Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №640/39206/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/39206/21 Суддя (судді) першої інстанції: Батрак Інна Володимирівна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови, за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову № 326003 від 07.12.2021 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2025 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції, відмовивши в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до порушення судом першої інстанції норм матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, зокрема відповідач наголошує, що вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає товарно-транспортну накладку, як документ, необхідний для здійснення внутрішніх перевезень. Окрім того, вказаним законом визначено перелік обов`язкових реквізитів такої накладної.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, АТ «Укргазвидобування» є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 28.08.1998. Основний вид діяльності позивача є 06.20 Добування природного газу. Також, має в своїй структурі відокремлені підрозділи, зокрема, Філію Управління з переробки газу та газового конденсату, код ЄДРПОУ 25976423, адреса: 39420, Полтавська область, Машівського району, с. Базилівщина, вул. Польова, буд. 6.

19.10.2021 працівниками Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на автомобільній дорозі Т-240, Харківська область, с. Волохів Яр, проведено перевірку транспортного засобу марки MАN, номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , які належать на праві власності АТ «Укргазвидобування» (водій ОСОБА_1 ), за результатами якої складено акт № 302595 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Як вбачається з Акта № 302595 від 19.10.2021, в ході перевірки встановлено порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», перевезення вантажу за відсутності документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: на момент перевірки відсутній протокол перевірки адаптації тахографа в транспортного засобу, обладнаного тахографом, передбаченої п. 3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010, товарно-транспортної накладної заповненої належним чином, передбаченої п. 11.1 Наказу МТУ № 363 від 14.10.1997, в наданій накладній в графах перевізник та вантажоодержувач не вказані коди ЄДРПОУ та місцезнаходження. Водій із актом ознайомлений, зазначив, що з Актом не згоден, виконував внутрішнє перевезення по ТТН № 900027744 від 17.10.2021, про що свідчить його підпис у відповідній графі акту перевірки.

07.12.2021 в.о. заступника начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки розглянуто матеріали перевірки та прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 326003, якою за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» (відсутність товарно-транспортної накладної, оформленої належним чином на момент проведення перевірки), позивача зобов`язано сплатити штраф в розмірі 17 000 грн (відповідальність передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Не погоджуючись з правомірністю притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів № 340 не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв. В ході перевірки надавав відповідачу накладну № 4901602244 від 17.10.2021 на внутрішньогосподарське переміщення товарно-матеріальних цінностей. відповідальність перевізника на підставі норм ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» настає лише у випадку здійснення перевезень за відсутності ТТН, а не за порушення правил її оформлення.

Аналізуючи обставини справи, доводи апелянта та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та вказує на відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III) в статті 3 якого зазначено, що останній регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

За визначеннями, що містяться у ст. 1 Закону № 2344-III вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;

вантажовідправник - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж;

вантажоодержувач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка здійснює прийом вантажу та розвантаження транспортного засобу у порядку, встановленому законодавством;

внутрішні перевезення - перевезення пасажирів і вантажів між населеними пунктами, розташованими на території однієї держави;

внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України;

документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про транспортно-експедиторську діяльність", "Про транзит вантажів", інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом;

рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до абз. 1 ст. 47 Закону № 2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

На виконання частин 1-3 ст. 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Як вбачається з Товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів № 900027744 від 17.10.2021 філії «Управління з переробки газу та газового конденсату АТ «Укргазвидобування» код ЄДРПОУ 25976423, останнє склало Форму № 1-ТТН (нафтопродукт), згідно якої автопідприємство: УПГГК АТ УКРГАЗВИДОБУВАННЯ автомобілем державний № МАН НОМЕР_1 , причіп державний номер № НОМЕР_3 до подорожнього листа № 3280, водій: ОСОБА_1 , вантажоодержувач: ФІЛІЯ УПГГК АТ УКРГАЗВИДОБУВАННЯ, пункт навантаження: Шебелинське ВПГКН 64220 Балаклінський р-н, смт. Андріївка, вул. Першотравнева, 141, пункт розвантаження: УПГГК АТ УКРГАЗВИДОБУВАННЯ, перевозило газ нафтовий скраплений 18 840 кг.

Також, згідно Накладної № 4901602244 на внутрішньогосподарське переміщення товаро-матеріальних цінностей від 17.10.2021 відправник: завод 4101 ПІВПГКН, одержувач: завод 4100 Апарат УПГГК через ОСОБА_1 перевіз газ нафтовий скраплений 18 840 кг.

Як зазначено в оскаржуваній постанові, у позивача відсутня товарно-транспортна накладна, оформлена належним чином на момент проведення перевірки. Як вбачається в Акті проведення перевірки, в наданій накладній в графах перевізник та вантажоодержувач не вказані коди ЄДРПОУ та місцезнаходження.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, відповідальність на підставі норм ст. 60 Закону № 2344-III настає лише у випадку здійснення перевезень за відсутності ТТН, а не за порушення правил її оформлення.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко