Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №949/1689/25 — Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1689/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю: секретаря судових засідань Катюха К.В.,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мороз Людмили Святославівни

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бевз Тетяни Сергіївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 12 березня 2025 року, яке набрало законної сили 12 квітня 2025 року в справі №949/2100/24 шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 05 серпня 2011 року Берестівською сільською радою Дубровицького району, Рівненської області, про що складено відповідний актовий запис №7 - розірвано.

Перебуваючи в шлюбі, за спільні кошти 30 травня 2022 року було придбано автомобіль марки VOLVO XC60, 2013 року випуску, чорного кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Вказаний транспортний засіб зареєстрований 30.05.2022 за ОСОБА_2 , яка на даний момент ним і користується.

Після розірвання шлюбу дійти добровільної згоди щодо порядку користування транспортним засобом не вдалося. У зв`язку з чим позивач ОСОБА_1 звернувся до судуз позовом про розподіл спільного майна подружжя. Оскільки на даний час автомобілем фактично користується лише відповідачка ОСОБА_2 , тому позивач має намір стягнути компенсацію вартості за її частку у вказаному майні, так як майно є неподільним, а вказаний автомобіль виділити відповідачці ОСОБА_2 .

Відповідно до звіту №254.25К від 10.06.2025, проведеного ФОП ОСОБА_3 , ринкова вартість автомобіля VOLVO ХС60, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 06.06.2025 становить 629666, 27 грн. А тому просить суд визнати автомобіль марки VOLVO XС60, 2013 року, чорного кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 629666,27 грн. майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, з визначенням часток ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/2 за кожним.

У порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, стягнути з ОСОБА_2 на його користь частину вартості автмобіля марки VOLVO XС60, 2013 року, чорного кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 314833, 14 грн та судові витрати по справі в розмірі 15348, 33 грн.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Мороз Л.С. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, окрім того, просила суд стягнути із відповідачки на користь позивача витрати на правову допомогу адвоката та оплату автотоварознавчої експертизи, зазначивши про необхідність сплати вказаної суми відповідачкою одним платежем.

Представник відповідача - адвокат Бевз Т.С. в судовому засіданні позов визнала частково, не заперечувала проти задоволення позову в частині визнання автомобіля марки VOLVO XС60, 2013 року випуску об`єктом спільної сумісної власності подружжя та стягнення із відповідачки на користь позивача вартості 1/2 частини автомобіля, що становить 314833, 14 грн. та оплати автотоварознавчої експертизи, однак заперечувала проти відшкодування витрат на правову допомогу адвоката.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, а також пояснення сторін, приходить таких висновків.

Відповідно положень статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 та 2 ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом прав спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч.1 ст.372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільні сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Частиною 3 ст. 372 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна між співвласниками, право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Згідно до ч.2 ст. 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Згідно ст. 183 ЦК України, неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2. ст.183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право ца одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. У разі виділу співвласником в натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно і у випадку встановленому законом, таке право підлягає держаній реєстрації. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Відповідно до роз`яснень п.п. 22, 23, 24 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Верховний Суд у справі № 301/2231/17 вказав: у випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно, або його вартість, враховується при поділі.

А тому, суд, дослідивши та перевіривши матеріали справи, приходить висновку, що позов слід задовольнити із таких підстав.

Як вбачається із копії рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 12 березня 2025 року, шлюб між позивачем та відповідачкою, що був зареєстрований 05 серпня 2011 року Берестівською сільською радою Дубровицького району Рівненської області, актовий запис №7 - було розірвано (а.с.8-9).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторонами у шлюбі було придбано майно, а саме: автомобіль марки VOLVO ХС60, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно рахунку № №254.25К від 06.06.2025 року: Постачальник ФОП ОСОБА_3 , платник - ОСОБА_1 (а.с.10), вартість автотоварознавчої експертизи КТЗ № №254.25К - VOLVO XC60, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 4200 грн.

Відповідно до звіту №254.25К від 10.06.2025, проведеного ФОП ОСОБА_3 , ринкова вартість автомобіль VOLVO ХС 60, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 06.06.2025 становить 629666, 27 грн. (а.с.11-24). Відповідно, половина вартості вказаного транспортного засобу становить 314833, 14 грн.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 30.05.2022 року(а.с.28) автомобіль VOLVO ХС 60, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником зазначено ОСОБА_2 .

Що стосується стягнення судових витрат, то суд зазначає, що відповідно до статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зі змісту статті 58 Цивільного процесуального кодексу України слідує, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 62 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Так, у відповідності до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мороз Л.С. надала суду копію ордера від 22.07.2025 року та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.44-45) , копію Договору про надання правової допомоги від 22.07.2025 року (а.с.59-60), квитанцію до прибуткового касового ордера від 22.07.2025 року на суму 8000 грн. (вісім тисяч гривень), згідно яких вбачається, що адвокатом Мороз Л.С. було надано позивачу ОСОБА_1 правничу допомогу на загальну вартість 8000 грн.

Згідно статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Адвокатом Мороз Л.С. така заява була подана 15.01.2026 року(а.с.56-58).

Верховний Суд у постанові від 28 грудня 2020 року у справі 640/18402/19 зробив правовий висновок, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Отже, суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, а також пояснення сторін, приходить до висновків, що позов слід задоволити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.60-61, 65, 68-72 Сімейного кодексу України, ст. ст. 183, 364 ЦК України, статтями 15, 16, 60, 62, 137, 141, 364, 368, 372 Цивільного кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задоволити.

Визнати автомобіль марки VOLVO XС60, 2013 року, чорного кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 629666,27 грн. майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, із визначенням часток ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/2 за кожним.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину вартості автомобіля марки VOLVO XС60, 2013 року, чорного кольору, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя - в розмірі 314833, 14 грн (триста чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять три гривні 14 копійок).

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 15348, 33 грн. (п`ятнадцять тисяч триста сорок вісім гривень 33 копійки), а саме: судовий збір в сумі 3148, 33 грн. за подання позову; витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 4200, 00 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 8000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор