Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №367/7564/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/7564/25

Провадження №2/367/1196/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20 березня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань – Опанасенко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та розміру аліментів,-

в с т а н о в и в :

У червні 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд змінити спосіб стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення нею повноліття, а також припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 березня 2015 року у справі № 265/314/15-ц, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування позову зазначила, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована як внутрішньо переміщена особа та фактично мешкає разом із позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя від 04 квітня 2013 року з ОСОБА_2 на користь позивачки було стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини.

Згодом, рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 березня 2015 року у справі №265/314/15-ц, спосіб стягнення аліментів змінено та розмір аліментів збільшено: стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_6 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1800,00 гривень, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення повноліття.

Позивачка вказує, що на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 березня 2015 року у справі №265/314/15-ц та виданого виконавчого листа, відкрито виконавче провадження №47176043 від 08 квітня 2015 року Жовтневим відділом державної виконавчої служби м. Маріуполя.

Позивачка зазначає, що, незважаючи на рішення суду, відповідач своєчасно не сплачує аліменти на утримання дитини, через що у нього утворилася заборгованість у розмірі 66 600 грн. При цьому позивачка утримує дитину самостійно, що є вкрай важким з огляду на те, що вона є внутрішньо переміщеною особою та вимушена орендувати квартиру. Крім того, дитина потребує спеціального харчування у зв`язку з наявністю алергії, а позивачка також має низку захворювань, які потребують постійного лікування, проходження обстежень та додаткових витрат.

Позивачка вказує, що на даний час матеріальне становище відповідача змінилось: він є військовослужбовцем та стабільно отримує заробітну плату. Зважаючи на законодавчо змінений мінімальний розмір аліментів на одну дитину, а також збільшення потреб дитини з часу присудження аліментів у 2015 році, їх розмір, визначений рішенням суду від 18 березня 2015 року у сумі 1 800 гривень щомісяця, не може задовольнити необхідні потреби дитини. Натомість відповідач є працездатним та може надати належне утримання.

В зв`язку з викладеним, позивачка звернулась до суду з вказаною позовною заявою та просить збільшити розмір аліментів, що стягуються на утримання доньки шляхом зміни способу їх стягнення.

11 серпня 2025 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Шейко Вольга Василівна у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява, в якій вона просила розглянути справу без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , який належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, повторно в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи, відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч.ч. 3, 5, 8 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Через відсутність від відповідача клопотань та відзиву на позов, враховуючи відсутність заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04 лютого 2015 року було розірвано

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 13 лютого 2013 року Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області.

Згідно з рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області у справі № 265/1361/13-ц з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки було стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 березня 2015 року у справі № 265/314/15-ц спосіб стягнення аліментів змінено та розмір аліментів збільшено: стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1 800,00 гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення нею повноліття.

08.04.2015 року головним державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Катькаловою О.М. було відкрито виконавче провадження № 47176043 на підставі виконавчого листа № 265/314/15-ц від 06.04.2015 року.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, прийняту резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, практику Верховного Суду, втілену у постанові від 03 травня 2018 року по справі № 581/638/17-ц, розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись.

Так, за ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За змістом ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей державних чи приватних органів, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними і законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" № 2037-VIII від 17 травня 2017 року, який набрав чинності 08 липня 2017 року, з урахуванням Закону № 2475- VIII від 03 липня 2018 року, внесено зміни до ч. 2 ст. 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» для дітей віком від 6 до 18 років встановлено 3512 гривень.

Заявлений позов стосується вимог стягувача про зміну розміру і способу стягнення аліментів відповідно до ч. 3 ст. 181, ст. 192 СК України.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу стягнення аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на законодавчо закріплену в абз. 2 ч. 3 ст. 181 СК України можливість змінювати розмір аліментів за заявою їх одержувача шляхом зміни способу їх присудження, в поєднанні з положеннями ст. 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою як зміну власне обсягу (розміру) аліментів, так і зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Аналіз вказаних норм свідчить, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Тобто, визначення способу (в твердій грошовій сумі чи частці) залежить тільки від вибору одержувача аліментів.

Законодавством встановлено рівні права та обов`язки батьків щодо дитини, незалежно від перебування у шлюбі, а також обов`язок батьків утримувати дитину до повноліття. При визначенні розміру та способу стягнення аліментів суд керується принципами справедливості, добросовісності та розумності, враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника, наявність у платника інших утриманців, майно та доведені витрати, при цьому мінімальний гарантований розмір аліментів не може бути меншим за 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Суд також враховує законодавчо встановлений прожитковий мінімум на дату прийняття рішення та можливість індексації твердої грошової суми аліментів, а розмір і спосіб стягнення аліментів можуть бути змінені судом за позовом платника або одержувача у разі зміни матеріального чи сімейного стану.

Суд, проаналізувавши докази, встановив, що розмір аліментів, визначений рішенням суду від 18.03.2015 року у твердій грошовій сумі у розмірі 1800 грн щомісячно, є недостатнім для утримання дитини та забезпечення їй належного рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, у свою чергу, тягне за собою постійне зростання витрат, зокрема з боку матері, з якою проживає дитина, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду, лікування та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказування.

Суд враховує, що виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку з чим певним чином виникає дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного. Вказана правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у справі за №565/2071/19 від 16 вересня 2020 року.

Отже, постійні зміни співвідношення розміру аліментів у твердому розмірі з прожитковим мінімумом, інфляція грошових коштів, проблеми, що виникають із застосуванням щомісячної індексації цього розміру, дійсно свідчать про те, що визначення аліментів на дитину у частці від заробітку (доходу) батька буде сприяти захисту інтересів дитини.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного рішенням суду, і не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження не може бути обмежене, адже можливість вибору способу стягнення аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин не обмежується разовим здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна може включати зміну способу присудження (з твердої грошової суми на частку доходу або навпаки). Правова позиція ВСУ у справі №143цс13 від 05 лютого 2014 року підтверджує це.

Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як у зв`язку з необхідністю збільшення розміру аліментів, так і через бажання стягувача змінити спосіб стягнення з інших обставин.

Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері або батька, яка стягується як аліменти на дитину, визначається судом.

Суд також зазначає, що розмір аліментів, визначений цим рішенням, не є незмінним. У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів може бути змінено за рішенням суду за позовом платника або одержувача (ч. 1 ст. 192 СК України).

Враховуючи роз`яснення, наведені в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року, суд вважає за необхідне стягнути аліменти у зміненому розмірі з дня набрання рішенням суду законної сили.

Встановивши обставини справи та надавши оцінку доказам у їх сукупності, максимально врахувавши інтереси дитини, керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, а також відповідно до моральних засад суспільства, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Позивач просить припинити стягнення аліментів з відповідача на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 березня 2015 року у справі № 265/314/15-ц починаючи з дня набрання законної сили рішенням про зміну способу стягнення аліментів та їх розмір. Однак, з метою належного виконання рішення суду суд вважає за необхідне не припинити стягнення аліментів, як про те просить позивач, оскільки аліменти продовжують стягуватися після зміни способу їх стягнення, а відкликати раніше виданий виконавчий лист, а тому у задоволенні вказаної позовної вимоги суд відмовляє.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору щодо позовних вимог про стягнення аліментів, тому враховуючи вимоги ч. 1, ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та розміру аліментів - задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області по справі №265/314/15-ц від 18 березня 2015 року, з твердої грошової суми в розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень 00 копійок, на стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист по справі №265/314/15-ц виданий 06.04.2015 року на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 березня 2015 року- відкликати.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук