Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №320/36586/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: податку на прибуток підприємств

Дата: 22 квітня 2026 р.

Справа: №320/36586/25

Суддя: Ганечко Олена Миколаївна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/36586/25 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулося ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» з позовом до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.04.2025 № 203/32-00-07-26;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.04.2025 № 204/32-00-07-26;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.04.2025 № 205/32-00-07-26;

визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України про результати розгляду скарги № 18996/6/99-00-06-01-01-06 від 02.07.2025.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року адміністративну справу № 320/36586/25 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції про передачу справи за підсудністю, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у письмовому провадженні.

03.03.2026 та 05.03.2026 до суду від відповідачів надійшли відзиви на апеляційну скаргу.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Передаючи справу за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суд першої інстанції виходив з того, що об`єднання у позовній заяві кількох позовних вимог, які мають розглядатись різними судами (за місцем знаходження відповідачів) та зазначено одним з відповідачів ДПС України, місцезнаходження якого м. Київ, зроблено для зміни підсудності справи, що недопустимо з огляду на принципи адміністративного судочинства.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що враховуючи положення ч. 1 ст. 25 та ч. 2 ст. 26 КАС України, позивач за своїм вибором звернувся до Київського окружного адміністративного суду за місцезнаходженням одного з відповідачів ДПС України - м. Київ.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас, відповідно до зазначених норм, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом, є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з приписами ч. ч. 6, 8 ст. 29 КАС України, питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Як слідує з матеріалів справи, місцезнаходження позивача (м. Павлоград) та відповідача Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (м. Дніпро) знаходяться в межах Дніпропетровської області.

Так, позивачем заявлено позовну вимогу про визнання протиправним та скасувати рішення ДПС України про результати розгляду скарги № 18996/6/99-00-06-01-01-06 від 02.07.2025.

З цього приводу, суд першої інстанції виснував, що об`єднання у позовній заяві кількох позовних вимог, які мають розглядатись різними судами (за місцем знаходження відповідачів) та зазначено одним з відповідачів ДПС України, місцезнаходження якого м. Київ, зроблено для зміни підсудності справи.

Водночас, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, що ґрунтуються на припущеннях та передчасними, позаяк, позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та рішення ДПС України про результати розгляду скарги, які виникли з одних правовідносин та акта перевірки, при цьому, надання висновку судом про те, що само по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов`язків, саме на стадії відкриття провадження у справі, є неможливим з точки зору приписів КАС України та має оцінено саме під час розгляду спору по суті.

Також, колегія суддів зауважує, що у разі, якщо суд встановить та зазначає про наявність обставин маніпулювання особою позивача підсудністю, суд має застосувати наслідки, передбачені ст. 45 КАС України.

Положеннями до частин 1-2 статті 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Якщо справа щодо пов`язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.

Відповідно до ч. 1 статті 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Як вже вище зазначено колегією суддів, у даному випадку, позовні вимоги є пов`язаними між собою підставою виникнення та поданими доказами.

Таким чином, обґрунтування позовних вимог та їх обсяг, є правом позивача, чому має бути надана оцінка судом під час розгляду спору по суті у аспекті обґрунтовності позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення/чи відмови в задоволенні, тому, оскільки у даному випадку позивачем позовні вимоги пред`явлені до двох відповідчів, з правовідносин, що виникли з одого акта перевірки, та місцезнаходженням одного з ним у м. Києві, подання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду, а не Дніпропетровського окружного адміністративного суду, є правом позивача, передбаченим приписами КАС України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали, порушив норми процесуального права.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції процесуальних норм права.

Згідно п. ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Тому, наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року - скасувати.

Справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua