Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №636/3930/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/3930/26 Провадження 3/636/1914/26

ПОСТАНОВА

про повернення справи про адміністративне правопорушення

20 квітня 2026 року суддя Чугуївського міського суду Харківської області Гніздилов Ю. М., розглянувши в залі суду в м. Чугуїв справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неодруженого, який займає посаду водія 3 інженерно-позиційного взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 ,

за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,

встановив:

До Чугуївського міського суду Харківської області надійшов протокол ДНХ/Ч/2017 від 15 квітня 2026 року та додані до нього матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення разом з долученими до нього матеріалами підлягає поверненню до ІНФОРМАЦІЯ_1 на доопрацювання з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Однак, вказаний протокол не відповідає вимогам, встановленим ст. 256 КУпАП, виходячи з наступного.

В вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 09 квітня 2026 року молодший сержант ОСОБА_1 , виконуючи свої службові обв`язки під час дії воєнного стану, самовільно залишив місце тимчасового розташування інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться у АДРЕСА_2 , та був відсутній з 17:00 11 квітня 2026 року по 15:00 12 квітня 2026 року, чим порушив вимоги ст. 11, 12, 15 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1,2,3,4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Згідно з чинними нормами КУпАП, відносно справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-11 КУпАП, альтернативної підсудності не встановлено і діє загальне правило, визначене ч. 1 ст. 276 КУпАП.

Відповідно до висновку Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 КУпАП від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. В аспекті цього питання необхідно розуміти, що використане словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» в Україні утворено 136 нових (з них 17 на тимчасово окупованій території АРК, Донецької та Луганської областей) та ліквідовано існуючі 490 районів.

Згідно з частиною сьомою зазначеної постанови, вона набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування, крім підпункту 1 пункту 1 та підпункту 1 пункту 3, які набирають чинності з моменту повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим під загальну юрисдикцію України. 19 липня 2020 року зазначена постанова набрала чинності.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також передбачено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Відповідно до статті 19 цього ж Закону суд утворюється і ліквідовується законом.

Проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.

Утворення суду може відбуватися шляхом створення нового суду або реорганізації (злиття, поділу) судів.

Наведені норми слід розуміти таким чином, що система судоустрою хоча і будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності, однак на практиці вона не завжди може співпадати з існуючим адміністративно-територіальним поділом держави.

Зміна ж адміністративно-територіального устрою може бути лише підставою для перегляду існуючої системи судоустрою в порядку визначеному Конституцією та законами України.

Таким чином, як вказував у листі від 22.07.2020 голова Ради суддів України, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

До початку розгляду справи по суті судом з`ясовано, що адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 у с-щі Печеніги, Чугуївського району, Харківської області, що належить до Печенізької селищної громади Чугуївського району Харківської області, тому справа підсудна Печенізькому районному суду Харківської області.

Згідно рішення Вищої ради правосуддя № 399/0/15-23 від 20.04.2023 «Про зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Харківської області» з 01 травня 2023 року територіальна підсудність судових справ Печенізького районного суду Харківської області змінена та наразі відноситься до Шевченківського районного суду міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова).

За вказаних обставин суддя позбавлений можливості об`єктивно розглянути справу про адміністративне правопорушення, зазначені недоліки суддя відносить до суттєвих порушень вимог чинного КУпАП, що не дозволяють здійснити всебічне, повне і об`єктивне дослідження всіх обставин справи у їх сукупності та прийняти законне і обґрунтоване рішення у справі відповідно до чинного КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 277, 278 КУпАП, суддя

постановив:

Справу про адміністративне правопорушення № 636/3930/26 , провадження № 3/636/1914/26, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, повернути до ІНФОРМАЦІЯ_1 для направлення за підсудністю.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. М. Гніздилов