Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №758/987/26 — Подільський районний суд міста Києва

Суд: Подільський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця

Дата: 19 квітня 2026 р.

Справа: №758/987/26

Суддя: Казмиренко Л. В.

Справа № 758/987/26

3/758/1548/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130, ст. 185 КУпАП,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №554110 від 29.12.2025, 29.12.2025 року, о 15 год. 00 хв., в м. Києві, вул. Набережно-Хрещатицька, 10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме : поведінка, що не відповідає дійсності, зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога водій ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на БК 473787, 476830, 472263.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за порушення вимог п. 2.5 ПДР за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

29.12.2025 року, о 15 год. 15 хв., в м. Києві, вул. Набережно-Хрещатицька, 10, громадянин ОСОБА_1 здійснив злісну непокору законній вимозі працівника поліції, а саме чинив супротив, смикав за форменний одяг, завдав два удари дверима від автомобіля.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП як злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Коцюрба Л.О. просила провадження за ст. 185 КУпАП закрити, оскільки на момент розгляду справи закінчилися строки давності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Щодо інкримінування ОСОБА_1 ч. 1 ст. 130 КУпАП вказала, що останній свою вину не визнає, а також наявні підстави для закриття провадження за відсутністю складу. Зазначене обґрунтовує тим, що у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який був припаркований на узбіччі дороги, окрім цього, на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського не зафіксовано факту відмови з боку водія ОСОБА_1 щодо проходження ним огляду на стан сп`яніння, також у порушення вимог ст. 266 КУпАП ОСОБА_1 не було доставлено до медичного закладу. До матеріалів справи захисником долучено Витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.12.2025 за №580/МГ про те, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлений до військової частини НОМЕР_2 .

Заслухавши пояснення захисника Коцюрби Л.О., вивчивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, оглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Так до матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №554110 від 29.12.2025 року, Направлення на огляд до медичного закладу від 29.12.2025 року, та відеозапис з нагрудної камери поліцейського.

Як вбачається із відеозапису із нагрудної камери поліцейського, бодікамера 472263, 473787, 29.12.2025 року, початок о 15:03. Автомобіль припаркований, до ОСОБА_1 , який перебував за кермом транспортного засобу «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , підійшли працівники поліції, які вказали, що номерні знаки автомобіля вкриті брудом. ОСОБА_1 пояснив, що номера не брудні. О 15:04 працівник поліції висловив вимогу надати посвідчення водія, на що останній почав питати, що він порушив? Працівник поліції вказав, що брудний номерний знак. Відбувається суперечка. О 15:05 працівник поліції вказав, що вбачає у нього ознаки наркотичного сп`яніння і спитав чи поїде до лікаря-нарколога. Почалась суперечка, ОСОБА_1 вказав, що буде викликати адвоката, останній не надав документи та був повідомлений що буде затриманий, в подальшому наділи кайданки, поклали на землю. О 15:09 ОСОБА_1 наділи кайданки, іде суперечка, він кричить, що в нього епілепсія, готовий будь-куди їхати. О 15:31 в патрульному автомобілі ОСОБА_1 запитав чому не їдуть в поліцю, на що отримав відповідь, що не потрібно розказувати куди їхати та був доставлений в ІНФОРМАЦІЯ_2, де склали протокол за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. О 16:50 ОСОБА_1 запитав: "А хіба ми не їдемо на освідування, я не відмовлявся і готовий їхати". У відповідь : Ви відмовились.

Таким чином, досліджений судом відеозапис із нагрудної камери поліцейського підтверджує те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження ним відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що свідчить про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім того, матеріали відеозапису не містять даних про те, патрульними поліцейськими при спілкуванні із ОСОБА_1 було встановлено ознаки наркотичного сп`яніння, про які зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

За досліджених матеріалів вбачається, що будь-які належні та допустимі докази дотримання працівниками поліції порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння у відповідності до положень КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», матеріали справи не містять.

Так, на другій хвилині спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції без озвучення будь-яких ознак наркотичного сп`яніння висуває вимогу проїхати до медичного закладу, не отримавши відмови. Окрім того суд звертає увагу на час 15:09, коли ОСОБА_1 повідомляє що він готовий їхати, та його запитання в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 о 16:50 чому не поїхали до медичного закладу і він готовий їхати.

Суд відхиляє доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не був водієм в розумінні вимог ПДР, оскільки з дослідженого відеозапису останній не заперечив даної обставини, перебував на сидінні водія та о 15:07 відповів, що він водій.

Виходячи з вимог ст. 62 Конституції України, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише у разі доведення її вини в установленому законом порядку належними та допустимим доказами, що є складовою справедливого правосуддя у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини, суд дійшов висновку, що наявними у справі доказами не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому відповідно провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, підтверджена дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №287884 від 29.12.2025 року, протоколом про адміністративне затримання серії АПЗ18 №007879 від 29.12.2025 року; досліджений судом відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Аналіз положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у поєднанні із положеннями ст. 38 КУпАП дає підстави стверджувати те, що за своєю правовою природою закриття провадження у справі із підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП є фактичним звільненням від накладення стягнення, що не виключає необхідності вирішення питання про наявність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Необхідність ухвалення рішення про винність особи вбачається також з положень ст. 280 КУпАП, відповідно до яких орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема те, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Ці обставини, які утворюють предмет доказування у справі про адміністративне правопорушення, повинні знайти своє відображення в постанові.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

При цьому закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

Як встановлено судом, на момент розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення, тому відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі ч. 1 ст. 130, ст. 185 КУпАП, керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 провадженням закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Суддя Л. В. Казмиренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua