Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №361/194/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 361/194/25 Суддя (судді) першої інстанції: Василишин В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції Закарпатської області лейтенанта поліції Русина Юрія Юрійовича, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції Закарпатської області лейтенанта поліції Русина Юрія Юрійовича, Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову БАВ № 228103 від 03.12.2024 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2025 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Департаментом патрульної поліції подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення суду першої інстанції, відмовивши в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до порушення судом першої інстанції норм матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, зокрема відповідач наголошує, що факт порушення Правил дорожнього руху підтверджений належними доказами. Окрім того, на правомірність оскаржуваної постанови не впливає встановлення факту повідомлення позивача для розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього. Також, відповідач вважає недоречним оцінювання постанови серії ЕНА № 3450028 від 10.11.2024, яка була скасована самим відповідачем.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанови серії ЕНА № 3450028 від 01.11.2024, поліцейська 1 взводу 3 роти УПП в Закарпатській області сержант поліції Кульмент`єва О.С., встановила, що 10.11.2024 о 13 год 56 хв., за адресою с. Неліпино, траса М-06 745 км, зафіксовано транспортний засіб HYUNDAI TUCSON, ДНЗ НОМЕР_1 , водій якого рухався із перевищенням швидкості на 36 км/год (Трукам 000618), чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху - порушення швидкісного режиму в населених пунктах, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішенням про скасування постанови та направлення справи на новий розгляд від 24.11.2024 Начальник УПП в Закарпатській області полковник поліції Найман В.З. на підставі доповідної записки, розглянув постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА № 3450028 від 01.11.2024 та встановивши недотримання порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення (не повідомлено про початок розгляду справи), скасував вказану постанову та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення направив справу на новий розгляд.

Також, сформовано Повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції Штефана Вайссгаппеля для розгляду адміністративного правопорушення 03.12.2024.

03.12.2024 інспектор взводу 1 роти 3 батальйону в Закарпатській області лейтенант поліції Русин Ю.Ю. виніс постанову БАВ № 228103 від 03.12.2024, якою позивача притягнуто да адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф 340 грн.

Не погоджуючись з правомірністю притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством, на підставі якого, в межах і у спосіб до якого повинні діяти органи державної влади і їх посадові особи не передбачена процедура скасування винесеної постанови органом який її виніс з власної ініціативи (без скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності).

Аналізуючи обставини справи, доводи апелянта та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та вказує на відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

За приписами абзаців 1-3 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України ) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Стаття 222 КпАП України встановлює, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Відповідно до ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Абзац 1 ст. 246 КпАП України встановлює, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 287 КпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

На виконання ст. 288 КпАП України скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України.

Як встановлено вище та не заперечується сторонами у справі, відносно позивача 10.11.2024 була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України, 24.11.2024 вказана постанова на підставі п. 2 ч. 1 ст. 293 КпАП України була направлена на новий розгляд, скасована та відповідно 03.12.2024 була винесена нова постанова відносно позивача.

Стаття 293 КпАП України регламентує розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Як не заперечується сторонами у справі скарги на постанову серії ЕНА № 3450028 від 01.11.2024 позивач не подавав.

Керуючись ст. 293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Проаналізувавши вказану норму та обставини справи, колегія суддів погоджується з позивачем та судом першої інстанції, що КпАП України не передбачена процедура скасування винесеної постанови та новий розгляд справи про адміністративне правопорушення органом який її виніс з власної ініціативи (без скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності).

Вказане на думку суду першої інстанції є самостійною підставою для скасування постанови БАВ № 228103 від 03.12.2024 з огляду на безпідставність її прийняття та за відсутності повноважень на її прийняття у відповідача, так як законодавчих підстав скасувати попередню постанову (серії ЕНА № 3450028 від 01.11.2024) у відповідача не було.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції Закарпатської області лейтенанта поліції Русина Юрія Юрійовича, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко