Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №127/3750/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3750/26

Провадження 2/127/1050/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов мотивований тим, що 21 лютого 1998 року сторони уклали шлюб, який зареєстрував Відділ державної реєстрації актів громадського стану Вінницької міської ради Вінницької області, актовий запис № 339. Позивач зазначив, що вже тривалий час кожен із подружжя живе окремим життям та власними інтересами, сторони окремо проживають, спільного господарства не ведуть, шлюбних відносин не підтримують, а сім`я фактично припинила існування. Позивач вважає, що примирення та збереження шлюбу є неможливими, а вжиття заходів до примирення не змінить стану шлюбних відносин. Також позивач просив судовий збір залишити за ним.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Суд вирішив проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропонував відповідачці надати відзив на позовну заяву у встановлений строк.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідачка не скористалася. Будь-які докази, крім тих, які позивач подав разом із позовом, заяви чи клопотання від учасників справи на адресу суду не надходили. За відсутності клопотань сторін про інше суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 21.02.1998 уклали шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження 21 лютого 1998 року зроблено запис № 339. Після одруження прізвище чоловіка та дружини - ОСОБА_4 .

Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Частини третя та четверта статті 56 цього Кодексу передбачають, що кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини, а примушування до їх збереження є порушенням права дружини та чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може пред`явити один із подружжя.

За змістом ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо встановить, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Шлюб може існувати за наявності взаємної волі подружжя на спільне життя, ведення спільного господарства, взаємну підтримку та збереження сімейних відносин. Суд не може примушувати дружину та чоловіка зберігати шлюб всупереч їх волі. Сам факт того, що позивач звернувся до суду з вимогою про розірвання шлюбу, послався на тривале окреме проживання, припинення шлюбних відносин та неможливість примирення, а відповідачка не подала відзиву та не спростувала цих обставин, свідчить про формальне існування шлюбу.

Наразі матеріали справи не містять відомостей про те, що сторони підтримують подружні відносини, ведуть спільний побут чи мають намір на примирення. За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше збереження шлюбу між сторонами суперечило б інтересам позивача.

Отже, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Позивач просив судовий збір залишити за ним.

На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113 СК України, статтями 81, 141, 263, 264, 265, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 лютого 1998 року Відділом державної реєстрації актів громадянського стану Вінницької міської ради Вінницької області, актовий запис № 339.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя В. В. Горбатюк