Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №372/1947/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1947/26

Провадження 2-а-52/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Мищихіній Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції Чекерлан Ігоря Володимировича, Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа Військова частина НОМЕР_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до старшого сержанта поліції Чекерлан І.В., Головного управління Національної поліції в Київській області третя особа Військова частина НОМЕР_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Позовні вимоги мотивує тим, що постановою поліцейського відділення поліції №3 (м. Чорнобиль) Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області Черкелан І.В. серія ЕНА № 6064330 від 19.03.2026 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1 190 грн. Позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а вищевказана постанова є протиправною, оскільки складена із порушенням вимог щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Верховною Радою України 24 лютого 2022 року та Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» позивач проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 . На виконання вимог розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 він здійснював марш за маршрутом місто Чорнобиль – н.п. Дитятки та далі до місць виконання спеціальних завдань підрозділами військової частини НОМЕР_1 у складі Сил оборони міста Києва та Київської області та рухався на автомобілі прикриття (без розголошення використання транспортного засобу Силами оборони України) марки Ford Ranger, із номерним знаком прикриття НОМЕР_2 , та був зупинений працівником поліції. Він повідомив працівникові поліції, що є діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та виконую спеціальне завдання у складі та в інтересах Сил оборони України, а також пред`явив йому відповідні документи, незважаючи на надані ним пояснення працівником поліції було винесено постанову серії ЕНА №6864330 від 19.03.2026 року. Також зазначив, що працівник патрульної поліції не має повноважень накладати на нього стягнення, оскільки зупинка військового автомобіля покладена на спеціальний підрозділ військової служби, який має право притягнути його ОСОБА_1 до відповідальності у разі виявлення правопорушень, а тому вказану постанову винесено не уповноваженою особою.

Ухвалою від 31.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження з викликом(повідомленням) сторін у справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник Головного управління Національної поліції в Київській області в судове засідання не з`явився, подав на адресу суду відзив в якому зазначив, що до основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Підстави котрі б вказували на те, що інспектором при розгляді справи про адміністративне правопорушення допущені порушення, які б ставили під сумнів законність оскаржуваної постанови – відсутні, а тому вважають, що позов ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, оскільки встановлено, що дії інспектора при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення були вчинені на підставі, та в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.

Представник третьої особи військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився на адресу суду подав письмові пояснення в яких зазначив, що вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки військова частина НОМЕР_1 є окремим розвідувальним батальйоном, а тому виконання спеціальних завдань передбачає використання на транспортних засобах номерів прикриття, і саме таким номером користувався позивач під час зупинки транспортного засобу. Крім того зазначив, що відповідач взагалі не мав жодного права складати протокол про адміністративне правопорушення на позивача та повинен був направити справу про адміністративне правопорушення командирові військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 19 березня 2026 року об 11:30, в м. Чорнобиль, вул. Радянська 34, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Ford Ranger з номерним знаком НОМЕР_2 , що не належить цьому засобу, чим порушив п.2.9.в. ПДР.

Відповідно до постанови серії ЕНА № 6864330 від 19.03.2026 року про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено штраф в розмірі 1190 грн.

Згідно п. 2.9.в ПДР України передбачено, що водію забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до п. 30.2 ПДР на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. На трамваях і тролейбусах наносяться реєстраційні номери, що надаються відповідними уповноваженими на те органами. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.

Відповідно до ч.1ст.121-3 КУпАП України, за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для його місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено під час вивчення матеріалів справи, відповідачем було прийнято рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП в сумі 1190 грн.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Отже наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Позивач ОСОБА_2 є військовослужбовцем ЗСУ, який на даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , має звання молодшого лейтенанта. Дані обставини підтверджуються довідкою військової частина НОМЕР_1 від 28 березня 2026 року (форма 5).

В ст. 255 КУпАП, зазначено, що протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати: посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, - частина п`ята статті 122, стаття 122-2, частина третя статті 123, стаття 124, а також про всі порушення правил дорожнього руху, вчинені особами (крім військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів), які керують транспортними засобами Збройних Сил України та інших військових формувань).

Позивачем не надано суду доказів, що автомобіль, на якому він рухався зареєстрований за військовою частиною НОМЕР_1 , на виконання відповідного розпорядження для забезпечення маскування та введення ворога в оману в зоні відповідальності військової частини, і що він рухався на службовому автомобілі з встановленими номерами саме для службової необхідності.

З огляду на вищенаведене, доводи позивача в обґрунтування позовних вимог є безпідставними, та недоведеними та не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих сторонами, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки досліджені докази свідчать про наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, є обґрунтованою та не підлягає скасуванню.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, відповідно до ст.139 КАС України судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись: ст.ст.5, 6, 7, 8, 9, 19, 25, 77, 121, 132, 139, 194, 211, 241, 242, 245, 246, 250, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції Чекерлан Ігоря Володимировича, Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа Військова частина НОМЕР_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.В. Потабенко