Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №570/5509/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа№570/5509/25

Номер провадження 2-а/570/2/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі головуючого судді Таргоній М.В., з участю секретаря Ткачук О.В., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Рівненській області Тудзьо Романа Вячеславовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

До Рівненського районного суду Рівненської області через систему "Електронний суд" надійшов зазначений адміністративним позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5932447 від 14.10.2025 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП (за порушення вимог дорожнього знаку 3.34 "Зупинка заборонена") у виді штрафу в розмірі 340 грн.

В обгрунтування позову вказано, що порушень правил зупинки він не допускав, автомобіль він поставив на зустрічній смузі щодо свого напрямку руху звідки забороняючий знак не видно. Крім того зазначив, що він звертався 06.10.2026 р. до УПП із письмовими поясненнями щодо обставин події та про перенесення розгляду справи. В подальшому він не отримував повістку із УПП про нову дату (14.10.2025 р.) розгляду справи поліцейським, розгляд справи проведено без його участі, а тому постанова про притягнення його до відповідальності ч. 1 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню. Зазначено й про інші обставини, які на думку позивача вказують про наявність підстав для скасування зазначеної постанови в справі про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю з підстав та обгрунтувань наведених у ньому. Додатково повідомив, що за вказаних обставин події 04.10.2026 р. він здійснював рух (керував) автомобілем Ford Mondeo, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. С.Бандери в м. Рівне та зупинив автомобіль переїхавши до узбіччя зустрічної смуги рух. При цьому того, що зі строни по ходу руху цією смугою встановлено дорожній знак 3.34 "Зупинка заборонена" він не бачив, навіть і тоді коли заїжджав на цю вулицю і за напрямком руху його встановлено такий знак. Також і після того, як в подальшому він рухався в зворотньому напрямку та вказаним вище способом (на узбіччі зустрічної смуги руху) зупинив автомобіль, він не перевірив чи відсутні відповідні дорожні знаки, та чи не залишає він свій автомобіль в зоні дії заборонячих зупинку знаків. Вважає, що такий спосіб зупинки та стоянки автомобіля в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинка заборонена" не порушує правила дорожнього руху. Щодо розгляду поліцейським справи про адмінітсративне правопорушення, зазначив, що 06.10.2025 р. він звернувся до УПП із письмовою заявою про обставини події та свою позицію (заперечення винуватості), також просив перенести розгляд справи на іншу дату. В подальшому отримав на пошті повістку на 14.10.2026 р. але вже через декілька днів після цієї дати. Та через деякий час йому стало відомо про винесення щодо нього оскаржуваної поставнови від 14.10.2026 р. Просив задовольнити пред`явлені вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подано до суду відзив на позовну заяву (а.с. 25-29). Вважає дії інспектора та прийняту ним постанову щодо ОСОБА_1 такою, що відповідає вимогам Закону. При розгляді справи, 06.10.2026 р. отримано письмову заяву ОСОБА_1 із поясненнями про обставини події та про перенесення розгляду справи. Того ж дня 06.10.2026 р. ОСОБА_1 направлено повідомлення (поштою, рекомендованим листом) про нову дату розгляду, а саме 14.10.2026 р. На вказану дату ОСОБА_1 не з`явився, заяви та клопотання від нього не надходили, тому розгляд справи проведено за його відсутності. За результатом розгляду прийнято постанову серії ЕНА №5932447 від 14.10.2025 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, оскільки автомобіль позивачем був зупинений в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинка заборонена", за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП. При цьому спосіб заїзду та розташування автомобіля в зоні дії такого знаку на суть порушення не впливають. Також звертається увага водіїв на заборону зупинки на вказаній ділянці дороги розміщеними конусами на певній відстані від узбіччя проїздної частини. Вказані обставини щодо зупинення автомобіля в зоні дії забороняючого знаку підтверджуються відомостями із фотоматеріалів з місця події. Просив відмовити в позові.

З`ясувавши обставини, дослідивши докази по справі, заслухавши доводи та пояснення позивача, суд приходить до наступного висновку.

За матеріалами справи встановлено, що 04.09.2025 року о 12:50 год. поліцейськими по вул. Степана Бандери, 14а виявлено транспортний засіб FORD MONDEO, номерний знак НОМЕР_1 , що здійснює зупинку в зоні дії знаку 3.34 “Зупинку заборонено”. Працівниками поліції було встановлено водія даного транспортного засобу, ним виявився ОСОБА_1 . Розгляд справи про адміністративне правопорушення було перенесено на 06.10.2025 р.

06.10.2025 року до управління патрульної поліції в Рівненській області надійшла заява ОСОБА_1 , у якій він вказує про відсутність в його діях порушення ПДР та заперечує вчинення адміністративного правопорушення. Також у заяві просив відкласти розгляд справи на іншу дату (а.с. 11). 06.10.2025 р. ОСОБА_1 надіслано запрошення до підрозділу для розгляду справи про адміністративне правопорушення на 14.10.2025 р. (а.с. 13, 31, 32).

14.10.2025 р. позивач на розгляд справи до УПП не з`явився, будь-яких заяв від нього не надходило. Інспектор 1 взводу 1 роти 2 батальйону полку управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенантом поліції Тудзьо Р.В. розглянув справу та виніс постанову серії ЕНА №5932447 від 14.10.2025 р., якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

За змістом постанови серії ЕНА №5932447 від 14.10.2025 р., ОСОБА_1 04.09.2025 р. в м. Рівне на вул. С.Бандери, 14а, керуючи транспортним засобом FORD MONDEO номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги дорожнього знаку 3.34 “Зупинка заборонена”, а саме здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив вимоги п. 33 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП.

Із наданої фототаблиці, встановлено, що водій вказаного автомобіля здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 “Зупинку заборонено”. Також зазначенні відповідні координати вказаного місця фіксації події, що відповідає розташуванню в м. Рівне по вул. Степана Бандери, 14а.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інш і обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Тож, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. Аналогічний правовий висновок щодо обов`язку доказування в адміністративному процесі викладено в постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року (справа № 760/2846/17).

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом про адміністративні правопорушення України.

У даному випадку суд вважає обґрунтовано позицію представника відповідача, про доведеність того, що ОСОБА_1 допустив порушення правил зупинки транспорного засобу та наявність підстав для застсоування адміністративного стягнення, оскільки автомобіль позивачем був зупинений в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинка заборонена", за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП. При цьому спосіб заїзду та розташування автомобіля в зоні дії такого знаку на суть порушення не впливають. Також звертається увага водіїв на заборону зупинки на вказаній ділянці дороги розміщеними конусами на певній відстані від узбіччя проїздної частини. Вказані обставини щодо зупинення автомобіля в зоні дії забороняючого знаку підтверджуються відомостями із фотоматеріалів з місця події. Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Щодо участі позивача в розгляді справи про адміністративне правопорушення, інспектором УППза клопотанням позивача перенесено розгляд справи із 06.10.2025 р. на 14.10.2025 р. та направлено відповідне повідомлення ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягується до відповідальності по такій категорії справ не є обов`язковою. Крім того, Скрипнюк мав можливість та реалізував своє право надавати письмові пояснення про обставини події звернувшись до УПП із заявою від 06.10.2025 р.

У даному випадку доводи позивача про те, що він не вчинив порушення Правил дорожнього руху та про неправомірність дій відповідача - свого підтвердження не знайшли. Надані відповідачем докази підтверджують правомірність прийняття оскаржуваної постанови. Доводи позивача суд вважає непідтвердженими, необґрунтованими, помилковими. Суд розцінює їх як спосіб захисту, з огляду на обрану позицію, та спрямовані на уникнення особи відповідальності за вчинення правопорушення.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що мала місце зупинка та стоянка автомобіля FORD MONDEO номерний знак НОМЕР_1 (яким керував позивач) в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», відтак дії інспектора є законними й правових підстав визнавати постанову протиправною та скасовувати її у суду немає.

Сама незгода водія із притягненням його до адміністративної відповідальності за порушення ПДР під час керування автомобілем не є підставою для закриття провадження по справі, оскільки крім реалізації прав особою, вбачається намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. Суд не є засобом для сторін та не толерує зловживанням правами (див. також спр. ЄСПЛ "Пономарьов проти України від 03.04.2008 р., заява № 3236/03).

У даному випадку суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).

За правилами п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

У даному випадку, за вказаних обставин позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 41, 159, 160, 161, 243 КАС України, ч. 1 ст. 122, ст.ст. 280, 283, 293 КУпАП, суд

у х в а л и в :

Відмовити в позові ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Рівненській області Тудзьо Романа Вячеславовича, Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 5932447 від 14.10.2025 р. щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, в порядку ст. 295, 296 КАС України.

Суддя Таргоній М.В.