кредитного договору, або хоча б на суму кредиту).

Факт укладення між позивачем та ФОП ОСОБА_3 додаткової угоди до договору про надання правової допомоги не спростовує вищевказаних висновків суду.

Дійсно, у додатковій угоді сторони внесли зміни до основного договору та передбачили, що до обсягу послуг за договором входить представництво та захист інтересів Клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_4 . Однак, ані у акті надання послуг, ані у детальному описі виконаних адвокатом робіт не вказано, що ці акт та опис стосуються саме справи за позовом до ОСОБА_4 . На правильність вказаних висновків суду вказує також і те, що у акті та детальному описі навіть не вказано номер додаткової угоди, яких стосуються цей акт та опис.

Враховуючи вищевказані обставини суд вважає, що представник позивача не довів пов`язаності витрат на правничу допомогу саме з цією справою, а тому слід відмовити у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу.

5.3. Відповідач подав до суду разом з заявою про визнання позову також заяву про розстрочення виконання рішення, в якій просив розстрочити виконання рішення на 3 місяці у зв`язку з відсутністю достатніх доходів.

Згідно з ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 435 ЦПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

В даному випадку в якості підстав для розстрочення виконання судового рішення відповідач вказав, що він немає офіційного стабільного заробітку.

Суд вважає, що вищевказані обставини істотно ускладнюють виконання відповідачем рішення шляхом здійснення одноразового платежу. З одного боку суд враховує, що цей спір виник з вини відповідача, а саме внаслідок непогашення ним заборгованості. З іншого боку суд враховує, що матеріальний стан відповідача не дозволяє йому сплатити всю суму заборгованості одразу.

На думку суду, сам факт звернення відповідача із заявою про розстрочення виконання рішення свідчить про наявність у нього бажання належним чином виконати рішення суду, що в свою чергу свідчить про добросовісність відповідача в аспекті поваги до результату розгляду справи. За таких обставин, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення на три місяці.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код в ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО 380634) заборгованість за кредитним договором №79569459 від 25.09.2021 у розмірі 19525 грн., з яких 5500 грн. заборгованість за тілом кредиту, 14025 грн. заборгованість за відсотками.

Розстрочити виконання цього рішення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованості у загальній сумі 19525 грн. 00 коп. за наступним графіком оплати:

1) 6500 грн. 00 коп. має бути сплачено в період до 30 травня 2026 року;

2) ще 6500 грн. 00 коп. має бути сплачено в період до 30 червня 2026 року;

3) ще 6525 грн. 00 коп. має бути сплачено в період до 30 липня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код в ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО 380634) в порядку відшкодування судових витрат суму в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Головному управлінню Державної казначейської служби України у Харківській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код в ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО 380634) судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп., що був сплачений згідно з платіжною інструкцією № 79569459 від 03.03.2026 на р/р UA078999980313111206000020659, ГУК Харків обл/мХар Індустр/22030101, код отримувача 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Денис БАРОНІН