Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №539/1618/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1618/26

Провадження № 3/539/320/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2026

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Гуменюк Г.М. розглянувши матеріали, які надійшли з Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера,

за ст. 124, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

Лубенським РВП ГУНП в Полтавській області направлено в суд два матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 та за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631271 від 03.04.2026 року, того ж дня, 03.04.2026 року о 18 год. 27 хв. в м. Лубни, вул. Монастирська 59/1 водій ОСОБА_1 керував легким персональним електричним колісним транспортним засобом Crosser SW-05102 б/н, потужністю 1000w з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, млява мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці за допомогою алкотестеру Драгер 6810 чи у медичному закладі водій відмовився. Відмову зафіксовано згідно ч..2 ст.266 КУпАП на бодікамери 907445, чим порушив п.2.5 ПДР – відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631253 від 03.04.2026 року того ж дня,03.04.2026 року о 18 год 27 хв в м. Лубни, вул. Монастирська 59/1 водій ОСОБА_1 керував легким персональним електричним колісним транспортним засобом Crosser SW-05102 б/н, потужністю 1000w та під час паркування не дотримав безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з припаркованим з лівого боку автомобілем BMW X7 д.н.з. НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.13.1 водій не залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану ТЗ повинен дотримуватися безпечної дистанції, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

Приймаючи до уваги факт, що в провадженні знаходиться дві справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, які кваліфікуються за ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП, за №539/1618/26 (провадження 3/539/320/2026) та №539/1619/26 (провадження 3/539/321/2026), вважаю що відповідно до ст. 36 КУпАП, вони мають бути об`єднані в одне провадження та їм слід присвоїти номер справи №539/1618/26 (провадження 3/539/320/2026).

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав, від дачі показань відповідно до ст.63 Конституції України відмовився.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що претензій до ОСОБА_1 немає.

Розглянувши матеріали справи, приходжу до таких висновків.

Відповідно до ст. 124 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно п. 13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Згідно ч.1 ст. 130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

З огляду на вищевикладене, легкий персональний електричний колісний транспортний засіб Crosser SW-05102 б/н, потужністю 1000 Вт ( НОМЕР_2 ), не класифікується як «механічний транспортний засіб», якимкерував як учасник дорожнього руху ОСОБА_1 , проте офіційно визнається транспортним засобом, за керування яким з ознаками алкогольного чи іншого сп`яніння та відмову від проходження огляду на встановлення такого стану у встановленому законом порядку, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст.130 КУпАП, у будь-якому випадку водій такого транспортного засобу є учасником дорожнього руху і повинен дотримуватися правил дорожнього руху.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч.1 ст.251КУпАП).

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 та п.13.1 Правил дорожнього руху, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

-даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631271 від 03.04.2026 року;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.04.2026 року;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 03.04.2026 року, які зводяться до того, що ОСОБА_1 після вживання алкогольних напоїв, керував електричним скутером та паркуючись на парковці, не втримав рівновагу і впав на ліву сторону, пошкодивши автомобіль БМВ Х7 д.н.з. НОМЕР_1 ;

-схемою місця ДТП , яка сталася 03.04.2026 року;

-даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №631253 від 03.04.2026 року;

-дослідженими в судовому засіданні матеріалами відео фіксації з нагрудної камери 9077445, на яких чітко зафіксовано відмову від проходження у встановленому законодавством порядку медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно з п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року за №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Ознаки алкогольного сп`яніння визначені в п.3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735, зареєстрованій в МЮ України 11.11.2015 року за №1413/27858.

Так, ознаками алкогольного сп`яніння є, в тому числі, запах алкоголю з порожнини рота та порушення мови.

Пунктами 3,4 вказаного вище Порядку встановлено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗі Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, тобто – порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та ч.1 ст.130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст.36 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Згідно матеріалів справи посвідчення водія не вилучалось.

При накладенні адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчинених правопорушень, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а тому вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування, у відповідності до вимог ст.36 КУпАП.

Відповідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір.

Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 36, 40-1, 124, 130, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И Л А:

Матеріали №539/1618/26 (провадження 3/539/320/2026) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, об`єднати з матеріалами №539/1619/26 (провадження 3/539/321/2026) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП в одне провадження, присвоївши їм єдиний номер №539/1618/26 (провадження 3/539/320/2026).

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Згідно ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня отримання ним постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

На підставі частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови, органам державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.

Строк пред`явлення документа до виконання 3 місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Лубенського міськрайонного суду Г.М. Гуменюк