Суд: Рожищенський районний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 16 квітня 2026 р.
Справа: №167/1411/25
Суддя: Гармай І. Т.
Справа № 167/1411/25
Номер провадження 2-о/167/21/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 квітня 2026 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Гармай І. Т.,
з участю:
секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , військова частина А «номер» про встановлення факту, що має юридичне значення
В С Т А Н О В И В :
Стислий виклад доводів заявника та заінтересованих осіб.
17 грудня 2025 року ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , військова частина НОМЕР_1 «номер» звернулася до суду з заявою в якій просить встановити факт проживання однією сім`єю без шлюбу.
Вимоги обґрунтовує тим, що у грудні 2014 року вона познайомилась з ОСОБА_4 та з травня 2015 року вони почали разом проживати однією сім`єю в АДРЕСА_1 , шлюб між ними зареєстрований не був. Зазначає, що під час спільного проживання у них народилось двоє дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька дітей в свідоцтві про народження записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Вказує, що ОСОБА_4 призвали до складу Збройних Сил України, військову службу він проходив у військовій частині А «номер». Зазначає, що 20 вересня 2025 року мужньо виконуючи військовий обов`язок у бою за волю та незалежність України, ОСОБА_4 зник безвісти в районі населеного пункту Шахове Покровського району Донецької області.
Зазначає, що стосунки між нею та ОСОБА_4 були тривалими, стабільними та глибоко особистими, що притаманні подружжю. Вони проживали разом, як чоловік та дружина, вели спільне господарство, разом облаштовували побут, здійснювали покупки речей першої необхідності: продуктів харчування, посуду, засобів гігієни, побутової хімії, текстилю для дому тощо. Вказує, що їх пов`язували не лише побутові справи, а й турбота, взаємна підтримка – вони дбали один про одного в повсякденному житті, діли радощі й труднощі. Зазначає, що важливим свідченням глибини їхніх стосунків є народження синів, яких вони разом виховували до моменту зникнення ОСОБА_4 . Він визнавав своє батьківство щодо дітей, брав участь у їх утриманні, демонструючи стале піклування та зацікавленість у їх добробуті, публічно називав себе батьком, неодноразово підтверджував відповідний статус у колі родичів та знайомих. Вказує, що у їхній родині панувала атмосфера взаєморозуміння та довіри, вони разом проводили дозвілля, святкували події, дарували один одному подарунки, підтримували тісний зв`язок навіть у період військової служби ОСОБА_4 . Зазначає, що їхні стосунки були відкритими, вони не приховували спільного проживання та сприймалися оточенням як сім`я.
Вказує, що встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу їй необхідно для отримання частини грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_4 .
Ураховуючи вищенаведене просить встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю без шлюбу з травня 2015 року.
Заінтересованими особами пояснень на вказану заяву подано не було.
Позиція учасників справи.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала та просила задовольнити. Пояснила, що в грудні 2014 року познайомилась з ОСОБА_4 та вони почали зустрічатися. Зазначила, що в травні 2015 року стали проживати разом, спільно вели господарство, мали спільний бюджет і в червні вона повідомила чоловіку ( ОСОБА_4 ) про вагітність. Вказала, що ОСОБА_4 в іншому шлюбу не перебував, дочка ОСОБА_7 народилась під час перебування останнього у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 . Зазначила, що 17 червня 2025 року ОСОБА_4 був призваний на військову службу за мобілізацією. Після його зникнення вона, як дружина, отримала відповідне офіційне сповіщення. У грудні 2025 року представник військової частини А«номер» приїжджав за місцем її проживання та надав для огляду документи, що стверджують про зникнення ОСОБА_4 . Зазначила, що під час усного звернення до командування військової частини їй було відмовлено у виплаті належного грошового забезпечення.
Представник заявника ОСОБА_8 в судовому засіданні заяву підтримав та просив задовольнити. Зазначив, що встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу заявнику необхідно для отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_4 . Вказав, що під час усного звернення заявниці до військової частини щодо виплати грошового забезпечення їй було відмовлено з підстави відсутності підтвердження статусу дружини ОСОБА_4 .
Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , військова частина А «номер» будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв/клопотань не подавали.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 29 грудня 2025 року заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 19 січня 2026 року заяву прийнято до розгляду, відкрито окреме провадження у справі та призначено судове засідання. Витребувано в АТ «ОЩАДБАНК» докази.
Згідно з ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі- ЦПК України), суд ухвалив розглядати справу за відсутності заінтересованих осіб.
Суд, заслухавши заявника, представника заявника, свідків, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Трилісці Рожищенського району Волинської області, ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Рожище Волинської області, що підтверджується копією свідоцт про народження серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , батьками дітей зазначено: батько ОСОБА_11 , мати ОСОБА_1 .
З витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00054417725, № 00054419199, сформованих 28 жовтня 2025 року Рожищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що відомості про батька малолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Згідно довідки командира військової частини А «номер» від 02 серпня 2025 року № 693/47155 солдат ОСОБА_4 перебуває на військовій службі по мобілізації в військовій частині А «номер».
22 вересня 2025 року ОСОБА_1 було надіслано сповіщення в якому зазначено, що її чоловік, солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відданий військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність зник безвісти на полі бою 20 вересня 2025 року в районі населеного пункту Шахове Покровського району Донецької області.
25 вересня 2025 року за заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення № 12025030590000610 за фактом зникнення безвісти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Шахове Покровського району Донецької області.
Згідно відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 1070 від 29 вересня 2025 року заявник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з даними, зазначеними на титульній стороні конвертів вбачається, що повідомлення з Рожищенського районного відділу державної виконавчої служби, Департаменту досудової підготовки матеріалів направлялися ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
З договорів доручення від 16 листопада 2023 року, 11 грудня 2023 року та 10 січня 2024 року встановлено, що ОСОБА_4 при замовленні товарів зазначав адресу отримувача: с. Переспа, пунк приймання-видачі, АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки директора комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «КАЗКА» с. Переспа Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області від 11 листопада 2025 року № 45 дитина ОСОБА_9 був зарахований та відвідував комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «КАЗКА». За період з 19 вересня 2019 року по 30 серпня 2021 року до закладу приводили та забирали мати ОСОБА_1 та батько ОСОБА_4 . Батько та мати брали участь у вихованні дитини та разом відвідували заходи організовані у закладі.
Згідно довідки виданої директором комунального опорного закладу загальної середньої освіти «Переспівський ліцей» № 116 від 10 листопада 2025 року ОСОБА_4 неодноразово забирав зі школи ОСОБА_9 та цікавився результатами навчання дитини.
Відповідно до записів у військовому квитку серії НОМЕР_4 виданому ОСОБА_4 , у графі 4. «Сімейний стан» зазначено неодружений, гр. друж. ОСОБА_1 , 1977 року народження, дочка ОСОБА_7 , 2013 року народження, син ОСОБА_5 , 2016 року народження.
Заявник ОСОБА_1 станом на 06 жовтня 2025 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області як одержувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям з 01 червня 2025 року по 30 листопада 2026 року в розмірі 7368,80 грн, що підтверджується інформацією наданою відділом обслуговування громадян № 5 (сервісний центр) від 06 жовтня 2025 року.
З виписки по рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» встановлено, що ОСОБА_4 здійснював переказ грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Рокині Луцького району Волинської області, батьками зазначені: батько ОСОБА_12 , мати ОСОБА_13 .
Відповідно до копій свідоцтв про смерть серії НОМЕР_6 , серії НОМЕР_7 ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .
З інформації наданої АТ «Державний ощадний банк України» від 09 лютого 2026 року встановлено, що на ім`я ОСОБА_4 в установах АТ «ОЩАДБАНК» було відкрито такі рахунки: НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 .
Під час огляду диску наданого АТ «Державний ощадний банк України» з інформацією про рух коштів по рахунках ОСОБА_4 за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2024 року встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово здійснював переказ коштів з власного банківського рахунку на рахунок ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 є її рідним братом. Зазначила, що ще в грудні 2014 року ОСОБА_15 почав їздити до ОСОБА_16 , а приблизно через шість місяців вони стали проживати разом у фактичних шлюбних відносинах (цивільному шлюбі). Вказала, що у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_15 не перебував, з попередньою цивільною дружиною він прожив орієнтовно 4 роки. Вважає ОСОБА_16 своєю невісткою, а дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 своїми племінниками. Зазначила, що ОСОБА_15 (брат) називав і вважав ОСОБА_16 своєю дружиною, їхні сім`ї підтримували родинні стосунки, відвідували один одного під час свят та сімейних подій. На її переконання, відносини між ОСОБА_16 та ОСОБА_15 мали характер притаманний подружжю та сім`ї, побудовані на любові та взаємопідтримці. Із сином ОСОБА_17 , у ОСОБА_15 також були дружні відносини, зокрема, разом ходили на риболовлю.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що вона є племінницею і кумою заявниці. Зазначила, що з 9 років знає ОСОБА_15 , він разом з ОСОБА_16 проживали разом, як сім`я та виховували спільних дітей, вели спільне домашнє господарство. Вказала, що неодноразово вона, її батьки та сім`я тітки ( ОСОБА_15 , заявниця, діти) разом відпочивали. Повідомила, що сестри ОСОБА_15 неодноразово приїжджали до тітки з ОСОБА_15 у гості. Вказала, що перед оточуючими ОСОБА_15 та ОСОБА_16 представляли одне одного як чоловіка та дружину, а діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 усіма сприймалися як їхні (тітки та ОСОБА_15 ) сини.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
У відповідності до положень п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження.
За змістом ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у ст. 3 СК України.
Законодавець визнає можливість створення сім`ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, що зазначено у ст. 74 СК України.
Про ознаки проживання однією сім`єю висловився Конституційний Суд України у рішенні від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї»), в якому зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.
Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 грудня 2020 року у справі № 295/14208/18-ц (провадження № 61-12879св20).
У постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 705/938/19 зазначено, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: 1) спільного проживання однією сім`єю; 2) спільний побут; 3) взаємні права та обов`язки (ст. 3, 74 СК України).
Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту слід враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти. Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання (таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 738/1054/20, провадження № 61-7302св21 в постанові від 20 квітня 2023 року
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
За змістом с. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви.
Поняття сім`ї, сформульоване в ст. 3 СК України, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , проживали спільно в будинку заявниці по АДРЕСА_1 як подружжя з травня 2015 року. Наявність спільного бюджету підтверджено виписками із банківських рахунків як заявниці так і ОСОБА_4 .. Спільне харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, підтверджено матеріалами справи та засвідчено реальність сімейних відносин показами свідків. У суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їхню заінтересованість в результатах розгляду справи відсутні, ці показання логічні, взаємопов`язані, стосуються предмету доказування та не суперечать іншим доказам по справі.
ОСОБА_1 на підтвердження факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 надано низку доказів, які у повному обсязі підтверджують обставини спільного проживання однією сім`єю та визнання ОСОБА_4 заявниці своєю дружиною перед іншими особами, а саме: зазначення ОСОБА_1 цивільною дружиною у військовому квитку та спільної дитини сином, сповіщення адресоване заявниці про зникнення безвісти її чоловіка, визнання ОСОБА_1 потерпілою у кримінальному провадженні за фактом зникнення безвісти ОСОБА_4 тощо.
Встановлення факту, про який просила заявниця суд, має юридичне значення, тобто від нього залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, що вбачається з норм ст. 16, 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які дозволять заявниці реалізувати права, передбачені цим законом, як близькому родичу та члену сім`ї такої особи; право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Заявниця не має іншої можливості встановити та довести факт, що має для неї юридичне значення, адже чоловік, з яким вона проживала однією сім`єю без шлюбу, зник безвісти, і довести такий факт у позасудовому порядку неможливо. Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Ураховуючи наведене вище у своїй сукупності, суд доходить переконання, що заявницею доведено, що встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 має для неї юридичне значення; в іншому, окрім судового, порядку встановити такий факт вона не має можливості, у зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити заяву, оскільки встановлено, що ОСОБА_1 спільно проживала з ОСОБА_4 з травня 2015 року до дня зникнення безвісти останнього, їхнім взаємним стосункам були притаманні ознаки шлюбу і сім`ї, що підтверджується дослідженими судом доказами.
Встановлення даного юридичного факту в достатній мірі захистить інтереси заявника та відповідатиме завданням цивільного судочинства, визначеним у ст. 2 ЦПК України.
Щодо судових витрат.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , військова частина А «номер» про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу з травня 2015 року до дня зникнення безвісти ОСОБА_4 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 24 квітня 2026 року.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_11 .
Представник заявника: ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_12 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Заінтересована особа: військова частина А «номер», місцезнаходження: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_13 .
Головуючий суддя І. Т. Гармай
Оригінал: reyestr.court.gov.ua