Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №544/910/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/910/26

пров. № 2-а/544/4/2026

Номер рядка звіту 129

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючої судді Сайко О.О.

секретар судового засідання Костенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пирятин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Пирятинського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та винесено відповідну постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Зазначає, що про розгляд справи відносно нього нічого не було відомо, так як повістку чи повідомлення про розгляд справи він не отримував. Постановою про адміністративні правопорушення, винесеною начальником до ІНФОРМАЦІЯ_1 на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень. Позивач є діючим військовослужбовцем і проходить службу у складі ЗСУ, а тому не мав можливості своєчасно звернутися до суду та взагалі не знав про існування вказаної постанови про накладення адміністративного стягнення. Про наявність штрафу та адміністративне правопорушення дізнався від відділу ДВС, після того, як були заблоковані його карткові рахунки.

Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та необґрунтованою та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Оскільки він не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ним не було порушено абз.14.1та абз.12 ч.3ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» підчас дії особливого періоду,тому у відповідачів були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення. Оскаржувана постанова не містить виклад обставин і суті адміністративного правопорушення, тобто не зазначено, що саме він скоїв, відсутній опис обставин, установлених під час розгляду справи, а наведені у постанові формулювання не містять конкретних даних часу, місця порушення Правил, що не відповідає вимогам, встановленим ст.283 КУпАП. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, не була видана позивачу, вважає вказані дії відповідача не правомірними і такими що суперечать вимогам КУпАП.

Зазначає, що у відповідності до ст.247 КУпАП встановлено обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, зокрема Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: зокрема проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 2101цього Кодексу. Він є діючим військовослужбовцем , а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Просив визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо накладення адміністративного стягнення на позивача за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Постанову від 11.11.2024 № 1688, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП скасувати, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 направив до суду відзив на позовну заяву,у якому зазначив,що ІНФОРМАЦІЯ_2 заперечує проти позовної заяви, вважає її необгрунтованою та просить її відхилити. Позивач перебуває на обліку з 09.09.2015 року у ІНФОРМАЦІЯ_3 . До ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення своїх облікових даних, проходження ВЛК, Позивач не прибував. Так, за даними оскаржуваної постанови, Позивач 09.11.2024 о 09 год 00 хв. був доставлений органами Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час звірки облікових даних також було встановлено, що ним протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, не було уточнено персональні дані у встановлений законом спосіб, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. І до 09.11.2024 року Позивач не мав на меті прибувати до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби та оновлювати свої військово-облікові дані. Обов`язок кожного військовозобов`язаного, призовника, резервіста при зміні своїх військово-облікових даних повідомляти територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Так, Позивач не надав дані щодо електронної пошти, а лише він є її володільцем, не зазначив актуальний номер телефону (через АІТС «Оберіг» його не можливо отримати). Дані позивач оновив 09.11.24.

11.11.2024 за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, стосовно позивача винесено постанову №1688 від 11.11.2024. Про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, на розгляд справи не прибув. Копію Постанови № 1688 від 11.11.2024 було направлено засоби поштового зв`язку АТ «Укрпошта» 11.11.2024.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та розгляд справи проводити без його участі.

У судове засідання позивач не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч. 2 ст.2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ухвалою суду від 03.04.2026 одночасно з відкриттям провадження у справі ухвалено витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

21.04.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 до суду направлені зазначені вище копії документів як додатки до відзиву на позов (а.с.45-54).

Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 8 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 09.11.2024, складеного старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_3 , військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не уточнив свої військово-облікові дані протягом 60 днів відповідно до Закону України №36331Х від 11.04.2024 року, чим порушив правила перебування військовозобов`язаних на військовому обліку відповідно до пп.1. п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №3633-ІХ. Правопорушення вчинене в особливий період, що передбаченест.210-1ч.3КУпАП (а.с.50).

В адміністративному протоколі зазначено,що ОСОБА_1 були роз`яснені його процесуальні права та його повідомлено, що розгляд справи на підставі протоколу відбудеться 11.11.2024 року о 10 год. 00 хв. в м. Лубни Полтавської області, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 в протоколі №1688 вбачається, що він не своєчасно оновив свої військово-облікові дані, вину визнає, справу просить розглянути без його участі.

Згідно рапорту начальника групи військового обліку сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.11.2024 ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився, причини неприбуття не повідомив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Постановою №1688 від 11.11.2024 за справою про адміністративне правопорушення, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_4 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с.51). У зв`язку з неприбуттям на розгляд справи, копію постанови йому направлено засобами поштового зв`язку 11.11.2024.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

На території України особливий період розпочався 17.03.2014 року відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».

Аналізуючи поняття «особливий період», визначене вЗаконі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»таЗаконі України «Про оборону України»особливий період охоплює період мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до абз. 3 ст. 4 «Про оборону України» з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

Наразі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.

Так, згідно положень частини другоїстатті 19 Конституції України, пункту 1 частини другої статті2та частини першої статті7 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Приписами статті 246 КУпАП встановлено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України,Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Враховуючи вимоги зазначеного абзацу сьомого частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" всі військовозобов`язані, окрім тих, що відносяться до абзаців другого, третього, четвертого, п`ятого, шостого зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Частиною десятою статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац другий); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац шостий).

Частина десята статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" викладена в редакціїЗакону №3633-IX, який набув чинності 18 травня 2024 року.

Відповідно до частини одинадцятої статті 38 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Вказаний обов`язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487(далі - Порядку №1487).

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Абзацом четвертим пункту 1 частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону№3633-ІХвстановлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року №65/2022, затвердженогоЗаконом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року №2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності);

- у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Спірною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за несвоєчасне уточнення своїх облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ. Позивачем було вчинене правопорушення після 19 травня 2024 року, тобто після набуття чинності Законом №3696-ІХ, яким статтю 210-1 КУпАПбуло доповнено частиною третьою, при цьому саме з 19 травня 2024 року у нього виник обов`язок оновити протягом 60 днів свої облікові та персональні дані.Так, позивач не надав дані щодо електронної пошти, а лише він є її володільцем, не зазначив актуальний номер телефону (через АІТС «Оберіг» його не можливо отримати). Дані позивач оновив лише 09.11.24.

Посилання позивача щодо неотримання ним повістки для уточнення своїх персональних даних також є безпідставним, оскільки обов`язок такого уточнення покладається на військовозобов`язаного, яким є позивач в силу вищенаведених норм Закону.

Безпідставними є також посилання позивача на відсутність в оскаржуваній постанові викладу обставин справи. У постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначено, що згідно приписів вищевказаних законодавчих актів військовозобов`язаний повинен уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності). У своїх поясненнях у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підтвердив, що він не оновив свої персональні дані у встановлений приписами Закону строк.

Отож, матеріалами справи підтверджено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, та в ході розгляду справи позивачем жодним чином не спростовані встановлені обставини щодо допущення вказаних порушень.

Щодо тверджень позивача про те, що його не було повідомлено про розгляд справи про вчинення адміністративного правопорушення.

Як встановлено, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводився начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 11.11.2024 за відсутності позивача. Однак про розгляд справи він був повідомлений завчасно, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення від 09.11.2024, де міститься особистий підпис ОСОБА_1 про ознайомлення його з датою та місцем розгляду справи щодо нього (а.с.50).

Дані факти свідчать про те, що відповідачем оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була розглянута з дотриманням встановленого порядку. Позивач не був позбавлений можливості бути присутнім на розгляді справи та скористатись правовою допомогою захисника.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, оцінивши всі зібрані по справі докази, враховуючи обов`язок суб`єкта владних повноважень доводити суду правомірність прийнятого ним рішення, вчинених дії чи бездіяльності, суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, яким ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Разом з тим, суд уважає слушним посилання позивача в клопотанні на п. 10 ч. 1 ст.247 КУпАП, яким було доповнено статтю 247 КУпАП відповідно до Закону України від 13.03.2025 №4316-IX, що набрав чинності 17.04.2025, згідно з яким провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 КУпАП.

Згідно з наданою позивачем копією військового квитка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , під час загальної мобілізації був призваний на військову службу по мобілізації 18.09.2025 (а.с. 29).

Отже, норма п.10 ст.247 КУпАП поширюється на позивача у справі, який, як вбачається з наведенного вище, проходить військову службу.

Згідно ст. 58 Конституції України стаття закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КУпАП закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів.

Отже, позовні вимоги в частині скасування постанови № 1688 від 11.11.2024 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягають задоволенню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 - закриттю на підставі п.10 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Натомість, щодо вимог позивача про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо накладення адміністративного стягнення, то суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав у вигляді визнання протиправними дій щодо накладення на нього адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП не ґрунтується на вказаних вище вимогах закону щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, ІНФОРМАЦІЯ_1 не може виступати відповідачем в даній категорії справ, а тому в задоволенні вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 також слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 6-11, 73-77, 242-246, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.

Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_4 від 11.04.2024 №1688 за справою про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень - скасувати.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 24.04.2026.

Суддя О.О.Сайко