Вирок від 23 квітня 2026 р. у справі №211/3907/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа №211/3907/26

Провадження № 1-кп/211/1136/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046720000038 від 21.02.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянство України, освіта середньо-спеціальна, неодружений, офіційно непрацевлаштований, раніше судимий:

1. 19.11.2012 Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки;

2. 22.04.2013 Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст. 164, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки;

3. 18.02.2016 Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на один рік;

4. 02.11.2016 Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 263 , ч.1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки і два місяці;

5. 22.04.2021 Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком три роки;

6. 29.01.2024 Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді арешту строком на два місяці;

7. 09.04.2026 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2026 року у невстановлений період часу, обвинувачений ОСОБА_3 , маючи протиправний намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту для власного вжитку, у невстановленому місті незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон (фенадон), у вигляді двох таблеток, які містились в блістері та знаходились в його внутрішньому кармані куртки, таким чином розпочав незаконно зберігати при собі вказаний наркотичний засіб без мети збуту.

В цей же день, 20 лютого 2026 року приблизно о 13 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2 знаходився біля буд. № 65 по вул. Вернадського Довгинцівський район, м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, зберігаючи при собі у внутрішній кишені куртки раніше придбані дві таблетки метадону (фенадон) у блістері. Цього ж дня, близько о 13 годині 20 хвилин обвинувачений ОСОБА_2 був зупинений поліцейськими ППП в м. Кривий Ріг у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_2 , побачивши службовий автомобіль поліції, почав помітно нервувати.

У подальшому, поліцейськими ППП в м. Кривий Ріг в ході проведення перевірки, на підставі ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію» з дозволу обвинуваченого ОСОБА_2 було проведено поверхневу перевірку, під час якої у його внутрішній кишені куртки було виявлено та вилучено дві таблетки з надписом «Метафін» у блістері.

У зв`язку з цим, 20 лютого 2026 року в період часу з 14 год 37 хв. по 14 год 42 хв. за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вернадського буд. 65, дізнавачем СД відділення поліції № 1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області у присутності двох понятих було проведено огляд місця події, під час якого у обвинуваченого ОСОБА_2 виявлено та вилучено один блістер з двома таблетками, який знаходився у його внутрішній кишені куртки, які відповідно до висновку судової експертизи № СЕ-19/104-26/6437-НЗПРАП від 26.02.2026, містять метадон (фенадон). Метадон (фенадон) віднесено наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса метадону (фенадону) становить 0,0470г.

Таким чином загальна маса речовини, обіг якої обмежено - метадон (фенадон), яка була вилучена у обвинуваченого ОСОБА_2 , складає 0,0470 г.

Згідно з Таблицею № 1 невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29.07.2010 № 634) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2000 р. за №513/4734 (Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерств охорони здоров`я №253 від 11.04.2012, №280 від 15.05.2015, №2806 від 04.12.2020) розмір наркотичного засобу «Метадон (фенадон)» від 0,02 г. тягне за собою кримінальну відповідальність. Дану речовину обвинувачений ОСОБА_2 , незаконно придбав, зберігав для особистого вживання без мети збуту.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

До обвинувального акту при його направленні до суду, додано заяву ОСОБА_2 , складену у присутності захисника ОСОБА_4 , про беззаперечне визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, його заяву, у якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів у добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт може бути розглянутий у порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку доведена і його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Відповідно до положень ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року (в ред. Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009 року) призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України класифікується як кримінальний проступок, особу винного, той факт, що він раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується задовільно.

В якості обставини, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2 , про яке вказано в обвинувальному акті, зі змістом якого погодився обвинувачений.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, яка пом`якшуює покарання, даних про особу винного, приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, не працює, не має постійного доходу, суд приходить до висновку про неможливість призначити йому покарання у виді штрафу, або виправних робіт, а уважає можливим призначити йому покарання у виді обмеження волі.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок передбачений ч.1 ст.309 КК України 20.02.2026 року, тобто до постановлення вироку Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.04.2026 року, то суд вважає за необхідне, на підставі ч.4 ст.70 КК України визначити йому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за правилами, передбаченими в частинах 1-3 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Під час досудового розслідування були понесені витрати, пов`язані з залученням експерта для проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ19/104-26/6437-НЗПРАП від 26.02.2026 року, вартість якої, згідно з доданими документами, складає 2674 грн. 20 коп. (а.кп.17);

Суд уважає, що ці витрати відносяться до процесуальних витрат і на підставі ст.124 КПК України повинні бути стягнуті з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави.

Постановою дізнавача СД ВП №1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 10.03.2026 року вилучені 20.02.2026 року дві таблетки масою 0,0470г, які містять у собі метадон (фенадон), які перепаковані у сейф-пакет за №6700257 - визнано речовим доказом по цьому кримінальному провадженню та передано на зберігання до камери схову речових доказів ВП №1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №1-4079) (а.кп. 22,23). Суд уважає необхідним цей речовий доказ знищити.

Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався. Суд уважає, що підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили немає.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 368, 371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України покарання за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень за даним вироком і за вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.04.2026 року за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на п`ять років, визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначивши ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили – не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України (призначення платежу: за висновок № СЕ19/104-26/6437-НЗПРАП від 26.02.2026 року) процесуальні витрати в сумі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривень 20 коп.

Речовий доказ: дві таблетки масою 0,0470г, які містять у собі метадон (фенадон), які перепаковані у сейф-пакет за №6700257, які зберігаються у камері схову речових доказів ВП №1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №1-4079) – знищити.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня отримання учасниками судового провадження копії вироку суду з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1