Вирок від 26 квітня 2026 р. у справі №641/7648/24 — Слобідський районний суд міста Харкова

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження 1-кп/641/169/2026 Справа № 641/7648/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024226180000288 від 11.08.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Харкова, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 162 КК України,

В С Т А Н О В И В:

02.08.2024 приблизно о 22:30 ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, перебуваючи на вулиці поблизу будинку АДРЕСА_2 , реалізуючи кримінально-протиправний умисел, розуміючи, що він перебуває у громадському місці, проявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, почав голосно кричати, висловлюючись при цьому ненормативною лексикою на адресу потерпілої ОСОБА_6 та, скориставшись малозначним приводом, погрожував останній застосуванням фізичної сили.

Після чого, ОСОБА_4 , демонструючи своє зневажливе ставлення до потерпілої ОСОБА_6 та інших осіб, продовжуючи свої протиправні дії, охоплені єдиним умислом, спрямованим на грубе порушення громадського порядку, діючи умисно, з особливою зухвалістю, побіг слідом за ОСОБА_6 , яка намагалась втекти від останнього. На прохання потерпілої припинити свої протиправні дії, ОСОБА_4 не реагував.

Далі, ОСОБА_6 забігла до 4-го під`їзду будинку АДРЕСА_2 , та сховалась у приміщенні спільної вбиральні, яка розташована на 4-му поверсі вказаного будинку. У цей момент ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел на вчинення хуліганських дій, забіг слідом за нею до 4-го під`їзду зазначеного будинку (гуртожитку) та, опинившись на 4-му поверсі, продовжуючи свої протиправні дії, охоплені єдиним умислом, спрямованим на грубе порушення громадського порядку, діючи умисно, демонструючи своє зневажливе ставлення та явну неповагу до мешканців гуртожитку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, почав голосно кричати, висловлюючись при цьому ненормативною лексикою, стукав кулаками та ногами у вхідні двері квартир, розташованих на 4-му поверсі гуртожитку, чим на тривалий час порушив спокій та нормальний уклад життя мешканців. Після чого, ОСОБА_4 побіг до приміщення спільної вбиральні, де ховалась потерпіла, почав силою відчиняти двері однієї з кабінок вбиральні, та залазити на них, пошкодивши при цьому кабінку, вимагаючи аби ОСОБА_6 відчинила двері та вийшла до нього.

У цей момент, ОСОБА_6 вибігла із приміщення спільної вбиральні 4-го поверху та побігла до квартири АДРЕСА_3 за місцем мешкання своєї матері - ОСОБА_7 , зачинивши за собою вхідні двері даної квартири. У свою чергу, ОСОБА_4 побіг за ОСОБА_6 і почав стукати, бити у вхідні двері вказаної квартири, зламавши ручку, відчинивши їх та забігши в приміщення квартири, де на той момент знаходились її мешканці - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та малолітній ОСОБА_9 . ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії, охоплені єдиним умислом, діючи умисно, з особливою зухвалістю, почав голосно кричати, висловлюючись при цьому ненормативною лексикою на адресу всіх присутніх, погрожував потерпілим застосуванням фізичної сили та пошкодженням їхнього майна.

Далі, ОСОБА_4 силою повалив ОСОБА_6 на ліжко, почав хапати її за руки і ноги, застосовуючи фізичну силу, та тягнути до себе, намагався схопити останню за шию, розірвав футболку, одягнену на потерпілій. Після чого, схопив зі столу, що стояв неподалік, чашку, яку розбив об стіну, та, тримаючи в руці її уламок, почав замахуватись ним перед обличчям всіх присутніх, погрожуючи заподіяти тілесні ушкодження останнім. Після чого ОСОБА_8 , з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_4 , покликав на допомогу свого сусіда з квартири АДРЕСА_4 - ОСОБА_10 . ОСОБА_4 , не реагуючи на зауваження потерпілих та інших мешканців будинку, прохання припинити хуліганські дії, почав чинити активний опір ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , який полягав у відмові добровільно покинути квартиру та вчиненні протиправних дій стосовно ОСОБА_6 , при цьому розмахуючи та погрожуючи розбитою чашкою спричинити усім присутнім тілесні ушкодження.

У подальшому хуліганські дії ОСОБА_4 були припинені ОСОБА_10 та ОСОБА_8 .

Унаслідок умисних, протиправних хуліганських дій ОСОБА_4 , які супроводжувались особливою зухвалістю, потерпілій ОСОБА_6 спричинено наступні тілесні ушкодження: садно на тлі синця на правому передпліччі в середній третині, синець в правій пахвовій складці, які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів та за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Далі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на вчинення хуліганських дій, 03.08.2024 приблизно о 01:50 ОСОБА_4 заліз на балкон квартири АДРЕСА_5 , в якій мешкає потерпіла ОСОБА_11 , де реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, проявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, протиставляючи себе оточуючим узагалі, показуючи свою зверхність, виражаючи явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки, почав голосно кричати, стукати в балконне вікно, намагався пошкодити балконні двері, висловлюючись при цьому ненормативною лексикою на адресу ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , яка на той час перебувала в її квартирі, погрожував останнім застосуванням фізичної сили, вимагав, щоб ОСОБА_6 вийшла до нього.

У результаті хуліганських дій ОСОБА_4 було грубо порушено громадський порядок, а саме: суспільні відносини, які забезпечують нормальні умови життя людей, спокійний відпочинок.

Крім того, 02.08.2024 приблизно о 22:45 у ОСОБА_4 , який перебував на четвертому поверсі в будинку АДРЕСА_2 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, раптово виник умисел на порушення недоторканності житла, шляхом незаконного проникнення до квартири АДРЕСА_6 за вищезазначеною адресою, яка перебуває на праві власності у ОСОБА_8 .

Реалізуючи свій злочинний умисел на порушення недоторканності житла, а саме на незаконне проникнення до житла, ОСОБА_4 , всупереч волі володільця ОСОБА_8 та без його дозволу, за відсутності визначених законом підстав та в порушення встановленого законом порядку, за відсутності будь-яких причин для порушення недоторканості житла, діючи умисно, незаконно, протиправно, усвідомлюючи, що порушує його недоторканність, проник до вказаної квартири, чим грубо порушив ст. 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, та вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України визнав частково. Обвинувачений пояснив суду, що 02.08.2024 у вечірній час відпочивав у компанії, зокрема разом із потерпілою ОСОБА_6 , під час чого всі вживали спиртні напої. Між ним та потерпілою виник конфлікт на ґрунті висловлених нею образ. За його словами, ОСОБА_6 взяла його мобільний телефон та побігла до гуртожитку, у зв`язку з чим він попрямував за нею. Зі слів обвинуваченого, потерпіла, уникаючи спілкування, спочатку зачинилася у вбиральні, куди він також зайшов, а згодом пройшла до своєї кімнати та зачинила за собою двері. Обвинувачений постукав у двері, після чого їх відкрив ОСОБА_8 та дозволив йому зайти для розмови з ОСОБА_6 . У кімнаті конфлікт продовжився, під час чого їх розбороняли, після чого потерпіла вибігла з приміщення. Там же, за словами обвинуваченого, він розбив чашку та поранився. Надалі прибули працівники патрульної поліції, які викликали для нього бригаду екстреної медичної допомоги, після чого він залишив приміщення гуртожитку. Пізніше обвинувачений самостійно викликав поліцію у зв`язку з неповерненням йому мобільного телефону. Також він намагався потрапити на балкон кімнати на другому поверсі гуртожитку, при цьому під час допиту зазначив, що мети таких дій не пам`ятає. Згодом прибула поліція охорони. Обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні хуліганських дій, щиро розкаявся, водночас заперечив свою причетність до спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , посилаючись на відсутність відповідних доказів, а також до протиправного проникнення до житла ОСОБА_12 , зазначивши, що останній добровільно впустив його до кімнати. Просив суд не застосовувати до нього суворого покарання.

Прокурор ОСОБА_3 під час судових дебатів зазначив, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що інкриміновані кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим ОСОБА_4 , а тому просив суд визнати його винуватим та за ч. 3 ст. 296 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, за ч. 1 ст. 162 КК України - 3 років обмеження волі, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання в виді 4 років позбавлення волі.

Захисник ОСОБА_5 під час судових дебатів наголосила на неправильній кваліфікації дій її підзахисного, оскільки факт нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілій не знайшов свого підтвердження у ході судового розгляду. Також стороною обвинувачення не доведена винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, оскільки він, перебуваючи у стосунках із потерпілою, мав вільний доступ до її кімнати, усі сусіди його знали. Просила призначити обвинуваченому мінімальне покарання.

Потерпіла ОСОБА_6 своїм правом на виступ у судових дебатах не скористалась, подавши письмову заяву про розгляд кримінального провадження без її участі, питання щодо призначення покарання залишила на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_7 своїм правом на виступ у судових дебатах не скористалась, подавши письмову заяву про розгляд кримінального провадження без її участі. Покарання просила призначити на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_8 своїм правом на виступ у судових дебатах не скористався, подавши письмову заяву про розгляд кримінального провадження без його участі. Вирішення питання щодо призначення покарання залишив на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_11 своїм правом на виступ у судових дебатах не скористалась, подавши письмову заяву про розгляд кримінального провадження без її участі. Покарання просила призначити на розсуд суду.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим, винуватість ОСОБА_4 у фактично скоєних кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 296 КК України та ч. 1 ст. 162 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які були надані суду сторонами кримінального провадження і безпосередньо досліджені судом в процесі судового розгляду, а саме:

- показаннями допитаної в ході судового розгляду потерпілої ОСОБА_6 , яка пояснила, що обвинувачений є її колишнім хлопцем. 02.08.2024 вони у дворі будинку АДРЕСА_2 спільно із обвинуваченим вживали спиртні напої, під час чого виникла сварка. Потерпіла побігла додому. Обвинувачений попрямував за нею, хапав її за руки, його намагалися стримати чоловіки. ОСОБА_6 , ховаючись, забігла до вбиральні гуртожитку, ОСОБА_4 намагався туди залізти, внаслідок чого зламав двері кабінки. Після цього потерпіла побігла до сусідки ОСОБА_13 , сховалася там, потім побігла до кімнати до мами, зачинила за собою двері. ОСОБА_4 також туди забіг. Зі слів матері потерпіла дізналась, що обвинувачений її душив, але оскільки ОСОБА_6 перебувала у стані алкогольного сп`яніння, вона не може пригадати чи дійсно це так. Пам`ятає як ОСОБА_4 розбив чашку. Після того як обвинуваченого відтягнули від неї, потерпіла вибігла до коридору, за нею побіг обвинувачений, розірвав на ній футболку. Знає, що вночі за викликом обвинуваченого, який повідомив про зникнення телефону, прибули працівники поліції. Телефон обвинуваченому повернули в присутності поліції. Ночувати пішла до сусідки ОСОБА_11 , і вночі обвинувачений заліз на балкон кімнати ОСОБА_11 , ломився у балконні двері. Мати викликала поліцію та бригаду екстреної медичної допомоги, і останні повідомили про наявність у потерпілої тілесних ушкоджень. Потерпіла пояснила, що до згаданих подій тілесних ушкоджень вона не мала;

- показаннями допитаної в ході судового розгляду потерпілої ОСОБА_7 , яка пояснила, що обвинувачений є хлопцем її доньки ОСОБА_6 02.08.2024 донька із обвинуваченим відпочивали надворі, вживаючи алкогольні напої. Після 22:00 донька прийшла додому, плакала та сховалася у вбиральні від обвинуваченого, який її розшукував. Обвинувачений ломився до кабинки у вбиральні, пошкодивши її. ОСОБА_6 спочатку сховалась у сусідки, та розшукуючи її обвинувачений поводився неадекватно, кричав, вдарив ногою двері сусідської кімнати. Потім донька зайшла до кімнати, де перебувала й потерпіла, та намагаючись потрапити до неї обвинувачений зламав ручку на дверях. Дозвіл на вхід у кімнату, яка належить її чоловіку - ОСОБА_8 , обвинуваченому ніхто не давав. Після цього обвинувачений накинувся на доньку, кричав, тримав її за горло, коли вона лежала на ліжку. Розбив чашку, поранивши собі руку до кровотечі, потім нею розмахував. В той час малолітньому сину потерпілої ОСОБА_14 довелось спостерігати за конфліктом. Весь цей час обвинуваченого намагалися зупинити та заспокоїти сусіди. Під час цих подій потерпіла змушена була 5 разів викликати поліцію;

- показаннями допитаного в ході судового розгляду потерпілого ОСОБА_8 , який пояснив, що він є власником квартири АДРЕСА_3 , а потерпіла ОСОБА_15 є донькою дружини. 02.08.2024 у другій половині дня ОСОБА_8 був вдома, прийшла ОСОБА_6 , яка плакала, просила її сховати. Спочатку сховалась у сусідки ОСОБА_13 . Прийшов обвинувачений та розшукуючи ОСОБА_6 кричав, штовхав двері квартир на поверсі. Також ОСОБА_6 ховалася у кабинці вбиральні, куди ломився обвинувачений. Потерпілий ОСОБА_8 намагався його стримати, але обвинувачений вирвався з його рук. Після цього ОСОБА_6 прибігла до квартири ОСОБА_8 . Незважаючи на те, що дозвіл на вхід до квартири йому ніхто, зокрема, й сам ОСОБА_8 , не давав, обвинувачений пошкодив вхідні двері та забіг всередину. Побачивши, як обвинувачений завдає ударів ОСОБА_16 , що лежала на ліжку, потерпілий відтягнув його, після чого ОСОБА_6 вибігла з кімнати. Обвинувачений схопив чашку та розбивши її, почав розмахувати нею, погрожуючи оточуючим застосуванням фізичної сили. При цьому поранився до кровотечі. Згадані події довелося спостерігати малолітньому сину потерпілого, ОСОБА_14 , який сильно перелякався. За спостереженням потерпілого обвинувачений перебував у стані сп`яніння. Дії обвинуваченого намагався стримати сам потерпілий, а також сусіди, зокрема, ОСОБА_10 . Довелося викликати поліцію, також приїздили працівники екстреної медичної допомоги;

- показаннями допитаної в ході судового розгляду потерпілої ОСОБА_11 , яка пояснила, що проживає у квартирі АДРЕСА_3 . 02.08.2024 вона приїхала додому увечері, побачила калюжу крові і дізналася, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виник конфлікт. Запросила потерпілу ОСОБА_6 переночувати у себе вдома. Близько третьої ночі почула, що хтось лізе на балкон її квартири, побачила ОСОБА_4 , змушена була викликати поліцію;

- показаннями допитаної в ході судового розгляду свідка ОСОБА_17 , яка пояснила, що проживає у будинку АДРЕСА_2 . 02.08.2024 перебуваючи вдома, свідок почула крики, вийшла у коридор 4 поверху, побачила, що ОСОБА_4 бігає за потерпілою ОСОБА_6 , яка сховалася у сусідки ОСОБА_18 в кімнаті. Звідти обвинувачений витягнув ОСОБА_16 . ОСОБА_6 забігла до вбиральні, та обвинувачений, намагаючись до неї дістатися, зламав двері у туалеті;

- показаннями допитаного в ході судового розгляду свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що він проживає у квартирі АДРЕСА_7 . 02.08.2024 приблизно 0 22:00 у будинку почалася бійка і до нього у двері постукали із проханням допомогти розборонити. Свідок підійшов до кімнати сусідів ОСОБА_19 , побачив кров, розбиту кружку, закривавленого ОСОБА_4 . Безпосередньо за тим, як ОСОБА_4 бив ОСОБА_6 , свідок не спостерігав, але чув про ці події з її слів. Бачив, як ОСОБА_4 вийшов з кімнати, вів себе агресивно, кричав, бився об стіну, у зв`язку із чим свідок разом із іншими був змушений заспокоювати обвинуваченого. Згодом ОСОБА_4 надали медичну допомогу, перебинтувавши поранену руку;

- показаннями допитаного в ході судового розгляду свідка ОСОБА_20 який пояснив, що він є інспектором УПП в Харківській області. Влітку 2024 року у нічний час доби він разом із іншими поліцейськими прибув за викликом до будинку АДРЕСА_2 , піднялись до загального коридору, побачили ОСОБА_4 , у якого була закривавлена рука та від якого відчувався запах алкоголю, дізналися що був конфлікт. Заспокоїли ОСОБА_4 та вивели його на вулицю. Обвинувачений повідомив поліцію, що конфлікт стався через розбитий телефон. Жодних заяв до поліцейських не надійшло, події зафіксовані на бодікамери;

- показаннями допитаного в ході судового розгляду свідка ОСОБА_21 який пояснив, що працює в Управлінні поліції охорони. Влітку 2024 року приблизно о третій ночі, більш точно не пам`ятає, свідок разом із іншими поліцейськими за викликом прибув до будинку по пр. Г. Харкова, в м. Харкові, точно адресу не пам`ятає. По приїзду на місце вони почули шум, гуркіт, побачили як біжить хлопець - обвинувачений у справі. За ним бігла жінка, розпилюючи на нього перцевим балончиком. Хлопець був поранений, розповів, що залазив на балкон, звідки впав. Інспектора допомогли йому піти додому, вмитися, викликали швидку медичну допомогу для хлопця. Потім викликали швидку медичну допомогу для дівчини, вона бажала зняти побої. Свідок бачив на шиї та руці дівчини синці. Поліцейським обвинувачений розповів, що у нього сталася сварка з дівчиною, після чого він намагався з нею поговорити, з`ясувати стосунки. Зі слів потерпілих, хлопець ліз на балкон, стукав у вікна, пошкодив вбиральню. Візуально свідку здалося, що обвинувачений перебував у стані сп`яніння, виходячи із його неадекватних дій;

- показаннями допитаного в ході судового розгляду свідка ОСОБА_22 який пояснив, що працює в Управлінні поліції охорони. 02.08.2024 в темну пору доби поступив виклик за адресою по пр. Г. Харкова в м. Харкові, точної адреси він не пам`ятає. По приїзду поліцейські побачили обвинуваченого, він був у стані алкогольного сп`яніння, у плямах крові, видався знервованим. Обвинувачений пояснив, що у них із дівчиною стався конфлікт та він хоче з`ясувати стосунки. Він намагався потрапити до кімнати в будинку, залізши на балкон. Інспектора поліції, які приїхали на виклик відвели обвинуваченого додому, викликали йому швидку медичну допомогу і повернулися до потерпілої ОСОБА_6 . Від потерпілої прийняли заяву про вчинення кримінального правопорушення і взяли пояснення. Свідок також помітив пошкодження на дверях до кімнати потерпілої. Окрім того, бачив на потерпілій синці. Поліцейські викликали до неї бригаду екстреної медичної допомоги. Сусіди повідомили, що обвинувачений вів себе агресивно, зазначили, що за вечір це вже був четвертий виклик поліції;

- показаннями допитаного в ході судового розгляду свідка ОСОБА_23 який пояснив, що він є інспектором УПП в Харківській області. 02.08.2024 приїхав за викликом щодо порушення громадського порядку ОСОБА_4 у приміщенні гуртожитку. Побачив обвинуваченого в туалеті в стані алкогольного сп`яніння. Сусіди повідомили, що він буянив, але відмовилися від подання відповідних заяв, повідомили, що прости хочуть, щоб ОСОБА_4 пішов. Обвинувачений пішов, але потім, як відомо, був новий виклик поліції. В коридорі свідок бачив пошкодженні двері, спілкувалися лише з матір`ю дівчини, саму дівчину не бачили. Сусіди повідомили, що конфлікт пов`язаний із з`ясуванням стосунків між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . У обвинуваченого свідок бачив ушкодження на руці;

- показаннями допитаного в ході судового розгляду свідка ОСОБА_24 який пояснив, що він є інспектором УПП в Харківській області, 02.08.2024 він, при виконанні службових обов`язків, прибув за викликом. По приїзду побачили обуреного громадянина віком 50-60 років, прийняли від нього заяву. Також прийняли заяву від жінки, що вказала пошкодження дверей у ванній кімнаті. При огляді бачив плями бурого кольору. Самого обвинуваченого свідок не бачив. Спілкувався лише із заявниками, які вказали, що це вже не перший виклик поліції за той день. Потерпіла ОСОБА_6 пояснила поліцейським, що події пов`язані із її конфліктом з хлопцем, вона зачинялася ванній кімнаті, а хлопець намагався до неї проникнути. В той день свідок за цією адресою прибував ще раз за викликом щодо втрати ОСОБА_4 мобільного телефону, але останній заяву не подавав. Обвинувачений був у стані алкогольного сп`яніння;

- показаннями допитаного в ході судового розгляду свідка ОСОБА_25 який пояснив, що він є інспектором УПП в Харківській області. У 2024 році в темну пору доби він прибув за викликом до гуртожитку по пр. Г. Харкова в м. Харкові. Поліцейські відібрали заяви з поясненнями щодо розбитих дверей у ванній кімнаті. Бачили скло на кімнаті та пошкоджені двері. Заявник вказав, що перед цим відбувся конфлікт у приміщенні та вже декілька раз викликали поліцію. Безпосередньо обвинуваченого свідок не бачив;

Показання потерпілих, свідків судом оцінюються як належні та допустимі докази, які узгоджуються між собою, є логічними та послідовними, не містять суперечностей та протиріч, тому суд бере їх до уваги.

Крім того, винуватість обвинуваченого у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується наступними фактичними даними, що містяться у письмових та електронних доказах, безпосередньо досліджених в судовому засіданні:

- рапортом чергового ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 02.08.2024 про отримання заяви від ОСОБА_7 щодо факту сварки, вчиненої за адресою: АДРЕСА_8 , хлопцем доньки ОСОБА_26 , який пошкодив двері та якого тримають сусіди;

- рапортом чергового ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 03.08.2024 про отримання повідомлення від лікаря бригади екстреної медичної допомоги про виявлення у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, попередній діагноз: синець правого передпліччя, синець верхньої третини лівого плеча;

- відомостями заяви потерпілої ОСОБА_6 від 02.08.2024 про вжиття заходів щодо ОСОБА_4 , за фактом спричинення їй 02.08.2024 за адресою її мешкання тілесного ушодження та болю;

- даними заяви потерпілої ОСОБА_11 від 03.08.2024 про вжиття заходів щодо ОСОБА_4 за фактом вторгнення у приватне помешкання потерпілої та пошкодження її майна;

- змістом заяви потерпілого ОСОБА_8 про вжиття заходів щодо ОСОБА_4 за фактом вторгнення до квартири потерпілого та нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ;

- змістом протоколу огляду місця події від 14.08.2024 і фотознімками до нього, які були досліджені в судовому засіданні, з якого вбачається, що місцем огляду є будинок АДРЕСА_9 та прилегла до нього територія; в ході огляду в четвертому під`їзді будинку на четвертому поверсі виявлені вхідні двері до приміщення спільного коридору із табличкою «НОМЕР_1». При вході в приміщення спільного коридору розташовані вхідні двері до кімнат та ліворуч - приміщення спільної вбиральні, доступ до якої вільний. На момент огляду обстановка розташування речей не порушена; праворуч від входу біля стіни виявлено пошкоджений фрагмент ДСП із слідами відколу з одного боку;

- змістом протоколу огляду місця події від 02.09.2024 і фотознімками до нього, які було досліджено в судовому засіданні, з якого вбачається, що місцем огляду є ділянка відкритої місцевості поблизу будинку по АДРЕСА_2 , в ході якого присутня потерпіла ОСОБА_11 вказала на балкон другого поверху зазначеного будинку та пояснила, що 02.08.2024 ОСОБА_27 незаконно проник на вказаний балкон, залізши за допомогою розташованого поруч кондиціонеру, та намагався проникнути до приміщення квартири;

- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 02.09.2024 за участю потерпілої ОСОБА_6 , а також відеозапису до нього, відтвореного в судовому засіданні, встановлено, що остання надала добровільну згоду розповісти та продемонструвати обставини подій, які мали місце на початку серпня 2024 року за адресою: АДРЕСА_2 . Зі слів потерпілої, у нічний час вона перебувала на вулиці поблизу вказаного будинку, де між нею та її колишнім хлопцем ОСОБА_4 виник конфлікт, під час якого вона намагалася піти, однак обвинувачений хапав її за руки, кричав та висловлював погрози. Надалі потерпіла побігла до квартири АДРЕСА_6 за вказаною адресою, де проживає її мати - ОСОБА_7 . Піднявшись на четвертий поверх, вона забігла до приміщення спільної вбиральні, де сховалася в кабінці. У цей час ОСОБА_4 забіг до коридору четвертого поверху, шукав її, стукав у двері приміщень, бігав коридором та голосно лаявся. Згодом він попрямував до вбиральні, де почав смикати двері кабінки, в якій переховувалася потерпіла, висловлював погрози, після чого намагався потрапити до кабінки зверху, унаслідок чого пошкодив частину дошки з ДСП, закріпленої зверху. Після цього ОСОБА_6 вибігла з вбиральні та побігла до квартири АДРЕСА_6 , однак обвинувачений побіг за нею, продовжуючи кричати, бити ногами та руками по стінах і вхідних дверях сусідів. Забігши до квартири, потерпіла була наздогнана обвинуваченим, який повалив її на ліжко, схопив за обидві руки в ділянці правого передпліччя та іншою рукою - за ліве плече, після чого почав стискати та тягнути до себе. Коли потерпіла намагалася вирватися, обвинувачений хапав її за волосся, тягнув, а згодом схопив за шию та намагався душити. У подальшому ОСОБА_4 , взявши зі столу чашку, розбив її та, тримаючи уламки, розмахував ними перед обличчями присутніх - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , висловлюючи при цьому погрози вбивством та знищенням майна. У цей час ОСОБА_7 вибігла кликати на допомогу сусіда, вони разом із ОСОБА_8 відтягли обвинуваченого від потерпілої, що дало їй можливість вибігти на вулицю. Надалі ОСОБА_6 ночувала у знайомої на ім`я ОСОБА_28 в квартирі АДРЕСА_10 у цьому ж будинку. Перебуваючи там, вона побачила, що обвинувачений знаходиться на балконі зазначеної квартири, стукає у вікно, кричить та вимагає, щоб йому відчинили двері або впустили до приміщення. Згодом він почав смикати балконні двері, голосно лаявся та висловлював погрози на адресу ОСОБА_28 , після чого стрибнув з балкона, підбіг до дверей під`їзду та намагався потрапити до будинку. У цей час ОСОБА_28 зателефонувала до поліції;

- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 02.09.2024 за участю потерпілої ОСОБА_7 , а також відеозапису до нього, відтвореного в судовому засіданні, встановлено, що остання надала добровільну згоду розповісти та продемонструвати обставини подій, які мали місце 02.08.2024 за адресою: АДРЕСА_2 . Як пояснила потерпіла, того вечора її донька перебувала у дворі зазначеного будинку разом зі своїм хлопцем ОСОБА_4 , між ними виникла сварка, після чого ОСОБА_6 побігла до будинку, а обвинувачений побіг за нею. Він забіг до коридору четвертого поверху, поводився агресивно, голосно кричав, лаявся, стукав кулаками та ногами у двері квартир. Згодом він попрямував до спільної вбиральні, де від нього ховалася ОСОБА_6 , вимагав, щоб вона вийшла, та пошкодив двері кабінки, вирвавши частину ДСП-плити. Після цього ОСОБА_6 вибігла з вбиральні та побігла до квартири АДРЕСА_6 , де проживає ОСОБА_7 разом із чоловіком та малолітнім сином. ОСОБА_4 забіг слідом, повалив її на ліжко, навис над нею, хапав за обидві руки в ділянці передпліччя та плечей, тягнув до себе. Потерпіла намагалася вирватися та кричала, однак обвинувачений хапав її за волосся, тягнув у різні боки та хапав за шию. Надалі ОСОБА_4 схопив зі столу чашку, розбив її та, розмахуючи уламками перед обличчями присутніх, висловлював погрози завдати їм тілесних ушкоджень. ОСОБА_8 намагався зупинити обвинуваченого, а згодом разом із сусідом на ім`я ОСОБА_29 відтягли його від ОСОБА_6 та намагалися вивести на вулицю, однак той чинив опір, продовжував лаятися, погрожувати присутнім та намагався вчиняти щодо них агресивні дії;

- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 02.09.2024 за участю потерпілого ОСОБА_12 , а також відеозапису до нього, відтвореного в судовому засіданні, встановлено, що останній надав добровільну згоду розповісти та продемонструвати обставини подій, які мали місце 02.08.2024 за тією ж адресою. Як пояснив потерпілий, увечері 02.08.2024 він разом із дружиною та малолітнім сином перебував у квартирі, коли побачив, як ОСОБА_6 забігла на четвертий поверх будинку, а за нею - ОСОБА_4 , який поводився агресивно, лаявся та погрожував. ОСОБА_6 забігла до спільної вбиральні, а обвинувачений побіг за нею, кричав, намагався витягнути її з кабінки та пошкодив частину дошки з ДСП. Після цього ОСОБА_6 побігла до квартири АДРЕСА_6 , куди за нею забіг обвинувачений, повалив її на ліжко, навис над нею, почав хапати за руки, тягнути до себе, хапав за шию та намагався душити. ОСОБА_12 намагався відтягнути обвинуваченого, однак останній схопив зі столу чашку, розбив її та почав погрожувати присутнім. Надалі обвинувачений знову накинувся на ОСОБА_6 , після чого ОСОБА_12 разом із сусідом відтягли його та намагалися вивести на вулицю, однак той чинив опір, лаявся та продовжував висловлювати погрози;

- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 02.09.2024 за участю потерпілої ОСОБА_11 , а також відеозапису до нього, відтвореного в судовому засіданні, встановлено, що остання надала добровільну згоду розповісти та продемонструвати обставини подій, які мали місце 02.08.2024 за адресою: АДРЕСА_2 . Як пояснила потерпіла, того дня до неї в квартиру АДРЕСА_10 , де вона проживає, прийшла ОСОБА_6 та попросилася переночувати, пояснивши, що змушена переховуватися від свого хлопця ОСОБА_4 . Коли вони готувалися до сну, потерпіла почула шум та побачила, що на балконі її квартири перебуває ОСОБА_4 , який погрожував розбити балконні конструкції та вимагав впустити його до квартири, при цьому бив руками по балконних дверях і намагався їх відчинити. Після цього він стрибнув з балкона та втік. Приблизно через годину, під час надання пояснень працівникам поліції, потерпіла знову почула шум на балконі та, виглянувши у вікно, побачила ОСОБА_4 , який знову намагався потрапити на балкон, однак, помітивши працівників поліції, стрибнув та зник у невідомому напрямку;

- копією свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_3 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.02.2019, з яких вбачається, що власником зазначеного об`єкта нерухомого майна є потерпілий ОСОБА_8 ;

- змістом протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.09.2024, відповідно до якого в присутності понятих потерпілий ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_4 як хлопця, який 02.08.2024 ввечері гурбо порушував громадський порядок в квартирі АДРЕСА_3 та у спільному коридорі 4 поверху вказаного будинку;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.09.2024, відповідно до якого в присутності понятих потерпіла ОСОБА_11 впізнала хлопця ОСОБА_4 як хлопця, який 02.08.2024 незаконно проник до балкону квартири АДРЕСА_5 ;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.09.2024, відповідно до якого в присутності понятих свідок ОСОБА_17 впізнала ОСОБА_4 як чоловіка, який 02.08.2024 ввечері грубо порушував громадський порядок на 4 поверсі будинку АДРЕСА_2 ;

- змістом протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.09.2024, відповідно до якого в присутності понятих свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_4 як чоловіка, який 02.08.2024 ввечері грубо порушував громадський порядок на 4 поверсі будинку АДРЕСА_2 ;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.09.2024, відповідно до якого в присутності понятих свідок ОСОБА_30 впізнав ОСОБА_4 як чоловіка, який 02.08.2024 ввечері грубо порушував громадський порядок на 4 поверсі будинку АДРЕСА_2 ;

- змістом протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.09.2024, відповідно до якого в присутності понятих свідок ОСОБА_31 впізнала ОСОБА_4 як чоловіка, з яким свідок 02.08.2024 ввечері відпочивала та вживала алкогольні напої поблизу будинку 124/4 по пр. Г. Харкова в м. Харкові;

- висновком експерта № 464-2024 від 05.08.2024 за результатами судово-медичної експертизи згідно із яким у ОСОБА_6 мали місце наступні тілесні ушкодження: садно на тлі синця на правому передпліччі в середній третині; синець у правій пахвовій складці. Ці ушкодження утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів, синець - за механізмом удар або удар стиснення, садно на тлі синця - за механізмом удар-тертя-ковзання. Вищевказані тілесні ушкодження, враховуючи морфологічні характеристики, могли бути отримані за 2-4 доби до моменту огляду. За ступенем тяжкості встановлені тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_6 , викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2 «Б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.95 року № 6, відносяться до легких тілесних ушкоджень;

-висновком експерта № 09-1442/2024 від 06.09.2024 за результатами судово-медичної експертизи, відповідно до якої показання потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , викладені у наданих протоколах допитів від 02.09.2024 та проведення слідчих експериментів від 02.09.2024 в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині терміну механізму утворення встановлених у потерпілої ОСОБА_6 тілесних ушкоджень;

- протоколом огляду предметів від 05.09.2024 та додатком до нього на DVD-R диску, який відтворено в судовому засіданні, згідно з яким дізнавач здійснив огляд відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів працівників УПП в Харківській області ДПП, на яких було зафіксовано обставини події, що мали місце вночі з 02.08.2024 по 03.08.2024 за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 124/4, зокрема, спілкування працівників поліції, що прибули на виклик за вказаною адресою, із обвинуваченим ОСОБА_4 , потерпілими;

- протоколом огляду предметів від 11.09.2024 та додатком до нього на DVD-R диску, який відтворено в судовому засіданні, згідно з яким дізнавач здійснив огляд відеозаписів з нагрудних відеокамер працівників наряду реагування поліції охорони «ІНФОРМАЦІЯ_2», на яких було зафіксовано обставини події, що мали місце вночі 03.08.2024 за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 124/4, зокрема, спілкування працівників поліції охорони, що прибули на виклик за вказаною адресою, із обвинуваченим ОСОБА_4 , потерпілою ОСОБА_11 , лікарем бригади ектренної медичної допомоги;

- копією карти виїзду швидкої медичної допомоги № 2043 від 03.08.2024, наданої КНП ХОР «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», з якої вбачається, що 03.08.2024 було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_11 , до громадянки ОСОБА_6 , якій встановлено попередній діагноз: синці правого передпліччя, верхньої третини лівого плеча.

Під час судового розгляду обвинувачений та його захисник жодних заперечень щодо досліджених в суді доказів не висловили.

В ході розгляду справи від допиту свідків ОСОБА_31 та ОСОБА_32 прокурор відмовився. При цьому, сторона захисту щодо зазначеного клопотання прокурора не заперечувала, клопотань про виклик та допит зазначених свідків у судовому засіданні не заявлялося.

Стаття 94 КПК України визначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Частиною 1 ст. 86 КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї винуватості, його вина у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень повністю доводена належними, допустимими й беззаперечними зазначеними вище доказами, безпосередньо дослідженими в ході судового розгляду даного кримінального провадження та повно, всебічно та об`єктивно проаналізованими, оціненими в їх сукупності.

Під час дослідження вищезазначених доказів не було виявлено відомостей, які б давали підстави вважати, що свідки та потерпілі, які були допитані судом під присягою, з будь-яких причин обмовили обвинуваченого в інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Всі докази у кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_4 отримані у передбаченому Кримінальним процесуальним Кодексом України порядку, є належними та допустимими.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_4 не наносив потерпілій ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, оскільки дані твердження обвинуваченого спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, показаннями потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які підтвердили, що обвинувачений ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_3 накинувся на потерпілу ОСОБА_6 , повалив її на ліжко, хапав за руки та шию; поясненнями потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , які під час слідчих експериментів, проведених за їх участі, надали пояснення щодо механізму заподіяння обвинуваченим потерпілій тілесних ушкоджень під час подій 02.08.2024; показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка пояснила, що до подій 02.08.2024 тілесних ушкоджень не мала.

Суд зазначає, що зазначені показання потерпілих, надані ними в судовому засіданні, а також їх пояснення під час слідчих експериментів, узгоджуються із дослідженими в судовому засіданні висновками експертів № 464-2024 від 05.08.2024 та № 09-1442/2024 від 06.09.2024 за результатами судово-медичних експертиз, згідно із якими у ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження: садно на тлі синця на правому передпліччі в середній третині; синець у правій пахвовій складці, що утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів, синець - за механізмом удар або удар стиснення, садно на тлі синця - за механізмом удар-тертя-ковзання, та могли бути отримані за 2-4 доби до моменту огляду; показання потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , викладені у наданих протоколах допитів від 02.09.2024 та проведення слідчих експериментів від 02.09.2024 в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині терміну механізму утворення встановлених у потерпілої ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.

Вирішуючи питання щодо винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України суд зазначає наступне.

Так, під час допиту обвинувачений, не заперечуючи своє перебування 02.08.2024 у квартирі АДРЕСА_3 , що належить потерпілому ОСОБА_8 , повідомив суд про відсутність умислу на незаконне проникнення до житла потерпілого, оскільки вхід до вказаної квартири йому ніхто не забороняв, двері до приміщення, в якому він неодноразово до цього бував, як хлопець потерпілої, були відкриті.

Невизнання обвинуваченим своєї вини суд оцінює як обраний ним спосіб захисту, спрямований на уникнення кримінальної відповідальності, який спростовується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, протоколами слідчих дій та показаннями потерпілих.

Так, диспозицією ст.162 КК України передбачено відповідальність за незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян.

Об`єктом кримінального правопорушення є право людини на недоторканність житла та іншого володіння.

Його предметом може бути житло або інше володіння особи.

З об`єктивної сторони порушення недоторканності житла може бути вчинене у формі: 1) незаконного проникнення до житла чи іншого володіння особи; 2) незаконного проведення в них огляду чи обшуку; 3) незаконного виселення; 4) інших дій, що порушують недоторканність житла громадян.

У всіх випадках кримінальне правопорушення характеризується незаконним способом вчинення.

Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи слід розуміти будь-яке вторгнення у житло (інше володіння), здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи в порушення встановленого законом порядку.

Так, судом на підставі досліджених доказів встановлено, що власником квартири АДРЕСА_3 є потерпілий ОСОБА_8 , у зазначеній квартирі він проживає разом із дружиною ОСОБА_7 та неповнолітнім сином ОСОБА_14 .

Факт незаконного проникнення ОСОБА_4 до вказаного житлового приміщення знайшов своє підтвердження у показаннях потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , які заперечували надання ОСОБА_4 дозволу на вхід до їх житла, всупереч чому він туди проник; потерпілої ОСОБА_6 , яка пояснила, що у квартирі матері намагалася сховатися від обвинуваченого.

Слід зазначити, що факт перебування обвинуваченого у стосунках із потерпілою ОСОБА_6 , яка не є законним володільцем квартири АДРЕСА_3 та проживає за іншою адресою, не надає обвинуваченому права перебувати у житлі її родичів.

Жодних підстав, які б надавали обвинуваченому законне право перебувати у квартирі АДРЕСА_3 під час подій 02.08.2024, судом не встановлено.

Отже, судом визнається доведеним, що ОСОБА_4 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, пов`язані з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, тобто вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 3 ст. 296 КК України. Також, судом визнається доведеним, що ОСОБА_4 здійснив незаконне проникнення до житла особи, тобто вчинив кримінальне правопорушення - проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України. Правову кваліфікацію його дій суд вважає правильною.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином та проступком.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Згідно із ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, перебуває на військовому обліку призовників, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання характеризується посередньо.

Відповідно до досудової доповіді Слобідського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 24.01.2025 ризики вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим та його небезпеки для суспільства оцінені як високі; водночас виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства є можливим.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно із з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обвинуваченому суд призначає покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, суб`єктивне ставлення обвинуваченого до скоєного, який частково визнав свою винуватість та розкаявся у вчиненому, його поведінку після вчинення злочину, соціальну характеристику особи: його вік, стан здоров`я, соціальне становище, наявність обставини, що обтяжує покарання, та відсутність обставин, що його пом`якшують, зваживши всі зазначені обставини в їх сукупності і взаємозв`язку, приходить до висновку про призначення покарання за:

- ч. 3 ст. 296 КК України - у виді позбавленні волі строком на 4 роки;

- за ч. 1 ст. 162 КК України - у виді обмеження волі строком на 3 роки;

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Згідно із пп. б) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

З урахуванням зазначених у пп. б) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України вимог, при складенні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень, суд переводить покарання, призначене обвинуваченому за 2 ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки в більш суворе покарання - позбавлення волі, що становить 1 рік 06 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим суд визначає обвинуваченому остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, визначеної у ст. 50 КК України мети покарання.

Водночас суд вважає, що обвинувачений не потребує ізоляції від суспільства, його виправлення можливе без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконання покладених на нього обов`язків, та ухвалює рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

Об`єктивні обставини, які б давали підстави для висновку про неможливість виправлення обвинуваченого при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі із звільненням від його відбування з випробовуванням - відсутні.

Застосування інституту звільнення від відбування покарання, має бути індивідуальним щодо кожної особи та, на думку суду, не зашкодить реалізації цілей покарання, сприятиме виправленню обвинуваченого без ізоляції від суспільства та попередженню скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

У той же час, з метою контролю за поведінкою , суд вважає за необхідне покласти на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст.76 КК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжний захід, не застосовувались.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлялися.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.100, 173-174, 368 -371,373,374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки;

- за ч. 3 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

Відповідно до ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вказаних кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Відповідно до положень ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком 3 (три) роки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи, або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Запобіжний захід не застосовувався.

Речові докази:

-диск DVD-R ALERUS 4.7 gb 120 min 16-x speed з відеозаписами з назвами «export-2xvps»; «export-5xn8q»; «export-17srk»; «export-pe3va»; «export-s7z2c»; диск CD-R ALERUS 700 mb 80 min 52-х speed з відеозаписами з назвами: «0270102@2024080301313010»;«0270102@2024080302001510»;«0270102@2024080301565610»; «0270102@2024080303054210» - залишати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя - ОСОБА_1