Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №296/1799/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/1799/26

3/296/666/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2026 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Шимон Л.С., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Житомирі про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 122-2, ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в:

До Корольовського районного суду м. Житомира 17.02.2026 року з Управління патрульної поліції у м. Житомирі одночасно надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 ч. 1, ст.124 та ст. 130 ч.1 КпАП України.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 586582 від 09.02.2026 року, 09 лютого 2026 року о 01 год 00 хв в м. Житомирі, вул. В. Бердичівська, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом КІА д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу про зупинку свого транспортного засобу згідно ПДР України, поданої службовим автомобілем проблисковими сигналами синього та червоного кольору.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.4 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 586570 від 09.02.2026 року, 09 лютого 2026 року о 01 год 05 хв в м. Житомирі, вул. В. Бердичівська, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом КІА д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору.

При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 586574 від 09.02.2026 року, 09 лютого 2026 року о 01 год 05 хв в м. Житомирі, вул. В. Бердичівська, 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом КІА д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на місці на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер відмовився. Від проходження такого огляду у найближчому медичному закладі відмовився. Від керування відсторонений.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Правила, встановлені ст.36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних порушень. Вказані матеріали складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв`язку з чим, на підставі ст. 36 КУпАП, дані матеріали підлягають об`єднанню в одне провадження.

В судовому засіданні 21.04.2026 року ОСОБА_1 вину не визнав повністю, із складеними протоколами про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст.124, 122-2 ч. 1 КУпАП не згоден, оскільки транспортним засобом не керував, водієм автомобіля не був, зазначені в протоколах адміністративні правопорушення не скоював. Надав наступні пояснення. 09.02.2026р. перебував в автомобілі КІА д.н.з. НОМЕР_2 в якості пасажира, водієм автомобіля був його товариш, ОСОБА_3 . Був в гостях, вживав алкоголь, попросив ОСОБА_4 приїхати та відвезти його додому. На запитання суду пояснив, що автомобіль КІА д.н.з. НОМЕР_2 належить товаришу, надав ствердну відповідь про те, що 09.02.2026р. водієм не був, на місці наголошував працівникам поліції про те, що автомобілем не керував, проте останні відносно нього склали адміністративні матеріали. Заявив клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_5 , який керував 09.02.2026р. транспортним засобом КІА д.н.з. НОМЕР_2 .

В судовому засіданні 21.04.2026 року свідок ОСОБА_2 пояснив, що є другом та кумом ОСОБА_1 , якого 09.02.2026р. близько 01 години підвозив додому. Автомобілем КІА д.н.з. НОМЕР_2 керував він, ОСОБА_2 . Так як із собою у нього не було документів, автомобіль під його керуванням рухався в період дії комендантської години, крім того, мав побоювання про наявність з екіпажем патрульних представника з ТЦК, тому, помітивши позаду автомобіль патрульної поліції, злякався, та ним було прийняте рішення «вискочити» на ходу з автомобіля, тобто, до моменту повної його зупинки. На запитання суду пояснив, що 09.02.2026р. був тверезий, автомобіль КІА д.н.з. НОМЕР_2 належить його товаришу, ОСОБА_6 , який перебуває за кордоном, вказаний транспортний засіб з 2022 року перебуває у його, ОСОБА_2 , користуванні. Ствердив, що 09.02.2026р. був водієм вказаного траспортного засобу, ОСОБА_1 автомобілем не керував, перебував в якості пасажира.

Заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протоколи про адміністративне правопорушення, пояснення свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-2 ч. 1, 124, 130 ч.1 КпАП України, суд приходить до наступного висновку.

В порядку статті 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З пояснень ОСОБА_1 , наданих ним безпосередньо в судовому засіданні 21.04.2026р., вбачається, що він 09.02.2026р. перебував в автомобілі КІА д.н.з. НОМЕР_2 в якості пасажира, водієм автомобіля був його товариш, ОСОБА_3 . Був в гостях, вживав алкоголь, попросив ОСОБА_4 приїхати та відвезти його додому. Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що 09.02.2026р. близько 01 години підвозив свого друга ОСОБА_1 додому. Автомобілем КІА д.н.з. НОМЕР_2 керував він, ОСОБА_2 . Так як із собою у нього не було документів, автомобіль під його керуванням рухався в період дії комендантської години, крім того, мав побоювання про наявність з екіпажем патрульних представника з ТЦК, тому, помітивши позаду автомобіль патрульної поліції, злякався, та ним було прийняте рішення «вискочити» на ходу з автомобіля, тобто, до моменту повної його зупинки. На запитання суду пояснив, що 09.02.2026р. був тверезий, автомобіль КІА д.н.з. НОМЕР_2 належить його товаришу, ОСОБА_6 , який перебуває за кордоном, вказаний транспортний засіб з 2022 року перебуває у його, ОСОБА_2 , користуванні. Ствердив, що 09.02.2026р. був водієм вказаного траспортного засобу, ОСОБА_1 автомобілем не керував, перебував в якості пасажира.

В судовому засіданні 21.04.2026 року в ході безпосереднього огляду відеоматеріалів, наданих УПП в Житомирській області до матеріалів справи №296/1799/26 3/296/666/26, встановлено наступне. З перших секунд кадрів відео фіксації боді камерою інспектора патрульної поліції вбачається затримання працівниками поліції на відкритій ділянці ОСОБА_1 , шляхом застосування спец засобу кайданки, поблизу автомобіля КІА д.н.з. НОМЕР_2 . ОСОБА_1 зазначає про те, що документів із собою не має, повідомляється працівниками поліції про слідування до відділку поліції, для встановлення його особи. В подальшому, ОСОБА_1 доставлено до ЖРУП, із складанням відносно нього адміністративних матеріалів.

Після перегляду відео, на запитання суду ОСОБА_1 пояснив, що факт вживання ним алкоголю не заперечує, проте автомобілем не керував, водієм не був.

Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно матеріалів справи, водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, що є порушенням п.2.5 ПДР України. Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує саме водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Отже, за змістом ст. ст. 122-2, 124, 130 КУпАП в даному конкретному випадку відповідальності підлягає особа, яка керувала транспортним засобом.

В судовому засіданні в ході безпосереднього огляду відеоматеріалів, наданих УПП в Житомирській області встановлено, що з перших секунд кадрів відео фіксації боді камерою інспектора патрульної поліції вбачається затримання працівниками поліції на відкритій ділянці ОСОБА_1 , шляхом застосування спец засобу кайданки, поблизу автомобіля КІА д.н.з. НОМЕР_2 . В подальшому, ОСОБА_1 доставлено до ЖРУП, із складанням відносно нього адміністративних матеріалів.

21.04.2026р. на електронну адресу суду надійшо повідомлення ОСОБА_6 з додатками, зі змісту якого вбачається наступне. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є власником автомобіля КІА д.н.з. НОМЕР_2 , тривалий час перебуває за кордоном. У 2022 році передав свій автомобіль ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стосовно технічного стану автомобіля або будь – яких пошкоджень під час його експлуатації претензій не має. До вказаного повідомлення додано копії паспортів ОСОБА_2 , ОСОБА_6 .

З оглянутого відео, наданого УПП в Житомирській області до матеріалів справи 296/1799/26 3/296/666/26, не вбачається наявність беззаперечних доказів керування автомобілем ОСОБА_1 09.02.2026р. за обставин, зазначених в протоколах серії ЕПР1 № 586582 від 09.02.2026 року, серії ЕПР1 № 586570 від 09.02.2026 року, серії ЕПР1 № 586574 від 09.02.2026 року. Свідок ОСОБА_2 ствердив, що 09.02.2026р. був водієм вказаного траспортного засобу, ОСОБА_1 автомобілем не керував, перебував в якості пасажира.

Пояснення ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, суд визнає переконливими. Достовірних та беззаперечних доказів, які б могли спростувати ці твердження, суду не надано.

Оскільки особа, відносно якої складено протоколи про адміністративне правопорушення за ст. ст. 122-2 ч. 1, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП за кермом автомобіля не перебувала, в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ст. ст. 122-2 ч. 1, 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Будь – яких інших доказів того, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля працівникам поліції суду не надано.

Суд приходить до висновку та твердого переконання, що оскільки особа, відносно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення, за кермом автомобіля не перебувала, будь – які належні та допустимі докази причетності його до скоєння дорожньо – транспортної пригоди та невиконання вимоги про зупинку транспортного засобу в матеріалах справи відсутні.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом.

Згідно з положеннями статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

За наведених вище обставин, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу інкримінованих адміністративних правопорушень, отже усі сумніви і припущення стосовно наявності в його діях складу адміністративного правопорушення повинні бути визнані на його користь.

Згідно ч.1 п.1 ст.247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п.3 ч.1 ст.284 КпАП України, по справі про адміністративне правопорушення суд виносить постанову про закриття справи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 36, 122-2 ч. 1, 124, 130, 247, 280, 283, КпАП України, суд, -

постановив:

Справу № 296/1801/26 3/296/668/16, справу № 296/1800/26 3/296/667/26 та справу №296/1799/26 3/296/666/26 об`єднати в одне провадження, з присвоєнням №296/1799/26 3/296/666/26.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння 09.02.2026 року адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КпАП України, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених даними статтями.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 10 днів.

Cуддя Людмила ШИМОН