Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №358/280/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/280/26 Провадження № 3/358/188/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Буравова К.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУ Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

УСТАНОВИЛА:

Згідно протоколу серії ВАД № 712973 від 24.02.2026 складеного поліцейським відділення поліції № 2 (м. Богуслав) Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, старшим інспектором СЮВП Колісник Г.І., 28 січня 2026 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї малолітньої доньки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, а саме під час сварки з дружиною ОСОБА_3 та під час конфлікту вдарив доньку рукою по обличчю з необережності, чим могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю доньки.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 28.01.2026, близько 18 години 00 хвилин між ним та дружиною виник конфлікт в ході якого він не побачив як донька підійшла до матері та випадково не умисно вдарив її по обличчю з лівої сторони. Після цього ОСОБА_1 попросив вибачення у доньки та пояснив, що це було випадково.

Малолітня ОСОБА_2 в судовому засіданні 20.04.2026, в присутності педагога ОСОБА_4 , пояснила, що 28.01.2026 вона перебувала у кімнаті неподалік та почула сварку між батьками і прийшла до них. Перебуваючи поряд з мамою, яка сиділа, вона не зрозуміла, як тато її торкнувся і випадково зачепив її рукою, на якій в нього був гіпс, і вона відчула біль в лівій оці. Вважає, що тато, мабуть, хотів вдарити маму. Після цього вона з мамою і сестрою поїхала в лікарню. Згодом тато попросив вибачення. Сварки між батьками бувають часто. На запитання ОСОБА_5 відповіла, що раніше її не били, — що сталося вперше.

ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 28.01.2026, перебуваючи за місцем проживання близько 18 години, у них з чоловіком виник словесний конфлікт, під час якого чоловік ударив рукою по обличчю дочку ОСОБА_5 , однак це було випадково. Після цього на таксі вона приїхала з дочкою до приймального відділення Богуславської ЦЛ, для огляду лікарем. Після конфлікту чоловік попросив у доньки пробачення.

Заслухавши пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності, малолітню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто, умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 2 ст.173-2 КУпАП, передбачено відповідальність за вчинення діяння, передбаченого частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вирізняє такі види домашнього насильства:

- фізичне насильство, що є формою домашнього насильства, та включає: ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;

- психологічне насильство - насильство, пов`язане з тиском одного члена сім`ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

- економічне насильство - навмисні дії одного члена сім`ї щодо іншого, спрямовані на позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Об`єктивна сторона ч.1ст.173-2 КУпАП передбачає існування обов`язкової ознаки можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» насильство в сім`ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Згідно зі ст. 3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін.

Так, для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.2 ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати, чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Ознаками психологічного насильства, зокрема, є: постійна образлива критика, маніпулювання, контроль над життям жертви; звинувачення, засудження, словесні образи; обзивання нецензурними словами, приниження; ігнорування як спосіб «покарання» (як серед дорослих, так і щодо дітей); покарання та погрози покарання, погрози життю й здоров`ю, заборона висловлювати свою думку, вільно пересуватися поза домом та спілкуватися з близькими: зняття людиною із себе відповідальності за негативний вплив на психологічний стан жертви; відмова спілкуватися, щоб змусити жертву почуватися винною, принизити її; ізолювання жертви від спілкування з друзями чи родиною, контроль над спілкуванням через прочитання особистої пошти і повідомлень у соцмережах; знецінення людини, цілковитий контроль над усіма сферами її життя.

Окремий конфлікт у сім`ї, випадкова образа, навіть повторювані сварки не можуть розцінюватися як психологічне насильство. Насильство - це свідома поведінка, використання власної переваги й контроль жертви. Це ускладнює для постраждалих ефективний захист почуттів та інтересів.

Отже, не вважається домашнім насильством вчинений між особами звичайний сімейний конфлікт (сварка), який за своїм характером був лише зіткненням їх протилежних інтересів і поглядів, напруженням і крайнім загостренням їх відносин та наявних між ними суперечностей, що може супроводжуватися взаємними докорами і образами але без наміру завдати шкоди психічному чи фізичному здоров`ю потерпілого.

Згідно зі ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Слід зазначити, що в адміністративних справах цієї категорії важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство». Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже с одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Невід`ємною складовою інкримінованого адміністративного правопорушення повинно бути таке насильство, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, яке могло завдати чи завдало шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) встановлений Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941.

Відповідно до пунктів 9, 10 Розділу ІІ Інструкції при складанніпротоколу проадміністративне правопорушенняв ньомузазначаються,зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол) . Якщо внаслідок вчинення адміністративного правопорушення заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно із вимогами ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, суду надано наступні докази:

- протоколом серії ВАД № 712973 від 24.02.2026, що складений відносно ОСОБА_1 , в якому викладені обставини адміністративного правопорушення;

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.01.2026;

- письмові пояснення ОСОБА_3 від 28.01.2026, з яких убачається, що 28.01.2026 перебуваючи за місцем проживання близько 18 години 00 хвилин у неї з чоловіком виник словесний конфлікт в ході якого він вдарив рукою дочку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 по обличчю. Після чого ОСОБА_6 викликала таксі та приїхала з дочкою до приймального відділення Богуславської ЦЛ, для огляду лікарем. Черговим лікарем було поставлено діагноз: забій обличчя — виличної кістки з лівої сторони. Госпіталізації дитина не потребувала;

- письмові пояснення ОСОБА_7 від 28.01.2026, з яких убачається, що 28.01.2026 о 19 годині 40 хвилин до приймального відділення КНП БМР «Богуславська центральна лікарня» звернулася ОСОБА_3 з дитиною ОСОБА_2 , -із скаргою на те, що за місцем проживання батько вдарив дитину по обличчю. Під час огляду черговим лікарем був поставлений діагноз забій обличчя – виличної кістки з лівої сторони. Дитина ОСОБА_2 госпіталізації не потребувала, при огляді видимих тілесних ушкоджень не мала, але повідомляла про біль в місці удару. Допомоги як такої в лікуванні не потребувала;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 28.01.2026, з яких убачається, що 28.01.2026 за місцем проживання близько 18 години 00 хвилин у нього з дружиною виник конфлікт під час якого вони розмовляли на підвищених тонах. Під час розмови він не побачив, як до них підійшла донька ОСОБА_5 , яку він випадково, неумисно вдарив по обличчю зліва. Після цього він попросив вибачення у дитини та повідомив ОСОБА_5 , що це було випадково;

- копію постанови Богуславського районного суду Київської області № 358/1678/25 від 04.09.2025, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 25.02.2026, долучені до матеріалів справи.

З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення насильства в розумінні вимог частини першої статті 173-2 КУпАП та статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Аналогічна позиція викладена у постанові Хмельницького апеляційного суду від 14.11.2023 (справа №686/21179/23): «Під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється шкоду здоров`ю.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу у своїх можливостях, діє умисно, з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод».

Київський апеляційний суд у постанові від 23.12.2025 (справа № 752/26752/25) також зазначив, що «обов`язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків іх вчинення, зокрема у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, або ж за наявності реальної можливості завдання такої шкоди».

Вищевикладені позиції апеляційних судів повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 07.11.2023 (справа № № 676/265/23) де зазначено, що «потрібно враховувати, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних стосунків, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Тоді як під конфліктом потрібно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнього загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони. Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, а й від суб`єктивних факторів, до яких потрібно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме вчинення домашнього насильства щодо його малолітньої доньки.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснював, що між ним та дружиною стався сімейний конфлікт.

Вказані обставини підтверджуються показаннями допитаних у судовому засіданні дружини та неповнолітньої доньки ОСОБА_1 .

У протоколі про адміністративне правопорушення, за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, зазначено про те, що ОСОБА_1 вчинив відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, хоча фактично мав місце сімейний конфлікт саме в її присутності. Обов`язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП — є наслідки цього адміністративного правопорушення у вигляді завданої фізичному або психічному здоров`ю потерпілого шкоди. Натомість діяння, яким така шкода не завдана, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи та зміст протоколу про адміністративне правопорушення, суддя встановила, що суть адміністративного правопорушення, зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення ВАД № 712973 від 24.02.2026, не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за якою складено протокол, зокрема, відсутні відомості про заподіяння вчиненим діянням будь-якої шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої.

У відповідності до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки домашнє насильство щодо малолітньої особи не вчинялося, а тому відповідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 9, 10, 173-2, 285, 245, 247, 251, 285 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Повний текст постанови виготовлено — 24.04.2026 року.

Суддя К. І. Буравова