Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №520/18155/24 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

24 квітня 2026 року №520/18155/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Лариси Мар`єнко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання адміністративну справу за позовом Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач – Приватна промислово-торговельна фірма "ЮСІ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0328780411, №0328840411 та №0328740411 від 11.06.2024 за формою "Ш", якими до Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" застосовано штрафні санкції у загальній сумі 102034,72 гривень.

Представник позивача в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгоджених сум податкових зобов`язань земельного податку з юридичних осіб за січень-грудень 2022 року, січень-липень 2023 року та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 1-4 квартал 2022 року, 1-2 квартал 2023 року, висновки якої оформлені актом від 07.05.2024 №20994/20-40-04-11-04/21178268 та складено податкові повідомлення-рішення від 11.06.2024 №0328780411, №0328840411 та №0328740411 про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань. Позивач не погоджується з висновками викладеними відповідачем в акті перевірки, а податкові повідомлення-рішення вважає такими, що прийняті необґрунтовано, без належних підстав, та такими, що підлягають скасуванню, оскільки штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань з земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не можуть бути застосовані в силу приписів п.52-1, пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 відкрито адміністративне провадження у справі.

У зв`язку зі звільненням судді Ольги Білової з посади та згідно розпорядження керівника апарату Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 №03-05/60, проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України та протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 08.08.2024, справу передано на розгляд судді Ларисі Мар`єнко.

Ухвалою суду від 12.08.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №520/18155/24, розгляд справи розпочато спочатку, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Представник відповідача – Головного управління ДПС у Харківській області, надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти доводів позову, просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11.06.2024 №0328780411, №0328840411 та №0328740411 про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, прийняті в порядку, спосіб та у межах, визначених чинним законодавством України. Так, на момент складання акту камеральної перевірки від ППТФ "ЮСІ" на адрес органів ДПС заява про неможливість виконання податкового обов`язку відповідно до вимог Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затверджених наказом Міністерства фінансів України 29 липня 2022 року №225, не надходила, відтак позивач не набув права на використання пільг з нарахування та сплати податкових зобов`язань в період дії воєнного стану.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач – Приватна промислово-торгівельна фірма "ЮСІ" (податковий номер 21178268), зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як суб`єкт господарювання – юридична особа 03.02.1993. Зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: вул.Дизельна,буд.3/5, м.Харків, 61036.

Основний вид діяльності за КВЕД: 30.92 Виробництво велосипедів, дитячих та інвалідних колясок.

Перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області.

Судом з матеріалів справи встановлено, що головним державним інспектором Лозівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Харківській області Терещенко Т.О., на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" (податковий номер 21178268) щодо порушенням термінів сплати (перерахування) земельного податку з юридичних осіб за січень-грудень 2022 року, січень-липень 2023 року, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 1-4 квартал 2022 року, 1-2 квартал 2023 року.

За результатами камеральної перевірки складено акт від 07.05.2024 №20994/20-40-04-11-04/21178268, висновками якого встановлено порушення:

пункту 57.1 статті 57, пункту 287.3 статті 287, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, - протягом граничних строків не сплачено узгоджені суми податкових зобов`язань по земельному податку з юридичних осіб за січень-грудень 2022 року, січень-липень 2023 року;

пункту 57.1 статті 57, підпункту 266.10.1 "б" пункту 266.10 статті 266, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, - протягом граничних строків не сплачено узгоджені суми податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 1-4 квартал 2022 року, 1-2 квартал 2023 року.

На підставі висновків перевірки, Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.06.2024:

1) №0328740411, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10% за затримку на 47, 63, 91, 94, 127, 274, 331, 365, 389, 395, 397, 422, 436 календарних днів сплати за платежем "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" у розмірі 39788,35 грн;

2) №0328840411, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 5% за затримку на 22, 30 календарних днів сплати за платежем "Земельний податок з юридичних осіб" у розмірі 64,68 грн;

3) №0328780411, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10% за затримку на 30, 60, 61, 62, 67, 92, 98, 123, 127, 183, 185, 210, 213, 217, 238, 244, 267, 269, 291, 298, 299, 305 календарних днів сплати за платежем "Земельний податок з юридичних осіб" у розмірі 62181,69 грн.

Позивач не погоджуючись зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправним та незаконними, звернувся з позовною заявою до суду з метою їх скасування та захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (пункт 1.1 статті 1 ПК України).

За приписами пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За змістом положень ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Приписами п.54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.287.1 ст.287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п. 286.2 ст.286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

За приписами п.287.3 ст.287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Згідно до пп.266.10.1 п.266.10 статті 266 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов`язок платників земельного податку забезпечити своєчасну сплату визначеного у податковій декларації податкового зобов`язання щодо плати за землю.

Сплачуючи податкові зобов`язання за межами визначеного податковим законодавством строку платник податків неналежно виконує вимоги ПК України, що становить закінчене податкове правопорушення.

Пунктом 124.1 статті 124 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну сплати такого грошового зобов`язання, передбаченого пунктом 3 статті 287 та пунктом 10 статті 266 ПК України.

Розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений ст.124 ПК України у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, з урахуванням положень ст.124 ПК України, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, і до дня фактичної сплати боргу.

Штрафна санкція нараховується на суму фактичної сплати в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Таким чином строк затримки сплати має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року №533-IX (далі - Закон №533-IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року №591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)") підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню".

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів сплати податків та зборів у відповідний період.

Карантин був встановлений Кабінетом Міністрів України на підставі постанови від 11 березня 2020 року №211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Однак до завершення карантину, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон №2118-IX).

Вказаним Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України був доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України було визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Підпунктом 69.9 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України було встановлено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В подальшому Законом України №2142-IX від 24 березня 2022 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" були внесені зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова "трьох місяців" замінено словами "шести місяців".

12.05.2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" №2260-IX (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27 травня 2022 року.

Згідно вказаного Закону №2260-IX з 27 травня 2022 року підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

"У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

Таким чином, з дати набрання чинності Законом №2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо сплати податків та зборів.

Законом №2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України був доповнений положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а тому будь-яка колізія між нормами Податкового кодексу України або неоднозначне (множинне) трактування норм Податкового кодексу (зокрема п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України) з 27.05.2022 року відсутні. відсутні.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для звільнення позивача від відповідальності на підставі п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, з урахуванням обставин цієї справи.

Суд також зазначає, що Законом №2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно яких для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Законом України від 13 грудня 2022 року №2836-IX, який набрав чинності 03 січня 2023 року, підпункт 69.1 викладено в новій редакції, згідно якої, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Крім того згідно внесених змін до цього пункту, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень-травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд доходить висновку, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податків та зборів за звітні податкові періоди, в яких діяв мораторій, запроваджений пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року, однак лише у випадку сплати таких податкових зобов`язань не пізніше 1 серпня 2022 року (перший випадок) або у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів (другий випадок).

З огляду на те, що податкове правопорушення щодо несвоєчасної сплати податків та зборів є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем сплати узгоджених податкових зобов`язань, а припиняється таке порушення в день фактичної сплати податків та зборів, то у випадку коли платник податку несвоєчасно сплатив податки та збори за звітні (податкові) періоди, які припадали на період дії мораторію, і фактична сплата таких узгоджених податкових зобов`язань здійснена після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків сплати податків та зборів застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

При цьому слід враховувати, що, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року №2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Отже, якщо платником податків порушено граничний строк сплати узгоджених податкових зобов`язань за звітні періоди, які припадали на період дії мораторію (січень - травень 2022 року), а сплата таких податкових зобов`язань відбулась з порушенням строку після 01 серпня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України (а саме за порушення строків сплати податків та зборів після 01.08.2022 року по день фактичної сплати податкових зобов`язань).

Виключенням є другий випадок, коли у платника податків відсутня можливість виконати свій податковий обов`язок.

Як зазначалось вище, з набранням чинності Законом №2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Вносячи до ПК України зміни в частині особливостей справляння податків і зборів на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, законодавець виходив з того, що внаслідок настання указаних обставин з`явились дві категорії платників податків: ті, що мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, і ті, у яких така можливість відсутня.

Про існування такого поділу свідчить і зміст пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в редакції Закону №2118-IX, водночас, Законом №2260-IX ці положення були уточнені.

Для тих платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, законодавець передбачив можливість звільнення від відповідальності, зокрема за несвоєчасну сплату податків і зборів, за умови, що така сплата буде здійснена у строк до 01 серпня 2022 року.

Для тих же платників, у яких відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема, щодо сплати податків і зборів, законодавець передбачив звільнення від відповідальності за умови виконання такого обов`язку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

При цьому, встановлене абзацом першим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України звільнення від відповідальності є залежним від отримання рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку відповідно до вимог Порядку №225.

Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за №967/38303, було затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Порядок №225).

Цей Порядок набрав чинності 06 вересня 2022 року.

При цьому та обставина, що Порядок №225 набрав чинності лише 06 вересня 2022 року, у будь-якому випадку не позбавляла платників податків права довести у визначений спосіб факту неможливості своєчасно виконати свій обов`язок і після указаної дати, вказавши у заяві про відповідний період, що прямо передбачено указаним Порядком.

Отже, той платник податків, у якого відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов`язок із сплати податків і зборів з 27 травня 2022 року повинен довести обставини неможливості виконання податкового обов`язку шляхом подання відповідної заяви та документів до контролюючого органу відповідно до вимог Порядку №225. За умови отримання відповідного рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку відповідальність, передбачена статтею 124 ПК України, до цього платника податків не застосовується.

Судовим розглядом встановлено, що рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку відносно позивача не приймалося, що свідчить про те, що Приватна промислово-торговельна фірма "ЮСІ" віднесено до категорії платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, і, відповідно, позивач підлягає притягненню до фінансової відповідальності на підставі статті 124 ПК України за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов`язань.

В межах спірних правовідносин судом встановлено, що за наслідком проведення камеральної перевірки контролюючим органом було вірно визначено про порушення термінів сплати узгоджених сум податкових (грошових) зобов`язань по орендній платі за землю, визначених в податкових деклараціях за період січень-грудень 2022 року, січень -липень 2023 року, чим порушено пункт 57.1 статті 57 та пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, та порушення термінів сплати узгоджених сум податкових (грошових) зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, визначених в розрахунках у частині об`єктів нежитлової нерухомості за період 1-4 квартал 2022 року, 1-2 квартал 2023 року, чим порушено пункт 57.1 статті 57 та пункт 266.10 статті 266 Податкового кодексу України.

Однак, фактично узгоджені податкові зобов`язання з плати за землю за вказані вище податкові періоди були сплачені товариством з пропуском визначених Податковим кодексом України строків сплати таких податкових зобов`язань.

Факт допущення податкового правопорушення позивач не заперечує, а лише посилається на те, що не мав на меті умисно прострочити граничні терміни сплати податкових зобов`язань.

З огляду на вищевикладене та враховуючи несвоєчасну сплату позивачем узгоджених податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 1-4 квартал 2022 року, 1-2 квартал 2023 року, орендної плати з юридичних осіб за період січень-грудень 2022 року, січень -липень 2023 року, суд дійшов висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 11.06.2024 №№0328780411, №0328840411 та №0328740411 є такими, що прийняті відповідачем в порядку, спосіб та межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем як суб`єктом владним повноважень доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Витрати зі сплати судового збору не підлягають розподілу, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" (вул.Дизельна, буд.3/5, м.Харків, 61036, код ЄДРПОУ 21178268) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Григорія Сковороди, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 24 квітня 2026 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО