Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №300/4967/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/4967/24 пров. № А/857/27920/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року, прийняте суддею Микитюком Р.В., м. Івано-Франківськ у справі № 300/4967/24 за адміністративним позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі – ГУ ДПС, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (ППР) №012782/0706 від 27.05.2024.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 в задоволенні позову відмовлено.

Суд зазначив, що відповідачем доведено факт надання позивачем розрахункових документів не встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій та реалізацію підакцизних товарів без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, чим порушено пункт 11 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено необґрунтоване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що наказ про проведення перевірки від 29.04.2024 до початку проведення перевірки ним не отримувався. Фактично документи про початок проведення перевірки, акт перевірки та податкове повідомлення-рішення отримані ним лише 14.06.2024 всі разом в одному конверті. Доказів протилежного відповідачем не надано, що підтверджує ту обставину, що відповідач належним чином не повідомляв позивача про проведення перевірки, що на його думку є самостійною підставою для задоволення позову.

Вважає, що наказ «Про проведення фактичної перевірки» від 29.04.2024 не відповідає вимогам ПК України, зокрема, у ньому не зазначено фактичної підстави перевірки.

Звертає увагу на нечіткість відображення в акті фактичної перевірки виявленого порушення, зокрема, контролюючим органом не вказано за який період та через який реєстратор розрахункової операції позивачем здійснено видачу розрахункових документів не встановленої форми та не вказано на яку суму проведено вказані операції.

Зауважує, що сам акт перевірки складено з порушенням строку, визначеного пунктом 86.5 ПК України.

Також, позивач вважає, що ним не допущено порушення вимог законодавства щодо видачі фіскальних чеків без цифрового значення штрихкоду марки акцизного податку на алкогольні напої та відсутності у них серії та номера марки акцизного податку, оскільки марки акцизного податку попереднього зразка не мали штрихкоду та ОК-коду. При цьому, такі алкогольні вироби могли перебувати в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. Контролюючим органом в акті перевірки не деталізовано, яка саме операція вважається порушенням.

Вважає, що до ФОП у спірних правовідносинах не можуть бути застосовані штрафні санкції в розмірі 128563,50 грн за порушення п. 2, п. 11, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв`язку із чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправним.

Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому останню просить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі пп.80.2.2, пп. 80.2.5, п. 80.2, ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, наказу Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 29.04.2024 №1230-п та на підставі направлень від 29.04.2024 № 2223, №2224 проведена фактична перевірка магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 08.05.2024 №9164/09/08/РРО/ НОМЕР_1 (а.с.9-12).

При проведенні вказаної фактичної перевірки встановлено наступні порушення: видача розрахункових документів не встановленої форми та змісту, чим порушено вимоги п. 2 cт. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» (далі як і раніше – Закон №265/95-ВР), із змінами та доповненнями; проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, чим порушено п. 11 cт. 3 Закону №265/95-ВР, із змінами та доповненнями.

На підставі акту перевірки №9164/09/08/РРО/ НОМЕР_1 від 08.05.2024, ГУ ДПС в Івано-Франківській області прийнято ППР №012782/0706 від 27.05.2024, згідно якого застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції в розмірі 128563,50 грн, за порушення п. 2, п. 11, ст. 3 Закону №265/95-ВР (а.с.15).

Не погодившись з спірним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (далі – ПК України), податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Як передбачено пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За приписами пункту 80.1, підпунктів 80.2.2., 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, шо використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами- лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Як передбачено пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому Податковим кодексом не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім статті 102 ПК України (не пізніше 1095 днів), а так само, як і використання під час проведення фактичної перевірки відповідних документів, визначених ПК України, податкової інформації, даних СОД РРО, інших матеріалів, отриманих в порядку та у спосіб, передбачені ПК або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Аналогічна правова позиція про можливість врахування контролюючим органом інформації з інформаційних баз даних висвітлена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 09.09.2024 у справі №280/6832/23.

Відтак, безпідставними є доводи апелянта про те, що відповідач належним чином не повідомляв його про проведення перевірки.

У відповідності до пункту 80.10. статті 80 ПК України, порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Як передбачено пунктом 86.5. статті 86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Як встановлено судом, в даному випадку фактична перевірка дотримання суб`єктом господарювання здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, проводилась на підставі направлень на перевірку від 29.04.2024 за №№2223, 2224 та наказу від 29.04.2024 за №1230-п виданих ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

Як підставу, у вказаних направленнях на перевірку та наказі «Про проведення фактичної перевірки», ГУ ДПС в Івано-Франківській області визначено підпункти 80.2.2, 80.2.7. пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Щодо доводів апелянта про порушення контролюючим органом організації і проведення фактичної перевірки, що виключає правомірність прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення, оскільки, на його думку, не було конкретних правових підстав (обставин), які зумовили призначення цієї перевірки, з посилання на згадані норми, то такі є безпідставними та не обґрунтованими з огляду на наступне.

Аналіз підпунктів 80.2.2., 80.2.7. пункту 80.2 статті 80 ПК України, які слугували правовою підставою для проведення перевірки, дає можливість дійти висновку, що підстави проведення фактичної перевірки можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами - лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У даному випадку, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №140/14625/20, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 05.11.2018 у справі №803/988/17, від 20.03.2018 у справі №820/4766/17 і від 22.05.2018 у справі №810/1394/16.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, направлення на перевірку містять належні відомості, передбачені ПК України, зокрема, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та дані про суб`єкта (найменування суб`єкта господарювання, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), а також підстави.

Згідно наказу, направлень та акту перевірки, фактична перевірка проведена двома особами контролюючого органу у присутності ФОП ОСОБА_1 з врученням останньому до її проведення наказу, направлень на перевірку та пред`явленням службових посвідчень, про що свідчить власноруч проставлений підпис ФОП ОСОБА_1 у коментованих направленнях (а.с.41-43)

Щодо доводів апелянта про правомірність прийняття контролюючим органом ППР №012782/0706 від 27.05.2024, якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 128563,50 грн за порушення вимог п. 2, п. 11, ст. 3 Закону №265/95-ВР, слід зазначити наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом №265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Як передбачено статтею 2 Закону №265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно- касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

- розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

У відповідності до пунктів 1, 2 частини 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Отже, правильним є висновок суду, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Форму та зміст розрахункового документа визначено «Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 за №13 (далі по тексту також - Положення №13).

Як передбачено пунктом 1 розділу II Положення №13, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (надалі по тексту також - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» від 08.06.2021 за №329 (далі по тексту також - Наказ №329), який набрав чинності 01.07.2021, розділи II, III Положення №13 викладено у новій редакції.

Зокрема, форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів доповнено новим реквізитом – «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9)».

Згідно вимог підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Як визначено пунктом 5 «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 за №1251 (далі - Положення №1251), марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування та лінійний штрих-код.

На кожну марку наносяться, зокрема, такі реквізити:

- позначення виду марки, що складається із слів та літер «алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)» - «АВ ЛГП», «алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)» - «АВ ВП», «алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)» - «АІ ЛГП», «алкоголь імпортний (виноробна продукція)» - «АІ ВП»;

- індекс регіону України (згідно з додатком до Положення №1251), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох великих літер англійського алфавіту і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв), сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Таким чином, у рядку 9 «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої» фіскального касового чека обов`язково відображаються такі реквізити: серія та номер марки акцизного податку.

При цьому, у наведених у додатках до Положення №13 формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим. Розрахункові документи, визначені цим Положенням, крім тих, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, є варіантами розрахункових квитанцій, визначених у статті 2 Закону №265/95-ВР (пункт 4 розділу І Положення №13).

З приводу обов`язковості зазначення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, суд правильно звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30.11.2021 за №1914-ІХ (далі - Закон №1914-ІХ), з 01.01.2022 набрали чинності зміни до пункту П статті 3 Закону №265/95-ВР, згідно яких, суб`єкти господарювання, котрі здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов`язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Таким чином, з 01.01.2022 суб`єкти господарювання при роздрібній торгівлі алкогольними напоями зобов`язані відображати в розрахункових документам (чеках РРО/ ПРРО) цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в ході проведення перевірки встановлено, що позивачем порушено пункти 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, зокрема, як свідчать відомості Додатку №1 до акту перевірки та витяги із системи обліку даних РРО суб`єктом господарювання при проведенні розрахункових операцій в готівковій та безготівковій формі з реалізації алкогольних напоїв у період з 01.01.2022 по 29.04.2022 через зареєстрований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій (фіскальний номер 4000421656) створювались у паперовій та/або електронній формі та надавались особам, які отримували товар, розрахункові документи не встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій в загальному розмірі 82 381,00 грн.

Згідно підпункту 5 пункту 4.2 акту фактичної перевірки, при здійсненні розрахункових операцій, ФОП під час продажу алкогольних напоїв надавалися розрахункові документи не встановленої форми, а саме фіскальні чеки, котрі, в порушення вимог «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 за №13, не містили такий обов`язковий реквізит, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (рядок 9).

Додаток 2 до акту перевірки сформований контролюючим органом у табличній формі (витяг з системи) із зазначенням, в тому числі, колонок «Тип документа», «Підтип документа», «Дата і час операції», «Локальний номер документа», «Фіскальний номер документа», «Загальна сума товару», «Код товару згідно з УКТ ЗЕД», «Найменування товару», «Серія та номер МАП» .

Згідно з матеріалами справи, посадовими особами відповідача при проведенні фактичної перевірки використано інформацію із Підсистеми почекової інформації РРО системи збору і зберігання звітних даних і контрольних стрічок.

На підтвердження обставини порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, податковий орган подав належним чином оформлені відомості із Підсистеми почекової інформації РРО системи збору і зберігання звітних даних, за змістом яких мало місце передача інформації із РРО (фіскальним номером 400421656) позивача про оформлення останнім фіскальних чеків про реалізацію алкогольних напоїв, в якому містяться відомості щодо здійснення розрахункових операцій (дата, час, номер чеку, назва товару і ціна товару, сума операції), при цьому відсутнє цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (а.с. 44-64)

Судом також враховано правовий висновок Верховного Суду у постанові від 02.02.2023 у справі №500/6845/21, відповідно до якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі та відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Відтак, суд першої інстанції правильно зазначив, що відсутність у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку такого реквізиту, як цифрове значення штрихового коду товару, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95- ВР.

Судом також враховано висновки, сформовані Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі №520/3336/19 (адміністративне провадження № К/990/33255/22), за змістом яких «...податкова інформація, яка є в державних реєстрах (є офіційною) не потребує додаткового підтвердження.

Податковий орган посилається на ту податкову інформацію, яка є в офіційних джерелах (щодо наявності у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів, видів їх господарської діяльності, джерела походження товару (прослідковування операцій з постачання за ланцюгом до виробника (імпортера) за даними з Єдиного реєстру податкових накладних). Ця податкова інформація є доказом у даній справі, оскільки стосується обставин, які входять до предмета доказування відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України.»

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.10.2022 у справі № 400/1693/19.

Судом встановлено, що позивач не надав суду доказів, які б засвідчували, що коментовані відомості із додатку №1 із Системи обліку даних PPО не відповідають даним фіскальних чеків, які фактично роздруковані та знаходяться у платника податків.

Крім цього, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про некоректну роботу (функціонування) реєстратора розрахункових операцій чи формування ним в січні 2022 - квітні 2023 відомостей із помилковими даними щодо фіксації та/або занесення неточної (помилкової) інформації про реалізацію алкогольних напоїв, в якому містяться відомості щодо здійснення розрахункових операцій (дата, час, номер чеку, назва товару і ціна товару, сума операції), при цьому відсутнє цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за даними системи обліку даних РРО, фіскальні касові чеки РРО ФОП ОСОБА_1 не містять обов`язкові реквізити при реалізації підакцизних товарів, а саме: цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (рядок 9).

У відповідності до положень пункту 1 частини 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Враховуючи встановлені обставини справи та подані докази, суд дійшов правильного висновку про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме надання розрахункових документів не встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій.

Крім того, згідно вимог пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Як передбачено статтею 2 Закону №265/95-ВР фіскальний режим роботи - це: режим роботи опломбованого належним чином реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій; режим роботи програмного реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого у реєстрі таких реєстраторів, що забезпечує реєстрацію розрахункових документів на фіскальному сервері контролюючого органу відповідно до цього Закону.

Фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам`яті реєстратора розрахункових операцій або фіскального сервера контролюючого органу (стаття 2 Закону №265/95-ВР).

Відповідно до вимог пункту 7 статті 17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на підтвердження обставини порушення позивачем пункту 11 статті З Закону №265/95-ВР, контролюючим органом надано належним чином оформлені відомості із Підсистеми почекової інформації РРО системи збору і зберігання звітних даних, за змістом яких мало місце передача інформації із РРО (з фіскальним номером 4000421656) позивача про оформлення останнім фіскальних чеків про реалізацію: 10.11.2022 о 20 год 04 хв, 29.01.2023 о 12 год 51 хв, 25.02.2023 о 13 год 33 хв та 28.02.2023 о 16 год 18 хв вина ТМ Ботічелло черв. н/сол. 0.75л. Італія - в яких містяться відомості щодо здійснення розрахункових операцій (дата, час, номер чеку, назва товару і ціна товару, сума операції), при цьому код УКТ ЗЕД реалізованого товару - 220418400 (дев`ять знаків) , тоді як код УКТ ЗЕД вина в пляшках 2205101000 (а.с. 45-46).

Водночас, згідно контрольної стрічки РРО з ФН 4000421656 ФОП ОСОБА_1 реалізовано 25.02.2024 о 16 год 18 хв, 09.03.2024 о 23 год 15 хв, 16.03.2024 о 22 год 24 хв, 18.03.2024 о 00 год 01 хв, 24.03.2024 о 22 год 43 хв, 29.03.2024 о 22 год 46 хв, 31.03.2024 о 22 год 28 хв пива BLANC 0,46л, в яких містяться відомості щодо здійснення розрахункових операцій (дата, час, номер чеку, назва товару і ціна товару, сума операції), при цьому код УКТ ЗЕД реалізованого товару - 3300; 2312; 900; 1015; 950; 2284, тоді як код УКТ ЗЕД пива в пляшках 2203000100 (а.с. 48, 54).

Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 за №1057 затверджено Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів державної податкової служби (далі - Порядок №1057).

Згідно приписів підпункту 1.2. пункту 1 Порядку №1057, система зберігання і збору даних РРО (надалі по тексту також СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України.

Передача даних РРО до серверу обробки інформації, в силу вимог пункту 9.1. Порядку №1057, виконується згідно з регламентом, заданим у конфігурації РРО у форматі XML-документів, визначеному у протоколі передачі інформації.

Разом з тим, як правильно зазначено судом, позивачем не надано оригінали або належним чином засвідчені копії спірних фіскальних чеків із даними про продаж коментованого товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Окрім цього, відсутні будь які відомості про некоректну роботу (фунціонування) реєстратора розрахункових операцій чи формування ним відомостей із помилковими даними щодо фіксації та/або занесення неточної (помилкової) інформації щодо фіскальних чеків за зазначений період.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване спірне податкове повідомлення-рішення винесено з дотриманням вимог статті 2 КАС України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені скаржником в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а, відтак, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі № 300/4967/24, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. М. Обрізко

судді М.А. Пліш

Т. І. Шинкар