Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №638/7573/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/7573/26

Провадження № 3/638/1914/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі судді Невеніцина Є.В., за участю ОСОБА_1 - особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 - потерпілого, розглянувши адміністративний матеріал, який надішов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Канів Черкаської області, громадянина України, неодруженого, із вищою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , учасника бойових дій, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколів про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 27.03.2026 о 13-35 годині, керуючи автомобілем «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_3 по вул. Культури, 10А у м. Харкові, не був уважним за кермом, не дотримався безпечного інтервалу та допустив наїзд на припаркований автомобіль «Hyundai Elantra» номерний знак НОМЕР_4 , в результаті чого ТЗ отримали механічні пошкодження. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б, 13.1 ПДР. Ставши учасником ДТП, ОСОБА_1 залишив місце події, чим порушив вимоги п. 2.10.а ПДР.

Вказані дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ст. 124, 122-4 КУпАП.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні правопорушення за ст. 124 КУпАП, зазначивши, що він зателефонував потерпілому, відшкодував збитки за пошкоджене дзеркало заднього виду. Вину за ст. 122-4 КУпАП не визнав, вказав, що зіткнення не помітив, звуку удару не чув, в салоні автомобіля працювало радіо на середній гучності, умислу залишати місце ДТП не мав.

Потерпілий підтвердив обставини ДТП, викладені у протоколі про притягнення до адмінвідповідальності, зазначив, що збитки йому відшкодовано. З приводу залишення місця ДТП вказав, що йому невідомо, помітив ОСОБА_1 зіткнення чи ні, на вулиці в той день був сильний вітер.

Окрім визнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, його вина у скоєнні даного порушення підтверджується

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 633380 від 06.04.2026;

схемою місця ДТП від 27.03.2026, у якій зафіксовано межі проїжджої частини, місце розташування автомобіля «Hyundai Elantra» номерний знак НОМЕР_4 , характер його пошкоджень, а саме лівого дзеркала заднього виду;

письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 27.03.2025 та його поясненнями в судовому засіданні;

рапортом інспектора УПП Д.Аширова від 27.03.2026;

рапортом ЧЧ 102 від 27.03.2026;

відеозаписом з місця події, з якого вбачається, що автомобіль «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_3 , проїжджаючи повз припаркований справа автомобіль «Hyundai Elantra» номерний знак НОМЕР_4 зачепив своїм правим дзеркалом заднього виду ліве дзеркало заднього виду останнього автомобіля, від чого воно зазнало пошкоджень;

письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 01.04.2026;

фотографіями автомобілів «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_3 , «Hyundai Elantra» номерний знак НОМЕР_4 на місці ДТП.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 06.04.2026, під час руху факту ДТП він не встановив (удару чи сторонніх звуків не відчув). Про пошкодження дізнався пізніше, збитки потерпілому відшкодував. До матеріалів справи долучено розписку ОСОБА_2 про відшкодування йому завданих збитків та відсутність будь-яких претензій до ОСОБА_1 .

Суд вважає доведеною вину до ОСОБА_1 у порушенні вимог

п. 2.3.б ПДР, згідно яких для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 13.1. ПДР, згідно яких водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Вищевказані докази у розумінні ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та такими, що повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за вказаних вище обставин та кваліфікує його дії за ст. 124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

Разом із цим, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, через відсутність умислу на вчинення правопорушення, а тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

При цьому суд враховує конкретні обставини у справі, неочевидність для ОСОБА_1 його участі у настанні ДТП, що обумовлено незначним контактом автомобілів (дзеркала заднього виду), відсутність на відеозаписі з місця події даних, що свідчать про обізнаність ОСОБА_1 про настання зіткнення (не зупинявся, не змінював швидкість руху, яка була невелика, не залишав салон свого автомобіля, праве дзеркало заднього виду автомобіля під керуванням ОСОБА_1 після зіткнення залишилось на своєму штатному місці).

Також суд констатує, що пояснення ОСОБА_1 з приводу його необізнаності із тим, що він став учасником ДТП є послідовними, логічними, не суперечать встановленим судом обставинам та поясненням потерпілого ОСОБА_2 . За даних конкретних обставин (працююче радіо в салоні автомобіля «Volkswagen Passat», сильний вітер на вулиці, про що повідомив потерпілий), пояснення ОСОБА_1 про те, що він не почув звуку від контакту між дзеркалами автомобілів, суд визнає правдивими та такі не спростовані доказами у справі.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу, тобто водій повинен усвідомлювати, що він став учасником ДТП, усвідомлює факт залишення місця пригоди і бажає або свідомо допускає такі дії. Факультативною ознакою суб`єктивної сторони виступає мета, направлена на приховання факту ДТП або уникнення відповідальності.

У справі відсутні об`єктивні дані, які б вказували на те, що ОСОБА_1 було відомо про те, що він став учасником ДТП, а тому у його діях відсутній умисел, як суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, що свідчить про відсутність у його діях складу вказаного правопорушення.

Слід зазначити, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, вважаю, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи та вважає необхідним призначити стягнення у виді штрафу в дохід держави, що буде достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,6 грн, які підлягають стягненню з правопорушника.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, 247, 251-252, 279, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у виді штрафу в розмірі п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,6 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього буде застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя Є.В. Невеніцин