Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 22 квітня 2026 р.
Справа: №944/4374/25
Суддя: Мандзій Олексій Петрович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 944/4374/25 пров. № А/857/9728/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Мандзія О.П.,
Суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Гепфель А.А.,
представник позивача Дац Р.Є.,
представники відповідача Бубняк С.М., Вольбин І.-О.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 26 січня 2026 року у справі №944/4374/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови РТЦК СП, -
суддя в 1-й інстанції Колтун Ю.М.,
дата ухвалення рішення 26.01.2026,
місце ухвалення рішення м. Яворів,
дата складання повного тексту судового рішення 26.01.2026,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – апелянт, відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення №696 від 05.08.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що обіймає посаду генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАМЕЛА» (далі – ТОВ «ЛАМЕЛА»). Так, 15.07.2025 на адресу ТОВ «ЛАМЕЛА» надійшло розпорядження ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.07.2025. №11700, яким директора підприємства запрошено на 21.07.2025 о 16.00 год. для подання необхідної інформації щодо проведених Товариством заходів щодо усунення недоліків функціонування військового обліку. За вказаним викликом позивач прибув в ІНФОРМАЦІЯ_3 та надав письмово інформаційну довідку про стан функціонування військового обліку в товаристві. Крім того, останній повідомив про те, що після здійснення первинної перевірки стану ведення військового обліку у ТОВ «ЛАМЕЛА» 22.05.2025 та притягнення генерального директора до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), підприємство усунуло недоліки у веденні військового обліку. Дана обставина була встановлена особисто працівниками ТЦК та СП під час проведення повторної перевірки стану ведення військового обліку за місцезнаходженням підприємства, яка хоч і не була передбачена розпорядженням голови Яворівської районної військової адміністрації N93/02-06 ВА від 09.01.2025, але до якої керівництво ТОВ «ЛАМЕЛА» допустило працівників відповідача добровільно, за результатами якої жодні зауваження не висловлювались і жодні приписи на усунення недоліків ведення військового обліку не оформлялись. Всупереч зазначеному 21.07.2025 начальником відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 був складений протокол про те, що ОСОБА_1 під час виконання планової перевірки у ТОВ «ЛАМЕЛА» не надав жодних документів з ведення військового обліку та не надав відомостей. На що позивачем рекомендованим листом №9100 від 29.07.2025 повідомлено відповідача про внесення працівником ІНФОРМАЦІЯ_4 до протоколу про адміністративне правопорушення завідомо неправдивої інформації, однак 05.08.2025 відповідач розглянув вказаний протокол та наклав на позивача штраф в розмірі 68 000,00 грн, з огляду на те, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач наголосив та тому, що поза увагою відповідача залишилась та обставина, що 21.07.2025 жодної планової перевірки стану ведення військового обліку військовозобов`язаних, призовників та резервістів у ТОВ «ЛАМЕЛА» не відбулося, а відтак стан ведення такого обліку представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 фактично не визначався взагалі. З огляду на викладене, позивач просив постанову №696 від 05.08.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП визнати протиправною та скасувати, а розгляд справи закрити.
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 26.01.2026 у цій справі позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задоволено повністю. Постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №696 від 05.08.2025 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - скасовано, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючого у АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_6 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм як процесуального, так і матеріального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність дій ТЦК та СП, фактично нівелювавши обов`язок підприємств і їх керівників сприяти виконанню заходів мобілізації.
Помилковим є те, що наявність відмітки про прийняття окремого документа нібито свідчить про належне виконання позивачем обов`язків щодо організації та ведення військового обліку. Факт прийняття документу не підтверджує його повноти, відповідність вимогам №1487 та фактичне усунення порушень. Також судом першої інстанції не надано належної оцінки діям позивача з урахуванням правового режиму воєнного стану.
Апелянт просив скасувати рішення Яворівського районного суду Львівської області від 26.01.2026 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повнісю.
Відповідач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, у якому вказав, що доводи апеляційної скарги не містять жодного обґрунтування того, що під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи; не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; судом неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права.
Позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
Представники апелянта вимоги апеляційної скарги підтримали повністю, просили її вимоги задовольнити.
ОСОБА_1 в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги повністю заперечив та наголосив, що особисто прибував до відповідача та надавав йому інформаційну довідку, про що проставлено відмітку відповідачем про отримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується письмовими доказами, що Розпорядженням Яворівської РДА від 09.01.2025 № 3/2-06ВА затверджено план проведення перевірки стану військового обліку громадян України в держаних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, розташованих на території району у 2025 році та завдання забезпечення функціонування військового обліку згідно з додатками, зокрема і щодо Компанії Ламела, а саме у травні 2025 року (п. 14 Плану, а.с.9-17).
21.05.2025 згідно з приписами №9253,9254 на виконання завдання ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 відряджено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ТОВ «Ламела» з метою проведення перевірки стану військового обліку.
Також, 20.06.2025 згідно з приписами № 10601, 10604 на виконання завдання № ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 відряджено ОСОБА_3 . ОСОБА_4 до ТОВ «Ламела» з метою проведення перевірки стану військового обліку
Згідно з розпорядження №11700 від 15.07.2025, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 висловлено прохання прибути директору ТОВ «Ламела» ОСОБА_1 о 16:00 год 21.07.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для подання необхідної інформації щодо проведення заходів та усунення недоліків функціонування військово обліку.
З долученої інформаційної довідки №97 від 21.07.2025 генерального директора ТОВ «Ламела», отриманої 21.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 (про що свідчить штамп на першій сторінці), убачається, що стан ведення військово обліку на підприємстві був предметом виїзної планової перевірки працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 21.05.2025; як зазначає позивач, недоліки функціонування військового обліку, виявлені під час перевірки були усунені товариством. Стан ведення військового обліку у ТОВ «Ламела» після виявлених зауважень був предметом повторної перевірки 23.06.2025 представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 , нових зауважень не було (а.с.20-21).
21.07.2025 начальником відділення військового обліку та бронювання майором ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким генеральний директор ТОВ «ЛАМЕЛА» ОСОБА_1 під час виконання планової перевірки стану ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у ТзВ «ЛАМЕЛА» відповідно до приписів від 21.05.2025 №9254 та №9253 згідно з розпорядження Яворівської районної військової адміністрації №3/02-06 ВА від 09.01.2025 не надав жодних документів з ведення військового обліку та порушив вимоги Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487. Враховано, що громадянин ОСОБА_1 скоїв повторне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки станом на 21.07.2025 не надав відомості. ОСОБА_1 , окрім іншого, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год 05.08.2025 за відповідною адресою (а.с.8).
ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_5 складено постанову № 696 від 05.08.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 68000,00 грн за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
За змістом спірної постанови станом на 14:30 год 05.08.2025 генеральний директор ТОВ «Ламела» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не прибув на розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, та не повідомив про причини своєї неявки. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 21.07.2025, ОСОБА_1 під час планової перевірки стану ведення військового обліку в ТОВ «Ламела» не надав жодних документів, що підтверджують ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022. Крім того, як зазначено у протоколі, ОСОБА_1 вже був притягнутий до адміністративної відповідальності 23.05.2025 за аналогічне порушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 34 000 грн. Таким чином, має місце справа з повторним порушенням встановленого порядку ведення військового обліку, що є обтяжуючою обставиною при розгляді справи. У відповідь на пояснення, надані ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, щодо того, що нібито вся інформація про стан ведення військового обліку була надана до ІНФОРМАЦІЯ_4 , та що всі розпорядження начебто виконані в повному обсязі, повідомлено наступне: станом на дату складання цієї постанови до ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходили жодні документи чи письмові повідомлення від генерального директора ТзОВ «ЛАМЕЛА» ОСОБА_1 , які б підтверджували виконання Розпорядження Яворівської районної військової адміністрації №9254 та №9253 від 21.05.2025, а також жодної інформації про стан ведення військового обліку на підприємстві не було надано. Крім того, жодні інші запити, звіти, супровідні листи чи пояснення на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 від вказаної особи не реєструвалися та не фіксувалися в установленому порядку. Таким чином, заяви ОСОБА_1 про виконання розпоряджень та подання інформації не підтверджуються жодними офіційними документами або доказами. Отже: генеральний директор ТОВ «ЛАМЕЛА» ОСОБА_1 під час виконання планової перевірки стану ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у ТОВ «ЛАМЕЛА» відповідно до приписів від 21.05.2025 №9254 та №9253 згідно Розпорядження Яворівської районної військової адміністрації №3/02-06 ВА від 09.01.2025 не надав жодних документів з ведення військового обліку та порушив вимоги Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.
За таких обставин, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та на нього накладено штраф у сумі 68000 грн (а.с.6-7)
Не погоджуючись із спірною постановою, позивач звернулася до суду із позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не спростовано твердження позивача про неправомірність постанови, надання нею документів, які спростовують виявлені відповідачем невідповідності військового обліку.
Таким чином, із урахуванням того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, приймаючи до уваги те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення вказаних стороною відповідача приписів, суд вважає, що позовні вимоги про скасування постанови та закриття провадження у справі підлягають задоволенню.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд зазначає таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (ч. 1 ст. 5 КАС України,).
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
24.02.2022 відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні постановлено ввести воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено, тому особливий період в Україні триває по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 запроваджено загальну мобілізацію.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 в редакції, чинній на момент спірних правовідносин, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Отже, починаючи з 24.02.2022 і на даний час в Україні діє особливий період.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Зокрема, підприємства, установи і організації щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації зобов`язані (ч. 1 ст. 21 вказаного Закону):
планувати і здійснювати заходи щодо розробки мобілізаційних планів та підготовки до виконання покладених на них мобілізаційних завдань (замовлень) і забезпечувати поставку продукції згідно з укладеними договорами (контрактами) та надавати звіти з цих питань відповідним органам виконавчої влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування, які є замовниками мобілізаційних завдань (замовлень);
у разі їх ліквідації (реорганізації) своєчасно сповіщати про це відповідні органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування, з якими укладено договори (контракти) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень);
здійснювати під час мобілізації заходи щодо переведення виробництва (діяльності) на функціонування в умовах особливого періоду;
утримувати в належному стані техніку, будівлі, споруди та об`єкти інфраструктури, що належать для передачі в разі мобілізації Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту або призначені для спільного з ними використання у воєнний час;
сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам розвідувальних органів України у їхній роботі в мирний час та в особливий період;
забезпечувати своєчасне оповіщення і прибуття працівників, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п`ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів із подальшою компенсацією витрат за здійснення такого процесу з Державного бюджету України, яка здійснюється не пізніше ніж через місяць після подання відповідного звернення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
забезпечувати в разі мобілізації доставку транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини у строк та місце, зазначені в частковому наряді;
здійснювати заходи щодо підготовки до розгортання спеціальних формувань, призначених для передачі в разі мобілізації до Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, розгортання та передачі їх в особливий період згідно з мобілізаційними планами;
надавати під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні та інші матеріально-технічні засоби Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту згідно з мобілізаційними планами з наступним відшкодуванням їх вартості в порядку, встановленому законом;
створювати та утримувати мобілізаційні потужності, створювати і зберігати мобілізаційний резерв матеріально-технічних і сировинних ресурсів згідно з мобілізаційними завданнями (замовленнями);
забезпечувати формування і ведення страхового фонду документації на продукцію мобілізаційного та оборонного призначення;
вести військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку;
надавати відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування інформацію, необхідну для планування і здійснення мобілізаційних заходів;
утворювати мобілізаційні підрозділи та призначати працівників з питань мобілізаційної роботи;
сприяти своїм працівникам, які є резервістами, у виконанні ними обов`язків служби у військовому резерві та своєчасному їх направленню до органів військового управління, військових частин;
у разі реєстрації (перереєстрації), переобладнання чи зняття з обліку транспортних засобів, що можуть бути призначені для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, подавати до відповідних органів та підрозділів, що згідно із Законом України "Про дорожній рух" здійснюють державну реєстрацію та облік транспортних засобів, документи з відміткою відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про взяття їх на військовий облік (зняття з військового обліку).
Згідно із ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені ст. 235 КУпАП, і накладати адміністративні стягнення.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Згідно із ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Водночас, ст. 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Порядок №1487)
Відповідно до п. 80 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів щороку (у тому числі позапланово) перевіряють стан військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях, в яких працюють військовозобов`язані, які заброньовані за цими органами, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, а також військовозобов`язані, яким видані мобілізаційні розпорядження. Решта державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій перевіряються один раз на чотири роки.
Пунктами 86, 87 Порядку №1487 передбачено, що керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, у яких проведено перевірку стану військового обліку, організовують та забезпечують усунення виявлених недоліків. Про вжиті заходи та усунення недоліків зазначені керівники інформують у тридцятиденний строк з дня отримання результатів перевірки керівника органу, підприємства, установи та організації, який проводив перевірку.
Посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема за неподання до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, за прийняття на роботу призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які не перебувають на військовому обліку, незабезпечення оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти, призовні дільниці, несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та неподання відомостей про таких осіб несуть відповідальність згідно із законом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин.
За приписами ч. 5 ст. 34 вказаного закону персональний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.
Обов`язки органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, закладів освіти, посадових осіб, призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виконання правил військового обліку визначені у ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Органи виконавчої влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов`язані подати до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України на їх вимогу відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовий облік яких вони здійснюють (ч. 9 ст. 38).
Відповідно до приписів ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1). Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2). Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3).
Ключовим у межах цієї справи є встановлення факту правомірності/протиправності постанови №696 від 05.09.2025, що винесена відповідачем у зв`язку з порушенням, як стверджує відповідач, позивачем Порядку №1487 та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Так, відповідно до протоколу від 21.07.2025 зафіксовано, що генеральний директор ТОВ «ЛАМЕЛА» під час виконання планової перевірки стану ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних, резервістів у ТОВ «ЛАМЕЛА» відповідно до приписів від 21.05.2020 за №9254 та №9253 згідно з Розпорядженням Яворівської районної військової адміністрації №3/02-06ВА від 09.01.2025 не надав жодних документів з ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених постановою КМУ №1487. Громадянин ОСОБА_1 скоїв повторне правопорушення. що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки станом на 21.07.2025 не надав відомості.
Своєю чергою, у поясненнях до протоколу зафіксовано, що інформацію про стан ведення військового обліку ТОВ «ЛАМЕЛА» подано в ІНФОРМАЦІЯ_3 та усі розпорядження виконано в повному обсязі. Жодних вимог від ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходило.
Проте, до матеріалів справи долучено Інформаційну довідку про стан функціонування військового обліку у ТОВ «ЛАМЕЛА» вих. №97 від 21.07.2025, що отримана згідно з відміткою відповідача 21.07.2025 (а.с.20-21). Зокрема. У такій довідці вказано про те, що недоліки ведення військового обліку, що були виявлені під час виїзної планової перевірки 21.05.2025 усунуто, а стан ведення військового обліку у ТОВ «ЛАМЕЛА» після виявлених зауважень був предметом повторної вибіркової перевірки 23.06.2025 за місцезнаходженням товариства. Нових зауважень щодо стану ведення військового обліку станом на 23.06.2025 не було.
У постанові від 05.08.2025 за №696 зафіксовано, що станом на дату складання цієї постанови до відповідача не надходили жодні документи чи письмові повідомлення від генерального директора ТОВ «ЛАМЕЛА» ОСОБА_1 , які б підтверджували виконання розпоряджень Яворівської районної військової адміністрації за №9254 та №9253 від 21.05.2025, а також жодної інформації про стан ведення військового обліку на підприємстві не було надано.
Крім того, жодні інші запити, звіти, супровідні листи чи пояснення на адресу відповідача від ОСОБА_1 не фіксувалися в установленому порядку.
Отже заяви ОСОБА_1 про виконання розпоряджень та подання інформації не підтверджуються жодними доказами.
За таких обставин, враховуючи попереднє порушення порядку ведення військового обліку, що є обтяжуючою обставиною, зафіксовано, що позивач порушив вимоги Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 за №1487. За таких обставин, зафіксовано, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 68000,00 грн.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірній постанові не конкретизовано порушення Порядку №1487 з покликанням на відповідний пункт нормативно-правового акту, що свідчить про формальний підхід до встановлення події адміністративного правопорушення, наявності в діях позивача вини та доказів на його підтвердження.
Суд першої інстанції також доцільно звернув увагу на те, що при винесені постанови не були взяті до уваги письмові пояснення до протоколу, в яких ОСОБА_1 зазначив про що «інформацію про стан ведення військового обліку ТОВ «Ламела» надаю в ІНФОРМАЦІЯ_3 , усі розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ТОВ «Ламела» виконало в повному обсязі. Жодних вимог від ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходило» .
Доказів, на підтвердження порушення суду не надано, в той час, як позивачем на спростування фактів, викладених у протоколі та постанові надані докази, які спростовують викладені в постанові обставини, зокрема щодо надання інформаційної довідки про стан функціонування військового обліку у ТОВ «Ламела».
Підсумовуючи наведене апеляційний суд зазначає, що оскільки стороною відповідача, на виконання вимог ч.2 ст. 77 КАС України не наведено достатньо доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення останнім адміністративного правопорушення та не виконано обов`язку щодо доведення обґрунтованості притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що постанова ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_5 №696 від 05.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Вказане свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями ст. 90 КАС України, визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
За правилами ст. 139 КАС України перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 268, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_7 залишити без задоволення, а рішення Яворівського районного суду Львівської області від 26 січня 2026 року у справі № 944/4374/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. П. Мандзій
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua