Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №580/1682/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року справа № 580/1682/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в інтересах позивача до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, де просить:

- визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області, щодо відмови ОСОБА_1 у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни.

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області надати ОСОБА_1 статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни та видати посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, перебувала в зареєстрованому шлюбі з померлим ОСОБА_2 , який мав статус особи з інвалідністю 1 групи - інвалід з дитинства по зору, поранення пов`язане з бойовими діями в період ВВВ, а тому має право на встановлення їй статусу та отримання посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни відповідно до вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У зв`язку з чим, позивач звернулась з відповідною заявою до відповідача, проте отримала відмову в задоволенні вимог її звернення, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.02.1015 відповідачу встановлено 15-денний строк, з дня вручення її копії для подання відзиву разом з доказами.

Вказану ухвалу суду було надіслано відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет 23.02.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак у встановлений судом строк відповідач відзиву не подав, про причини не подання відзиву суд не повідомив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 04.06.2002 укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 .

Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 та довідки МСЕК №347551 ОСОБА_2 був інвалідом І групи і мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .

Позивач звернулася із заявою від 03.12.2025 до Управління соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області про встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни.

Листом від 04.12.2025 вих. № 1496/06-08 відповідач відмовив у встановленні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни.

Позивач вважає протиправною відмову у наданні їй статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, у зв`язку з чим звернулась до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Статтею 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено статус ветеранів війни на яких поширюється чинність цього Закону.

Так, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Статтею 7 Закону № 3551-XII визначено коло осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 31.10.2005 було видано дублікат посвідчення про те, що він є особою з інвалідністю І групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 10 Закону № 3551-XII (в редакції до змін, внесених Законом № 2121-IX від 15.03.2022, що набула чинності 21.03.2022) чинність цього Закону поширюється на, зокрема, сім`ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів. До членів сім`ї загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, частиною 2 статті10 Закону №3551-XII віднесено, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.

Разом із цим, 15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон № 2121-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій», що набрав чинності 21.03.2022.

Указаним Законом статтю 10 Закону №3551-XII викладено в новій редакції, а також Закон № 3551-XII доповнено статтею 10-1.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 3551-XII (в редакції Закону № 2121-IX від 15.03.2022) до сімей загиблих (померлих) ветеранів війни належать, зокрема, сім`ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів.

До членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначених у цій статті, належать, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.

Згідно пункту 1 частини першої статті 10-1 Закону № 3551-XII до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать, зокрема, сім`ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 10-1 Закону № 3551-XII).

Наведені вище положення Закону № 3551-XII були чинними на момент звернення позивача із заявою про надання їй статусу члена сім`ї померлого ветерана війни та видачі відповідного посвідчення.

Необхідно зазначити, що з аналізу матеріалів справи можна дійти висновку, що на позивача не можуть розповсюджуватись положення статті 10 Закону № 3551-XII, оскільки вказана норма пов`язує настання загибелі (смерті) з числа осіб, визначених, зокрема, статтею 7 цього Закону, внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

Як вбачається з копії виписки із акта огляду МСЕК №347551 ОСОБА_2 14.11.2013 було встановлено І групу інвалідності, причина інвалідності - інвалід з дитинства по зору, поранення, пов`язане з бойовими діями в період ВВВ.

Згідно пунктів 2, 4, 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 (далі - Положення № 302), посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначеним у статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, видаються посвідчення з написом Посвідчення члена сім`ї загиблого, а членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначеним у статті 10-1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, видаються посвідчення з написом Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України.

Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, Посвідчення учасника війни і відповідні нагрудні знаки, Посвідчення члена сім`ї загиблого, Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України видаються структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад, на які покладено функції з питань ветеранської політики (далі - місцеві структурні підрозділи з питань ветеранської політики), за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) особи.

В ході розгляду справи судом встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що чоловік позивача був ветераном війни відповідно до статті 7 Закону № 3551-XII, однак документального підтвердження того, що останній помер внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів немає.

Відтак, позивач не є особою, на яку розповсюджується положення статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту».

На думку суду, за таких обставин відсутні правові підстави для надання позивачці статусу члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни та видачі відповідного посвідчення.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21.

Копію рішення направити сторонам справи.

Рішення складене та підписане 24.04.2026.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО